Ухвала суду № 98030298, 01.07.2021, Деснянський районний суд міста Києва

2-ві/754/19/21

Справа № 754/8905/19

У Х В А Л А

Іменем України

01 липня 2021 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Зотько Т.А. у цивільній справі №754/8905/19,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., знаходиться цивільна справа № 754/8905/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Адвокатське об`єднання «Ліга Справедливості», Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» про стягнення боргу за договором про надання адвокатських послуг.

29.06.2021 від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про відвід судді Зотько Т.А. від розгляду зазначеної справи. Подана заява обґрунтована тим, що 24.06.2021 на адресу позивача надійшла ухвала судді Зотько Т.А., в якій вказано «застосувати до позивачки ОСОБА_1 за недобросовісне виконання процесуальних обов`язків заходи процесуального примусу у виді попередження. Повторно визнати явку позивачки ОСОБА_1 в судові засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Адвокатське об`єднання «Ліга Справедливості», Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» про стягнення боргу за договором про надання адвокатських послуг - обов`язковою для надання особистих пояснень». ОСОБА_1 вказує, що до цього дня на її адресу не надходило жодної ухвали про визнання явки обов`язковою, тим більше, що немає жодної причини визнавати явку позивача для подання особистих пояснень, оскільки всі пояснення викладені в письмовому вигляді. ОСОБА_1 зазначає, що весь світ та весь керівний склад країни закликав залишатись вдома через короновірусну хворобу, вводив суворі карантинні обмеження, однак суддя Деснянського районного суду м. Києва попри наявні пояснення у справі, визнає явку літньої особи обов`язковою. Позивач посилається на те, що у неї перехворіла вся родина окрім неї, оскільки вона є свідомим громадянином та перебуває на самоізоляції за рекомендацією МОЗ. Позивач стверджує, що має серцево-судинні захворювання та не має юридичної освіти, саме тому її інтереси представляють представники, адвокати адвокатського об`єднання, якому вона надала повне право на представництво, підпис документів та взагалі користуватись всіма правами позивача.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2021 заява про відвід головуючому у справі судді Зотько Т.А. передана на розгляд судді Гринчак О.І.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд вказаних заяв про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Частиною першою статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до положень частини другої та третьої статті 36 ЦПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Частиною четвертою статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02, рішення від 9 листопада 2006 року, п. 49, 50, 52, 53 зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, … чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

Ті ж самі висновки ЄСПЛ зазначив у рішенні у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява № 4785/02, рішення від 10 грудня 2009 року.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід судді Зотько Т.А., підставами для заявленого відводу судді є порушення, на її думку, суддею норм цивільного процесуального права та незгода з процесуальними діями судді під час розгляду справи, а саме щодо визнання явки позивача обов`язковою.

Оскільки заява про відвід судді не містить доказів, які б свідчили про наявність обставин упередженості судді щодо розгляду даної справи, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, тому вважаю, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Зотько Т.А., слід відмовити.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 259, 260, 261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Зотько Т.А. у цивільній справі № 754/8905/19 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. І. Гринчак