Рішення № 98030464, 16.06.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/18425/20

пр. № 2/759/1832/21

16 червня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бабич Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Скиданенко Г.В.,

представника відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговуючого житлового фонду Святошинського району м. Києва", Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання наймачем квартири та зобов`язання укласти договір найму,-

ВСТАНОВИВ:

29.10.2020 р. до суду надійшов зазначений позов.

Ухвалою судді від 29.10.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

04.12.2020 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 29.10.2020 року та докази сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

Ухвалою судді від 07.12.2020 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с.33-34).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він постійно проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , яка є службовою. Разом з ним в цій квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Наймачем спірної квартири є його батько ОСОБА_5 , який отримав право на зайняття службового приміщення на підставі ордеру № 002336 від 09.11.1998 р. 10.07.2003 р. між ОСОБА_5 та ЖЕД №812 Святошинського району було укладено договір найму №18. 30.06.2005 р. шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , було розірвано і з того часу позивачу нічого невідомо де перебуває батько. 27.05.2014 р, рішенням Святошинського районного суду м. Києва було ОСОБА_5 визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Як зазначив позивач восени 2018 р., його матір ОСОБА_3 звернулася до відповідача із заявою про укладення договору найму на спірне житло, однак 19.10.2018 року отримала відмову, яка мотивована тим, що законодавством не передбачено укладання договору найму на службове приміщення. На підставі викладеного просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 26.03.2021 р. закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду (а.с.94-95).

У судове засідання позивач та/або його представник не з`явились причини неявки суду не відомі. Від представника позивача ОСОБА_6 16.06.2021 через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, за наявними у справі доказами.

Представник відповідача КП "Керуюча компанія з обслуговуючого житлового фонду Святошинського району м. Києва" в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала зазначивши при цьому, що спірне житло має статус службового приміщення, позивач не звертався до відповідача з заявою про надання йому службового приміщення, а тому, просив в задоволені позову відмовити.

Представник відповідача - Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, в судове засідання не з`явився, причини неявки не відомі, направив до суду відзив, проти позову заперечував (а.с.75-76).

Інші відповідачі до суду не з`явилися, причини неявки не відомі, клопотань про відкладення до суду не надходило. Відзиву на позов до суду не подали.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем, житлово - експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством,установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Частинами 1, 2 ст. 64 ЖК України передбачено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову повідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

Судом встановлено, що 09.11.1998 року ОСОБА_5 було видано Ленінградською районною в м. Києві державною адміністрацією, ОСОБА_5 , був виданий ордер № 002336 на право зайняття службового житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2 з родиною у складі 3 осіб.

10.07.2003 р. між ОСОБА_5 та ЖЕД №812 Святошинського району було укладено договір найму № 18. (а.с. 20).

30.06.2005 р. шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було розірвано (а.с. 14).

Розпорядженням Святошинської районної державної адміністрації м. Києва №58 від 06.02.2015 р. передано з балансу ряду підприємств на баланс КП "Керуюча компанія з обслуговуючого житлового фонду Святошинського району м. Києва" житловий та нежитловий фонд згідно з додатками 1-10 до цього розпорядження в тому числі і спірне житло. (а.с. 51-52).

27.05.2014 р. рішенням Святошинського районного суду м. Києва було ОСОБА_5 , визнано таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням (а.с.16-17).

Восени 2018 р. ОСОБА_3 зверталася до відповідача із заявою про укладення договору найму на спірне житло, однак 19.10.2018 року отримала відмову, яка мотивована тим, що законодавством не передбачено укладання договору найму на службове приміщення (а.с. 21).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 106 ЖК України повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Тобто, виходячи з принципу рівності прав та обов`язків наймача та членів його сім`ї, закріпленого в ст.64 ЖК України, члени сім`ї заміщують наймача в договірних правовідносинах найму.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 квітня 1985 року » Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" / з відповідними змінами / предметом доказування у справах про визнання права користування приміщенням, зміну, розірвання договору найму є: укладення наймачем договору найму жилого приміщення;- вселення позивача у спірне приміщення у встановленому порядку і фактичне проживання в ньому; коло осіб, які володіють самостійним правом користування спірним приміщенням на момент вселення, їх згода на вселення; умови та порядок вселення позивача, користування ним спірним приміщенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Згідно з п.2 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РС, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР №37 від 4 лютого 1988 року службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Через це зазначені приміщення повинні знаходитися у безпосередній близькості від дільниці, яка ними обслуговується (їх робочого місця).

Підприємства, установи, організації мають використовувати службові жилі приміщення за їх цільовим призначенням.

В п.п.2 п.6 Положення зазначено, що виключення жилого приміщення з числа службових провадиться рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Згідно зі ст. 103 ЖК України договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім`ї і наймодавця.

Як зазначено вище, спірна квартира є службовою, надавалася ОСОБА_5 , який працював слюсарем в ЖКХ-1 НДНУ, як службове жиле приміщення.

З матеріалів справи вбачається і підтверджується відзивом відповідача на позов, який у цій частині не спростовувався позивачем, квартира з числа службових не виключалася і на даний час має статус службової.

Частиною 1 ст. 106 ЖК України визначено, що повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

В той же час, відповідно до ч.2 ст. 123 вказаного вище Кодексу, до користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених статтями 73 - 76, 79 - 83, 85, 90, частиною шостою статті 101, статтями 103 - 106 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи статус спірної квартири, положення статті 106 ЖК України до спірних правовідносин не застосовуються в силу наведених положень ст. 123.

На підставі викладеного, судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог, тому у їх задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 141, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 64, 103, 106, 123, 118 ЖК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговуючого житлового фонду Святошинського району м. Києва", Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання наймачем квартири та зобов`язання укласти договір найму,- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя Н.Д. Бабич