Рішення № 98043254, 02.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року Справа № 160/6851/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, яке викладене у листі-відповіді про відмову у перерахунку пенсії за вислугою років від 26.03.2020 року за № 2439/03-17-22, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2012 року за № 505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури», Постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 року «Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури»; Рішення Конституційного Суду України (Другого Сенату) у справі №7-р (П/2019) від 13.12.2019 року та Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України від 26.03.2020 року за № 6-р/2020 по справі № 1-223/2018 (2840/18);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років у розмірі 90 відсотків без обмеження граничного розміру ОСОБА_1 за останні дванадцять місяців, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії) на підставі довідки Прокуратури Дніпропетровської області № 18-51вих.20 від 02.03.2020 року з урахуванням вимог Постанов Кабінету Міністрів України - № 505 від 31.03.2012 року «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури», № 657 від 30.08.2017 року «Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», та Рішення Конституційного Суду України (Другого Сенату) від 13.12.2019 року по справі № 7-р (II) 2019 та Рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 року за № 6-р/2020 по справі № 1-223/2018(2840/18).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням даних довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), виданої прокуратурою Дніпропетровської області № 18-51вих.20 від 02.03.2020 року. Однак, відповідач листом від 26.03.2020 року за № 2439/03-17-22 відмовив у здійсненні такого перерахунку у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 01.07.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідач надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ, відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, крім п.8 ч.1 ст.15, ч.4 ст.16, абз.1 ч.2 ст.46-2, ст.47, ч.1 ст.49, ч.5 ст.50, ч.3, 4, 6 та 11 ст.50-1, ч.3 ст.51-2, ст.53 щодо класних чинів. Отже, положення статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 року № 1789 «Про прокуратуру», що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність. Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697.

Крім того, відповідач посилається на те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року 7-р(ІІ)/2019 працівникам прокуратури згідно Закону України «Про прокуратуру» перерахунок пенсії проводиться, зокрема, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 року № 1155 затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур.

Разом з тим, пунктом 7 постанови № 1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, які призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».

Таким чином, на сьогодні відсутній документ, який встановлює розмір заробітної плати (грошового забезпечення) для застосування при проведенні перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Підстави та порядок створення довідки нормами чинного законодавства не врегульовано, не закріплено механізму, за якими органи прокуратури можуть визначити можливий розмір заробітної плати колишніх працівників прокуратури у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючих прокурорів.

Також відповідач зазначає, що перерахунок пенсії проводиться з дати звернення за перерахунком пенсії. Право на перерахунок пенсій за викладених умов виникає за зверненням, що надходить починаючи з 13.12.2019 року, для яких момент права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019 року.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, то відповідач зазначає, що оскільки станом на час розгляду судової справи перерахунок позивачу не здійснено, а тому, відсутні підстави стверджувати про обмеження розміру пенсії з боку пенсійного органу максимальним розміром. За приписами Кодексу адміністративного судочинства України судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права. Таким чином, право, на захист якого подано позов, має містити ознаки його порушення, оскільки судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє.

Зважаючи на викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

27.07.2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано аналогічну правову позицію, викладену в позовній заяві та зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є необгрунтованими, а тому, не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 01.09.2020 року було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі № 560/2120/20.

Ухвалою від 28.01.2021 року провадження у цій справі було поновлено.

Ухвалою суду від 10.02.2021 року було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі № 560/2120/20, у зв`язку з оскарженням даного рішення до Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою від 30.06.2021 року провадження у цій справі було поновлено.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 з 13.12.2001 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Прокуратурою Дніпропетровської області 02.03.2020 року позивачу видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуються для перерахунку пенсії № 18-51вих.20, згідно з якою заробітна плата з 06.09.2017 року складає 42085,10 грн.

03.03.2020 р. ОСОБА_1 звернулася із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) № 18-51вих.20 від 02.03.2020 року, виданої прокуратурою Дніпропетровської області.

Листом № 2439/03.17-22 від 26.03.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило про відсутність підстав для перерахунку пенсій. В обґрунтування відмови відповідачем зазначено наступне.

Так, відповідно до рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(2)2019 працівникам прокуратури, згідно Закону України «Про прокуратуру» перерахунок пенсії проводиться, зокрема, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виконання права на перерахунок.

Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» № 1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».

Не погодившись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. № 1789-ХІІ.

Згідно з частинами 1, 2 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Частиною 12 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною 17 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

14.10.2014 року прийнятий новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ.

Так, частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції) мала наступний вигляд: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом норми щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності неодноразово змінювався, переважна більшість статей, зокрема, стаття 86 цього Закону набрали чинності з 15.07.2015 року.

Разом з тим, з 15.07.2015 року втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким, зокрема, внесено наступні зміни:

частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015 року) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";

частину двадцяту статті 86 Закону України від 14.10.2014 року "Про прокуратуру" № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015 року) викладено у такій редакції: " 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:

жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»;

законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Упродовж 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України не визначалося умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019р. №7-р(II)/2019 та вирішив наступне:

визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Тобто, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року №7-р(II)/2019 є втрата чинності з 13.12.2019 року норм частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення № 7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

З огляду на викладене слідує, що Закон № 1697-VII з 13.12.2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Водночас, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення їх заробітної плати.

Щодо посилання відповідача на те, що для реалізації пенсіонерами права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VII (у редакції, що діє з 13.12.2019 року) обов`язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є помилковим, оскільки на момент прийняття Конституційним Судом України вищевказаного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів.

Також, є чинною постанова Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", а тому, відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам".

Отже, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від № 18-51вих.20 від 02.03.2020 року, а також про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, яке викладене у листі-відповіді про відмову у перерахунку пенсії за вислугою років від 26.03.2020 року за № 2439/03-17-22.

Крім того, з урахуванням того, що частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII набрала чинності з 13.12.2019 року, а тому, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії позивача саме з 13.12.2019 року.

Аналогічна позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 року у зразковій справі № 560/2120/20 (провадження №Пз/9901/9/20).

Так, відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

При цьому, справа № 160/6851/20 є типовою по відношенню до зразкової справи № 560/2120/20.

Щодо визначення відсоткового розміру пенсії відносно заробітної плати та перерахунку без обмеження її граничного розміру, то Верховний Суд у зразковій справі № 560/2120/20 зазначив, що ключовим правовим питанням у справі щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657.

Таким чином, питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії та питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.

Верховний Суд зазначив, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Тому, спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.

Крім того, Верховний Суд зауважив, що оскільки відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому, відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

З огляду на те, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише реально порушені права, а тому, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.

Отже, Верховний Суд дійшов висновків, що з 13.12.2019 року особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657); такі пенсії перераховуються з 13.12.2019 року; вимоги щодо відсотку заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії, та вимоги щодо здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру, задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє).

З метою ефективного виконання рішення суду та відновлення прав позивача вказаним рішенням, суд викладає резолютивну частину рішення у відповідності до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної в рішенні у зразковій справі від 14.09.2020 року у справі № 560/2120/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підлягає сума 420,40 грн., сплата яких підтверджується квитанцією № 5674 від 10.06.2020 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке викладене у листі-відповіді про відмову у перерахунку пенсії за вислугою років від 26.03.2020 року за № 2439/03-17-22.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 13 грудня 2019 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від № 18-51вих.20 від 02.03.2020 року, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02.07.2021 року.

Суддя І.О. Лозицька