Ухвала суду № 98023387, 01.07.2021, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/19349/21

Провадження № 2-з/947/849/21

УХВАЛА

01.07.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Матвієвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження заяву ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «РІШОН СІТІ ІНВЕСТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «УВОТЕКС», Товариство з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Брокерська фірма «БАСТМА», Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСТМА», про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2021 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «РІШОН СІТІ ІНВЕСТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «УВОТЕКС», Товариство з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Брокерська фірма «БАСТМА», Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСТМА», про визнання права власності в порядку спадкування, в якій позивачка просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом (обов`язкова частка) після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на наступне майно:

-- 1/8 (одну восьму) частину дачних будівель загальною площею 215,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ;

-- 1/8 (одну восьму) частину житлового будинку загальною площею 38,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 ;

-- 1/8 (одну восьму) частину нежитлового приміщення загальною площею 39 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 ;

-- 1/8 (одну восьму) частину нежитлового приміщення загальною площею 6,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 ;

-- 1/8 (одну восьму) частину нежитлового приміщення загальною площею 132, 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_5 ;

-- 1/8 (одну восьму) частину нежитлового приміщення загальною площею 100, 9 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 ;

-- 10,68 % (сорок два цілих сімдесят п`ять сотих) відсотка частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «РІШОН СІТІ ІНВЕСТ». код ЄДРПОУ 34319690, місцезнаходження 65045. місто Одеса, провулок Нечипуренка. будинок 4. розмір статутного капіталу 9 000 000, 00 грн.;

-- 12,5 % (дванадцять цілих п`ять десятих) відсотків частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УВОТЕКС», код ЄДРПОУ 23872174, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 49 695, 00 грн.;

-- 12,5 % (дванадцять цілих п`ять десятих) відсотків частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Брокерська фірма «БАСТМА», код ЄДРПОУ 14284413, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 3 000 000, 00 грн.;

-- 12,5 % (дванадцять цілих п`ять десятих) відсотків частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСТМА», код ЄДРПОУ 34995416, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 100 000, 00 грн.;

-- 1/4 (одну четверту) частину транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ GL 450», 2007 року випуску, об`єм двигуна 4663 куб.см., зареєстрований 27.09.2007 року, вартість якого не можливо встановити без доступу до транспортного засобу;

-- 1/8 (одну восьму) частину транспортного засобу марки «LEXUS LS 460», 2009 року випуску, об`єм двигуна 4608 куб. см., зареєстрованого 29.12.2009 року.

Разом з позовом, ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказане спірне нерухоме майно, з посиланням на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рідний батько ОСОБА_1 - який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 .

Родинні відносини першого ступеню між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_5 (дівоче прізвище) серія НОМЕР_1 від 09.07.1959 року (місце народження місто Феодосія, Кримська УСРС), та свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 серія НОМЕР_2 від 24.02.1983 року (зміна прізвища з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 »).

Враховуючи, що все своє майно спадкодавець реєстрував на свою дружину ОСОБА_3 , то на день смерті у власності спадкодавця залишилось таке майно:

- 1/2 частка дачних будівель загальною площею 215,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , яка знаходиться в спільній сумісній власності дружини спадкодавця - ОСОБА_3 , вартість якої згідно звіту про визначення ринкової вартості складає 7 544 400, 00 грн.;

- 1/2 частка житлового будинку загальною площею 38,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , яка знаходиться в спільній сумісній власності дружини спадкодавця - ОСОБА_3 , вартість якої згідно звіту про визначення ринкової вартості складає 415 800, 00 грн.;

- 1/2 частка нежитлового приміщення загальною площею 39 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , яка знаходиться в спільній сумісній власності дружини спадкодавця - ОСОБА_3 , вартість якої згідно звіту про визначення ринкової вартості складає 577 649, 00 грн.;

- 1/2 частка нежитлового приміщення загальною площею 6,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 , яка знаходиться в спільній сумісній власності дружини спадкодавця - ОСОБА_3 , вартість якої згідно звіту про визначення ринкової вартості складає 119 340, 00 грн.;

- 1/2 частка нежитлового приміщення загальною площею 132, 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_5 , яка знаходиться в спільній сумісній власності дружини спадкодавця - ОСОБА_3 , вартість якої згідно звіту про визначення ринкової вартості складає 1 784 200, 00 грн.;

- 1/2 частка нежитлового приміщення загальною площею 100, 9 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 , яка знаходиться в спільній сумісній власності дружини спадкодавця - ОСОБА_3 , вартість якої згідно звіту про визначення ринкової вартості складає 1 494 500, 00 грн.;

- 42,75 (сорок два цілих сімдесят п`ять сотих) відсотка частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «РІШОН СІТІ ІНВЕСТ», код СДРПОУ 34319690, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка. будинок 4, розмір статутного капіталу 9 000 000, 00 грн., вартість якої складає 3825000, 00 грн.;

- 50 (п`ятдесят) відсотків частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УВОТЕКС», код СДРПОУ 23872174, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 49 695, 00 грн., вартість якої складає 24 847,50 грн.;

- 50 (п`ятдесят) відсотків частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Брокерська фірма «БАСТМА», код СДРПОУ 14284413, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 3 000 000, 00 грн., вартість якої складає 1 500 000, 00 грн.;

- 50 (п`ятдесят) відсотків частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСТМА», код СДРПОУ 34995416, місцезнаходження 65045, місто Одеса, провулок Нечипуренка, будинок 4, розмір статутного капіталу 100 000, 00 грн., вартість якої складає 50 000, 00 грн.;

- транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ GL 450», 2007 року випуску, об`єм двигуна 4663 куб.см., зареєстрований 27.09.2007 року, вартість якого не можливо встановити без доступу до транспортного засобу;

- транспортний засіб марки «LEXUS LS 460», 2009 року випуску, об`єм двигуна 4608 куб. см., зареєстрований 29.12.2009 року, вартість якого не можливо встановити без доступу до транспортного засобу;

- майнові права на об`єкти нерухомості на підставі договорів інвестування, копії яких неможливо отримати без відповідної ухвали суду.

12.07.2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу було зареєстровано заповіт спадкодавця, яким останній все своє майно заповів ОСОБА_3 .

14.12.2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Машкіною Н.О. було відкрито спадкову справу № 8/2020 за заявою спадкоємця ОСОБА_9 , яка є дружиною спадкодавця на підставі свідоцтва по укладення шлюбу № 241 від 16.07.2008 року, зареєстрованого другим відділом РАЦС Приморського районного управління юстиції м. Одеси.

ОСОБА_1 було надіслано оригінал заяви від 25.02.2021 року до приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Машкіної Н.O. про видачу свідоцтва на обов`язкову частку спадщини після смерті її батька з доданими належними доказами родинних відносин, яка була отримана нотаріусом 25.03.2021 року.

Додатково адвокатом Якових Є.В., на підставі довіреності від 19.04.2021 року, посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., на підставі передоручення на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом провінції Манітоба Марта Ірен Чучман (Канада) від 25.02.2021 року, з засвідченням справжності підпису Генеральним консульством України в Едмонті, Канада, було продубльовано вказану заяву на надані оригінали документів, які підтверджують наявність родинних відносин та право на обов`язкову часту спадщини.

Листом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Машкіної Н.О. від 10.06.2021 року було повідомлено ОСОБА_1 проте , що у нотаріуса відсутня можливість видати свідоцтво про право на спадщину в зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 правоустановчих документів на вказане майно.

За наслідком викладеного, оскільки ОСОБА_1 належить до кола спадкоємців до майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , має право на обов`язкову частку у спадщині, спадкоємцем до якого за заповітом в свою чергу є відповідачка, за якою також зареєстровано право власності на частку майна зі спадщини, яке перебуває в спільній сумісній власності, а також через відсутність правовстановлюючих документів на спірне майно, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Також позивачка вважає, що у зв`язку з великим розміром позовних вимог, титульним власником спірного майна є відповідач, яка також є кінцевим бенефіціарним власником спірних товариств, існують ризики подальшого ускладнення майбутнього рішення суду за наслідком розгляду позову, через те, що відповідач має можливість відчужити спірне майно на користь третіх осіб, за наслідком чого просить суд вжити заходи забезпечення позову у заявленому виді.

Згідно з п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Статтею 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Оглянувши вказану заяву, судом встановлено, що вона відповідає вимогам встановленими ст. 149-151 ЦПК України, однак через необхідність отримання додаткових пояснень сторони позивача, ухвалою суду від 29.06.2021 року заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участі сторони позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлену заяву та виклав обґрунтування заявлених вимог стосовно забезпечення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши вказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Статтею 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Отже забезпечуючи позов, суд виходить з тих видів такого забезпечення, які передбаченні чинним процесуальним законодавством у відповідності до ст. 150 ЦПК України.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Здійснюючи дії для пересвідчення, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, судом враховується, що у відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З поданого до суду позову вбачається, що позивачка заявляє вимоги до ОСОБА_3 , як спадкоємиці до майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , за заповітом, натомість в порушення ч.1 ст. 81 ЦПК України до суду не надано жодного доказу на підтвердження зазначених обставин, за наслідком чого суд позбавлений можливості пересвідчитись у вказаних посилань.

Також позивачем не підтверджені посилання стосовно того, що частка майна відносно якого заявлені вимоги, перебуває у спільній сумісній власності померлого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , як подружжя, оскільки матеріали поданих документів не містять жодного доказу на підтвердження викладених посилань.

Отже подані документи до суду не надають можливості пересвідчитись у співвідношенні відповідача до померлого ОСОБА_4 та його майна.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним в постанові від 13 січня 2020 року по справі №922/2163/17, який є обов`язковим для суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, у відповідності до ч.4 ст.263 ЦПК України.

В порушенні вищевикладених приписів, заявником не доведено можливість вчинення відповідачем жодних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення позову до суду та дій спрямованих на відчуження спірного нерухомого майна.

Розглядаючи зазначену заяву, суд приймає, що метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд доходить до висновку про необґрунтованість викладених позивачем в обґрунтування необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення заяви.

Також судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 149-153, 352, 353, 354, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «РІШОН СІТІ ІНВЕСТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «УВОТЕКС», Товариство з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Брокерська фірма «БАСТМА», Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСТМА», про визнання права власності в порядку спадкування – залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали суду складено 01.07.2021 року.

Головуючий Калініченко Л. В.