Ухвала суду № 98044759, 02.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10433/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 липня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (м. Миколаїв, площа Ринок, 9) в якій позивач просить:

- визнати бездіяльність та дії начальника Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Карпова Ю.В. - протиправними;

- відшкодувати за рахунок Державного бюджету ОСОБА_1 , людині похилого віку моральну шкоду, за приниження честі та гідності, а також ділової репутації в розмірі 900 мільйонів гривень.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановила, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.161 цього Кодексу.

В силу ч.1 ст.46 Кодексу адміністративного судочинства України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Тож, слід зауважити, що в матеріалах позовної заяви відсутні копії сторінок паспорта громадянина України як документа, що підтверджує наявність у позивача процесуальної правосуб`єктності та засвідчує оригінальність підпису.

Пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивачем в позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи (відповідача) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.5 ст. 94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У відповідності до п.5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, копії доданих до матеріалів позовної заяви доказів не завірені позивачем.

На виконання вимог ч.5 ст.94 КАС України позивачу необхідно завірити належним чином письмові докази, долучені до позовної заяви (зазначивши, дату, ініціали та прізвище особи, яка засвідчує копії).

Згідно частини третьої статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

В розумінні статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

При цьому, посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідачем (суб`єктом владних повноважень) може бути самостійно як юридична особа (орган, установа) так і посадова особа.

У позовній заяві відповідачем визначено Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати бездіяльність та дії начальника Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Карпова Ю.В. – протиправними.

Тобто, позивачем заявлено позовну вимогу до начальника Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Карпова Ю.В., однак відповідачем у даній справі визначив - Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Таким чином, позивачу слід уточнити суб`єктний склад відповідачів та/або привести позовні вимоги у відповідність до заявленого складу відповідачів.

Окрім того, відповідно до пункту 3 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

В даному випадку, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди у розмірі 900000000 грн.

Разом із тим, обґрунтованого розрахунку суми відшкодування шкоди, яку просить стягнути позивач, у позовній заяві не наведено.

Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Шкода - це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Збитки - це грошова оцінка шкоди, що має місце у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

В порушення пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України позивачем у позовній заяві не зазначено викладу обставин за яких він визначив розмір шкоди 900000000 грн. та якими доказами це підтверджується, та відсутній виклад обставин ким і якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві.

Більше того, у позовній заяві не зазначено викладу обставин та причинного зв`язку між неправомірними діями начальника Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Карпова Ю.В., Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та заявленими вимогами у даному позові.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначенням пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

При цьому юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років";

14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що недоліки вказаної позовної заяви можуть бути усунуті шляхом :

- привести зміст позовних у відповідність до способів захисту, визначених КАС України, зокрема, до статті 5 цього Кодексу та обґрунтувати, яким чином та які саме права та інтереси позивача порушено, обґрунтувати і долучити докази підставності звернення до Львівського окружного адміністративного суду і наявність публічно-правового спору.

У відповідності до п.9 ст.160 КАС України позивачу обґрунтувати порушення оскаржуваним рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача прав, свобод, інтересів позивача, обґрунтувати чи в даному випадку, відповідач діє як суб`єкт владних повноваженнях.

Крім того, частинами 3, 5 статті 161 КАС України регламентовано, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання, заява про звільнення від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 року становить 2270,00 грн.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач у позовні заяві клопоче суд про звільнення від сплати судових витрат.

В обгрунтування зазначає, що відповідно до ч. 1. Ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» просить звільнити від сплати судового збору за подання позовної заяви із-за незадовільного майнового стану, оскільки дохід позивача згідно довідки Миколаївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.06.2021 становить 2994,52 грн. Вказує, що залишок між доходами та видатками ОСОБА_1 становить 2994,52 – є меншим від прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, що послужило підставою для подачі заяви про звільнення позивача від сплати судового збору.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі і відповідність позовної заяви вимогам Кодексу з питань звільнення, відстрочки (розстрочки) від сплати судового збору, позивачем не подано клопотання про звільнення від сплати судових витрат, то з огляду на викладене у позовній заяві з приводу опису підстав звільнення від сплати судового збору, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, звільнити від сплати судового збору за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

За приписами зазначених норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору.

На підтвердження своїх доводів щодо наявності підстав звільнення його від сплати судового збору позивачем надано:

- довідку про доходи № НОМЕР_1 , видану ОСОБА_1 в тому, що він перебуває на обліку в Миколаївському об`єднаному управління ПФУ в Львівській області і отримує пенсію за віком.

Суд вважає, що додані позивачем документи не можуть бути безумовними самостійними доказами підтвердження незадовільного майнового стану позивача, оскільки не свідчать про відсутність у нього інших джерел доходів.

Слід звернути увагу, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні статей 73, 74 КАС України, доказами.

Положення Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні та допустимі докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Для застосування судом положень частини 1 статті 133 КАС України та Закону України "Про судовий збір" повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

В даному випадку, для повного та об`єктивного підтвердження наявності підстав звільнення від сплати судового збору, позивачем надано докази, які не свідчать про неможливість або утруднення оплати судового збору з інших джерел доходів.

Для повного та об`єктивного розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачу слід надати докази відсутності можливості оплати судового збору з інших джерел доходів чи отриманої винагороди.

При усуненні вказаного недоліку позовної заяви позивачу слід врахувати правовий висновок Верховного Суду в ухвалі № 824/1571/19-а від 18 березня 2021 року, який полягає у тому, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати, серед іншого, може бути довідка про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, документ про наявність/відсутність грошових переказів засобами поштового зв`язку, інші документи, які вказують на відсутність отримання грошової винагороди, бонусів при виконанні цивільно-правових договорів з надання послуг, в тому числі та не виключно у межах партнерства та дистриб`юторства тощо.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам статтей 160, 161 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом:

- виправлену позовну заяву із зазначенням ідентифікаційний код юридичної особи (відповідача) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача.

- уточнення суб`єктного складу відповідачів та/або привести позовні вимоги у відповідність до заявленого складу відповідачів;

- обґрунтування позивачем заявленого розміру відшкодування моральної шкоди в розмірі 900 млн. грн. та зазначити докази, на підтвердження заявленого розміру відшкодування моральної шкоди, а також докази на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру;

- додання до позовної заяви документів, які свідчать про відсутність інших джерел доходів для сплати судового збору або документу про сплату судового збору згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір";

- належним чином завірені копії сторінок паспорта громадянина України;

- належним чином завірені копії письмових доказів, які подані разом з позовною заявою.

Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, суд приходить до висновку, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протирпавними дій та бездіяльності, стягнення моральної шкоди.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали – десять днів з дня отримання копії ухвали у такий спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) заяву про усунення недоліків позовної заяви до якої надати:

- виправлену позовну заяву із зазначенням ідентифікаційний код юридичної особи (відповідача) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача.

- уточнення суб`єктного складу відповідачів та/або привести позовні вимоги у відповідність до заявленого складу відповідачів;

- обґрунтування позивачем заявленого розміру відшкодування моральної шкоди в розмірі 900 млн. грн. та зазначити докази, на підтвердження заявленого розміру відшкодування моральної шкоди, а також докази на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру;

- додання до позовної заяви документів, які свідчать про відсутність інших джерел доходів для сплати судового збору або документу про сплату судового збору згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір";

- належним чином завірені копії сторінок паспорта громадянина України;

- належним чином завірені копії письмових доказів, які подані разом з позовною заявою.

- обгрунтувати наявність публічно-правового спору.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сподарик Н.І.