Ухвала суду № 98043494, 01.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

01 липня 2021 р. Справа №229/2541/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Чекменьова Г.А., суддів Куденкова К.О., Хохленкова О.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківка Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дружківського міського суду Донецької області із заявою про перегляд постанови суду від 22 вересня 2016 року у справі № 229/2541/16-а за виключними обставинами.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 22 січня 2020 року вказану справу за підсудністю передано до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Відповідно до ухвали суду від 24 березня 2020 року провадження в адміністративній справі № 229/2541/16-а було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №808/1628/18.

Ухвалою суду від 11 червня 2021 року поновлено провадження в адміністративній справі № 229/2541/16-а за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківка Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, призначений розгляд справи на 01 липня 2021 року.

Обґрунтовуючи заяву ОСОБА_1 посилається на рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року у справі № 7-р(ІІ)/19, яке є підставою для перегляду вказаного судового рішення за виключними обставинами згідно з пунктом 3 частини 5 статті 361 КАС України.

Зокрема заявник зазначив, що постановою Дружківського міського суду Донецької області від 22 вересня 2016 року у справі № 229/2541/16-а у задоволенні його позову до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківка Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено, з підстав того, що в Законі України «Про прокуратуру» відсутня норма, яка визначала б умови та порядок перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, а умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Проте, 13 грудня 2019 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 7-р(II)/2019, яким визнав таким, що таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

З наведених підстав заявник просив скасувати за виключними обставинами постанову Дружківського міського суду Донецької області від 22 вересня 2016 року у справі № 229/2541/16-а, задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не надав відзиву на заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

До судового засідання сторони не прибули, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Позивач просив розглянути заяву за його відсутності. Відповідач представника до судового засідання не направив,

Приписами частини 9 статті 205 КАС України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вказане суд вважає за можливе розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, колегія суддів дійшла таких висновків.

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 22 вересня 2016 у справі № 229/2541/16-а у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківка Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року зазначена постанова суду першої інстанції залишена без змін.

У постанові Дружківського міського суду Донецької області від 22 вересня 2016 року у справі № 229/2541/16-а зазначено, що Відповідно до копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 22 травня 2003 року, виданого Ворошиловським Управлінням пенсійного фонду України м.Донецька, ОСОБА_1 з 06 травня 2003 року і пожиттєво призначено пенсію за вислугою років.

Згідно з матеріалами електронної пенсійної справи позивач ОСОБА_1 перебував на обліку в УПФУ у Ворошиловському районі м.Донецька та отримував пенсію за вислугою років з 2003 року у розмірі 90% середнього заробітку, виходячи з вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». У липні 2012 року він звертався до УПФУ в Ворошиловському районі м.Донецка за перерахунком та до вказаного управління надавав довідку прокуратури від 07 липня 2012 року. Перерахунок пенсії проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково доданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якою особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. По теперішній час в управлінні відсутня паперова пенсійна справа з усіма документами відповідно до яких було здійснено призначення або перерахунок пенсії позивача в тому числі і на підставі довідки прокуратури Донецької області від 07 липня 2012 року.

Довідкою №11/1-369 від 07 травня 2015 року, виданою прокуратурою Донецької області, підтверджено, що з серпня 1986 року по квітень 2010 року ОСОБА_1 дійсно працював в органах прокуратури Донецької області. Наказом прокурора Донецької області від 27 квітня 2010 року № 308-о ОСОБА_1 звільнено з посади слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області за власним бажанням (у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років).

05 липня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок призначеної пенсії в зв`язку з підвищенням посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». До заяви про перерахунок пенсії було додано довідку про заробітну плату від 07 червня 2016 року №18-57-1063 та дані системи персоніфікованого обліку.

Рішенням про відмову в перерахунку пенсії по заробітній платі від 07 липня 2016 року № 164650 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії. В обґрунтування відмови пенсійний орган посилається на те, що згідно з частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, який на час звернення позивача за перерахунком Кабінетом Міністрів України не прийнято. Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, зокрема, призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру», тобто пенсії з 1 січня 2016 не призначаються та не перераховуються.

У Законі України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII відсутня норма, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Частиною 20 статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (у редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014) встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На дату звернення позивача до пенсійного органу (відповідача у справі) з заявою про перерахунок пенсії та до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не визначений порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

З наведених підстав постановою Дружківського міського суду Донецької області від 22 вересня 2016 року у справі № 229/2541/16-а у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківка Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

13 грудня 2019 року Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив рішення № 7-р(II)/2019, яким визнав таким, що таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

У вказаному рішення Конституційного Суду України вказано, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Також установлено такий порядок виконання вказаного Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

«20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Пунктом 1 частини 5 статті 361 КАС України передбачено, що підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Отже, ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 у справі № 7-р(ІІ)/19 є підставою для перегляду постанови Дружківського міського суду Донецької області від 22 вересня 2016 року у справі № 229/2541/16-а у цій справі. При цьому, колегія суддів зазначає, що встановлені КАС України правила перегляду судових рішень за виключними обставинами не передбачають безумовного скасування судового рішення, що переглядається.

Статтею 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України в рішенні від 13 грудня 2019 року у справі № 7-р(ІІ)/19 визначив порядок виконання вказаного рішення, за яким частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (тобто з 13.12.2019); - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції (тобто до 13.12.2019).

Тому до спірних правовідносин, які виникли до 13 грудня 2019 року, підлягають застосуванню приписи частини 20 статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» у редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в межах перегляду судового рішення за виключними обставинами суд не може надавати оцінку правовідносинам, які виникли після ухвалення рішення, що переглядається, у тому числі внаслідок зміни правового регулювання цих правовідносин. Тобто, питання щодо застосування частини 20 статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» після ухвалення вказаного рішення Конституційного Суду України не може вирішуватися під час перегляду за виключними обставинами рішення суду, ухваленого 22 вересня 2016 року.

Верховний Суд у своїй постанові від 25.06.2018 року у справі 208/1131/17 (2-а/208/153/17) зазначив, що суд повинен досліджувати правомірність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень на момент прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому.

Станом на момент прийняття відповідачем рішення про відмову в перерахунку пенсії була чинною частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка передбачала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, відповідач прийняв спірне рішення на підставі законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Крім того, частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Конституційний Суд України у рішенні від 24 грудня 1997 року № 8-зп зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 вказано, що додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов`язковості їх виконання. Незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, за змістом статті 152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивної дії та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення такого рішення.

Зазначені висновки Верховного Суду наведено в ухвалі від 23.01.2019 року у справі № 820/2462/17.

Отже, наявність рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 у справі № 7-р(ІІ)/19 не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при розв`язанні спору.

Наведене відповідає практиці застосування Верховним Судом приписів пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України (постанова від 17.12.2019 року у справі № 808/2492/18, постанова від 19.11.2018 у справі №755/4893/18 (755/18431/15-а) та ухвала від 23.01.2019 року у справі № 820/2462/17).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що право позивача на перерахунок пенсії відповідно до частини 20 статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року у справі № 7-р(ІІ)/19, може бути реалізовано шляхом звернення до відповідача з питання перерахунку пенсії.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами потрібно відмовити, а постанову Дружківського міського суду Донецької області від 22 вересня 2016 року у справі № 229/2541/16-а залишити в силі.

Керуючись статтями 205, 243, 248, 256, 361 – 369 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківка Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Залишити в силі постанову Дружківського міського суду Донецької області від 22 вересня 2016 року у справі № 229/2541/16-а.

Ухвала складена в повному обсязі 01 липня 2021 року та набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Г.А. Чекменьов

Судді К.О. Куденков

О.В. Хохленков