Ухвала суду № 98032036, 01.07.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/4399/21

Номер провадження 2/235/1557/21

У Х В А Л А

(про відмову у звільненні від сплати судового збору,

залишення позовної заяви без руху)

1 липня 2021 року м. Покровськ

Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Клікунова А.С., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником позивача - адвокатом Токарєвою Оленою Геннадіївною, до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И Л А :

24.06.2021 року на розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій представник позивача – адвокат Токарєва О.Г., в інтересах ОСОБА_1 просить стягнути з ДП «ВК «Краснолиманська»:

- заборгованість з нарахованої, але невиплаченої при звільненні заробітної плати за період з листопада 2019 року по червень 2020 року в сумі 53214,19 гривень;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.07.2020 року по день ухвалення рішення (включно), із розрахунку середньоденного розрахунку 155288,90 гривень;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах місячного платежу за червень 2020 року в сумі 14246,21 гривень.

До позовної заяви представником позивача додано заяву про звільнення від сплати судового збору. Заява обґрунтовано тим, що майновий стан позивача не дозволяє сплатити судовий збір у сумі 1552,88 гривень, у зв`язку з тим, що на даний час позивач не працює та відповідач по справі має заборгованість перед позивачем по сплаті заробітної плати.

Суддя, надає оцінку ступеню обґрунтованості заявленого клопотання та приходить до висновку, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, у зв`язку з наступним.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Подана заява не містить підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 136 ЦПК України, Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених норм вбачається, що підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан заявника.

Законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

У пункті 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 року №10 ”Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” роз`яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.

При цьому, питання звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи, те що позивач є особою працездатного віку, на час звернення до суду з заявою не надав належних та достатніх доказів того, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у розмірі, що визначено в ст. 4 Закону України ”Про судовий збір”, тому підстав для задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, судом не вбачається.

Таким чином, оскільки позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував його складне матеріальне становище, заява позивача про звільнення від сплати судового збору в порядку, регламентованому ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України ”Про судовий збір” не підлягає задоволенню.

Водночас, позивач не обмежений у своєму праві повторно звернутись до суду з таким клопотанням, надавши відповідні документи.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, встановлюю, що позовна заява подана з порушенням ст. 177 ЦПК України.

І. Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно резолютивної частини позовної заяви представника позивача ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 заявлено вимоги стягнення з ДП «ВК «Краснолиманська» не тільки невиплачену заробітну плату, а й середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 117 КЗпП вбачається, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв`язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв`язку із звільненням працівника та непроведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.

Така позиція суду узгоджується з висновком Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.01.2019 року в справі № 910/4518/16, згідно якої за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

В постанові Верховного Суду від 28.11.2018 року по справі № 761/11472/15-ц зазначено, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року складає 2270 гривень.

Таким чином, при подачі позовної заяви ОСОБА_1 , за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні повинен бути сплачений судовий збір. Сума судового збору складає 1552,88 гривень (з урахуванням вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, із розрахунку середньоденного розрахунку 155288,90 гривень).

Відтак, позивачу пропонується надати докази сплати судового збору в розмірі 1552,88 грн. за такими реквізитами: Отримувач коштів - Донецьке ГУК/Покровська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803022, Банк отримувача (ГУДКСУ) - Казначейство України (ел.адм.податків), Номер рахунку – UA218999980313121206000005648, Код класифікації доходів бюджету – 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету – Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Відповідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

У Х В АЛ И Л А :

У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Токарєвої Олени Геннадіївни про звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником позивача - адвокатом Токарєвою Оленою Геннадіївною, до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.

Запропонувати позивачу в 10-денний строк з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви (згідно мотивувальної частини ухвали).

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://ka.dn.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає, та відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: А.С. Клікунова