Рішення № 98049109, 02.07.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9003/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року м. Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в мiстi Рiвному спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ДП18 № 332386 від 26 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), діючи через свого представника адвоката Орловську Я.Б., звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ДП18 № 332386 від 26 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позову посилається на те, що 26 квітня 2021 року інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Капустинський М.Ю. виніс відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Позивач не погоджується із даною постановою, вважає її протиправною. Зазначає, що 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 їхав по трасі сполучення Устилуг-Луцьк-Рівне на автомобілі «Renalt Megane», номерний знак НОМЕР_1 . На кордоні Волинської та Рівненської областей його зупинили представники патрульної поліції. Після зупинки співробітники патрульної поліції вказали ОСОБА_1 на те, що він начебто порушив Правил дорожнього руху, а саме не були увімкнені фари, а задні фари були затоновані. Однак на його вимогу надати хоча б якісь докази підтвердження даних звинувачень, поліцейські не відреагували. Вказує, що в постанові не міститься посилання на технічний засіб, за допомогою якого було здійснено відеозапис моменту вчинення адміністративного правопорушення.

04 червня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача. Вказує, що факт правопорушення підтверджується постановою, відеозаписом з нагрудного відео реєстратора DM 4241 № 20210426205302000429, № 20210426205536000452, № 2021042620560900045 від 26 квітня 2021 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 26 квітня 2021 року. Зазначає, що доводи позивача щодо невідповідності оскарженої постанови вимогам ст. 283 КУпАП в частині зазначення відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис є безпідставними, оскільки в постанові, а саме в п. 7 «До постанови додається» зазначено відео DM 4241 та одне пояснення.

Позивач та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою позивача. 02 липня 2021 року представник позивача Орловська Я.Б. подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення представником відповідача 17 червня 2021 року. 30 червня 2021 року у поданому до суду клопотанні представник позивача Кухарська О.В. вказала, що позов не визнає, заперечує проти його задоволення, просила провести розгляд справи без участі представника відповідача.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 26 квітня 2021 року інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Капустинським М.Ю. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 332386 відносно позивача.

Як зазначено у оскаржуваній постанові 26 квітня 2021 року о 09 год. 25 хв., на автодорозі Н-22 127 км + 700 м Устилуг-Луцьк-Рівне, позивач керував транспортним засобом «Renalt Megane», номерний знак НОМЕР_1 , поза межами населеного пункту без ввімкненого ближнього світла фар або денних ходових вогнів, чим порушив вимоги п. 9.8 Правил дорожнього руху. Крім того, керував транспортним засобом, у якого на задніх світлових розсіювачах нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світло пропускання, чим порушив п. 31.4.3 «ґ» Правил дорожнього руху.

Згідно постанови, інспектор, враховуючи, що позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, ч. 2 ст. 122 КУпАП, і з застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП постановив застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 9.8 Правил дорожнього руху передбачено, що під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Підпунктом 31.4.3 «ґ» пункту 31.4 Правил дорожнього руху передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, а саме на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Конструкція і технічний стан транспортних засобів, які експлуатуються повинні відповідати вимогам додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 1166 від 22.12.2010 року «Про єдині вимоги до конструкцій та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються».

Державним стандартом ДСТУ 3649:2010 «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання колісних транспортних засобів» пунктом 6.1.2. не дозволено застосування зруйнованих та з тріщинами на світло відбивальних поверхнях або розсіювачах ПЗС, встановлювати будь-які пристрої, що обмежують їхню видимість, наносити покриття на ПЗС (тонування, фарбування тощо), що зменшує світло пропускання, змінює їх силу світла, світлорозподіл або колір.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2 ст. 36 КУпАП передбачено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як встановлено судом позивач свою провину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП не визнає.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач суду не надав, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростував.

Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.

З оглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейського DM 4241, про який зазначено в оскаржуваній постанові, так який був долучений до відзиву відповідача, не встановлено, що позивач керував транспортним засобом «Renalt Megane», номерний знак НОМЕР_1 , 26 квітня 2021 року без ввімкненого ближнього світла фар або денних ходових вогнів. Вказаний відеозапис розпочинається з моменту коли транспортний засіб «Renalt Megane», номерний знак НОМЕР_1 , зупинений і до нього підходить працівник патрульної поліції. В ході спілкування з позивачем, інспектором візуально встановлено, що на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує його прозорість чи світло пропускання.

Суд зазначає, що технічний стан та обладнання транспортного засобу під час їх експлуатації перевіряється візуально та з використанням засобів вимірювальної техніки відповідно до ДСТУ 3649:2010 «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання колісних транспортних засобів».

Всупереч вказаного, інспектором особисто зроблено висновки щодо тонування світлових приладів на автомобілі без вивчення документів на транспортний засіб, дослідження технічних характеристик та заводських установок, без проведення дослідження із застосуванням вимірювальної техніки, не вимірювалася світловіддача фар, відповідні акти технічного стану не складалися.

Стосовно письмових пояснень інспектора ОСОБА_2 , наданих відповідачем як доказ, що був покладений в основу прийнятого рішення, суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КАС України як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з`ясувати у справі. При цьому цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставин справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.

Отже, письмові пояснення зацікавленої особи – інспектора Монича С.А., який є працівником поліції, не можуть бути допустимим доказом та не приймаються судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не порушував Правил дорожнього руху, протилежного суду не доведено.

Отже, з огляду на те, що докази на підтвердження факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові, відповідачем не подано, в матеріалах справи відсутні, враховуючи, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання і мають можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушень, про які зазначено в оскаржуваній постанові, а саме порушення п. 9.8., п.п. 31.4.3.«ґ» ПДР, що свідчить про необґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 № 332386 від 26 квітня 2021 року через відсутність в діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення, а відтак позов слід задовольнити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції судових витрат у розмірі 454 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ДП18 № 332386 від 26 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 332386 від 26 квітня 2021 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Залізнична, буд. 15, код ЄДРПОУ 40108646.

Повне судове рішення складене 02 липня 2021 року.

Суддя О.О. Першко