Ухвала суду № 98021930, 01.07.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8235/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., за участі секретаря судових засідань – Івашко Я.С., розглянувши заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради щодо відведення земельної ділянки, та її витребування,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся в суд з позовною заявою до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради щодо відведення земельної ділянки, та її витребування.

Одночасно з позовною заявою керівником Ужгородської окружної прокуратури подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:48:001:0100.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що предметом спору є земельна ділянка, яка вибула з волі власника, на думку позивача, незаконно. Встановлено, що рішенням №1224 від 28.08.2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» ОСОБА_1 затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0600 га для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд за кадастровим номером 2110100000:48:001:0100, що знаходиться в районі АДРЕСА_1 . У подальшому вказану земельну ділянку за договором купівлі-продажу від 05.07.2019 відчужено ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Оскільки обставини справи свідчать про наявність дійсного спору між учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої шкоди інтересам сторони, яку представляє позивач, здійснюючи конституційну функцію, яка полягає у тому, що подальша реалізація у будь-який спосіб земельної ділянки може призвести до того, що втрачається сенс подальшого розгляду заявлених позовних вимог, а також може зробити неможливим відновлення порушених інтересів держави та виконання ймовірного рішення суду по заявленим позовним вимогам, у зв`язку із чим необхідним є запровадження заборони щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію предмету спору шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку. З урахуванням того, що арешт земельної ділянки ніяким чином не зможе призвести до спричинення збитків, адже такий лише унеможливить продати земельну ділянку без будь-яких обмежень щодо її використання, вважає, що зустріне забезпечення застосуванню не підлягає.

На підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, а відтак, керуючись нормами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, ознайомившись з матеріалами суд дійшов наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, згідно з п.1 ч.1 зазначеної статті позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Як встановлено судом, предметом позову в даній праві є: визнання незаконним та скасування рішення №1224 від 28.08.2018 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині затвердження ОСОБА_1 проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за кадастровим номером 2110100000:48:001:0100; витребування від ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:48:001:0100, площею 0,0600 га, вартістю 100 169, 92 грн. на користь територіальної громади м. Ужгорода.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Ужгородської міської ради №1224 від 28.08.2018 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:48:001:0100) площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в районі АДРЕСА_2 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 05.07.2019, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Борисовою О.С., зареєстрованого в реєстрі за №487, вказану земельну ділянку відчужено ОСОБА_2 , яка на даний час є власником земельної ділянки в цілому, що підтверджується інформаційною довідкою №254521788 від 27.04.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Надані суду докази свідчать про наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України, для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову.

Згідно з частиною шостою статті 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням правової позиції Верховного Суду, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню в частині накладення арешту на майно із забороною відчуження.

При цьому, суд зауважує, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно не є вирішенням позовних вимог по суті, не замінює при цьому вирішення спору, який існує між сторонами та не позбавляє сторін звернутися із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку 158 ЦПК України та/або із заявою про заміну одного заходу забезпечення позову іншим в порядку ст. 156 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради щодо відведення земельної ділянки, та її витребування, - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:48:001:0100, площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в районі АДРЕСА_2 в частині заборони відчуження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Копію ухвали направити для виконання до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, буд.10) та учасникам справи для відома.

Роз`яснити учасникам справи можливість суду допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим за клопотанням учасника справи.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрите виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Роз`яснити відповідачеві та іншим особам, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, їх право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155ЦПК України підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову

Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який постановив ухвалу про їх застосування, за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Інформацію щодо справи можна також отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/.

Реквізити сторін:

Позивач (стягувач): Ужгородська окружна прокуратура, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 6.

Відповідач (боржник): Ужгородська міська рада, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, ідентифікаційний код юридичної особи - 33868924.

Відповідач (боржник): ОСОБА_1 , місцепроживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач (боржник): ОСОБА_2 , місцепроживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник