Рішення № 98030761, 01.07.2021, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/357/21

провадження № 2/136/81/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"01" липня 2021 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі

головуючого судді Шпортун С.В.,

за участю секретаря судових засідань Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи – Калинівської міської ради Вінницької області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернулась до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач), у якому просить суд позбавити відповідача батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підставність вимог позивач обґрунтовує тим, що батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які перебували у зареєстрованому шлюбі.

У 2013 році батьки дитини припинили спільне проживання, дитина ОСОБА_3 залишилась проживати з матір`ю ОСОБА_4 в с. Дружне, Калинівського району Вінницької області, у житловому будинку, який належить ОСОБА_1 , яка являється бабусею неповнолітньої дитини та відповідно матір`ю ОСОБА_4 .. Відповідач поїхав на постійне місце проживання до іншого населеного пункту в с. Стара Прилука, Липовецького району Вінницької області.

З того часу батько дитини - ОСОБА_2 життям дочки ОСОБА_5 не цікавився, не піклувався про її фізичний та духовний розвиток, не забезпечував необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, не проявляв до дитини інтересу, до її внутрішнього світу, не створював умови для виховання та проживання, не проявляє іншої будь-якої батьківської турботи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, а дитина ОСОБА_3 залишилась проживати з бабусею - ОСОБА_1 .

З часу смерті матері дитини, відповідач не виявив бажання забрати дитину до себе чи піклуватись про неї, не приймає участі в житті дитини взагалі, тобто самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, що свідчить про свідоме нехтування батьківськими обов`язками та стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Відповідач, у відповідності до ст. ст. 174, 178 ЦПК України, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову. Також відповідач не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку.

Ухвалою суду від 25.03.2021 було відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, відповідно до вимог ст.19 СК України, до участі у справі було залучено орган опіки та піклування – Калинівську міську раду Вінницької області, якого зобов`язано надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача стосовно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 28.04.2021 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явилась, до суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги просила задовольнити, у разі неявки відповідача дала свою згоду на ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач, будучи повідомленим у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи, на що вказує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з`явився, заяви про відкладення розгляду справи або розгляд справи у його відсутність до суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання також не з`явився, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, в підтвердження чого долучено до матеріалів справи відповідні докази, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за їх відсутності до суду не було спрямовано.

При цьому, на вимогу суду представником третьої особи до суду направлено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 стосовно дитини ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 01.07.2021 вирішено проводити розгляд справи при заочному розгляді.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розгляд справи проводити в даному судовому засіданні за відсутності сторін спору, на підставі наявних в справі даних та письмових доказів, при заочному розгляді, при цьому, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що згідно із свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 (а.с.10), батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 (а.с.8), батьки дитини перебувають у зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, на що вказує свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 (а.с.7).

Як убачається із довідки виданої Комунальним закладом «Навчально виховний комплекс заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів заклад дошкільної освіти с. Дружне Калинівського району Вінницької області» від 17.02.2021 за №23, 26 (а.с.17, 18), батько дитини ОСОБА_3 , 2007 року народження, - ОСОБА_2 не бере участі у вихованні дитини та шкільному житті, жодного разу не з`являвся до навчального закладу з початку навчання дитини у ньому.

Як слідує із довідки виданої Дружненським старостинським округом Калинівської міської ради Калинівського району Вінницької області від 18.02.2021 за №53 (а.с.21), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 , разом із рідною бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , братом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сестрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно з Актами обстеження умов проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , 2007 року народження (а.с.19, 20) встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , разом з бабусею ОСОБА_1 , яка є власником будинку, братом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сестрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Бабуся піклується про дитину ОСОБА_3 також їй допомагає сестра неповнолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , забезпечує неповнолітню сестру всіма необхідними речами, купує їй одяг, необхідні речі для школи, супроводжує в лікарню, батько дитини не з`являється та не приймає участі у вихованні та утриманні дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позивач, будучи рідною бабусею дитини, в підтвердження чому є свідоцтво про народження неповнолітньої ОСОБА_3 , свідоцтво про укладення шлюбу ОСОБА_9 та свідоцтво про народження ОСОБА_10 звернулась до суду із позовом про позбавлення відповідача батьківських прав відносно його дитини ОСОБА_3 .

Суд проаналізувавши вказані докази вважає, що позивач наділена правом на звернення до суду із даним позовом, оскільки приходиться рідною бабусею дитини, в сім`ї якої проживає остання.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Частиною четвертою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було предметом розгляду Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Калинівської міської ради, за наслідками якого було складено висновок за №28 від 08.04.2021, відповідно до якого визнано за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , 2007 року народження.

Суд, оцінивши усі зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку, що обставини наведені позивачем у позовній заяві доведені належними, допустимими та достовірними доказами, а їх зв`язок у сукупності є достатнім на підтвердження факту ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню сина.

За таких обставин, суд вважає, що достатні усі правові підстави для застосування крайнього заходу впливу до відповідача шляхом позбавлення його батьківських прав, який відповідає інтересам дитини, отож позов підлягає до задоволення.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину (ч. 2 ст. 166 СК України).

Наведене узгоджується і з приписами викладеними в ч.4 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» де передбачено, що позбавлення батьківських прав не звільняє від обов`язку утримувати дитину.

Зі змісту ст.180 СК України вбачається, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен врахувати обставини визначені частиною 1 статті 182 СК України.

Відповідно до частини 2 ст.182 СК України, передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Визначаючись із розміром аліментів, які слід присудити із відповідачів на користь дитини, суд виходить із якнайкращого для забезпечення її гармонійного розвитку з урахуванням обставин, передбачених ст..182 СК України та обставин встановлених у судовому засіданні.

Відповідач не надав на пропозицію суду викладену в ухвалі від 25.03.2021 жодних заперечень проти обставин зазначених у позові.

Суд враховує, що відповідач є особою молодого віку, працездатною особою. Відомості про наявність інших аліментних зобов`язань чи про поганий стан здоров`я відповідача матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано жодних доказів.

Ураховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини у виді частки від заробітку доходу щомісячно, що становить ј частки але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.

Керуючись ст. 164, 166, 180-184, 191 СК України, ст. 2, 12, 13, 259, 263, 268, 280, 281, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 ), третя особа без самостійних вимог: Орган опіки та піклування Калинівської міської ради Вінницької області (місцезнаходження: вул. В. Нестерчука, буд. 19, м. Калинівка, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04051170) про позбавлення батьківських прав, - задовольнити у повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських прав стосовно його неповнолітньої дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову 10.03.2021 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до суду апеляційної інстанції через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Шпортун