
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/829/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), у якому просить:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8 418,36 (вісім тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 36 копійок.
- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Херсонській області подання про повернення ОСОБА_1 суму сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 8 418,36 (вісім тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 36 копійок згідно квитанції №1-284К від 07 квітня 2020 року про сплату збору 1% до Пенсійного фонду України.
II. Позиція позивачки, заперечення відповідача.
Відповідно до змісту позовної заяви, вказані вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 07.04.2020 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири. Позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 8418,36 грн. На звернення до відповідача з вимогою повернути безпідставно сплачені кошти, оскільки відповідно до п. 9 ст. 1 ЗУ «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» не являється платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, так як придбавала житло вперше, позитивної відповіді отримано не було.
07.04.2021 року відповідачем надано суду відзив на позов, яким заперечує проти задоволення позову, оскільки спірні кошти хоча і є збором на обов`язкове державне пенсійне страхування, проте обов`язковість їх сплати визначає нотаріус відповідно до ст. 49 ЗУ "Про нотаріат". Таким чином, за позицією відповідача, питання звільнення позивача від сплати збору, мало б вирішуватись при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу, а не за рішенням органу Пенсійного фонду України.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 15.03.2021 позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме, шляхом надання платіжного документу про сплату судового збору в сумі 908,00 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
19.03.2021 р. позивач усунув вказані недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 24.03.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
07.04.2020 між громадянами ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Задніпряною А.І. та зареєстрований в реєстрі за №256.
При цьому, позивачем було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 % вартості нерухомого майна, що становить 8418,40 грн. Вказане підтверджується заявою на переказ готівки №1-284К від 07.04.2020 року (платіж – збір з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна (1% Пенсійного фонду)).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 07.04.2020 року (№ інформаційної довідки 206281438), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу від 07.04.2020 року, є власником об`єкта житлової нерухомості: квартири АДРЕСА_1 . Право власності на придбану нерухомість зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №36198358.
01.02.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Херсонській області управління ПФУ із заявою про повернення сплаченого нею збору на обов`язкове пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в сумі 8418,36 грн.
10.02.2021 листом за №2100-0503-8/6581 ГУ ПФУ у Херсонській області повідомило позивачку, про те, що такі питання вирішуються лише у судовому порядку.
Вважаючи протиправною відмову ГУ ПФУ в Херсонській області у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого ним збору на обов`язкове пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна, останній звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено ЗУ від 26.06.1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №400/97-ВР).
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Пунктом 8 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об`єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону №400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 5-7, 9 і 10 ст. 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом №400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (далі - Порядок №1740).
Згідно з абзацом 1 п. 15-1 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09. 2013 року за №1650/24182 (далі - Порядок №787).
Пунктом 5 розділу І Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
VI. Оцінка суду
Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Як встановлено судом предметом спору у даній справі є оскаржувана відмова ГУ ПФУ в Херсонській області у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого ним збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при вчинені правочину щодо придбання житла вперше.
У позовній заяві позивач стверджує, що на підставі договору купівлі-продажу від 07.04.2020 року він вперше придбав квартиру, а тому відповідно до п. 9 ст. 1 ЗУ "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" він не є платником збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що є підставою для повернення відповідачем сплаченого позивачем збору, як помилково сплаченого.
Відповідач вказує, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а чинним законодавством не визначено установу (орган), яка б мала юридичні повноваження щодо підтвердження того, що громадяни (громадянка) за весь період з моменту виникнення у нього (неї) права на вчинення правочину щодо нерухомого майна придбаває житло вперше, що перешкоджає органам Пенсійного фонду України приймати рішення про звільнення особи від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Отже, відповідач вважає себе звільненим від обов`язку встановлювати факт придбання громадянами нерухомості вперше внаслідок відсутності у органів Пенсійного фонду України такої інформації та нормативного врегулювання спірного питання.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд при вирішенні даних спірних правовідносин враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.
Так, у постанові від 21.08.2018 року при розгляді у касаційному порядку справи № 819/657/17 Верховний Суд вважав за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну "придбавають житло вперше", що міститься у п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше. Ухвалою Конституційного Суду України №29-у/2000 від 23.03.2000 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у ПФУ права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні. Верховний Суд зазначив, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу. Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Крім того, за приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Отже, при вирішенні спірних питань суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно з яким державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у спірних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №819/1498/17, від 01.11. 2018 року у справі №819/1353/17, від 28.11. 2018 року у справі №813/1126/17, від 13.12.2018 у справі № 813/969/17, від 23.04.2019 року у справі №802/1566/17-а та враховуються судом при вирішенні даного спору відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Натомість, відповідач у листі-відповіді від 10.02.2020 року за №2100-0503-8/6581, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, не зазначено. Таких доказів відповідачем не зазначено в наданому до суду відзиву на позов.
У суду також відсутні підстави для того, щоб ставити під сумнів вказані твердження позивача, так як останні відповідають інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна – квартири АДРЕСА_2 .
З огляду на встановлені обставини та наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що позивачка звільнена від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, як така, що придбавала житло вперше, а тому має право на повернення помилково сплаченого нею збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири від 07.04.2020 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Враховуючи, що судом встановлено необґрунтованість відмови ГУ ПФУ у Херсонській області у поверненні позивачу помилково сплаченої суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, викладеної у листі від 10.02.2020 року за №2100-0503-8/6581, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати вказану відмову протиправною.
Щодо вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ у Херсонській області повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 8418,36 грн., то суд зазначає наступне.
Відсутність чітко визначеної в законодавстві процедури перевірки обставин придбання житла вперше платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, є порушенням принципів "правової визначеності" та "належного урядування", які покладають за подібних обставин саме на відповідача обов`язок встановлення факту того чи придбав позивач житло вперше при розгляді його заяви про повернення відповідного збору. За умови відсутності у відповідача відомостей про придбання позивачем житла не вперше, він повинен був звернутися до органів Державної казначейської служби з поданням про повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до бюджету.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 14 листопада 2019 року у справі № 819/442/17.
Як вбачається з матеріалів справи, сума збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 8418,36 грн. була сплачена ОСОБА_1 до УДК у м. Херсоні, код отримувача 37959779.
Таким чином, оскільки сплачені позивачем кошти зараховані на рахунок, відкритий в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Херсоні, тому з метою поновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне задовольнити вимоги та зобов`язати ГУ ПФУ у Херсонській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в м. Херсоні Херсонської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 8418,36 грн.
Стосовно посилання відповідача на Порядок №1740 від 03.11.1998 року в редакції постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» №866 від 23.09.2020 рок, то суд звертає увагу, що дана редакція не діяла на момент виникнення спірних правовідносин – 07.04.2020 року.
VII. Висновок суду
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Також суд при викладенні мотивів та підстав прийнятого рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; п. 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; п. 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; п. 29).
На думку суду, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності своїх дій не виконано з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 908 грн. відповідно до квитанції №0862218722 від 01.03.2021 року, а тому ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (місцезнаходження 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління ПФУ в Херсонській області у поверненні ОСОБА_1 безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, оформлену листом від 10.02.2021 року №2100-0503-8/6581.
Зобов`язати Головне управління ПФУ в Херсонській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області (код ЄДРПОУ 37959779) подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при укладанні договору купівлі - продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Задніпряною Аллою Іванівною 07.04.2020 року та зареєстрованого в реєстрі за №256 в сумі 8418,36 грн., сплаченого за квитанцією №1-284К від 07.04.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (місце знаходження: 73005 м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
кат. 112010200
Судове рішення № 98048461, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 25.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 540/829/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: