Ухвала суду № 98043340, 02.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 липня 2021 рокуСправа №160/13519/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 160/13519/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державна установа "Синельниківська виправна колонія (№94), "Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/13519/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державна установа "Синельниківська виправна колонія (№94), "Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

15.06.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій заявник просить визнати протиправними рішення та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, вчинені при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року в адміністративний справі за №160/13519/20 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вжити дієвих заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню Закону та призвели до неналежного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року в адміністративній справі №160/13519/20.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач не виконав рішення суду у справі №160/13519/20 та не надаючи ніяких нових обґрунтувань, повторно приймає рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .

Позивач також зазначає, що звертався до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання вчинити певні дії стосовно повторної відмови у призначенні пенсії, проте ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 року у справі № 160/8084/21 відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 . Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 року призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України в письмовому провадженні на 25.06.2021 року.

25.06.2021 року розгляд заяви було знято з розгляду та відкладено.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд заяви Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Оскільки матеріали справи містять офіційну зареєстровану електронну адресу відповідача, останнього повідомлено 16.06.2021 року про розгляд заяви та можливість подання пояснень.

Представником відповідача не було подано до суду пояснень на заяву ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Вирішуючи по суті подану заяву, суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому в положеннях ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року у справі №160/13519/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 18.08.2020 року за вих. №0400-0302-8/68985, про повернення документів.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Рішення суду від 16.12.2020 року відповідачем не оскаржено та набрало законної сили 16.01.2021 року.

15.04.2021 року позивач звернувся до відповідача зі зверненням стосовно виконання рішення суду від 16.12.2020 року у справі №160/13519/20.

Листом від 14.05.2021 року за вих. № 15857-11765/Я-01/8-0400/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року у справі № 160/13519/20 Головним управлінням було повторно розглянуто матеріали подання від 06.08.2020 року № 9495 про призначення пенсії за вислугу років відповідно Закону № 2262. За даними подання пільгова вислуга років ОСОБА_1 складає 20 років 23 дні, з них у календарному обчислені 15 років 07 місяців 24 дні. Отже, правові підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262 відсутні.

Не погоджуючись з наданою відповіддю, позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 року у справі №160/8084/21 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В ухвалі від 21.05.2021 року у справі №160/8084/21 судом зазначено, що за своєю сутністю наведені позивачем в даній справі № 160/8084/21 підстави протиправності дій відповідача щодо не призначення пенсії є аналогічними дослідженим судом у справі №160/13519/20.

В обох справах позивачу було відмовлено у призначенні пенсії з аналогічних підстав: відповідно до п. “а” ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Вислуга років ОСОБА_1 станом на 14.12.2015 року становить у календарному обчисленні 15 років 07 місяців 24 дні, у пільговому обчисленні – 20 років 00 місяців 23 дні. Враховуючи викладене, підстави для призначення пенсії за вислугу років, відсутні.

Всі ці підстави були предметом дослідження у справі № 160/13519/20.

Враховуючи наведене, позовні вимоги, заявлені в даній адміністративній справі, фактично є питаннями, пов`язаними з виконанням судового рішення у справі №160/13519/20.

На підставі позиції, наведеної в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 року у справі № 160/8084/21, позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначено загальні та спеціальні способи судового контролю.

Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому статтями 287 та 382 Кодексу адміністративного судочинства України, а спеціальний - закріплений у статті 383 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

З аналізу наведених норм судом встановлено, що у випадку допущення суб`єктом владних повноважень порушень законодавства, останній має право постановити окрему ухвалу з метою усунення таких порушень.

Вирішуючи питання стосовно того, чи мало місце невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року у справі №160/13519/20, судом встановлено наступне.

Рішенням суду від 16.12.2020 року у справі №160/13519/20 надана оцінка рішенню Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 18.08.2020 року за вих. № 0400-0302-8/68985, про повернення документів позивача.

Резолютивною частиною рішення суду від 16.12.2020 року у справі №160/13519/20 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Головним управлінням Пенсійного фонду в Дніпропетровській області на виконання рішення суду від 16.12.2020 року у справі №160/13519/20 було розглянуто документи ОСОБА_1 та надано відповідь по суті поданих документів, оформлену листом від 14.05.2021 року за вих. № 15857-11765/Я-01/8-0400/21.

Отже, відповідачем виконано рішення суду від 16.12.2020 року у справі № 160/13519/20 у відповідності до вказівок, визначених в резолютивній частині рішення суду, повторного повернення документів позивача не відбулось, оцінка поданим документам надана, рішення стосовно наявності або відсутності прав на призначення пенсії прийнято.

Судом не встановлено порушення жодних норм законодавства посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виконання рішення суду від 16.12.2020 року у справі №160/13519/20.

Відсутність порушення законодавства посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виключає винесення судом ухвали в порядку ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, судом не встановлено обґрунтованості заяви позивача, поданої в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відповідна заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 160/13519/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державна установа "Синельниківська виправна колонія (№94), "Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський