Вирок № 98038721, 02.07.2021, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/138/21

Провадження № 1-кп/177/58/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Строгової Г.Г.

суддів Суботіної С.А., Березюк М.В.

секретаря судового засідання Короновської Д. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020040450000546 від 07.12.2020 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з професійно – технічною освітою, працююча старшим оглядачем вагонів у ПП «Стіл Сервіс», неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні не має, вдова, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

обвинуваченої у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Томенко М.А.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника Матової Т.В.

В С Т А Н О В И В:

07.12.2020 в період часу приблизно з 12 год. до 13 год. ОСОБА_1 знаходячись в буд. 62 Садівничого товариства "Семиренка-КР", розташованого на території Новопільської об`єднаної територіальної громади, Криворізького району Дніпропетровської області, в ході раптово виниклої сварки на ґрунті неприязних відносин зі своїм чоловіком ОСОБА_2 , реалізовуючи раптово виниклий умисел, направлений на умисне позбавлення життя, нанесла ОСОБА_2 , один удар кухонним ножем в область грудної клітини, тим самим спричинила потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани у 7–му міжребер`ї ліворуч, крововилив у м`які тканини грудної клітини на шляху ранового каналу, розрив нижнього частки лівої легені, розрив серцевої сумки, розрив лівого шлуночка серця, в результаті чого від колото-різаного поранення грудної клітки, яке супроводжувалось ушкодженням легені та серця та ускладнилась гострою крововтратою, що підтверджується наявністю тілесних ушкоджень, морфологічними змінами з боку внутрішніх органів, наступила смерть ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за ознаками вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину свою визнала частково та пояснила, що вона із ОСОБА_2 проживали однією сім`єю з 2012 року, відносини були добрими. У 2015 році вони офіційно уклали шлюб, після чого відносини погіршилися через систематичне зловживання ОСОБА_2 спиртних напоїв, він застосовував до неї фізичну силу, принижував та завдавав шкоди її майну, не бажав працювати. Напередодні, 06.12.2020 ОСОБА_2 вживав спиртні напої та 07.12.2020 зранку також розпочав вживати спиртні напої. Приблизно о 12.00 год. вони перебували в кімнаті дачного будинку АДРЕСА_3 в СТ «Семиренка-КР», де вона готувала їжу, а ОСОБА_2 в цій же кімнаті розпивав горілку. Крім них в будинку в цей день нікого не було. В цей час вона зробила йому зауваження з приводу зловживання спиртним, неможливість влаштуватися через це на роботу. ОСОБА_2 підійшов до столу та почав її домагатися, вона відмовила, після чого ОСОБА_2 сів на табуретку біля неї, закурив та почав її ображати, потім підійшов до неї, взяв за волосся, приспустив штани, нахилив її голову та почав схиляти її до орального сексу. В цей момент в її правій руці знаходився ніж, яким вона різала цибулю, вона почала вириватися, намагалася відштовхнути його, лівою рукою схопила його за руку, напевно тоді і нанесла йому удар ножем, але як це сталося вона не пам`ятає, механізм описати не може. Після чого, не зрозумівши, що сталося, схопила зі столу недопиту пляшку з горілкою, щоб завадити ОСОБА_2 вживати спиртне та вибігла в коридор, де продовжила приготування їжі. В момент, коли вона виходила в коридор, ОСОБА_2 стояв там же біля столу та був одягнений. Приблизно через 30 хвилин вона зайшла у кімнату та побачила, що ОСОБА_2 лежить на підлозі, вдягнений лише у светр, інші речі – штани, труси та шкарпетки були поруч біля нього. Вона помітила, що в нього неприродньо відкритий рот, і оскільки, до цього у ОСОБА_2 траплялися приступи на ґрунті вживання алкоголю, вона підклала штани йому під голову та почала робити штучне дихання і масаж серця, однак ознак життя ОСОБА_2 не подавав. Після чого вона почала дзвонити ОСОБА_3 , який через деякий час прийшов з ОСОБА_4 , та побачивши ОСОБА_2 без ознак життя, сказав, щоб вона викликала поліцію та швидку допомогу. Також вони, помітивши її знервований стан, запропонували їй випити горілки, щоб вона заспокоїлася. Крім ОСОБА_3 вона телефонувала своїй співробітниці, дочці та голові садового товариства. До приїзду працівників поліції ОСОБА_2 залишався лежати в тому ж положенні та місці, крові та видимих тілесних ушкоджень на ньому не було, гострих предметів поруч також не було. До приїзду поліції вона випила ще горілки. Коли приїхали працівники поліції, їй повідомили, що виявили у ОСОБА_2 ножове поранення. Свою вину в нанесені ножового поранення ОСОБА_2 визнає, однак, вважає, що завдала удару з необережності, умислу на позбавлення життя вона не мала, оскільки любила свого чоловіка, все йому пробачала та вірила, що він зміниться.

Представник потерпілого Барса О.М. в судовому засіданні пояснив, що він є представником Новопільської об`єднаної територіальної громади, яка залучена до участі у справі як потерпіла особа, оскільки у загиблого ОСОБА_2 немає близьких родичів. З обвинуваченою та загиблим знайомий не був, повідомити про них нічого не може. Вони постійно проживали в СТ «Семиренка-КР», розташованому на території сільської громади. Про те, що сталося вбивство дізнався від працівників поліції.

З урахуванням норм ст. ст. 368, 370 КПК України, що регулюють застосування норм матеріального та процесуального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом, колегія суддів, ухвалюючи вирок у даній справі, безпосередньо дослідивши під час судового розгляду та оцінивши з точки зору належності, допустимості і достовірності докази, прийшла до висновку про винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України, підтверджується наступними дослідженими та перевіреними безпосередньо під час судового розгляду, доказами.

В судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_3 пояснив, що він проживає в СТ «Семиренка-КР» по сусідству з обвинуваченою ОСОБА_1 та покійним ОСОБА_2 , відносини підтримували, спілкувались та зустрічалися на свята. В їх сім`ї виникали конфлікти через те, що ОСОБА_2 зловживав спиртними напоями, ображав ОСОБА_1 , ніде не працював. Він був свідком, як ОСОБА_2 застосовував до ОСОБА_1 фізичну силу. 07.12.2020 він знаходився вдома, приблизно з 12.00 до 13.00 год. йому зателефонувала дружина та повідомила, що ОСОБА_2 помер, про що вона дізналась від ОСОБА_1 в ході телефонної розмови. Після чого він разом з сусідом ОСОБА_4 прийшли до будинку ОСОБА_1 , яка стояла на порозі та була розгубленою, в сльозах. На його питання, що сталося, повідомила, що ОСОБА_2 чи то присів, чи то приліг, оскільки йому стало зле. В істериці більш детально пояснити, що сталося, не змогла. Зайшовши до приміщення будинку, він побачив, що ОСОБА_2 лежить на підлозі біля дивану, обличчям догори, вдягнений в футболку або светр, точно не пам`ятає. Після чого вони вийшли на двір, де ОСОБА_1 , на його пропозицію, щоб заспокоїтися, випила горілки, до цього запаху спиртного від неї він не чув.

Свідок обвинувачення ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона працює разом з ОСОБА_1 в ПП «Стіл Сервіс» та знає її з 1997 року, із загиблим ОСОБА_2 знайома з 2008 року, він її колишній співмешканець, стосунки підтримували, останнім часом спілкувались лише по роботі. 07.12.2020 близько 13.30 години їй зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила, що ОСОБА_2 помер, оскільки лежить в неприродній позі, плакала та просила приїхати. Приблизно о 14.00 вона приїхала за місцем проживання ОСОБА_1 , біля будинку зустріла ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та вони зайшли до будинку. У кімнаті біля дивану на підлозі лежав ОСОБА_2 , який був вдягнений лише в светр, обстановка у домі була звичайною, ознак боротьби вона не помітила. ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_2 роздягнений тому, що хотів інтимної близькості, однак вона йому відмовила та готувала їжу, пізніше на її звернення ОСОБА_2 не відповідав. Тілесних ушкоджень на ОСОБА_1 або плям на її одязі вона не бачила, запаху алкоголю від неї не чула. Їй відомо, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були сварки з приводу того, що останній не працює та зловживає алкогольними напоями , свідком бійок між ними вона не була.

Свідки обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в судовому засіданні дали пояснення аналогічні свідченням ОСОБА_5 , при цьому, кожен окремо зазначили, що запаху алкоголю від ОСОБА_1 не чули.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона дочка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в проміжок часу з 12.00 до 14.00 год їй подзвонила мама та повідомила, що ОСОБА_2 помер, на її думку від інсульту, була засмученою та плакала. Через деякий час їй зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила, що маму забрала поліція та що у ОСОБА_2 ножове поранення.

Свідки захисту ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , в судовому засіданні, кожен окремо, показали, що свідками чи очевидцями події, яка сталася 07.12.2020 вони не були, з родиною ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знайомі, оскільки їх дачні ділянки знаходяться по сусідству, а свідок ОСОБА_11 зазначила, що є колегою обвинуваченої та знайома з нею з 1997 року. Так, кожен зі свідків охарактеризував обвинувачену ОСОБА_1 з позитивної сторони, як працьовиту, добропорядну, чуйну людину, яка спиртними напоями не зловживає, піклувалась про ОСОБА_2 , який ніде не працював, зловживав спиртними напоями, в стані алкогольного сп`яніння ображав ОСОБА_1 , принижував, ревнував її, шкодив майну та застосовував до ОСОБА_1 фізичну силу.

Крім вищезазначених показань свідків, вина обвинуваченої ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України при встановлених судом обставинах, підтверджується також іншими дослідженими колегією суддів наступними доказами.

Згідно рапорту старшого інспектора-чергового Криворізького РВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Остапчука В.П. від 07.12.2020 та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020040450000546 від 07.12.2020, до чергової частини Криворізького РВП 07.12.2020 о 13.36 год. надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , про те що 07.12.2020 о 13.35 год. за адресою: АДРЕСА_3 помер її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який хворів на туберкульоз, зловживав спиртними напоями, тілесних ушкоджень не має.

Протоколом огляду місця події від 07.12.2020 проведеного уповноваженою особою в присутності понятих, за участі власника приміщення ОСОБА_1 , з її дозволу (т.2 а.п.3) та фототаблицею до нього зафіксована обстановка на місці злочину. З протоколу вбачається, що місцем огляду є територія домоволодіння дачного будинку АДРЕСА_3 , де в кімнаті позначеній в протоколі під №2 виявлено труп ОСОБА_2 . Крім того, з кухонного столу був вилучений ніж з дерев`яною рукояттю коричневого кольору загальною довжиною приблизно 256 мм, з клинком довжиною приблизно 144 мм, найбільшою шириною приблизно 27 мм. На клинку з обох боків є плями речовини бурого кольору, що нагадують підсохлу кров. Вказаний ніж упакований в паперовий конверт. Окрім цього, при огляді місця події було виявлено та вилучено наступне: - калоші 2 шт. з плямами речовини бурого кольору, поміщені в спец пакет № EXP 0351411, жіноча спідниця зеленого кольору зі слідами РБК, жіночий светр зі слідами РБК, поміщені у спец пакет № INZ 4026644, , гумовий капець 1 шт. зі слідами РБК, поміщений в спец пакет № 0018002, два кухонні ножі, поміщені в спец пакет № EXP 0351412, наволочка зі слідами РБК, поміщена у спец пакет № 7126012, поміщений у паперовий конверт, змиви РБК біля ганку, поміщені у паперовий конверт, змиви РБК з поверхні тумби поміщені у паперовий конверт (т.2 а.п. 4-14).

Після проведення огляду місця події як невідкладної слідчої дії слідчий 08.12.2020 звернувся до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку домоволодіння № НОМЕР_1 СТ «Семиренка-КР» з метою відшукання і вилучення предметів, речей, які містять сліди злочину і мають значення для притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, яке ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08.12.2020 задоволено та надано дозвіл на проведення обшуку вказаного домоволодіння (т.2, а.п.84, 85-86).

Згідно протоколів огляду трупу від 07.12.2020 року та фото-таблиць до них (т.2, а.п.15-22) зафіксоване положення трупу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та виявлене на ньому тілесне ушкодження. Вбачається, що померлий знаходиться в кімнаті будинку на підлозі в положенні лежачи на спині, обличчя спрямоване догори. На трупі вдягнений светр темного кольору (синього або чорного), коричнева футболка на поверхні якої розташована пляма бурого кольору. При огляді светру на передній поверхні ліворуч є пошкодження у вигляді порізу довжина якого становить приблизно 19 мм, ширина приблизно 1-3 мм. При огляді футболки у місці просяклої тканини РБК розташований проріз довжиною приблизно 10 мм, товщиною приблизно 1 мм. В ході огляду вилучено брюки спортивні чорні зі слідами РБК, брюки чоловічі чорного кольору із білими смугами зі слідами РБК, труси чоловічі темно зелені, поміщено в спец пакет № INZ 4026639, светр поміщений до спец пакету №ЕХР 0351378, футболка до спец пакету №ЕХР 0351379.

ОСОБА_1 в порядку та на підставі ст.ст. 40,104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України 07.12.2020 о 17.50 годин затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення від 07.12.2020, та в присутності понятих і захисника у неї були вилучені змиви з долонь рук з допомогою марлевих відрізків, кофта синя та сині брюки. Зауважень та застережень до протоколу від ОСОБА_1 та інших учасників не надходило (т.2, а.п.35-37).

Висновком експерта № 2836 від 30.12.2020 визначено, що смерть ОСОБА_2 , 1976 року народження наступила від колото-різаного поранення грудної клітки, яке супроводжувалася ушкодженнями легені та серця та ускладнилася гострою крововтратою, що підтверджується наявністю тілесних ушкоджень, морфологічними змінами з боку внутрішніх органів, даними додаткових методів дослідження, а саме колото-різана рана в 7-му міжребер`ї ліворуч; крововиливи у м`які тканини грудної клітки на шляху ранового каналу; розрив нижнього краю нижньої частки лівої легені; розрив серцевої сумки; розрив лівого шлуночка серця, нерівномірне забарвлення міокарду, дифузний дрібновогнищевий кардіосклероз, атеросклеротичний стенозуючий коронарокальценоз, атеросклеротичні зміни судин мозку, аорти, рідкий стан крові, повнокров`я внутрішніх органів, набряк головного мозку та легень.

При судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні

ушкодження: колото-різана рана в 7-му міжребер`ї ліворуч; крововиливи у м`які тканини грудної клітки на шляху ранового каналу; розрив нижнього краю нижньої частки лівої легені, розрив серцевої сумки: розрив лівого шлуночка серця. Виявлені тілесні ушкодження прижиттєві, що підтверджується крововиливами в ушкоджених тканинах, виникли незадовго до настання смерті у проміжок часу, який становить від десятків секунд до хвилин. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії плоского клинкового предмета, шо володіє колюче-ріжучими властивостями, слідоутворююча частина якого має ширину на протязі поринулої частини близько 11,9 мм та гостре лезо і «П»-подібний обушок, шириною близько 1 мм. Виявлені тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, які перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті.

При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа етиловий спирт виявлений у концентрації більше 6,0 проміле, що стосовно до живих осіб може відповідати важкій алкогольній інтоксикації .

При судово-медичному дослідженні трупа виявлені ознаки хронічної ішемічної хвороби серця, загального атеросклерозу судин головного мозку, серця та аорти, жирова дистрофія печінки.

При судово – імунологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_2 встановлена група крові О з ізогемаглютинінами анти –А і анти В ( т.2 а.п. 125-128).

З висновку експерта № 1996 від 10.12.2020 видно, що будь-яких об`єктивних ознак, які могли б свідчити про наявність у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, на момент огляду не виявлено ( т.2 а.п.132).

Висновком експерта №1 від 11.01.2021 визначено, що на спідниці (об. №№10-14), 1 капці (об. №№16,17), спортивних штанях (об. №№26,27), на марлевій серветці (об. №38), названій в постанові слідчого «змиви з долонь», знайдена кров, походження якої не виключається за рахунок крові потерпілого ОСОБА_2 (т.2, а.п.138-150).

Згідно постанови прокурора Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області Бурлака І.І. від 23.12.2020 у ОСОБА_1 відібрані біологічні зразки крові для судово – імунологічної експертизи для встановлення групової належності, проти чого згідно заяви від 23.12.2020 не заперечували ОСОБА_1 та її захисник Верхуша Я.О. ( т.2, а.п. 152 -154).

Висновком експерта №10 від 23.12.2020, визначено, що кров ОСОБА_1 належить до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 (т.2, а.п. 156- 157).

Відповідно до висновку №47 від 20.01.2021, на клинку ножа (об`єкт №1), представленому на дослідження, встановлена наявність крові та визначений білок людини; епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. На рукоятці ножа (об`єкт №2) встановлена наявність крові та визначений білок людини; клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені.

При цитологічному дослідженні встановлено, що кров в слідах на клинку ножа (об`єкт №1) належить особі чоловічої генетичної статі, статева належність крові на рукоятці ножа (об`єкт №2) невстановлена через відсутність ядер формених елементів крові. При визначенні групової належності крові в даних слідах виявлено антиген Н ізосерологічної системи АВ0.

Отримані результати дослідження не виключають можливості висловитися, що сліди крові на клинку ножа (об`єкт №1) могли походити від чоловіка (чоловіків), а на рукоятці ножа (об`єкт №2) від особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0, можливо і від потерпілого ОСОБА_15 , враховуючи його групову приналежність крові.

Беручи до уваги результати цитологічних і серологічних досліджень та групову характеристику крові підозрюваної ОСОБА_1 , походження слідів крові на ножі (об`єкти №№1;2) від неї виключається (т.2 а.п.161-165).

Згідно висновку експерта №11-мк від 27.01.2021 з фототаблицями до нього, не відкидається можливість спричинення рани на клапті шкіри грудної клітини ліворуч, вилученого з трупа ОСОБА_2 , 1976 року народження клинком ножа, що був представлений на експертизу, або будь-якого іншого предмета з аналогічними властивостями (т.2, а.п. 175-180).

Дослідивши наведені докази, суд вважає, що вони є належними та допустимими, оскільки вони, кожний окремо, а також в сукупності прямо підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також є достовірними, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України.

Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченої. Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.

Європейський суд з прав людини у п. 65 рішення по справі «Коробов проти України» зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Щодо доводів сторони захисту про те, що ініціатором конфлікту був сам потерпілий, який знаходився у стані сильного алкогольного сп`яніння і така поведінка потерпілого може бути визнана обставиною, яка зменшує суспільну небезпечність злочину і пом`якшує покарання винної, а також, про те, що в результаті конфлікту обвинувачена зазнала фізичного насилля від потерпілого, яке виразилося в тому, що він примушував її до оральної близькості, якої вона не бажала та їй довелося оборонятися, однак за збігом обставин в її руках знаходився ніж, яким вона неумисно, з необережності заподіяла тяжкі тілесні ушкодження, тому її дії необхідно перекваліфікувати на вбивство через необережність, оскільки

умислу на спричинення смерті потерпілому вона не мала, а її дії були спрямованими на відвернення негативних наслідків для себе, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи" питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Обов`язковою ознакою складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, є наявність вини особи у формі прямого чи непрямого умислу на протиправне позбавлення життя потерпілого. Тобто особа повинна передбачати суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажати їх настання (прямий умисел) або ж хоча і не бажати, але свідомо припускати можливість настання цих наслідків (непрямий умисел). При цьому питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Так, умисне вбивство (ч.1 ст.115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується: 1) діянням у вигляді посягання на життя іншої людини; 2) наслідком у вигляді смерті людини; 3) причинним зв`язком між вказаними діяннями та наслідком.

Розмежування умисного вбивства (ч.1 ст.115 КК України) і вбивства через необережність (ч.1 ст.119 КК України) здійснюється як за об`єктивною, так і суб`єктивною сторонами цих злочинів. Окрім того, при визначенні вини при вбивстві, враховуються, зокрема, способи вчинення діяння, локалізація, характер, механізм утворення травм та ушкоджень, які є тяжкими, в тому числі й небезпечними для життя в момент заподіяння, а зміст і характер інтелектуального та вольового критеріїв вини у зазначених злочинах з матеріальним складом обумовлюються усвідомленням особою характеру вчиненого злочинного діяння, передбаченням його негативних наслідків та ставленням до них.

Вирішуючи питання про спрямованість умислу обвинуваченої ОСОБА_1 на заподіяння смерті потерпілому, колегія суддів виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховує спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію удару, який обвинувачена нанесла ножем в область грудної клітки зі сторони легені та серця потерпілого ОСОБА_2 , тобто в життєво важливі органи. За таких обставин вважати, що обвинувачена при нанесенні удару ножем в життєво важливі органи потерпілого, не мала умислу на вбивство потерпілого є неможливим, при цьому слід зазначити, що з висновку судово-медичної експертизи №2836 від 30.12.2020, слідує, що поринула частина предмету, яким було нанесено поранення потерпілому, становить близько 11,9 см, що свідчить про надмірну силу удару, не характерну для особи, яка не бажає та не має умислу на спричинення смерті іншій особі.

Обвинувачена на стадії досудового розслідування скористалися правом, передбаченим ст. 63 Конституції України та відмовилася свідчити проти себе, а також відмовилася від проведення слідчого експерименту з метою встановлення механізму спричинення тілесних ушкоджень ( т.2 а.п. 100).

Твердження обвинуваченої про відсутність у неї умислу на вбивство не звільняє її від відповідальності, оскільки відсутність бажання спричинити смерть іншій людині не виключає наявності умислу на вбивство. Навмисне вбивство може бути скоєно як із прямим умислом так і з неконкретизованим. Так, під час бійки або сварки виключається наявність заздалегідь обдуманого умислу на позбавлення потерпілого життя. При неконкретизованому умислі особа завідомо усвідомлює небезпечний характер своїх дій, передбачає суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання смерті іншої особи, та хоча і не бажає, проте свідомо припускає її настання.

Отже судом встановлено та підтверджено належними і допустимими доказами у їх сукупності, що смерть потерпілого ОСОБА_2 була наслідком протиправних дій обвинуваченої, яка хоча заздалегідь і не ставила собі за мету позбавлення потерпілого життя, але байдуже ставилась до такого суспільно небезпечного наслідку, наносячи удар клинком ножа в життєво важливу ділянку - область грудної клітки зі сторони легені та серця. При цьому у самої обвинуваченої, згідно висновку експерта № 1996 від 10.12.2020, будь яких об`єктивних ознак, які могли б свідчити про наявність ушкоджень, не встановлено, що також виключає і перевищення меж необхідної оборони.

Суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, законності, змагальність сторін тощо, створив всі необхідні і можливі умови для реалізації сторонами провадження їхніх процесуальних прав, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів.

Таким чином, в ході розгляду справи колегією суддів ознак необережного вбивства, не встановлено. Спрямування ножа в область грудної клітки зі сторони легені та серця потерпілого із м`язовим зусиллям не є необережністю, а обвинувачена не могла цього не усвідомлювати у силу свого віку та розвитку, що підтверджується висновком судово-психіатричного експерта №152 від 28.12.2020.

Позицію обвинуваченої щодо відсутності умислу на вбивство, колегія суддів розцінює як її намагання уникнути покарання за фактично вчинений особливо тяжкий умисний злочин.

Не заслуговують на увагу доводи обвинуваченої щодо порушення під час досудового слідства її права на захист.

Так, згідно протоколу від 07.12.2020 підозрюваній ОСОБА_1 роз`яснено право на захист, в зв`язку з чим остання заявила, що бажає мати захисника (т.2, а.п. 38). В цей же день регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області відповідно до доручення від 07 грудня 2020 року ОСОБА_1 призначено адвоката ОСОБА_16 для надання безоплатної вторинної правової допомоги, який був присутній при проведенні слідчих та процесуальних дій за участі ОСОБА_1 (т.2, а.п. 40).

Таким чином, виходячи з сукупності всіх встановлених колегію суддів обставин вчиненого діяння, способу нанесення удару, знаряддя злочину, характеру та локалізації тілесного ушкодження, що призвело до смерті потерпілого ОСОБА_2 та знаходилось в прямому причинному зв`язку з протиправними діями обвинуваченої, дослідивши та оцінивши як кожен окремо, так і в сукупності всі докази сторін, колегія суддів поза розумним сумнівом дійшла беззаперечного висновку, що ОСОБА_1 винна у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України за ознаками вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.

Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченою відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, обвинувачена раніше не судима (т. 2 а.п. 65, 66), працює (т.2 а.п.63), за місцем роботи та проживання характеризується позитивно (т. 2 а.п. 62, 64), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебувала і не перебуває (т. 2 а.п. 54, 55).

З висновку судово - психіатричного експерта № 152 від 28.12.2020 слідує, що ОСОБА_1 в період інкримінованого їй діяння на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки не страждала і в теперішній час не страждає.

ОСОБА_1 у період часу до якого відноситься інкриміноване їй діяння, могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. ОСОБА_1 у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2, а.п. 170-172).

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 відповідно до ст. 66, 67 КК України, колегією суддів не встановлено.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 заперечила факт вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння і пояснила, що вжила спиртне після його вчинення, вказані свідчення узгоджуються з показами свідка ОСОБА_3 , який зазначив, що в його присутності ОСОБА_1 випила горілку, до цього запаху алкоголю від неї він не чув. Про відсутність запаху алкоголю від обвинуваченої зазначили й інші свідки допитані в судовому засіданні. Наявний у матеріалах кримінального провадження висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (т. 2 а.п. 52), згідно якого, ОСОБА_1 станом на 23.40 годину 07.12.2020 перебувала у стані алкогольного сп`яніння не підтверджує факту перебування її в такому ж стані в момент скоєння кримінального правопорушення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що із обвинувачення ОСОБА_1 слід виключити обтяжуючу покарання обставину - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, оскільки вона не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Не може бути визнано обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої щире каяття, про яке вона заявила у своїх свідченнях і під час виступу з останнім словом з наступних підстав.

Так, виходячи із системного тлумачення законодавства та судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Проте ОСОБА_1 під час судового розгляду фактичних обставин злочину не визнала, заперечувала доведеність інкримінованого їй злочину за кваліфікацією ч.1 ст. 115 КК України, що не може свідчити про повне визнання нею вини, про критичну оцінку своєї злочинної поведінки і готовність нести кримінальну відповідальність за скоєне.

Відповідно до ст. 3 Конституції України життя людини є найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід`ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити її життя. Тому охорона життя людини найважливіше завдання кримінального права. Серед злочинів проти особи вбивство становить особливу небезпеку.

Враховуючи всі обставини по справі, характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, високу ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину проти життя та здоров`я особи, наслідки у вигляді смерті людини, ставлення обвинуваченої до вчиненого, колегія суддів приходить до висновку про те, що мірою виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів обвинуваченою має бути кримінальне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України.

При цьому суд враховує і тривалу протиправну поведінку потерпілого до моменту події вказаного злочину, яка виразилася в психологічному та фізичному насильстві над обвинуваченою внаслідок систематичного зловживання спиртними напоями ОСОБА_2 , що призводило до виникнення між обвинуваченою та потерпілим конфліктних ситуацій.

Колегія суддів за викладених вище обставин не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що 07.12.2020 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 09.12.2020 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 13.01.2021 ухвалою Дніпровського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 09.12.2020 скасовано, до підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, ОСОБА_1 звільнена з-під варти (т.2 а.п.35, 97-99, т.1 а.с.30-32 ).

У відповідності до ч.5 ст.72 КК України колегія суддів вважає за необхідне зарахувати обвинуваченій у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення на досудовому слідстві з 07.12.2020 по 13.01.2021 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

В кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Постановами слідчого СВ Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області від 11.01.2021 (т.2 а.п. 181-183) та від 27.01.2021 (т.2 а.п. 186-189) визнані речовими доказами: калоші (капці гумові) 2 шт., спідниця, 1 капця, наволочка, штани, кофта, змиви з долонь, кожен з яких, після проведення експертиз, знаходяться в окремих пакетах з паперовими бирками із позначкою експерта та печаткою "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Криворізький міжрайонний відділ», зразок крові ОСОБА_1 у паперовому конверті після проведення експертизи, залишки змивів та витяжки на марлі, поміщені в паперовий конверт, футболка чоловіча зі слідами РБК, поміщена в пакет № EXP0351379, светр темного кольору, поміщений у спец пакет № EXP 0351378, брюки спортивні чорні зі слідами РБК, брюки чоловічі чорного кольору із білими смугами зі слідами РБК, поміщено в спец пакет № INZ 4026639, жіночий светр червоного кольору, труси чоловічі темно зелені, поміщені у пакет, ніж зі слідами РБК, поміщений у паперовий пакет, два ножа, поміщені в спецпакет №ЕХР 0351412, змиви РБК, поміщені в паперовий конверт. Речові докази згідно квитанцій №717, №715 зберігаються в Криворізькому РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області (т.2 а.п. 184-185, 190).

Заходи забезпечення в даному кримінальному провадженні, а саме арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.12.2020 підлягають скасуванню (т.2 а.п. 82-83).

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили, колегія суддів вважає за необхідне залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України, колегія суддів –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши у строк відбування покарання період попереднього ув`язнення ОСОБА_1 з 07 грудня 2020 року по 13 січня 2021 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту - залишити без змін.

Заходи забезпечення в даному кримінальному провадженні, а саме арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.12.2020 - скасувати.

Речові докази: калоші (капці гумові) 2 шт., спідниця, 1 капця, наволочка, штани, кофта, змиви з долонь, кожен з яких, після проведення експертиз, знаходяться в окремих пакетах з паперовими бирками із позначкою експерта та печаткою "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Криворізький міжрайонний відділ», зразок крові ОСОБА_1 у паперовому конверті після проведення експертизи, залишки змивів та витяжки на марлі, поміщені в паперовий конверт, футболка чоловіча зі слідами РБК, поміщена в пакет № EXP0351379, светр темного кольору, поміщений у спец пакет № EXP 0351378, брюки спортивні чорні зі слідами РБК, брюки чоловічі чорного кольору із білими смугами зі слідами РБК, поміщено в спец пакет № INZ 4026639, жіночий светр червоного кольору, труси чоловічі темно зелені, поміщені у пакет, ніж зі слідами РБК, поміщений у паперовий пакет, два ножа, поміщені в спецпакет №ЕХР 0351412, змиви РБК, поміщені в паперовий конверт, які зберігаються в камері схову речових доказів Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя: Г.Г. Строгова

Судді: С.А.Суботіна

М.В. Березюк