Рішення № 98044142, 01.07.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2021 р. справа № 300/1037/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання бездіяльності протиправною щодо відмови у призначенні і виплаті пенсії відповідно до статті 21а, частини 1 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням коефіцієнта заробітної плати 5.6, визначеним в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» постановою суду у справі №300/1414/19 з 01.03.2021 та зобов`язання призначити і виплачувати вказану пенсію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення норм пенсійного законодавства, протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 21а, з урахуванням коефіцієнта заробітної плати 5.6, відповідно до ч.1 ст.43 Закону №2262. Вказав, що на даний час отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте проходив військову службу за контрактом та є інвалідом війни, а тому має право на призначення пенсії відповідно до статті 21а, частини 1 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням коефіцієнта заробітної плати 5.6, визначеним в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та який встановлено йому відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №300/1414/19.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження ( у письмовому провадженні).

Представник відповідач скористалася правом на подання відзиву на позовну заяву, згідно якого просила в задоволенні позову відмовити. Вказала, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а для заробітку для обчислення пенсії на виконання судового рішення позивачу застосовано грошове забезпечення з 01.01.1988 по 31.03.1988 за період проходження служби в органах МВС за контрактом. Однак, оскільки ЗаконУкраїни «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» передбачає інші підстави та порядок призначення ніж Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то призначити і виплачувати пенсію відповідно до статті 21а, частини 1 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням коефіцієнта заробітної плати 5.6, визначеним в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» немає законних підстав.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 у справі №300/1414/19 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності щодо не проведення перерахунку його пенсії з урахуванням коефіцієнта заробітної плати 6.20225 відповідно до довідки №12, виданої Відділом зони ЧАЕС ГУ МВС України в Київській області протиправною, та зобов`язання здійснити такий перерахунок з 07.08.2017.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року у справі №300/1414/19 та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із урахуванням коефіцієнта заробітної плати 5.6, що нараховується відповідно до довідки про заробітну плату №12, виданої Відділом зони ЧАЕС ГУ МВСУ в Київській області від 17.11.2015 року, шляхом розрахунку відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що відповідає рішенню суду по справі №338/985/17 з 07.08.2017 року, з врахуванням виплачених сум. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 із урахуванням коефіцієнта заробітної плати 5.6, що нараховується відповідно до довідки про заробітну плату №12, виданої Відділом зони ЧАЕС ГУ МВСУ в Київській області від 17.11.2015 року, шляхом розрахунку відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що відповідає рішенню суду по справі №338/985/17 з 07.08.2017 року, з врахуванням виплачених сум.

На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснено перерахунок і виплату позивачу пенсії за віком призначеної згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням коефіцієнта заробітної плати 5.6.

Позивач враховуючи те, що він перебував на військовій службі з 07.11.1980 року по 16.11.1982 (солдат строкової військової служби в рядах РА), з 01.02.1983 по 06.02.1984 і з 23.07.1985 по 07.08.2002 – ОВС і має право на довічну пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», є інвалідом війни (посвідчення серії НОМЕР_1 з 08.10.2002 по 25.09.2008 інвалідом війни 3 групи, з 25.09.2008 безтерміново інвалідом війни 2 групи), 25.02.2021 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 21а, з урахуванням коефіцієнта заробітної плати 5.6, відповідно до ч.1 ст.43 Закону №2262, з 01.03.2021.

Листом від 12.03.2021 №1512-1358/Г-02/8-0900/21 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило позивача про те, що провести перерахунок його пенсії згідно із статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із застосуванням лише заробітку за період з 01.01.1988 по 31.03.1988 немає законних підстав. Інше нормами чинного законодавства не передбачено (а.с. 13-15).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2262-ХІ особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності (частина друга статті 1 Закону № 2262-ХІ).

Частиною першою статті 5 Закону №2262-ХІ визначено, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

Відповідно до статті 7 Закону №2262-ХІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Статтею 10 Закону №2262-ХІІ визначено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 48 Закону №2262-ХІІ заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз`яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті. Пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.

Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення (стаття 49 Закону №2262-ХІІ).

Відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Статтею 66 Закону № 2262-ХІІ визначено, що рішення про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено до вищих органів або до суду.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку №3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом (2262-12), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Згідно пункту 4 Порядку №3-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію,

заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним

представником за місцем його проживання.

Відповідно до пункту 7 Порядку №3-1 для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи: заява про призначення пенсії; грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону 2262-12; довідка МСЕК про визнання особи інвалідом; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк»; копія паспорта.

Відповідно до пункту 12 Порядку №3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Відповідно до пункту 14 Порядку №3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка - повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви.

Пунктами 17, 18 Порядку №3-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії. Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058. Розмір пенсії ОСОБА_1 , обчислено з врахуванням страхового стажу 39 років 05 місяців (коефіцієнт страхового стажу - 0,39417), середньомісячного заробітку який осучаснено з 01.03.2021 на виконання Постанови КМУ «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22.02.2021 №127 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати – 5.6) розмір пенсії становить -26260,96 грн., в тому числі: розмір пенсії за віком - 11978,42 грн.; доплата за понаднормовий стаж роботи понад 20 років від середньомісячного заробітку – 5773,90 грн.; підвищення інвалідам війни 2 групи – 707,60 грн.; додаткова пенсія інвалідам 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи – 379,60 грн.; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни – 50,00 грн.; збільшення відповідно до ст.21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» п.1 Постанови КМУ №1381 – 2994,61 грн.; підвищення за проживання в гірському населеному пункті – 4376,83 грн.

Із змісту заяви позивача, з якою він звернувся до відповідача, вбачається, що ОСОБА_1 , просив перевести його із пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 на пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262, ст.21а, ч.1 ст.43 (з урахуванням коефіцієнта заробітної плати – 5,6) з 01.03.2021.

В свою чергу, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області за заявою позивача рішення не приймало, відповідь на подану заяву надало листом, чим порушило положення пунктів 17-18 Порядку № 3-1.

Зважаючи, що позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення із пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 на пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262, відповідач мав розглянути заяву позивача відповідно вимог пунктів 14, 17-18 Порядку № 3-1 та прийняти відповідне рішення про переведення з одного виду пенсії на інший та її перерахунок або відмовити у переведенні та перерахунку.

Суд звертає увагу відповідача, що заява позивача підлягає розгляду з прийняттям за наслідками розгляду відповідного рішення. При цьому, рішення повинно містити мотиви з яких виходив орган пенсійного фонду при вирішенні питання про переведення із пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 на пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262, і у разі відмови рішення повинно містити зазначення причин відмови та порядок оскарження такого рішення.

За змістом відповіді ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, наданої відповідачем на заяву позивача листом від 12.03.2021 №1512-1358/Г-02/8-0900/21, така не містить, конкретних підстав відмови у переведенні позивача з пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 на пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262, ст.21а, ч.1 ст.43 (з урахуванням коефіцієнта заробітної плати – 5,6).

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства: дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт, акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: - визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); - визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); - визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); - інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішення. Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, шляхом: визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 25 лютого 2021 року про переведення з пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 на пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262, статті 21а, ч.1 статті 43 (з урахуванням коефіцієнта заробітної плати – 5,6) та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.02.2021 про переведення з пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 на пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262, статті 21а, ч.1 статті 43 (з урахуванням коефіцієнта заробітної плати – 5,6) та прийняти рішення відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в частині вимог щодо зобов`язання відповідача призначити і виплачувати пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ст.21а, ч.1 ст.43 з урахуванням коефіцієнта заробітної плати 5.6, визначеним в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постановою суду у справі №300/1414/19, з 0103.2021 у даному випадку не відповідають об`єкту порушеного права та не підлягають задоволенню. При цьому, здійсненню призначення та виплати пенсії має передувати прийняття відповідачем рішення про переведення з пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 на пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262, тому такі вимоги позивача є передчасними.

Підсумовуючи все вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_1 , підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 25 лютого 2021 року про переведення з пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 на пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262, статті 21а, ч.1 статті 43 (з урахуванням коефіцієнта заробітної плати – 5,6).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул.Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) від 25.02.2021 про переведення з пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 на пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262, статті 21а, ч.1 статті 43 (з урахуванням коефіцієнта заробітної плати – 5,6) та прийняти рішення відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.