Рішення № 98044095, 24.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 червня 2021 року (о 13 год. 00 хв.)Справа № 280/1847/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Артоуз О.О.,

за участю секретаря Мащенко Д.В.,

представника позивача Капацин К.С.

представника відповідача Куранової С.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холод-Маркет» (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 1, к. 62, ЄДРПОУ 35064513) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945 про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Холод-Маркет» (далі - позивач або ТОВ «Холод-Маркет») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.08.2019 №0014231406, №0014241406, №0014251406; стягнути з Державного бюджету України сплачених до державного бюджету платежів з ПДВ та податку на прибуток за податковими повідомленнями-рішеннями №0014231406, №0014241406 в сумі 111781,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на хибних висновках акту перевірки про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «ІНТЕХ К».

Позивач не погоджується із такими висновками контролюючого органу та зазначає, що відповідачем зроблено висновки щодо порушень податкового законодавства ТОВ «Холод-Маркет» на підставі наявності таких порушень з боку його контрагента, проте формування суб`єктом господарювання податкового кредиту, витрат та доходу не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Вказує, що відсутність у контрагентів умов та можливостей для виконання господарських операцій не може свідчити про безтоварність операцій, оскільки податковим органом не досліджено можливість залучення ресурсів на договірній основі. Стосовно наявності вироків по контрагенту позивача та контрагенту по ланцюгу постачання посилається на те, що у них не міститься відомостей про конкретні господарські операції між позивачем та ТОВ «ІНТЕХ К», ТОВ «Буквель», а тому такі судові рішення не можуть вважатися належними доказами на підтвердження порушень позивачем вимог податкового законодавства. Також вказує, що у нього наявні всі необхідні документи первинного бухгалтерського обліку по операціям із вказаними підприємствами, придбані товари використані в господарській діяльності позивача. Враховуючи викладене, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві від 27.04.2021 вих. №25559/6/08-01-20-04-10 вказав на те, що в ході перевірки ТОВ «Холод-Маркет» встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України внаслідок чого ТОВ «Холод-Маркет » занижено податок на прибуток за 2016 рік, занижено податок на додану вартість та завищено від`ємне значення податку на додану вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у перевіряємий період вересень 2016 року. Зазначає, що проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій за перевіряємий період між ТОВ «Холод-Маркет» та ТОВ «ІНТЕХ К». зазначає, що, проведеним аналізом постачальника згідно з наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних базах контролюючого органу встановлена відсутність необхідних трудових ресурсів, виробничих потужностей, складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту для здійснення фінансово-господарської діяльності. Вказує, що щодо контрагента позивача, з якими ТОВ «Холод-Маркет» мало господарські відносини, наявний вирок суду у кримінальній справі. Надані до перевірки документи в частині діяльності позивача з ТОВ «ІНТЕХ К», складені з порушенням принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності - превалювання сутності над формою. Поясноє, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Виписані від імені ТОВ «ІНТЕХ К» первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноваженою особою звітні документи, які посвідчують факт придбання робіт, оскільки підписи на цих документах належать особі, яка не має жодного відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства. Також встановлено, що ТОВ «ІНТЕХ К» використано з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки. За таких обставин просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою суду від 07.04.2021 відкрито провадження у справі №280/1847/21 та призначено підготовче засідання на 29.04.2021.

Протокольною ухвалою суду від 29.04.2021 відкладено підготовче судове засідання в адміністративній справі № 280/1847/21 на 03 червня 2021 року.

Протокольною ухвалою суду від 03.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24.06.2021.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 24.06.2021 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Холод-Маркет» (код ЄДРПОУ 35064513) є юридичною особою, яка зареєстрована виконачим комітетом Запорізької міської ради 12.04.2007 за №11031020000018806, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі направлення від 18.06.2019 №1370, виданого ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.06.2019 №2105 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Холод-Маркет» з питань встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період 2016 рік та з податку на додану вартість за період вересень 2016 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «ІНТЕХ К» (код ЄДРПОУ 40510296, теперішня назва ТОВ «ДІНККАРТ»), за результатами якої складено акт від 03.07.2019 №414/08-01-14-06/35064513.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

1. п.п.134.1.1, п.134.1, ст.134, п.135.1 ст.135, з врахуванням п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями що діяли у відповідних звітних періодах), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 52 935 грн.,

2. п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-ІV (із змінами та доповненнями) що діяли у відповідних звітних періодах), в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету (р.18.1 декларації) у вересні 2016 у загальній сумі 36 490 грн.,

- завищено від`ємне значення податку на додану вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.19 декларації) у загальній сумі 22 326 грн., у т. ч. по періодах: 2016 – 22 326 грн.

На підставі акту перевірки винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

-форми «Р» від 27.08.2019 №0014231406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 66168,75 грн. (52935,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 13233,75 грн. - за штрафними санкціями);

-форми «Р» від 27.08.2019 №0014241406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 45612,50 грн. (36490,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 9122,50 грн. - за штрафними санкціями);

-форми «В4» від 27.08.2019 №0014251406, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2016 року на суму 22326,00 грн.

Судом також встановлено, що ТОВ «Холод-Маркет» платіжним дорученням №538 від 03 вересня 2019 року сплачено 66168,75 грн. податкових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2019 №0014231406 (суму зобов`язань за основним платежем з податку на прибуток приватних підприємств та за штрафними санкціями) та платіжним дорученням №537 від 03 вересня 2019 року сплачено 45612,50 грн. податкових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2019 №0014241406 (суму зобов`язань за основним платежем з податку на додану вартість та за штрафними санкціями).

Висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що позивач неправомірно сформував дані податкового обліку за безтоварними операціями з придбання товарів та робіт у ТОВ «ІНТЕХ К» та безпідставно включив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість, оскільки реальність господарських операцій не підтверджена з урахуванням наявності вироку Святошинського районного суду м. Києва від 22.08.2017 по справі №759/11929/17, якими встановлено, що не маючи наміру здійснення статутної господарської діяльності, створено суб`єкт підприємницької діяльності ТОВ «Інтех К» (ТОВ «Дінккарт») (код ЄДРПОУ 40510296), не маючи наміру на здійснення реальної господарської діяльності, з метою надання вигоди третім особам та прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки. Вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 11.04.2017 року по справі № 760/22664/16-к провадження № 1-кп/760/614/17 встановлено, що 30.03.2016 за грошову винагороду в розмірі 1 000 гривень було внесено в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості та здійснено реєстрацію підприємства ТОВ «Буквель» для прикриття незаконної діяльності, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність.

Крім того, на користь документального оформлення операцій при їх фактичному невиконанні свідчить відсутність основних засобів та трудових ресурсів у контрагентів позивача, а також те, що придбані контрагентами товари по ланцюгу постачання не відповідають номенклатурі товарів, що реалізовано ТОВ «Холод-Маркет».

Не погоджуючись із висновками податкового органу та правомірністю вищевказаних податкових повідомлень-рішень, ТОВ «Холод-маркет» звернулось до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність дій відповідача суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01.01.2011.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У відповідності до пункту 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження обєкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобовязань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, зв`язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ «Холод-маркет» з його контрагентом - ТОВ «ІНТЕХ К»; мету придбання та обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача; встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на врахування витрат, понесених у звязку із здійсненням цих господарських операцій при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток та сум податку на додану вартість при визначенні об`єкта оподаткування податком на додану вартість; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Доводи ж податкового органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток чи віднесення до складу податкового кредиту певних сум податку на додану вартість.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За змістом статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, судом встановлено, що у вересні 2016 року позивач мав фінансово-господарські операції з ТОВ «ІНТЕХ К» з придбання товарів (компресорів) та здійснення мотнажних робіт та пусконалагоджувальних робіт на підставі наступних договорів.

1) договору купівлі - продажу від 05.09.2016 №0509/16, за умовами якого постачальник (ТОВ «ІНТЕХ К» в особі директора ОСОБА_1 зобов`язується передати передати товар в ассортименті, кількості та якості, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити товар на умовах і в порядку, визначених цим Договором.

На підтвердження реального виконання зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи наступні документи:

- рахунок від 09.09.2016 №909-5/16 на загальну суму 19764,00 грн. з ПДВ та видаткова накладна від 09.09.2016 №109 на загальну суму 19764,00 грн. з ПДВ щодо поставки компресора С-SBN303H8GSG;

- рахунок від від 08.09.2016 №809-3/16 на загальну суму 39210,00 грн. з ПДВ та видаткова накладна від 09.09.2016 №107 на загальну суму 39210,00 грн. з ПДВ щодо поставки компресора С-SBN453H8GSG;

- рахунок від від від 09.09.2016 №909-2/16 на загальну суму 67002,00 грн. з ПДВ та від 09.09.2016 №108 на загальну суму 67002,00 грн. з ПДВ щодо поставки компресорів С-SBN263H8GSG, С-SBN373H8GSG;

- товарно – транспортні накладні № 1111177366 від 06.09.2016, №63Т від 09.09.2016, №10023166281 від 08.09.2016, №Р108 від 14.09.2016, №66Т від 14.09.2016;

- Договір №106195 від 12.03.2016 укладений з ТОВ «Нова Пошта» (код ЄДРПОУ 31316718, ІПН 313167116014, м. Полтава, Експедитор), згідно якого ТОВ «Нова Пошта», що здійснює організацію перевезення відправлень та надає комплекс інших послуг, пов`язаних із організацією перевезення відправлень; рахунок – фактура №НП/4-0034036 від 10.09.2016; акт здачі-прийняття робіт№НП/4-0034036 від 10.09.2016;

- Публічний договір ТОВ «ІН-ТАЙМ» (Експедитор-Перевізник, код ЄДРПОУ 32061200), згідно якого момент укладання договору – момент передачі відправлення Замовником Експедитору-Перевізнику для надання послуг з організації перевезення відправлення; акт надання послуг №35271 від 30.09.2016; декларація про прийняття вантажу№1111 177366;

- платіжні доручення від 26.09.16 № 396 на суму 39210,00, №397 на суму 6700,00 грн., №398 на суму 19764,00 грн., якими вказані кошти перераховано на рахунок ТОВ «ІНТЕХ К»;

2) договору виконання робіт від 26.08.2016 №2608/16, за умовами якого Замовник (ТОВ «Холод – Маркет») доручає, а Виконавець (ТОВ «ІНТЕХ К») зобов`язується на власний ризик та у передбачений Договором строк виконати монтажні роботи (монтаж обладнання) пусконалагоджувальні роботи, надати послуги (надалі – роботи), а Замовник зобов`язується прийняти роботи та їх оплатити;

На підтвердження реального виконання зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи наступні документи:

- рахунок №0909-8/16 від 09.09.2016 на загальну суму 52920,00 грн. з ПДВ, акт здачі – прийняття робіт (надання послуг) №105 від 09.09.2016 на загальну суму 52920,00 грн. з ПДВ; рахунок №909-6/16 від 09.09.2016 на загальну суму 31200,00 грн. з ПДВ, акт здачі – прийняття робіт (надання послуг) №104 від 09.09.2016 на загальну суму 31200,00 грн. з ПДВ; рахунок №1609-1/16 від 16.09.2016 на загальну суму 32700,00 грн. з ПДВ, акт здачі – прийняття робіт (надання послуг) №118 від 16.09.2016 на загальну суму 32700,00 грн. з ПДВ, рахунок №2309-3/16 від 23.09.2016 на загальну суму 65100,00 грн. з ПДВ, акт здачі – прийняття робіт (надання послуг) №119 від 23.09.2016 на загальну суму 65100,00 грн. з ПДВ, рахунок №2309-4/16 від 23.09.2016 на на загальну суму 27900,00 грн. з ПДВ, акти здачі – прийняття робіт (надання послуг) №120 від 23.09.2016 на на загальну суму 27900,00 грн. з ПД;

- платіжні доручення від 26.09.2016 №399 на суму 31200,00 грн., від 26.09.2016 №400 на суму 52920,00 грн., від 27.09.2016 №406 на суму 32700,00 грн., від 27.09.2016 №404 на суму 65100,00 грн., від 27.09.2016 №405 на суму 27900,00 грн.;

3) договору виконання робіт від 07.09.2016 №0709/16, за умовами якого Замовник (ТОВ «Холод – Маркет») доручає, а Виконавець (ТОВ «ІНТЕХ К») бере на себе зобов`язання по наданню сервісно – експлуатаційних послуг і проведенню робіт (надалі – роботи) по ремонту торгового, холодильного та іншого обладнання (далі - Обладнання), а Замовник зобов`язується прийняти роботи та їх оплатити;

- витяг з реєстру отриманих податкових накладних від 09.09.2016 №104, від 09.09.2016 №105, від 09.09.2016 №107, від 09.09.2016 №108, від 09.09.2016 №109, від 16.09.2016 №118, від 23.09.2016 №119, від 23.09.2016 №120, від 26.09.2016 №343, від 26.09.2016 №344, від 29.09.2016 №345;

- рахунок №2609-4/16 від 26.09.2016 на загальну суму 3959,00 грн. з ПДВ, акт здачі – прийняття робіт (надання послуг) №343 від 26.09.2016 на загальну суму 3959,00 грн. з ПДВ, рахунок №2609-3/16 від 26.09.2016 на загальну суму 2398,55 грн. з ПДВ, акт здачі – прийняття робіт (надання послуг) №344 від 26.09.2016 на загальну суму 2398,55 грн. з ПДВ, рахунок №2909-1/16 від 29.09.2016 на загальну суму 10734,00 грн. з ПДВ, акт здачі – прийняття робіт (надання послуг) №345 від 29.09.2016 на загальну суму 10734,00 грн. з ПДВ;

- Договір відступлення права вимоги від 10.10.2016 №1-10/10, за умовами якого первісний кредитор (ТОВ «ІНТЕХ К») відступає новому кредитору (ТОВ «ГАНІМЕТ») право вимоги від боржника (ТОВ «Холод-Маркет») виконання основного зобов`язання у розмірі 17101,55 грн.

Судом досліджено надані до матеріалів справи копії витягу з реєстру отриманих податкових накладних від 09.09.2016 №104, від 09.09.2016 №105, від 09.09.2016 №107, від 09.09.2016 №108, від 09.09.2016 №109, від 16.09.2016 №118, від 23.09.2016 №119, від 23.09.2016 №120, від 26.09.2016 №343, від 26.09.2016 №344, від 29.09.2016 №345; журнали-ордери по рахунках №631, 281, 361, 311, 644, 643, 681, 70, 79, 90 за вересень 2016 року; сертифікату якості компресорів SANYO; техпаспортів авто ТОВ «Холод-Маркет».

На підтвердження використання придбаних у ТОВ «ІНТЕХ К» компресорів та монтажних (монтаж обладнання), пусконалагоджувальних робіт та робіт по ремонту торгового, холодильного та іншого обладнання позивачем надані документи: покупець ПП «Л ТА Компанія» - рахунок на оплату №164 від 15.09.2016 на загальну суму 22847,00 грн., видаткова накладна №66 від 16.09.2016 на загальну суму 22847,00 грн., довіреність №25 від 16.09.2016; покупець ОСОБА_2 - рахунок на оплату №146 від 16.08.2016 на загальну суму 343191,00 грн., видаткова накладна №62 від 09.09.2016 на загальну суму 303246,00 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №57 від 09.09.2016 на загальну суму 36945,00 грн.; договір №13/2240 від 29.09.2016 замовник послуг по проведенню поточного ремонту холодильної камери КУ «6-а міська клінічна лікарня», рахінок на оплату №176 від 29.09.2016 на загальну суму 11925,00 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №65 від 29.09.2016 на загальну суму 11925,00 грн., наряд №1 від 29.09.2016; договір №3/ТО від 28.01.2015 замовник послуг по проведенню ремонту холодильного устаткування ПАТ «ЗКФ», рахінок на оплату №168 від 27.09.2016 на загальну суму 4410,00 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №59 від 27.09.2016 на загальну суму 4410,00 грн.

Дослідивши договори щодо виконання робіт замовниками яких є КУ «6-а міська клінічна лікарня» та ПАТ «ЗКФ», суд зазначає, що умовами зазначених договорів передбачено, що виконавець (ТОВ «Холод-Маркет») зобов`язан виконати роботи з проведення поточного ремонту холодильного устакування власними силами та засобами. При виконанні ремонтних робіт виконавець зобов`язан надати наряд виконаних робіт, в якому буде зазначена наступна інформація: день виконання робіт, час початку та закінчення робіт, витрачені матеріали, ПІБ та посада особи, яка виконує роботи.

Доказів узгодження з замовниками щодо залучення працівників ТОВ «ІНТЕХ К», а токож нарядів оформлених на працівників ТОВ «ІНТЕХ К» до суду не надано.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як, зокрема, наголосив Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 №820/3546/18, наявність у платника окремих первинних документів є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Відтак, первинні документи, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки товарів чи надання послуг за наявності у справі обставин, які виключають можливість виконання такого роду дій між суб`єктами, вказаними в цих документах, як постачальник та покупець.

Досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті ПК України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Матеріали справи містять копії вироків Солом`янського районного суду міста Києва від 11.04.2017 року по справі № 760/22664/16-к провадження № 1-кп/760/614/17 та Святошинського районного суду м. Києва по справі № 759/11929/17-к від 22.08.2017, якими встановлено такі обставини.

Так, Вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 11.04.2017 року по справі № 760/22664/16-к провадження № 1-кп/760/614/17 було встановлено, що 30.03.2016 за грошову винагороду в розмірі 1 000 гривень було внесено в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості та здійснено реєстрацію підприємства ТОВ «Буквель» для прикриття незаконної діяльності, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини, щиро розкаявся у вчиненому та на підставі ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України визнан винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

Вирок суду набрав законної сили: 18.05.2017.

Також, вироком Святошинського районного суду м. Києва по справі № 759/11929/17-к від 22.08.2017, встановлено, що ОСОБА_1 маючи умисел, спрямований на пособництво у фіктивному підприємництві у травні 2016 року, не маючи наміру здійснення статутної господарської діяльності, діючи з корисливих спонукань, погодилася на пропозицію за грошову винагороду створити суб`єкт підприємницької діяльності ТОВ «Інтех К» (ТОВ «Дінккарт») (код ЄДРПОУ 40510296), стати його засновником та директором, не маючи наміру на здійснення реальної господарської діяльності, з метою надання вигоди третім особам та прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки.

В подальшому, з метою здійснення злочинної діяльності, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, отримали печатку ТОВ «ІНТЕХ К» (ТОВ «ДІНККАРТ», код ЄДРПОУ 40510296), якою завіряли завідомо неправдиві первинні документи, що засвідчували нібито проведеній фінансово-господарських операцій. Таким чином ОСОБА_1 , будучи засновником та директором фіктивного підприємства ТОВ «Ітех К» (ТОВ «Дінккарт») (код ЄДРПОУ 40510296), забезпечила прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємству складання від її імені, як службової особи ТОВ «ІНТЕХ К» (ТОВ «ДІНККАРТ», код ЄДРПОУ 40510296), фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складання та видачу документів податкової звітності, штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість іншим підприємствам та завищенню валових витрат таким суб`єктам господарської діяльності, в результаті чого до Державного бюджету України не надходили кошти у вигляді сплати вказаних податків.

Дії ОСОБА_1 , які полягали у пособництві у створенні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ «Інтех К» «Дінккарт») (код ЄДРПОУ 40510296) з метою прикриття незаконної діяльності, призвели до того, що невстановлені слідством особи, здійснили документальне оформлення, начебто проведених фінансово-господарський операцій від імені формально призначеного засновника та директора.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані як пособництво у фіктивному підприємництві, тобто пособництві у створенні суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності та судом ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

Цей вирок суду набрав законної сили 22.09.2017.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Всі первинні документи в підтвердження здійснення господарських операцій ТОВ «Холод - Маркет» з ТОВ «ІНТЕХ К», які було надано позивачем на перевірку підписано керівником ОСОБА_1 .

Таким чином, не має підстав вважати такі документи первинними з огляду на положення ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 8 від 24.05.95р., зареєстрованого в Мін`юсті України 05.06.1995р. за № 168/704 та п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КК України, яка діяла на момент винесення зазначеного вироку, фіктивним підприємництвом є створення або придбання СПД з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначені пунктом 1 статті. 44 Податкового кодексу України.

А саме: для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто, первинні документи з відображення господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Суд наголошує, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Аналогічна позиція також висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 по справі №816/870/17, від 21.02.2019 по справі № 826/15530/17, від 11.12.2018 по справі № 826/13126/17.

Зазначене стало підставою для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Тобто, на думку ВСУ, будь – які первинні документи та податкові накладні, складені фіктивним суб`єктами господарювання не мають правового значення для цілей оподаткування, відповідно, не можуть впливати на дані податкового обліку.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.10.2016 №808/5332/15 встановлено, що за підтвердження в кримінальному процесі обставин, зокрема щодо не відповідності особи, вказаної в податкових накладних, особі, уповноваженій на здійснення операцій з поставки, такі податкові накладні, а також інші документи , виписані з таким порушенням, з врахуванням обставин, які свідчать про фіктивне підприємництво, втрачають значення первинних документів і не можуть бути підставою для податкового обліку.

Зібрані у справі докази підтверджують, що господарські операції ТОВ «Холод-Маркет» з контрагентом ТОВ «ІНТЕХ К» за період, що перевірявся, не мали реального характеру та не відповідають дійсному економічному змісту. Первинні документи, надані позивачем, не можуть розцінюватися судом як належні докази по справі, оскільки фіктивність контрагентів встановлена у судовому порядку. Доказів на підтвердження зворотного до суду не надано.

Під час судового розгляду відповідачем доведено, що виписані від імені ПП «ІНТЕХ К» первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноваженою особою звітні документи, які посвідчують факт придбання товарів, робіт, послуг, оскільки Вироком суду, який набрав законної сили, встановлено фіктивність вказаного підприємства, встановлено проведення безтоварних операцій з подальшим оформленням фіктивних документів нібито підтверджуючих придбання товарно-матеріальних цінностей від суб`єктів господарювання, які здійснювали фіктивну діяльність, складання і збут фіктивних документів, підтверджуючих неіснуючі операції, на підставі яких перераховувалися грошові кошти на поточні рахунки ТОВ «ІНТЕХ К» (ЄДРПОУ 40510296).

За таких підстав, суд вважає, що позивач неправомірно формував дані податкового обліку за перевірений період по взаємовідносинам з ТОВ «ІНТЕХ К».

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Аналогічна правова позиція вікладена в постановах Верховного Суду від 31.03.2020 по справі №824/434/15-а, від 29.07.2020 по справі №200/5834/19-а.

Наявність у платника податку документів, якими оформлена господарська операція, та податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог норм податкового законодавства, сплата продавцю ціни товару, в яку включено ПДВ, не є вичерпними підставами для визначення права на податковий кредит.

Предметом доказування у справах, пов`язаних із формуванням платником ПДВ податкового кредиту, становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту. До таких обставин належать, зокрема обставини щодо факту здійснення операції з постачання товару (послуги) в разі, якщо контролюючий орган виключив з податкового обліку платника ПДВ суму податку з підстав нереальності (безтоварності) операції.

У такому випадку документи підлягають оцінці з врахуванням всіх обставин, в тому числі й обставин щодо характеру діяльності постачальника. Лише сукупність обставин може свідчити на користь висновку про реальність або неможливість фактичного проведення господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №640/3516/19.

Оцінюючи правомірність висновків акта перевірки про документальне оформлення операцій при їх фактичному невиконанні, судом врахована інформація про відсутність основних засобів та трудових ресурсів у контрагента позивача, а також те, що придбані контрагентами товари та роботи по ланцюгу постачання не відповідають номенклатурі товарів та робіт, що реалізовано на ТОВ «ІНТЕХ К», а в послідуючому на ТОВ «Холод-Маркет».

Враховуючи викладене, оцінюючи в сукупність зазначені вище обставин, суд дійшов висновку, що договори, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні по суті фіксують лише сам факт укладення правочинів, відображають лише паперову суть договору і не є тими документами, які підтверджують реальне здійснення господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 27.08.2019 №0014231406, №0014241406, №0014251406 прийняті відповідачем обґрунтовано, на підставі та у межах чинного законодавства, отже є правомірними і не підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України суму сплачених до державного бюджету платежів з ПДВ та податку на прибуток за податковими повідомленнями-рішеннями №0014231406, №0014241406 в сумі 111781,25 грн., суд зазначає наступне.

Фахівцями контролюючого органу було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Холод – Маркет», результати якої оформлені актом від 03.07.2019 за №414/08-01-14-06/35064513. За результатами акту 27.08.2019 винесені податкові повідомлення-рішення №0014231406, №0014241406, №0014251406.

Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані ТОВ «Холод-Маркет» 30.08.2019 та 03.09.2019 позивачем сплачено нараховані за ними суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість та податку на прибуток в повному обсязі.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 57.4. ст. 57 ПК України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до п. 43.3. ст. 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Відповідно до п. 43.4. ст. 43 ПК Уураїни платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Відповідно до п. 43.5. ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відтак, суд приходить до висновку про передчасність позовних вимог ТОВ «Холод-Маркет» в частині стягнення з Державного бюджету України суму сплачених до державного бюджету платежів з ПДВ та податку на прибуток за податковими повідомленнями-рішеннями №0014231406, №0014241406 в сумі 111781,25 грн., які є предметом даного спору та як наслідок відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Таким чином, у задоволенні позову ТОВ «Холод-Маркет» слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Холод-Маркет» (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 1, к. 62, ЄДРПОУ 35064513) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945 про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 02 липня 2021 року.

Суддя О.О. Артоуз