
Справа № 574/774/20
Провадження № 2/574/78/2021
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Куцана В.М.
з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ДІТРЕЙД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що відповідач, згідно договору позики №88 від 12.04.2019 року отримав грошові кошти у розмірі 30000 грн. 00 коп., які зобов`язався повернути до 10.01.2020 року рівними частками по 3333 грн. 33 коп. 14 числа кожного місяця до повного погашення суми позики. Однак взяті на себе зобов`язання він не виконує та має заборгованість в сумі 32605 грн. 33 коп., з яких 30000 грн. 00 коп. – основний борг; 1500 грн. 00 коп. – штраф; 603 грн. 69 коп. – інфляційні витрати; 501 грн. 64 коп. – 3 % річних. Просив стягнути вказану заборгованість з відповідача.
Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав, просив справу розглянути без його участі, проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином в силу положень п.4) ч.8 ст.128 ЦПК України. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився по невідомій причині, клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву не надав.
Приймаючи до уваги, що сторони в судове засідання не явилися, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України. При цьому, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.
Дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно укладеного договору позику №88 від 12.04.2019 року отримав грошові кошти у розмірі 30000 грн. 00 коп., про що свідчить розписка та видатковий касовий ордер №88 від 12.04.2019 року (а.с.6-9).
Як вбачається зі змісту договору, він був укладений у формі письмового договору позики (а.с.6).
Відповідно до п.6.2. Договору, розписка або/чи інший документ виданий позичкодавцем є невід`ємною частиною даного договору і є безумовним підтвердженням передання йому позичкодавцем вказаної грошової суми за цим договором.
Згідно п.2.1 та п.3.1. відповідач зобов`язався повернути кошти до 10.01.2020 року рівними частками по 3333 грн. 33 коп. 14 числа кожного місяця до повного погашення суми позики.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що при порушенні строків повернення суми позики, встановлених п.3.1. даного договору, позичальник сплачує на користь позикодавця штраф у розмірі 5% річних від простроченої суми позики.
Однак скориставшись отриманими коштами відповідач взятих на себе зобов`язань, щодо їх вчасного повернення ТОВ «ТД ДІТРЕЙД» не виконав, внаслідок чого станом на 05.08.2020 року має заборгованість в сумі 32605 грн. 33 коп., з яких 30000 грн. 00 коп. – основний борг; 1500 грн. 00 коп. – штраф; 603 грн. 69 коп. – інфляційні витрати; 501 грн. 64 коп. – 3 % річних.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст.ст.12, 13, 78, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадів передбачених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що відповідач належним чином умови договору не виконує, у зв`язку з чим має заборгованість, яка на день розгляду справи не сплачена, суд вважає право позивача порушено та підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики.
Стосовно вимоги сторони позивача про нарахування та стягнення інфляційних витрат та 3,0 % річних відповідно до ч. 10 ст.265 ЦПК України суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.10 ст.265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Оскільки ухвалення рішення в цій частині є правом суду, а позивач не обґрунтував доцільності застосування цієї норми, - суд не вбачає за необхідне її застосування. Тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з врахуванням задоволення позову, з відповідача на користь ТОВ «ТД ДІТРЕЙД» підлягають стягненню понесені судові витрати у сумі 2102 грн. 00 коп..
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 19, 23, 247, 258, 259, 265, 268, 274, 279, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 514, 516, 524, 530, 553, 554, 610-625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд –
у х в а л и в:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ДІТРЕЙД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ДІТРЕЙД» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б, код ЄДРПОУ 41737583) заборгованість за договором позики №88 від 12.04.2019 року, станом на 05.08.2020 року, в розмірі 31500 грн. 00 коп. та в рахунок повернення сплачених судових витрат – 2102 грн. 00 коп. компенсації судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий:
Судове рішення № 98031151, Буринський районний суд Сумської області було прийнято 03.06.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 574/774/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: