Рішення № 98058353, 23.06.2021, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.06.2021

Справа № 947/5101/21

Провадження № 2/497/410/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2021 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання – Бекметова Х.В.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у порядку регресу/суброгації,

ВСТАНОВИВ:

29.04.2021р. з Київського районного суду м.Одеса, з метою дотримання вимог чинного законодавства про територіальну підсудність, надійшла цивільна справа з вищевказаним позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, яким представник позивача просить стягнути з відовідача на користь Моторного (транспортного) Страхового Бюро України завданні збитки в порядку регресу у розмірі 41490,25грн., та судові витрати в розмірі сплаченого судового збору - 2102грн., посилаючись на те, що позивач отримав право вимоги на відшкодування за рахунок відповідача, оскільки ним було виплачене страхове відшкодування постраждалому у ДТП, а відповідач добровільно не відшкодовує ці кошти.

У судовому засіданні представника позивача – ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, пояснивши, що не заперечує факт своєї вини у скоєнні ДТП і наявність в нього, відповідача, цивільної відповідальності щодо відшкодування шкоди, завданої ДТП та наявність станом на сьогоднішній день заборгованості по цьому відшкодуванню перед позивачем, але він має можливість відшкодовувати лише частинами, за умови рострочення цієї заборгованості, пропонував усно представнику позивача ще кілька місяців тому відшкодовувати по 500грн. на місяць, але не отримав згоди.

Вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

В силу частин 1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона має довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ч.ч.1-2ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, що подане відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог, і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Страхова подія - ДТП, що стала підставою звернення потерпілого до позивача за відшкодуванням, - настала 05.01.2019 року о 12:20 в м.Одеса на вул.Чорноморського Казацтва, напроти буд.№67: відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «MAZDA-3" д/з НОМЕР_1 , не обравши безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, допустив зіткнення свого автомобіля з автомобілем DAEWOO NEXIA, д/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який зупинився попереду, та який, у свою чергу, відкинуло на автомобіль RENAULT CIi д/з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , який стояв попереду нього, внаслідок чого усі перелічені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Київського районного суду м.Одеса від 12.03.2019року (справа №520/2184/19) у скоєнні вказаної ДТП був визнаний винним ОСОБА_2 та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у виді штрафу розміром 340грн.; постанова набрала законної сили (а.с.6).

Ч.6ст.82 ЦПК України визначено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. А статею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення; 2. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, то особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини. Нормами ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом, у даному випадку, є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), що містить спеціальні норми відносно регулювання даних правовідносин. Відповідно до п.п.«а» п.41.1ст.41 цього Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, - в разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Згідно ст.22 цього Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час ДТП, у зв`язку з настанням події, передбаченої п.п.«а» п.41.1ст.41 Закону.

З наданих суду відомостей та доказів не вбачається, що ОСОБА_2 відшкодував потерпілому шкоду, завдану вказаною ДТП, а також не вбачається, що на час вищевказаної дорожно-транспортної пригоди винний мав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, як те передбачено чинним законодавством, тому постраждалий звернувся за відшкодуванням до МТСБУ.

Так, 29.03.2019 року до МТСБУ звернувся з заявою ОСОБА_3 - який є власником автомобіля DAEWOO NEXIA, д/з НОМЕР_2 , - з метою отримання відшкодування за страховим випадком на підставі свого договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким був застрахований автомобіль (поліс ЛСЦПВВНТЗ № АМ 8404779). Строк дії договору - до 30.12.2019р., тобто, дія договору розповсюджується на час скоєння вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди (а.с.7-8). Відповідно до ст.6 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховим випадком є подія, внаслідок якої була заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Представник позивача стверджує, що позивач відшкодував потерпілому шкоду, завдану вказаною ДТП, і розмір завданих йому збитків становить 42549,49грн., з урахуванням витрат на збір документів, послуги аварійного комісара, визначення розміру шкоди автомобілю DAEWOO NEXIA, д/н НОМЕР_2 , та страхова виплата, що підтверджується звітом про визначення вартості матеріального збитку за №22/01/19 від 18.02.2019р. (а.с.12-21). Відповідачем було частково сплачено суму в розмірі 1000грн., однак в подальшому відповідачем погашення заборгованості в добровільному порядку не відбувалося. Відтак, загальний розмір заборгованості складає 41490,25грн. Зазначена шкода має бути відшкодована винною особою потерпілій, проте була відшкодовано позивачем, який набув право регресного стягнення.

Зазначена шкода має бути відшкодована винною особою потерпілому, проте була відшкодована позивачем, який набув право регресного стягнення (суброгації). Договірних зобов`язань між МТСБУ, потерпілою особою - власником пошкодженого автомобіля "DAEWOO NEXIA, д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_3 та відповідачем не виникало, у зв`язку з чим МТСБУ виплатило потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 41561,60грн. (платіжне доручення №937254 від 16.04.2019 року, а.с.25), та витрати на додаткові витрати в розмірі 928,65 грн. (платіжне доручення №936338 від 22.03.2019року а.с. 26-27).

Статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Статтею 1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, на підставі чого, після проведення виплати потерпілій особі, в позивача - МТСБУ - виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Незважаючи на те, що у чинному законодавстві існують два правові інститути – регрес і суброгація – є різновидами права вимоги, вони не є тотожним поняттями, оскільки при суброгації відбувається зміна активного суб`єкта зі збереженням самого зобов`язання, тобто суброгацію можна розглядати як різновид сингулярного правонаступництва у страхуванні, а при регресі одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. Суброгація допускається лише у договорах майнового страхування, а правовою підставою її застосування є ст.993 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) і ст.27 Закону України «Про страхування»; ч.1 ст.1191 ЦК України визначає право зворотної вимоги (регресу), а право на подання регресного позову передбачено ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При регресі страховик вправі задовольнити свою вимогу в повному обсязі, а у порядку суброгації страховик має право вимагати від особи, відповідальної за збитки, відшкодування суми в межах фактичних витрат. Крім того, регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, водночас як положення ст. 993 ЦК України застосовуються щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку. Перебіг строку позовної давності при суброгації починається не з моменту виплати страхового відшкодування, а з моменту виникнення страхового випадку, адже відповідно до ст. 262 ЦК України зміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. У той час як відповідно до ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

Таким чином, з наданих суду доказів вбачається, що МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок та, відповідно до Закону здійснило відшкодування потерпілому - власнику постраждалого автомобіля шкоди за відповідача ОСОБА_2 , який є винним у скоєнні ДТП і не мав при цьому договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому суд дійшов висновку, що на підставі вищевказаних норм чинного законодавства, а також п.38.2ст.38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», - позов підлягає задоволенню за наявності достовірних доказів та відсутності обґрунтованих заперечень щодо позовних вимог. Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати (а.с.2).

Керуючись ст.ст.11,1191 ЦК України, ст.ст.22,38,39,41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.4,10,13,76-81,83,95,128,131,133,141,247 ч.2,258,259,263-265,268, 280-289, 354,355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України у порядку регресу/суброгації на розрахунковий рахунок IBAN: НОМЕР_4 в АТ "Укрексімбанк", м.Київ (код ЄДРПОУ: 21647131) 41490 (сорок одну тисячу чотириста дев`яносто) гривень 25 копійок збитків та судові витрати в розмірі сплаченого позивачем судового збору – 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень, а всього, разом, – у сумі 43760 (сорок три тисячі сімсот шістдесят) гривень 25 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, – протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення складений 02.07.2021 року.

Суддя А.В. Кравцова