Ухвала суду № 98059189, 22.06.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/2912/21

Провадження №6/523/231/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2021 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Аліна С.С.

за участю секретаря судового засідання – Вовкович І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про заміну сторони у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеса надійшла заява Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» в якій просить замінити стягувана по справі № 2-5302/09 з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» відносно ОСОБА_1 .

Заява обґрунтована тим, що рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 03.12.2009р. задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11156591000 від 18.05.2007 р.

21.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» укладено Договір факторингу № 180, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту 11156591000 від 18.05.2007 року, № 11164144000 від 04,06.2007 року укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Українська Факторингова компанія». Дані обставини стали підставою звернення до суду.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду повідомлялися судом належним чином. В матеріалах справи міститься заява представника заявника в якій заяву підтримує, просить розгляд справи провести за його відсутності. Інші учасники процесу з заявою відкладення розгляду справи не зверталися, їх неявка в силу ч.3 ст.442 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено про те, що рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 03.12.2009р. задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11156591000 від 18.05.2007 р.

21.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» укладено Договір факторингу № 180, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту 11156591000 від 18.05.2007 року, № 11164144000 від 04,06.2007 року укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Українська Факторингова компанія».

За таких підстав, суд вважає про те, що ТОВ «Українська факторингова компанія» набуло усіх прав вимоги заборгованості до боржника ОСОБА_1 .

Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 ст.15 ЦК передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів(посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. ч. 1,2,5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва, а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Дану правову позицію, висловлено Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122 ЦС 13.

Отже, із змісту вказаних норм видно, що можлива заміна стягувача на його правонаступника, подана заява є обґрунтованою та законною, тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 260,261, 353, 354,442 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про заміну сторони у виконавчому провадженні – задовольнити.

Замінити вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» у виконавчому провадженні за виконавчим документам, виданим Суворовським районним судом м. Одеси у справі № 2-5302/09 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу виготовлено та підписано суддею 22.06.2021р.

Суддя: Аліна С.С.