Ухвала суду № 98058921, 01.07.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3618/20

Провадження №2-а/522/59/21

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

01 липня 2021 року

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Баланюк Т.С.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження іноземця або особи без громадянства, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом по якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Приморського РВ у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області рішення №25 про примусове повернення громадянина Афганістану ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Абухіна Р.Д. від 05.03.2020 року справа була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 16.03.2020 року та ухвалою суду вжито заходи забезпечення позову: зупинено дію рішення Приморського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області рішення №25 про примусове повернення громадянина Афганістану ОСОБА_1 в частині зобов`язання покинути територію України у термін до 12.04.2019 року - до винесення і набрання чинності судового рішення.

До судового засідання, яке відбулось 16.03.2020 року сторони по справі не з`явились, судове засідання за клопотанням представника відповідача відкладено до 25.05.2020 року.

Судове засідання, призначене на 25.05.2020 року у зв`язку із неявкою до судового засідання усіх учасників процесу відкладено до 29.07.2020 року, яке, в свою чергу, відкладено до 16.11.2020 року за заявою представника позивача.

Судове засідання, призначене на 16.11.2020 року у зв`язку із перебуванням головуючого по справі судді у відрядженні відкладено до 24.02.2021 року.

До судового засідання, призначеного на 24.02.2021 року сторони по справі не з`явились, розгляд справи відкладено до 06.04.2021 року.

До судового засідання, яке відбулось 01.07.2021 року року позивач та представник позивача до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення якого повідомлені належним чином.

Позивач та представник позивача, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання,повторно не з`явились до судового засідання та від них не надходило заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

У відповідності до п.4 ч.1ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне.Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду(другої підряд). Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановленіЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз`яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 286 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі позивача, ні вона, ні її представник відповідну заяву про розгляд справи за їх відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.

З огляду на наведені обставини з урахуванням норм процесуального права чинних на день постановлення даної ухвали, суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.5 ч.1ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,5-11,44,47, п.5 ч.1 ст.240, ст.ст.241-243,248,250, 354 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження іноземця або особи без громадянства, - залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою приморського районного суду м. Одеси від 05.03.2020 року, у вигляді зупинення дії рішення Приморського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області рішення №25 про примусове повернення громадянина Афганістану ОСОБА_1 в частині зобов`язання покинути територію України у термін до 12.04.2019 року - до винесення і набрання чинності судового рішення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч.2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Р.Д. Абухін01.07.2021