Рішення № 98046622, 01.07.2021, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1287/20

2/287/205/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Позивачка свій позов обгрунтовує тим, що перебуває з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. Від вказаного шлюбу сторони мають дитину: дочку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час є повнолітньою. Дочка сторін - ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток, в зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Однак, відповідач ігнорує обов`язок батька на утримання своєї непрацездатної дитини, яка продовжує навчатися, чим ставить дитину у скрутне матеріальне становище, тому позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5000, 00 гривень щомісячно, починаючи з дня подачі заяви по 30.06.2023 року, тобто до припинення навчання, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

30.10.2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Винару Л.В.

Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 16.11.2020 року позовну заяву залишено без руху та позивачці надано строк для усунення недоліків.

30.11.2020 року на адресу суду від позивачки надійшла заява на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та уточнена позовна заява.

Ухвалою суду від 08.12.2020 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

01.07.2021 року до суду від відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві ОСОБА_2 зазначає, що розуміє свій обов`язок утримувати дитину та не має наміру від нього ухилятися. Відповідач працює на посаді майстра в АТ «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» та постійно добровільно переказує кошти позивачці на утримання дитини. Також, ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи та потребує постійного лікування, а тому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, від неї надійшла письмова заява, згідно якої вона просить суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, до суду надав письмову заяву з проханням розглядати справу без його участі у зв`язку з карантином, позов підтримує та долучив до справи відзив на позовну заяву з додатками.

Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до поданого позову, суд вбачає наявність між сторонами спору, який виник у сімейних правовідносинах та предметом спору є право на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, але не довше, як до досягнення нею 23-х років, вважаючи за необхідне стягувати аліменти, з підстав, вказаних у позові, позивачка звернулася до суду.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно зі ст.198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Аналіз змісту ст.198 СК України дає підстави для висновку, що для виникнення обов`язку батька (матері) утримувати свою повнолітню дочку (сина) необхідні наявність трьох умов: дочка (син) є непрацездатними; дочка (син) потребує матеріальної допомоги; батько (мати) мають матеріальну можливість утримувати дочку (сина). Тобто, крім родинного зв`язку батьків і дітей, продовження повнолітніми навчання, потреби повнолітніх дітей у зв`язку із продовженням навчання в матеріальній допомозі, необхідно перевіряти і здатність батьків таку допомогу надавати. При відсутності хоча б одного із наведених фактів, аліментне зобов`язання, пов`язане із утриманням батьками своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання, не виникає.

Згідно із частинами першою, другою ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Статтею 200 СК України визначено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, за змістом ч. 1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі та можливість надавати таку допомогу.

Умовою стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, є недостатність забезпечення коштами як для навчання, так і для інших необхідних потреб (маються на увазі побутові потреби - харчування, одяг, користування транспортом, придбання навчальної літератури, посібників).

Судом встановлено, що сторони з 28.08.1999 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Олевським райвідділом реєстрації актів громадянського стану Житомирської області за актовим записом № 53, що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ( а.с. 5).

Від шлюбу у сторін народилася дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.30).

Із довідки за вих. № 70 від 08 жовтня 2019 року виданої Національним університетом «Львівська політехніка» вбачається, що дочка сторін ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання, інституту «Хімія та хімічні технології» в Національному університеті «Львівська політехніка». Закінчення навчання у червні 2023 року (а.с.15).

Судом установлено, що дочка позивачки та відповідача навчається на денній формі навчання, у зв`язку з чим не має змоги працювати та потребує матеріальної допомоги, при цьому позивачка не має достатньої можливості надавати дочці матеріальне утримання.

Будь-яких доказів того, що у відповідача існує інша сім`я або що на його утриманні знаходяться інші особи, суду не надано.

Суд враховує те, що хоча відповідач сплачує аліменти добровільно, проте позивачці невідомо, чи не припинить відповідач надавати їй такі аліменти, адже ніщо не заважає відповідачу будь-коли припинити їх сплату. При цьому така сплата аліментів нічим не підкріплена, окрім як самою волею відповідача, сума не узгоджувалася з отримувачем, строки не визначалися, а тому у позивачки щодо стягнення аліментів наявний спір із відповідачем.

В даному випадку суд вважає, що повнолітня дитина дійсно потребує матеріальної допомоги, в зв`язку з навчанням, а відповідач будучи батьком дитини не може бути звільнений від обов`язку утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання до закінчення навчання.

Враховуючи вищенаведене а також те, що відповідач має можливість утримувати свою дочку до закінчення навчання, оскільки остання навчається та не має змоги працювати, несе витрати пов`язані з навчанням, тому суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення та стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки до закінчення нею навчання у навчальному закладі, слід стягувати в примусовому порядку, однак у меншому розмірі ніж заявлено позивачкою у позові.

Таким чином, оскільки дочка сторін продовжує навчання, в зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач отримує дохід, розмір якого у 2020 році становив 218882, 07 грн., що стверджується довідкою АТ «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» за вих. № 04/31 від 22.01.2021 року, при цьому суд бере до уваги, що відповідач по справі є інвалідом третьої групи, що стверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 293185, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, аліменти в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 28.07.2020 року та до припинення ОСОБА_3 навчання, але не довше, ніж до досягнення нею 23 років.

У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, отже згідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 199, 200 СК України, ст.ст. ст. 12, 13, 259, 264, 265, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з навчанням, в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот гривень) 00 коп., щомісячно, починаючи з 28.07.2020 року та до припинення ОСОБА_3 навчання, але не довше, ніж до досягнення нею 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 908, 00 грн., які перерахувати на р/р UA158999980313111206000006741, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37976485 , отримувач: ГУК у Жит.обл/ТГ м.0левськ/22030101, код класифікації доходів бюджету - 22030101 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN), «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050).

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ID–картка № НОМЕР_3 , видана 05.12.2018 року органом видачі № 1828, ІПН НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 23.10.1997 року Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, ІПН НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: Л.В.Винар