Постанова № 98057257, 01.07.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4735/21

Провадження №3/461/2413/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Пелех О.А., з участю представника Галицької митниці Держмитслужби України Лубоцького Б.І., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, я кі надійшли від Галицької митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого водієм ФОП ОСОБА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 16.04.2018 року, виданий органом № 4690.

за ч.1 ст.483 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в :

згідно протоколу про порушення митних правил №940/20900/21, 21.07.2020 року митним постом «Мостиська» Галицької митниці Держмитслужби було здійснено пропуск на митну територію України товарів, які переміщувалися транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 . Пропуск транспортного засобу здійснено згідно митної декларації типу ІМ40ЕЕ №UA209000/2020/933389 від 17.07.2020 року. Як підставу для пропуску на митну територію України вказаного товару ОСОБА_2 для здійснення митного оформлення особисто було подано міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 16.07.2020 року б/н, рахунок-фактуру (export invoice) від 16.07.2020 року №(S)FSE-18/07/2020/EXP та митну декларацію країни відправлення від 16.07.2020 року №20PL361010E0556326. Згідно поданих документів вказаним транспортним засобом переміщувалися товари: «тканини в асортименті та готові текстильні вироби для рекламних цілей», загальною вагою брутто 2748,03 кг та загальною вартістю 13 659,24 доларів США. Продавцем товару заявлено польську компанію "S.I.C." SP.Z O.O. (ul. Romana 40/42, 93-370 Lodz Poland), покупець та особа, відповідальна за фінансове врегулювання – ТОВ "Декора Груп" (код ЄДРПОУ 43508468; 79056, м. Львів, вул. Гайдучка, 1).

21.07.2020 року відділом митного оформлення «Малехів» митного поста «Львів-північний» Галицької митниці Держмитслужби вказані товари випущено у вільний обіг за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA209140/2020/0064758.

Митними органами Республіки Польщі листом від 24.11.2020 року №0201-IGM.541.1048.2020.JC повідомлено, що 21.07.2020 року через пункт пропуску «Медика» транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , окрім товарів, заявлених у митній декларації № 20PL361010E0556326 від 16.07.2020 року, також переміщувалися товари згідно митних декларацій №20PL361010E0616904 від 15.07.2020 року та №20PL301010E0616757 від 15.07.2020 року загальною вагою брутто 1517,953 кг та загальною вартістю 632 304,40 гривень, а саме: автозапчастини в асортименті, загальною вагою брутто 883,186 кг та загальною вартістю 11 045,14 євро (згідно з курсом НБУ на 21.07.2020 становить 348 924,81 гривень), автозапчастини в асортименті загальною вагою брутто 634,767 кг та загальною вартістю 8970,32 євро (згідно з курсом НБУ на 21.07.20 становить 283 379,59 грн).

Дії ОСОБА_2 посадовими особами митного органу кваліфіковані за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, оскільки він вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом.

В судовому засіданні представник особи, яка притягується до адміністративної особи ОСОБА_1 заперечив вину ОСОБА_2 , пояснив, що останній є водієм, який діє в межах своїх трудових обов`язків та виконує розпорядження перевізника, відтак не є суб`єтом вказаного адміністративного правопорушення. Окрім того, представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначив, що згідно витягів з Декларацій №20PL301010E0616904 та №20PL301010E0616757 в графах «Transport wewnetrzny» та «Transport na granicy» зазначений транспортний засіб з реєстраційним номерним знаком « НОМЕР_4 ». У зазначених деклараціях відсутні будь-які відомості про транспортний засіб з реєстраційними номерними знаками « НОМЕР_5 » та « НОМЕР_6 ». Таким чином, звинувачення ОСОБА_2 у приховуванні товарів від митного контролю є очевидно безпідставним та необгрунтованим. Представник зазначив, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, відтак просить закрити провадження у справі.

Представник Галицької митниці Держмитслужби України у судовому засіданні вважав доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, просив визнати його винним та накласти стягнення у виді штрафу з конфіскацією предметів правопорушення. Заслухавши думку представника митниці, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

В той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardov. Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У відповідності із ст.9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В цей же час, ст.257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За положеннями п.3 ч.1 ст.8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст.483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України. Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Для притягнення до відповідальності за ст.483 МК України, необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п.6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Встановлено, що митним органом ОСОБА_2 ставиться у вину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме вчинення дій на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товару.

Відповідно до ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозицією ч. ст.483 МК України передбачено настання адміністративної відповідальності у разі переміщення або наявних дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст. 191 МК України, до обов`язків перевізника належить перевіряти під час прийняття товарів до перевезення точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (СМR).

Також, ч.37 ст.4 МК України встановлено, що перевізником є особа, яка здійснює перевезення товарів через митний кордон України та/або між митними органами на території України або є відповідальною за такі перевезення.

Пунктом 3 ч.1 ст. 191 МК України визначено право перевізника замінювати уповноважену перевізником особу (водія), відповідальну за доставку товарів до митного органу призначення, попередньо повідомивши цей орган про причини такої заміни.

Статтею 460 МК України визначено, що перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (СМR).

Виходячи із зазначеного, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, може бути виключно перевізник, а не водій транспортного засобу.

Як вбачається із міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) від 16.07.2020 року та транспортної заявки №1 від 13.07.2020 року перевізником товару є ФОП ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 є водієм (особою, уповноваженою перевізником).

У даному випадку, ОСОБА_2 , виконуючи обов`язки водія транспортного засобу «МАН», (р.н.з. НОМЕР_5 / НОМЕР_6 ), як представник перевізника, подав товаросупровідні документи, які йому були надані відправником товару «S.I.C» SP. Z 0.0. за дорученням фірми покупця TOB «Декора Груп». Окрім того, як зазначено представником особи, яка притягується до адміністративнох відповідальності ОСОБА_2 не був присутній при завантаження товару та не мав можливості відрізнити відмінність товару підготованого до перевезення, оскільки товар знаходився і запакованому стані, а сам тягач був одразу підготовлений до відправлення.

Окрім того, з згідно витягів з Декларацій №20PL301010E0616904 та №20PL301010E0616757 в графах «Transport wewnetrzny» та «Transport na granicy» зазначений транспортний засіб з реєстраційним номерним знаком « НОМЕР_4 ». У зазначених деклараціях відсутні будь-які відомості про транспортний засіб з реєстраційними номерними знаками « НОМЕР_5 » та « НОМЕР_6 », водієм якого є ОСОБА_2 .

Відтак, суд дійшов висновку, що інкримінування ОСОБА_2 приховування товарів від митного контролю є безпідставним та необгрунтованим.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про вчинення безпосередньо ОСОБА_2 дії, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, тобто відомості, зазначені у протоколі про порушення митних правил не відповідають дійсності.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону.

Відповідно до ч.4 ст.3 МК України, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ст.486 МК України).

Таким чином, у суду відсутні належні та достатні докази, які б слугували підставою для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України.

Відтак, дану справу необхідно закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.7, 9, 243-244, 247, 248, 249, 251, 257, 283-285 КУпАП, ст.ст.483, 487, 527, 528 МК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.483 МК України закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Зубачик Н.Б.