Рішення № 98043600, 02.07.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року м. Житомир справа № 806/450/15

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Майстренко Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Відкритого акціонерного товариства "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" про стягнення податкового боргу,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду 02.02.2015 звернулась Лугинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" (далі - ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій") про стягнення податкового боргу у сумі 1354360,41 грн.

У позовній заяві Лугинська ОДПІ вказала, що ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" перебуває на обліку у Лугинській ОДПІ і є платником податків і зборів. За ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" рахується заборгованість у сумі 1354360,41 грн., у тому числі з податку на додану вартість у розмірі 1350333,00 грн., з яких податкові зобов`язання - 1042815,00 грн. та штрафні санкції - 307518,00 грн., та заборгованість із плати за землю у сумі 4027,41 грн. Просить стягнути з ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" на користь Лугинської ОДПІ податкову заборгованість у сумі 1354360,41 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника, та за рахунок готівки.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 у справі №806/450/15 адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують Відкрите акціонерне товариство "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій", а також за рахунок готівки, що належить Відкритому акціонерному товариству "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій", на користь державного бюджету 1350333,00 грн. на погашення податкового боргу з податку на додану вартість. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 у справі №806/450/15 апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №806/450/15 касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" задоволено частково. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 у справі №806/450/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судом касаційної інстанції вказано на те, що судам необхідно розмежувати та встановити дату виникнення грошових (податкових) зобов`язань, дату їх узгодження та коли такі стали податковим боргом.

У залежності від встановленого дійти висновку, чи є такі зобов`язання боржника поточними чи конкурсними, та у разі якщо такі є конкурсними, встановити, коли настав термін їх виконання та чи поширюється на них дію мораторію.

Вказана адміністративна справа надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду та відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2019 передана на новий розгляд судді Майстренко Н.М.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 прийнято до провадження адміністративну справу №806/450/15 за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Відкритого акціонерного товариства "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" про стягнення податкового боргу та призначено підготовче засідання у справі на 12.09.2019.

У підготовчому засіданні представником позивача заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Верховним Судом справи №Н/806/5655/13-а за касаційною скаргою податкового органу.

Ухвалою суду від 12.09.2019 зупинено провадження в адміністративній справі №806/450/15 до вирішення справи №Н/806/5655/13-а Верховним Судом за касаційною скаргою Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №Н/806/5655/13-а.

Ухвалою суду від 07.04.2021 поновлено провадження в адміністративній справі №806/450/15 за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Відкритого акціонерного товариства "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" про стягнення податкового боргу.

На адресу суду від Головного управління ДФС у Житомирській області надійшло клопотання про заміну позивача у даній справі - Головного управління ДФС у Житомирській області, на належного позивача - Головне управління ДПС у Житомирській області, у зв`язку із проведенням реорганізації. Відповідно до протокольної ухвали від 05.05.2021 суд замінив позивача - Головне управління ДФС у Житомирській області, на належного позивача - Головне управління ДПС у Житомирській області.

Ухвалою суду від 05.05.2021 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, на 17.05.2021.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" зареєстроване як юридична особа та перебувало на обліку як платник податків у Лугинській ОДПІ з 12.07.1995.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1. статті 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у заявленій сумі у межах даного судового провадження, судом враховується таке.

З 30.01.2013 до 07.02.2013 на підставі направлення від 30.01.2013 №18 та наказу від 29.01.2013 №28, виданих Лугинською ОДПІ, було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 до 30.09.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 до 30.09.2012. За результатами перевірки Лугинською ОДПІ було складено акт перевірки від 14.02.2013 №08/22-16/01033444, у розділі 4 якого зафіксовані висновки контролюючого органу щодо порушення ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" податкового законодавства.

На підставі акта перевірки від 14.02.2013 №08/22-16/01033444 Лугинською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.2013 №0000112200, яким ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" збільшено суму податкового зобов`язання за платежем "податок на прибуток" на 1272909,00 грн., з яких 1018327,00 грн. основний платіж та 254582,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, та податкове повідомлення-рішення від 01.03.2013 №0000122200, яким ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" збільшено суму податкового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на 1537585,00 грн., з яких 1230067,00 грн. основний платіж та 307518,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" у судовому порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2014 у справі №806/5655/14 податкове повідомлення-рішення від 1 березня 2013 року №0000122200 було визнано правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

У той же час, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.10.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.10.2013 відмовлено Лугинській ОДПІ у задоволенні поточних кредиторських вимог до боржника на суму 2810,5 тис. грн., оскільки пред`явлення поточних вимог кредитором у справі про банкрутство можливо лише після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Справа перебуває в процедурі розпорядження майном, а не у ліквідаційній процедурі, постанова про визнання банкрутом товариства не приймалась.

У межах розгляду справи про банкрутство ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.08.2014 затверджено конкурсні вимоги Лугинської ОДПІ лише на суму 59965,29 грн.

Відповідач, заперечуючи проти стягнення податкового боргу та посилаючись на приписи ст. 187 Податкового кодексу України, наполягає на тому, що на податкові зобов`язання зі сплати податку на додану вартість поширюється дія мораторію, запровадженого у межах справи про банкрутство ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій", а відтак ці зобов`язання не підлягають стягненню як поточні зобов`язання платника податку.

Дійсно, відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Учасниками справи не заперечується, що донарахування податкових зобов`язань здійснено контролюючим органом за червень - вересень 2012 року.

Однак суд вважає, що відповідач безпідставно ототожнює процедуру нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, правила якої передбачені ст. 187 Податкового кодексу України, з процедурою сплати грошового зобов`язання, визначення якому наведено у пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до цього підпункту грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У свою чергу, податкове зобов`язання згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Застосування до спірних правовідносин приписів ст. 187 ПК України як підстави для заперечень щодо стягнення податкового боргу взагалі є алогічним, оскільки це лише правила, які визначають порядок нарахування податку на додану вартість, а не грошову суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету. Такій сплаті відповідно підлягає лише різниця між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом, а тому за умови існування податкового кредиту у більшій сумі, ніж зобов`язання, обов`язку зі сплати податку взагалі не виникає, що виключає можливість для суду керуватись правилами формування податкових зобов`язань при вирішенні питання щодо сплати платником грошового вираження податку, а відтак і визначати терміни виконання зобов`язань.

У той же час, строки виконання таких зобов`язань пов`язані з приписами пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, відповідно до яких контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 статті 56 Кодексу).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п. 59.3 ст. 59 Кодексу).

Отже, правила визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість та обов`язок зі сплати грошових зобов`язань є різними за своєю правовою природою процедурами.

Мораторій же оперує саме поняттям настання терміну виконання грошових зобов`язань, а не термінів визначення податкових зобов`язань.

Так, питання щодо запровадження мораторію та його правового режиму в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ у редакції, чинній до 19.01.2013, регулювалися нормами статей 1, 12. Згідно з абзацом двадцять четвертим статті 1 цього Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 12 цього ж Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів).

Не змінилося законодавче регулювання правового режиму мораторію на задоволення вимог кредиторів Законом №2343-ХІІ в редакції Закону №4212-VI, чинній з 19.01.2013.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 19 Закону №2343-ХІІ (в редакції Закону №4212-VI) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Абзацами третім, четвертим частини третьої цієї статті встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Окремо в частині п`ятій цієї статті застережено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, зокрема, на вимоги поточних кредиторів.

Системний і порівняльний аналіз наведених норм свідчить, що правове регулювання застосування до боржника, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом, вимог щодо виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) під час мораторію на задоволення вимог кредиторів із набранням чинності Законом №4212-VI не змінилося, а умова щодо зупинення виконання боржником зобов`язань стосується лише грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), на які поширюється мораторій (термін виконання яких настав до дня введення мораторію, який співпадає з днем порушення судом справи про банкрутство боржника). Підтвердженням цього є законодавче визначення поняття мораторію, яке включає в себе: 1) зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, зобов`язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію; 2) припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань.

Таке тлумачення норм, якими встановлено правовий режим мораторію на задоволення вимог кредиторів, відповідає суті мораторію: він вводиться господарським судом одночасно із порушенням справи про банкрутство, а відтак стосується тих вимог, які мали місце на дату прийняття відповідного рішення судом.

Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли (термін виконання яких настав) після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Про послідовність та незмінність позиції законодавця в регулюванні питання відповідальності боржника, який перебуває в судовій процедурі банкрутства, свідчать і норми статей 41, 59 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, з набранням чинності яким з 21.10.2019 втратив чинність Закон №2343-ХІІ, які за змістом аналогічні нормам статей 19, 38 Закону №2343-ХІІ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що встановлена нормою абзацу четвертого частини четвертої статті 12 Закону №2343-ХІІ (в редакції, чинній до 19.01.2013) умова щодо зупинення виконання зобов`язань стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань, термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов`язання (які виникли після цієї дати) боржника. Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

За обставин, які склались у даній справі, грошове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість набуло статусу узгодженого після закінчення процедури судового оскарження, яка вичерпала себе внаслідок постановлення судового рішення Вищим адміністративним судом України від 16.12.2014 у справі №806/5655/14. З цієї дати для платника встановлений десятиденний строк для добровільної сплати грошового зобов`язання, із закінченням якого такі суми набувають статусу податкового боргу.

Іншого правового регулювання, відмінного від наведеного, Податковим кодексом України не передбачено.

Судом не встановлено підстав для висновків, що відрізняються від висновків, здійснених під час попереднього судового розгляду справи, відповідно до яких грошове зобов`язання було нараховане контролюючим органом 01.03.2013 та було узгоджене після оскарження у судовому порядку лише 16.12.2014. Отже, обов`язок зі сплати такого зобов`язання виник у ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" з 16.12.2014, а тому даний борг відноситься до поточних вимог кредиторів та має обслуговуватись як поточна заборгованість, що передбачає законність її стягнення у судовому порядку як податкового боргу.

Наявність такого боргу станом на день вирішення даної справи підтверджується уточнюючим зведеним розрахунком податкового боргу, долученим до матеріалів справи. Перша податкова вимога надсилалась відповідачу 02.02.2009 і доказів переривання боргу ним надано не було.

Одночасно слід зазначити, що позивач не наполягав на стягненні плати за землю у сумі 4027,41 грн., наявність заборгованості з якої ним не підтверджена.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 135033,00 грн., зважаючи на що задовольняє їх у цій частині.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Ю.Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) до Відкритого акціонерного товариства "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" (вул. Заводська, 1, смт. Новоозерянка, Олевський район, Житомирська область, 11021) про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Відкрите акціонерне товариство "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій", а також за рахунок готівки, що належить Відкритому акціонерному товариству "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" на користь Державного бюджету України в особі Головного управління ДПС у Житомирській області 1350333,00 грн. на погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 02.07.2021.

Суддя Н.М. Майстренко