Рішення № 98030346, 02.07.2021, Оболонський районний суд міста Києва

02.07.2021 Справа № 939/23/21

Справа ун. № 939/23/21

пр.№2/756/4500/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне)

02 липня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Луценко О.М.,

при секретарі Скаковській К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом АТ « Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В

АТ «КРЕДОБАНК» звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 25.06.2018року між Публічним акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» (надалі - Позивач) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено кредитний договір № СL-119112 (надалі - Договір), відповідно до якого позивач зобов`язався надати відповідачу грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а відповідач зобов`язалась використати кредит на цілі, вказані у договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит на суму 75 000,00 грн. зі строком до 23.06.2023 року з процентною ставкою 49,99% річних.

23.06.2018 р. між ПАТ « Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано анкету- заяву № СL-119112 фізичної особи на отримання готівкового кредиту, в якій зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до анкету - заяви № СL-119112, зазначено, що ОСОБА_2 підтверджує своїм підписом, що не заперечує проти отримання її чоловіком кредиту.

Таким чином відповідно позиції Верховного суду у справі № 205/5882/18 від 07.10.2020, якщо позичальником виступає фізична особа, яка на момент укладення кредитного договору перебувала в шлюбі - солідарним відповідачем іншого подружжя навіть у випадку відсутності окремого договору поруки.

В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 належним чином не виконує взятих на себе зобов"язань, а тому має заборгованість по кредитному договору на загальну суму 115 163,82 грн. На даний час відповідачі продовжують ухилятись від виконання взятих на себе зобов"язань, що порушують законні права та інтереси Акціонерного товариства "Кредобанк".

У судове засідання представник позивача не з`явився, до судового засідання надав заяву про розгляд справи без участі їхнього представник та надав новий розрахунок заборгованості, відповідно до якого просив суд постановити рішення, позов підтримує, просить суд його задовольнити, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, по причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, прийнявши всі заходи по виклику відповідачів, вважає можливим розглянути справу заочно, згідно ст.223 та ст.280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що пред`явлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.06.2018року між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір № СL-119112, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано грошові кошти у розмірі 75 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 23789635 34637624від 25.06.2018 року.

Крім того, судом встановлено, що через невиконання своїх зобов`язань у ОСОБА_1 станом на 16.11.2020 виникла заборгованість у сумі 115 163,82грн., що складається:

-70 681,71 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

-40 864,82 грн. - заборгованість за відсотками;

-3617,29грн.- заборгованість за пенею по простроченому тілу кредиту

23.06.2018 р. між ПАТ « Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано анкету- заяву № СL-119112 фізичної особи на отримання готівкового кредиту, в якій зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до анкету - заяви № СL-119112, зазначено, що ОСОБА_2 підтверджує своїм підписом, що не заперечує проти отримання її чоловіком кредиту.

Таким чином відповідно позиції Верховного суду у справі № 205/5882/18 від 07.10.2020, якщо позичальником виступає фізична особа, яка на момент укладення кредитного договору перебувала в шлюбі - солідарним відповідачем іншого подружжя навіть у випадку відсутності окремого договору поруки.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити інші платежі у розмірах та на умовах, встановлених договором.

У відповідності до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.549 цього Кодексу у разі порушення зобов`язання боржник зобов`язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

У відповідності до положення ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.3 ст.61 СК України у разі, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї , створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї .

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність.

При вирішенні спору про порядок виконання подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном.

Відповідач ухиляється від добровільного погашення боргу за кредитним договором. Тому суд вважає, що з відповідачів на користь позивача належить примусово стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 115 163,82 грн.

Окрім того представником позивача заявлена вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 11 516,38гривень.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як убачається з письмових матеріалів справи, між АО « Бізнес і право» та позивачем був укладений Договір про надання правової допомоги від 11.02.2019.

Однак в судовому засіданні не надано доказів сплати витрат на правнику допомогу в розмірі 11516,380грн., відсутня будь- яка квитанція на підтвердження здійснення даної сплати, та акт виконаних робіт, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.526, ч.1 ст.549, ч.1 ст.1054 ЦК України, ч.1 ст.141, ст.223, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ст. 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В

Позов АТ « Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційна невідомий,що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 заборгованість за кредитним договором на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (ЄДРПОУ 09807862) у розмірі 115 163,82 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2102,00грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи.

Суддя О.М. Луценко