Рішення № 98056684, 25.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8232/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 травня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючої судді - Бенца К.К.

при секретарі – Курбатова Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовною заявою Акціонерного товариства «Укрсиббанк» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року представник позивача Акціонерного товариства «УкрСиббанк» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що 23.08.2018 року між ПАТ «УкрСиббанк» та відповідачем – ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 , згідно якого банк надав ОСОБА_1 , а остання отримала суму кредиту у розмірі – 49500,00 гривень на споживчі цілі шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача, 400,00 грн. – на оплату страхового платежу відповідно до договору добровільного страхування, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 55% річних з погашенням суми кредиту та сплати процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором, шляхом сплати до 23-го числа (включно) щомісячно ануїтетних платежів у розмірі 3472,00 грн., з кінцевим терміном повернення коштів не пізніше 23.08.2020 року.

Вказує, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо погашення суми отриманого кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, у розмірі та строки визначені кредитним договором не виконує, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Позивач направив відповідачу ОСОБА_1 вимогу від 10.04.2019 року про необхідність усунення порушень умов договору та про дострокове повернення кредиту.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість, яка станом на 08.07.2019 року перед позивачем по кредитному договору становить 59972,13 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят дві) гривні (тринадцять) копійок, з яких : 44743,67 грн. – заборгованість за кредитом, 11280,34 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 1147,20 грн. – заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін (згідно ст.625 ЦК України), 1500,00 грн. заборгованість по комісії, 537,79 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 706,37 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам, 56,76 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії, яку ПАТ «УкрСиббанк» просить стягнути на його користь із відповідача.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

14.08.2019 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Тхір О.А. відкрито провадження по справі №308/8232/19 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Дана справа знаходилась у провадженні судді Тхір О.А.

30.09.2019 року призначено повторний автоматизований розподіл справи №308/8232/19 у зв`язку із закінченням строку повноважень судді Тхір О.А.

04.12.2019 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Бенца К.К. прийнято справу №308/8232/19 до свого провадження.

19.03.2021 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду замінено позивача АТ «Укрсиббанк» на його процессуального правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

В судове засідання представник позивача не з`явився, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та винесення заочного рішення судом.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи неодноразово була повідомлена у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, що стверджується рекомендованими повідомленнями які повернулися на адресу суду з відміткою Укрпошти “за закінченням терміну зберігання” за №8800023612491, №8800026597019.

Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільно- процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином повторно не з`явився до суду без повідомлення причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи положення ст. ст. 274, 280 ЦПК України розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та в заочному порядку.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 23.08.2018 року між ПАТ «УкрСиббанк» та відповідачем – ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 , згідно якого банк надав ОСОБА_1 , а остання отримала суму кредиту у розмірі – 49500,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача відкритий у Банку, 400,00 грн. – на оплату страхового платежу відповідно до договору добровільного страхування, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 55% річних з погашенням суми кредиту та сплати процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором, шляхом сплати до 23-го числа (включно) щомісячно ануїтетних платежів у розмірі 3472,00 грн., з кінцевим терміном повернення коштів не пізніше 23.08.2020 року, що стверджується кредитним договором №94693485000 від 23.08.2018 р., копія якого приєднана до матеріалів справи.

Як вбачається з кредитного договору ОСОБА_1 отримала кошти від ПАТ «УкрСиббанк» на умовах строковості, зворотності, забезпеченості, платності.

Отже, встановлено, що між сторонами діють цивільні правовідносини, засновані на договорі.

За змістом п. 1.1 договору про надання споживчого кредиту №94693485000, підписуючи цей договір, позичальник погодився з викладеною у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових (поточних) рахунків, пропозицією банку надати позичальнику споживчий кредит, на умовах, встановлених у цьому договорі та Правилах.

За умовами договору №94693485000 банк надав позичальнику кредит у розмірі 49900,00 грн. для особистих потреб, а саме 49500,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача, 400,00 грн. – на оплату страхового платежу відповідно до договору добровільного страхування.

За умовами п.п.3.6, 3.7 договору позичальник зобов`язалася повертати наданий кредит, шляхом сплати до 23-го числа щомісячно ануїтетних платежів у розмірі 3472,00 грн.

Згідно приписів п.3.5 договору кінцевий термін повернення коштів - 23.08.2020 року.

Відповідно до п.3.8 договору за користування кредитними коштами відповідач зобов`язалася сплатити фіксовану процентну ставку у розмірі 55% річних.

Відповідно до п.3.11 договору позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього договору та додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

Однак, у порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 , належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту та відсотків. Внаслідок цього, станом на 08.07.2019 року виникла заборгованість в розмірі 59972,13 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят дві) гривні (тринадцять) копійок, з яких : 44743,67 грн. – заборгованість за кредитом, 11280,34 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 1147,20 грн. – заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін (згідно ст.625 ЦК України), 1500,00 грн. заборгованість по комісії, 537,79 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 706,37 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам, 56,76 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.

Як встановлено судом, позивач направив відповідачу ОСОБА_1 вимогу від 10.04.2019 року про сплату простроченої заборгованості у розмірі 51667,96 грн.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України , за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України, згідно з якою зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України , зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України , якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом , такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, вчинений правочин вважається правомірним, доки ця презумпція не буде спростована на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину, повинні здійснюватися, а обов`язки підлягають виконанню.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст.1049 ЦК України , позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Статтею 1048 ЦК України встановлено право позикодавця (Банку) на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту №94693485000 від 23.08.2018 року сторони погодили строки та розміри погашення кредиту та виплати відсотків.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов`язалася погашати заборгованість за кредит, сплачувати нараховані проценти та комісію , згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід`ємною частиною договору.

Оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконала зобов`язання, передбачені вищезазначеним кредитним договором у строк, встановлений цим договором, суд вважає, що у відповідності до ч.1 ст. 612, ст. 610 ЦК України її слід вважати такою, що прострочила виконання зобов`язання.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як зазначено у ч. 1 - 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так як своїх зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 не виконувала належним чином, то у позивача виникло право вимагати від боржника повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування крредитними коштами.

За приписами ст. ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов`язковість виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомлена з умовами кредитування, не виконує істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту та сплати процентів за користування ним, хоча взяла на себе зобов`язання їх виконувати та вчасно погашати заборгованість, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 від 23.08.2018 року в розмірі 59972,13 грн. підлягають до задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретнихобставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.12,13,76-89,95,258,259,263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Укрсиббанк» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (р/р НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» , код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 від 23.08.2018 року в розмірі 59972,13 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят дві) гривні (тринадцять) копійок, з яких : 44743,67 грн. – заборгованість за кредитом, 11280,34 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 1147,20 грн. – заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін (згідно ст.625 ЦК України), 1500,00 грн. заборгованість по комісії, 537,79 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 706,37 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам, 56,76 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (р/р НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» , код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) суму сплаченого ними судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (р/р НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» , код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28)

Відповідач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Дата складання повного тексту судового рішення - 03.06.2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца