Рішення № 98044889, 15.06.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 р. № 400/908/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ковальського Є. В., представника позивача Калаянова І. В., представника відповідача Долини Ю. О. в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Споруда", пров. 2 -й Ковальський, 22-А, м. Миколаїв, 54002, ,

до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003,

про:визнання протиправною та скасування постанови від 05.02.2021 № МК15295/441/АВ/П/ТД-ФС,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Споруда» (надалі – Товариство або позивач) 24.02.2021 звернулось до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Миколаївській області (надалі – Управління або відповідач) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.02.2021 № МК15295/441/АВ/П/ТД-ФС.

Ухвалою від 17.02.2021 суд частково задовольнив заяву Товариства про забезпечення позову – зупинив стягнення на підставі вказаної постанови.

В обґрунтування позовних вимог Товариство, зокрема, вказало, що інспекційне відвідування було проведено з порушенням вимог Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі – Закон № 877) та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» (надалі – Порядок № 823); акт інспекційного відвідування був складений за формою, затвердженою на виконання пункту 4 «Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі – Постанова № 295), що була визнана нечинною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17. Також позивач зазначив, що викладена в акті інспекційного відвідування інформація про виявлені порушення не відповідає дійсності та не підтверджена відповідними доказами. За такого, на думку Товариства, постанова про накладення штрафу є протиправною.

Управління позов не визнало, вказало у відзиві (т. с. 3, ар. 1-10), з посиланням на результати проведеного інспекційного відвідування, що ним був виявлений факт залучення позивачем до робіт (в період з липня по листопад 2020 року) 34 осіб без укладення трудового договору, що є порушенням статей 21, 24 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу». Відповідно до кількості осіб, Управління, на підставі статті 265 КЗпП, оскаржуваною постановою наклало на Товариство штраф в сумі 1 700 00 грн.

У відповіді на відзив (т. с. 3, ар. 61-65) Товариство зауважило, що Управління не висловило жодних заперечень проти доводів позивача про процедурні порушення. Також позивач повторно вказав на бездоказовість тверджень, що мали своїм наслідком накладення штрафу.

Правом подати заперечення на відповідь на відзив Управління не скористалось.

В судовому засіданні представник Товариства вимоги адміністративного позову підтримав, представник Управління просила у позові відмовити.

В судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Як встановлено судом, 29.10.2020 до Управління від Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України надійшло «Повідомлення щодо виявлення порушень законодавства України про працю» (вих. № 17/7/4-3720 від 28.10.2020, надалі – Лист від 28.10.2020, т. с. 3, ар. 11-12). У Листі від 28.10.2020 було зазначено про виявлений факт нелегальної праці осіб, які були залучені Товариством для виконання ремонтно-будівельних робіт в адміністративному приміщенні Миколаївського обласного військового комісаріату (м. Миколаїв, вул. Спаська, 33), з яким позивач перебував у договірних відносинах.

02.11.2020 начальник Управління видав наказ № 351 «Про проведення інспекційного відвідування» (надалі – Наказ, т. с. 3, ар. 35). Згідно з Наказом, державні інспектори ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 були зобов`язані провести з 03.11.2020 по 16.11.2020 інспекційне відвідування за додержанням Товариством вимог законодавства про працю (в тому числі і за адресою: АДРЕСА_1 ).

На підставі Наказу зазначеним вище інспекторам праці було видано направлення № 519 на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання (надалі – Направлення, т. с. 1, ар. 57). У Направленні вказані питання, що підлягають контролю: трудовий договір (оформлення трудових відносин з найманими працівниками); використання праці фізичних осіб.

В період з 03.11.2020 по 16.11.2020 інспектор праці ОСОБА_3 провела інспекційне відвідування Товариства, результати якого оформила «Актом інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю» від 16.11.2020 № МК15295/441/АВ (надалі – Акт, т. с. 1, ар. 67-74).

В Акті, зокрема, зазначено: «… загалом в період з липня по листопад 2020 року ТОВ «БФ СПОРУДА» були залучені до робіт фізичні особи в кількості 34 особи … із систематичним виконанням трудових функцій працівників робітничих професій за для виконання господарської діяльності підприємства на об`єкті (-ах) будівництва без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, що є порушенням вимог частини першої статті 21 КЗпП України, частини першої, третьої статті 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» № 413 від 17 червня 2015 року …». Прізвища 34 осіб (Список 34-х) вказані на ст. 11-12 Акта.

20.11.2020 Товариство подало інспектору праці зауваження на інформацію, викладену в Акті (т. с. 1, ар. 60-66). Відповідно до абзацу другого пункту 18 Порядку № 823, письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. Доказів виконання цієї норми Управління суду не подало.

Листом від 24.12.2020 № 16/9599 перший заступник начальника Управління, на виконання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» (надалі – Порядок № 509), повідомила Товариство про одержання 23.12.2020 Акта і про розгляд справи про накладення штрафу протягом 45 днів, починаючи з 24.12.2020 (т. с. 3, ар. 40).

Постановою від 05.02.2020 № МК15295/441/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» (надалі – Постанова, т. с. 1, ар. 42-45) перший заступник начальника Управління, на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП, наклала на Товариство штраф в сумі 1 700 000 грн (5 000 грн х 10 х 34 працівника).

Частиною другою статті 265 КЗпП України, зокрема, встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Товариство з Постановою не погодилось, тому звернулось до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення, суд виходив з такого.

1. Аргументи позивача про незаконне ініціювання інспекційного відвідування, на думку суду, є хибними.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 823, підставою для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Підпунктом 5 пункту 5 Порядку до таких джерел віднесені повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин. Лист від 28.10.2020 є саме таким повідомленням.

Частиною першою статті 6 Закону № 877 визначені підстави для здійснення позапланових заходів, і в цьому переліку відсутня така підстава, яка наявна у Порядку № 823.

Проте, виходячи зі змісту частини другої статті 6 Закону № 877, органам державного нагляду (контролю), зазначеним у частині четвертій статті 2 Закону № 877 (до яких належить і Управління), Законом № 877 дозволено проведення позапланових заходів з інших (крім наведених у частині першій статті 6) підстав.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 877, у посвідченні (направленні) на проведення заходу має бути зазначена, зокрема, підстава для здійснення заходу.

У Направленні наявне посилання на підставу для здійснення заходу - Наказ (рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування, згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 823).

2. Як зазначив позивач (і цю обставину відповідач не спростував), Направлення було вручено керівнику Товариства лише 06.11.2020, при тому, що перевірку було розпочато 03.11.2020. За твердженнями позивача, це є доказом порушення відповідачем частини третьої статті 6 Закону № 877, відповідно до якої суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Суд з доводами позивача не погодився.

По-перше, вказана вище норма встановлює обов`язок суб`єкта господарювання, тому стверджувати про її порушення можливо у тому випадку, коли такий суб`єкт відповідний обов`язок не виконав.

По-друге, частиною третьою статті 6 Закону № 877 не визначено, коли саме суб`єкт господарювання має ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу і отримати копію відповідного посвідчення (направлення).

Частиною п`ятою статті 7 Закону № 877 встановлено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання – юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі – підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Проте, відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877, Управління не зобов`язано забезпечувати дотримання частини п`ятої статті 7 Закону № 877.

Натомість, у пункті 8 Порядку № 823 вказано, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Статтею 3 Закону № 877 встановлено, що основними принципами державного нагляду (контролю), зокрема, є: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивність та неупередженість здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимість проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотність відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону № 877, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Згідно зі статтею 10 Закону № 877, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

бути поінформованим про свої права та обов`язки;

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання);

тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;

орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);

органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю);

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання;

одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб;

отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення;

вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі:

перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу;

використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів;

з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Реалізація більшості з цих гарантованих прав та законних інтересів суб`єкта господарювання неможлива, якщо інспекційне відвідування розпочато до того, як суб`єкт повідомлений про номер і дату наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дату початку та дату закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форму заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу (частина третя статті 7 Закону № 877).

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що обов`язок надати суб`єкту господарювання копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування виникає одночасно з початком проведення заходу, а не перед підписанням акта інспекційного відвідування, як зазначено у пункті 8 Порядку № 823.

За таких обставин суд визнав, що у посадової особи Управління не було права розпочинати інспекційне відвідування 03.11.2020.

Крім того, суд зауважив, що на ст. 12-13 Акта вказано про те, що інспектор праці не пред`явила службове посвідчення та перед підписанням Акта не проінформувала керівника об`єкта відвідування про його права та обов`язки.

3. Суд не погодився з позивачем в тому, що Акт складено з порушенням «… абз. 2 п.п.3 п.14 Порядку № 823 …».

По-перше, вочевидь, Товариство мало на увазі пункт 13 Порядку, оскільки пункт 14 підпунктів не містить.

По-друге, в абзаці другому підпункту 3 пункту 13 Порядку вказано, що під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування. Відповідно, цією нормою не встановлені вимоги до акта інспекційного відвідування.

По-третє, Акт був складений за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів» (надалі – наказ № 1338). Згідно з преамбулою наказу № 1338, форма акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, була затверджена відповідно до пункту 4 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, пункту 24 Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затверджених Постановою № 295.

Як вказано вище, постановою від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 Шостий апеляційний адміністративний суд визнав Постанову № 295 нечинною. Проте, наказ № 1338 був чинним до 06.01.2021 (втратив чинність на підставі пункту 2 наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 21.10.2020 № 2161 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю Державною службою України з питань праці» (надалі – наказ № 2161).

Наказом № 2161 була затверджена, зокрема, форма акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду.

У преамбулі наказу № 2161 зазначено, що форми документів були затверджені, зокрема, відповідно до Закону № 877, Порядку № 823 та з урахуванням вимог Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 342.

За таких обставин, на думку позивача, відповідач не мав право викласти результати інспекційного відвідування в акті, форму якого було затверджено наказом № 1338. Так, Товариство вказало: «… органи держнагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, втратили можливість проводити держнагляд (контроль), оскільки за результатами перевірок можна складати акти перевірок виключно за уніфікованою формою …».

З цього приводу суд зазначив таке.

Частиною п`ятнадцятою статті 4 Закону № 877 встановлено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. Проте, відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877, Управління не зобов`язано забезпечувати дотримання частини п`ятнадцятої статті 4 Закону № 877.

Абзацом першим пункту 4 Порядку № 823 встановлено, що уніфікована форма акта інспекційного відвідування, в якому визначається вичерпний перелік питань, що підлягають інспектуванню, припису, попередження, а також вимоги інспектора праці затверджуються в установленому порядку та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці. При цьому, Порядок № 823 не містить застережень щодо неможливості використання (до затвердження уніфікованої форми акта інспекційного відвідування) форми акта, затвердженої наказом № 1338.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 13.02.2020 у справі № 808/3059/17 Верховний Суд, зокрема, вказав: «… на час здійснення відповідачем панового заходу контролю відносно позивача відсутня затверджена уніфікована форма акту, що не може бути підставою для обмеження контролюючого органу у здійсненні покладених на нього законодавством повноважень, а тому складений відповідачем акт за наслідками здійснення заходу контролю за змістом повністю відповідає приписам ст. 7 Закону № 877-V …».

З урахуванням наведеного, суд відхилив відповідні аргументи Товариства.

4. Відповідно до диспозиції частини другої статті 265 КЗпП та згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач мав довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами фактичний допуск Товариством 34 працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Абзацом першим пункту 4 Порядку № 509 встановлено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

У тексті Постанови відсутні посилання на дослідження уповноваженою посадовою особою будь-яких інших матеріалів, крім Акта, в зв`язку з чим суд дійшов висновку, що єдиним джерелом доказової інформації при вирішенні питання щодо наявності підстав для накладення на Товариства був саме Акт.

У розділі ІІІ Акта («Опис виявлених порушень») інспектор праці, зокрема, вказала, що «… ремонтні роботи виконують працівники ТОВ «БФ СПОРУДА», фасадні роботи – фахівці ФОП ОСОБА_1 … водопровідні роботи здійснює Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» … установку металопластикових вікон – ТОВ Європласт» … 03 листопада 2020 року інспекторами праці … за місцем здійснення підприємством підприємницької діяльності на об`єкті - будівля № 1 (адміністративна) … Миколаївського обласного військового комісаріату … отримані усні та письмові пояснення щодо оформлення їх трудових відносин з ТОВ «БФ СПОРУДА» від ОСОБА_6 (укладено договір підряду від 01.10.202 на виконання робіт вантажника), ОСОБА_7 (укладено трудовий договір), ОСОБА_8 (є працівником ФОП ОСОБА_1 ), ОСОБА_9 (укладено договір підряду від 20.10.2020 щодо надання консультаційних послуг) …».

Управління не подало жодного письмового пояснення осіб, які, згідно з Актом, спілкувались з інспекторами праці.

Далі в Акті вказано, що 05.11.2020 у приміщенні Миколаївського обласного військового комісаріату перебували ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , з яким «… укладено договір підряду від 02.11.2020 на виконання робіт з металевими конструкціями …». Інспектор праці не зазначила, хто саме з перелічених вище суб`єктів господарювання уклав договір з ОСОБА_11 , але, вочевидь, йшлось про Товариство.

Згідно з Актом «… з ОСОБА_10 трудовий договір не укладався, документи, які б підтверджували наявність будь-яких інших договірних відносин між ТОВ «БФ СПОРУДА» та ОСОБА_10 в ході інспекційного відвідування інспектору праці не надано …». З урахуванням цього, інспектор праці дійшла висновку про те, що ОСОБА_10 фактично був допущений позивачем до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, шо є порушенням вимог статті 21, частини першої, третьої статті 24 КЗпП. Іншими словами, доказом порушення Товариством вимог КЗпП є факт знаходження певної особи 05.11.2020 у приміщенні Миколаївського обласного військового комісаріату та інформація (яка нічим не підтверджена) про те, що ця особа повідомила про виконання нею робіт на об`єкті.

Інформації про те, що в період інспекційного відвідування (з 03.11.2020 по 16.11.2020) інспектор праці зафіксувала факт виконання будь-ким із зазначених у Постанові 34 осіб (за допуск до роботи яких на Товариство був накладений штраф) будь-яких робіт, Акт не містить.

На ст. 10 Акта інспектор праці вказала, що «… документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування …».

За текстом Акта, інспектор праці використала: інформацію про укладені Товариством з певними особами договори підряду; «інформацію від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо застрахованих осіб по страхувальнику ТОВ «БФ СПОРУДА»»; «інформацію правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознаки порушення законодавства про працю»; усні та письмові пояснення.

Крім того, на ст. 12 Акта вказано, що процес відвідування зафіксовано засобами фототехніки.

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд зобов`язав відповідача подати належним чином засвідчені копії усіх документів, що пов`язані з призначенням, проведенням інспекційного відвідування та оформленням його результатів, а також документів, пов`язаних з процедурою притягнення позивача до відповідальності.

Подані Управлінням докази зазначені у тексті відзиву.

Як зазначено вище, жодного письмового пояснення осіб, прізвища яких вказані в Акті, Управління не подало; підтвердити факт надання усних пояснень (будь-якого змісту) неможливо; результати фотофіксації інспекційного відвідування відсутні.

До відзиву Управління додало:

1. Лист від 28.10.2020 (без додатків).

2. Лист Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 15.10.2020 № 1400-0603-5/59364, адресований Департаменту контррозвідки Служби безпеки України, з додатком, як вказано, на 10 ар. – інформація про застрахованих осіб, за яких звітувало про нарахування заробітної плати та здійснення відрахувань на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ТОВ «Будівельна фірма «Споруда» (код ЄДРПОУ 42147844) за період з січня по серпень 2020 року. Відповідач, замість 10, подав ксерокопії 4 сторінок (т. с. 2, ар. 13-14).

3. Лист Миколаївського обласного військового комісаріату від 30.09.2020 № 13/6199, адресований Департаменту контррозвідки Служби безпеки України, до якого додавався список працівників на 1 ар. (можливо, йдеться про ар. 34 т. с. 2), та копії паспортів на 15 ар. (т. с. 2, ар. 15-30). У списку вказані особи (41), які, за твердженнями Миколаївського обласного військового комісаріату, є працівниками ТОВ «Будівельна фірма «Споруда» та підрядних організацій, що здійснюють ремонтні роботи в приміщенні Миколаївського обласного військового комісаріату. Із вказаних в Акті 34 прізвищ у списку наявні 11. До листа додані копії сторінок паспортів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 (в Акті – Самарський), ОСОБА_24 . На ст. 11-12 Акта відсутні ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 .

Допитаний судом в якості свідка ФОП ОСОБА_1 (субпідрядник) пояснив, що з ним працювали ОСОБА_25 і ОСОБА_26 . ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , а також вказаний на ст. 11-12 Акта (у Списку 34-х) ОСОБА_18 були включені до списку для отримання перепустки, проте роботи вони не виконували.

Допитаний судом в якості свідка ФОП ОСОБА_2 (субпідрядник) пояснив, що з ним мали працювати (виконати демонтаж покрівлі та земельні роботи) ОСОБА_27 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 . Як відомо свідку, цим особам були оформлені перепустки, проте договори з ними він не укладав, роботи вони не виконували.

4. Лист Департаменту військової контррозвідки від 05.11.2020 № 17/7/4-3769 «Повідомлення щодо виявлення порушень законодавства України про працю», адресований начальнику Управління. У цьому листі, зокрема, вказано, що 05.11.2020 в приміщенні Миколаївського обласного військового комісаріату під час виконання будівельних робіт знаходились ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які не перебувають у трудових відносинах з Товариством. Які документи додавались до листа, не зазначено (т. с. 2, ар. 31).

5. Пояснення начальника відділення оперативних чергових Миколаївського обласного військового комісаріату, що були дані співробітнику Департаменту військової контррозвідки 05.11.2020 (т. с. 2, ар. 32), і додана до них копія двох сторінок Книги реєстрації тимчасових перепусток Миколаївського обласного військового комісаріату (т. с. 2, ар. 33).

Згідно з Актом, інспектор праці встановила:

- факт укладення позивачем 02.11.2020 договорів підряду з: ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_6 , ОСОБА_31 (список 1, ст. 6 Акта). Позивач факт укладення договорів підтвердив, але зазначив, що ці договори (крім договору, укладеного з ОСОБА_6 ), не були виконані, вказані особи роботи не виконували;

- факт укладення позивачем «з 01.10.2020 по 30.11.2020» договору підряду з ОСОБА_6 , факт укладення позивачем «з 20.10.2020 по 30.11.2020 договору підряду з ОСОБА_15 , ОСОБА_20 (ст. 8 Акта). Ці особи, крім ОСОБА_6 , не вказані у Списку 34-х;

- факт укладення позивачем «з 02.11.2020 по 30.11.2020» договорів підряду з: ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 (відсутні у Списку 34-х), ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_31 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_11 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_29 , ОСОБА_69 (наявні у Списку 34-х), - список 2, ст. 8-9 Акта;

- факт укладення позивачем «з 09.11.2020 по 30.11.2020» договорів підряду з: ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 (відсутні у Списку 34-х), - список 3, ст. 9 Акта;

- факт подання позивачем як страхувальником звітності за осіб, які працювали на умовах цивільного-правового договору, за липень-серпень 2020 року за: ОСОБА_79 , ОСОБА_57 , ОСОБА_80 , ОСОБА_31 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 (наявні у Списку 34-х), - список 4, ст. 9-10 Акта;

- факт систематичного виконання робіт за договорами підряду у липні-вересні 2020 року ОСОБА_84 (наявний у Списку 34-х), ОСОБА_58 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_85 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_11 , ОСОБА_86 , ОСОБА_69 (список 5, ст. 10 Акта);

- факт залучення позивачем 10 осіб для виконання ремонтних робіт: ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_87 , ОСОБА_24 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 (наявні у Списку 34-х), - список 6, ст. 10-12 Акта).

Товариство наявність будь-яких правовідносин з особами, вказаними у списку 6, а також з ОСОБА_10 (всього 11 осіб) заперечило.

Зі змісту Акта встановити, чим керувалась інспектор праці при визначенні саме тих 34 осіб, за допуск до роботи яких на Товариство був накладений штраф, неможливо.

Товариство зазначило, що уклало договори з 23 особами із зазначених у Списку 34-х, (список 1, але без ОСОБА_31 , оскільки він є у списку 4; список 4; список 5 і ОСОБА_6 ), реалізовані договори були з 19 особами, тому інформація в Акті про те, що позивач залучив до робіт 34 осіб, є недостовірною.

Інспектор праці не навів в тексті Акта основних умов договорів, не проаналізував характер правовідносин, тому суд відхилив як безпідставний висновок про те, що «… праця … осіб за договорами підряду не є юридично самостійною, а здійснюється в межах діяльності ТОВ «БФ СПОРУДА» з систематичним виконанням трудових функцій працівників робітничих професій за для виконання господарської діяльності підприємства на об`єкті (-ах) будівництва …»

Крім того, суд зауважив, що в Акті (і, відповідно, у Постанові) наявні перекручування прізвищ, відсутні ім`я та по батькові більшості осіб.

На підставі викладеного суд встановив, що відповідач під час проведення інспекційного відвідування не дотримався норм Закону № 877 та Порядку № 823 (в частині забезпечення прав об`єкта відвідування), тому складений за результатами інспекційного відвідування Акт не є допустимим доказом. Крім того, Акт не відповідає вимогам щодо достовірності та достатності доказів.

Пунктом 2 Порядку № 509 встановлено, що штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Відповідно, притягнення позивача до відповідальності на підставі Акта, що не доводить вчинення Товариством порушення законодавства про працю, є незаконним.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Управління.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Споруда" (пров. 2-й Ковальський, 22-А, м. Миколаїв, 54002 ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 42147844) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39787411) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Миколаївській області від 05.02.2021 № МК15295/441/АВ/П/ТД-ФС про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Споруда" штрафу в сумі 1 700 000 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39787411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Споруда" (пров. 2-й Ковальський, 22-А, м. Миколаїв, 54002, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 42147844) судовий збір у сумі 22 700 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення повного судового рішення - 02.07.2021.

Суддя В.В. Птичкіна