Рішення № 98019321, 01.07.2021, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/379/21

Провадження № 2/692/210/21

01.07.21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді – Чепурного О.П., при секретарі – Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в смт Драбів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Великохутірська сільська рада Золотоніського району Черкаської області, про розірвання договорів суборенди, –

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач з позовом про розірвання договору суборенди. Позовну заяву мотивував тим, що за умовами договору суборенди землі від 18.11.2014 ОСОБА_1 надав у строкове платне користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 110,1355 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0131, що розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського (нині Золотоніського) району Черкаської області, перебуває у комунальній власності та в оренді у ОСОБА_1 згідно з договором оренди землі б/н від 26.09.2014. Цього ж дня між сторонами укладено договір щодо використання на умовах суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7120682600:01:002:0130, площею 14,7929 га, що розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського (нині Золотоніського) району Черкаської області. Право оренди зареєстровано за ОСОБА_1 , а право суборенди за ОСОБА_2 . Згідно п.9 договорів суборенди орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 131643,86 грн. та 17681,81 грн. на рік, що становить 4,5% від нормативно грошової оцінки земельних ділянок. За 2020 рік приватним підприємством «Росток» 22.09.2020 року одним платежем перераховано суборендну плату на рахунок місцевого бюджету. Таким чином суборендар не виконує вимоги договорів суборенди, оскільки суб`єктом, яким здійснено оплату за використання земельної ділянки є не сам суборендар та на даний час існує заборгованість зі сплати суборенди за 3 місяці 2021 року, що є підставою для розірвання договору оренди земельних ділянок. Позивач вважає, що наведені обставини свідчать про порушення відповідачем вимог законодавства про платне використання землі, порушення вимог діючих договорів суборенди, таким чином просить розірвати договори суборенди. Також відповідач не створив фермерського господарства для використання земельних ділянок за цільовим призначенням, що також свідчить про порушення умов договорів та необхідність їх розірвання.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 11.05.2021 року.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання відзиву на позов. Ухвалу про відкриття провадження з копією позовної заяви ОСОБА_2 отримав згідно рекомендованого повідомлення 20 травня 2021 року. Враховуючи те, що ОСОБА_2 отримав правову допомогу лише 07.06.2021 року, про що свідчить дата вказана в ордері його захисника та дата підписання договору про надання правової допомоги, суд вважає можливим поновити відповідачу процесуальний строк для подачі відзиву на позовну заяву відповідно до ч.2 ст.127 ЦПК України з власної ініціативи. У відзиві на позов відповідач вказав, що ним належним чином використовувалися та використовуються земельні ділянки відповідно до вимог Земельного кодексу України, інших нормативно-правових актів України та умов укладених договорів суборенди. Відповідач створив в установленому порядку фермерське господарство «Росток 1», право суборенди не передавав до статутного фонду і не відчужував. Договори про спільну діяльність не містять умов передачі прав суборенди, а стосуються лише паливно-мастильних матеріалів, використання сільськогосподарської техніки, її утримання, трудових ресурсів. З копій квитанцій можна побачити, що суборендарем належним чином виконуються умови договорів щодо сплати суборендної плати за 2021 рік. За 2020 рік заборгованість по орендній платі відсутня, а тому інтереси позивача не порушуються. По домовленості з ПП «Росток», з якою укладені договори про спільне вирощування сільськогосподарської продукції, останнє в рахунок прибутку, що належить ОСОБА_2 , здійснювало оплату суборенди по спірним договорам. Орієнтовний розрахунок понесених витрат відповідача на правничу допомогу складає 12000 грн., що підтверджується розрахунком витраченого часу на правову допомогу та квитанцією до прибуткового касового ордеру про оплату послуг.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що фермерське господарство «Росток 1» не може вважатися землекористувачем, оскільки будь-які докази, які б це підтверджували відсутні. Відповідно до п.3.2 договорів про спільне вирощування сільгосппродукції ПП «Росток» має право провести сільськогосподарські роботи на земельних ділянках за кадастровим номером 7120682600:01:002:0130 та 7120682600:01:002:0131 та збирати урожай (збіжжя) й вивезти його власним транспортом, але позивач не обґрунтовував позов передачею права суборенди, використання землі ПП «Росток», підтверджується податковими звітами та відповідними платіжними дорученнями. Оплата заборгованості не свідчить про відсутність порушень закону та умов договору, а є лише добровільним виконанням умов договору. Заборгованість по оренді наявна за грудень 2020 року, січень, лютий 2021 року, виходячи з дати укладання договорів суборенди. Сплата суборенди визначається договорами про суборенду, а не договорам про спільне вирощування сільгосппродукції. Для встановлення порушення умов договорів ОСОБА_2 достатньо встановити нездійснення ним жодного платежу за весь період з моменту укладення договорів суборенди до подачі позиву до суду ОСОБА_1 .

Третя сторона направила суду лист в якому просила винести законне обґрунтоване рішення.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 26 вересня 2014 року між ГУ Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, згідно якого предметом даного договору є передача у строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту, в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області, кадастровий номер земельної ділянки 7120682600:01:002:0131, площею 110,1355 га. Договір укладено до 26 вересня 2035 року (п.8 договору).

Також 26 вересня 2014 року між ГУ Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, згідно якого предметом договору є передача у строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту, в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області, кадастровий номер земельної ділянки 7120682600:01:002:0130, площею 14,7929 га. Договір укладено до 26 вересня 2035 року (п.8 договору).

18.11.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені договори суборенди землі, згідно яких орендар надав суборендару в строкове платне користування земельні ділянки площею 110,1355 га та 14,7929 га, які розташовані за межами населеного пункту, в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області, кадастрові номери 7120682600:01:002:0131 та 7120682600:01:002:0130. Згідно п. 10, 11 договорів суборендна плата за користування об`єктом суборенди сплачується суборендарем шляхом перерахування коштів до відповідного бюджету, щомісячно рівними частинами пропорційно річній суборендній платі не пізніше 30 числа наступного місяця. Відповідно до копій актів приймання-передачі об`єкта суборенди позивач як орендар передав, а відповідач як суборендар прийняв у своє користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 110,1355 га та 14,7929 га, які знаходяться за межами населеного пункту, в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області, кадастрові номери земельних ділянок 7120682600:01:002:0131 та 7120682600:01:002:0130.

23.04.2020 року між ПП «Росток» та ОСОБА_2 було укладено два договори про спільне вирощування сільгосппродукції №01/2020 02/2020, згідно якого сторони зобов`язалися шляхом об`єднання зусиль та майна співпрацювати задля досягнення спільної мети вирощування кукурудзи на земельних ділянках площею 110,1355 га та 14,7929, які знаходяться за межами населеного пункту, в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області, кадастрові номери земельних ділянок 7120682600:01:002:0131 та 7120682600:01:002:0130.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору. Це підтверджує ст. 627 ЦК України, згідно з якою відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

П.п в) ч.1 ст. 96 ЗК України передбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно пункту д ч.1 ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: систематична несплата земельного податку або орендної плати.

За правилами ст. 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, і відповідно орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

За змістом ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є істотною умовою договору оренди землі.

Підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такий висновок зроблено Верховним Судом у справі № 183/262/17від 06.03.2019 року. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 475/793/17 від 25.05.2020.

Для розірвання договору оренди земельної ділянки необхідна наявність саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 371/628/18 від 19.03.2020 року.

Позивач посилається, як на підставу розірвання договорів суборенди земельних ділянок, що на даний момент існує заборгованість зі сплати суборенди за 3 місяці 2021 року (порушення вимог п.31 Договорів), а також на те, що за 2020 рік суборенду сплатив не ОСОБА_2 , а ПП «Росток» одним платежем. Відповідно до листа Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 05.04.2021 року №02-40/366 станом на 01.04.2021 року оплата по договорам суборенди за 2021 рік не проводилась, однак нарахування фізичним особам проводиться до 01 липня поточного року. Таким чином заборгованість у І кварталі 2021 року за використання земельних ділянок відсутня. Окрім того в листі зазначено, що суб`єктом платником відповідних платежів у 2020 році був ОСОБА_1 (7 платежів). З копії платіжного доручення №2004 від 22 вересня 2020 року вбачається, що орендну плату за землю з фізичних осіб за 2020 рік в сумі 208077,15 грн. було сплачено платником ПП «Росток».

Суд зазначає, що за умовами укладених договорів суборенди розірвання договору суборенди допускається у разі несплати більш ніж за три місяці підряд за рік користування землею (п.37 договорів), при цьому строк проплати визначено договорами до 30 числа наступного місяця (п.11 договорів). Також відповідно до п.36 договорів суборенди дія договорів припиняється шляхом їх розірвання у разі заборгованості по орендній платі. Відповідно на час подачі позову 26.04.2021 року час для оплати суборендної плати за березень 2021 року не закінчився (закінчується 30 квітня 2021 року). Тобто суборендар не сплатив у 2021 році двічі орендну плату. Також ОСОБА_2 не надав суду доказів сплати ним відповідно до умов договорів суборенди орендної плати у 2020 році за кожен місяць окремо, як визначено п.11 укладених договорів. Дані про сплату орендної плати іншими особами – ОСОБА_1 або ПП «Росток» суд не може вважати виконанням відповідачем належним чином умов договорів, оскільки будь яких даних про те, що сторонами погоджений саме такий порядок розрахунків суду не надано. Вказані обставини свідчать, про допущення відповідачем заборгованості з сплати суборендної плати по спірним договорам оренди землі, а також неналежне виконання умов договорів в частині виконання обов`язку по своєчасній щомісячній сплаті суборенди, що є підставами відповідно до умов договорів для їх розірвання.

Щодо підстав для розірвання договорів суборенди – не створення фермерського господарства відповідачем, на які вказує позивач, суд зазначає наступне. Відповідно до п.14, 15 укладених договорів суборенди земельна ділянка має цільове призначення для ведення фермерського господарства та передається для ведення фермерського господарства. Згідно Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973 фермерське господарство є формою підприємницької діяльності яка підлягає державній реєстрації. Посилання відповідача на те, що ним зареєстровано фермерське господарство «Росток 1» не підтверджує факт дотримання вищевказаних умов договорів, оскільки дані про те, що саме ОСОБА_2 є засновником даного підприємства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань не має, і суду таких доказів не надано, як і доказів використання цим господарством земельних ділянок. Проте, умовами укладених договорів не визначено протягом якого часу ОСОБА_2 зобов`язаний зареєструвати фермерське господарство і можливість використання землі до цього часу договором не обмежена. Земельні ділянки при цьому ОСОБА_2 були передані у користування згідно актів приймання – передачі об?єктів суборенди. Доказів, що ОСОБА_2 використовував земельні ділянки для інших цілей, ніж ті що передбачені умовами договорів, суду не надано, тому підстав для розірвання договорів в даному випадку суд не вбачає.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судові витрати у виді судового збору, що підтверджені квитанцією, при задоволенні позову слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 13, 526, 611, 614, 625, 628, 638 ЦК України, ст. 96, 141, 152 Земельного кодексу України, ст. 8, 15, 24, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.12, 13, 76-81, 141, 258-268 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Великохутірська сільська рада Золотоніського району Черкаської області про розірвання договору суборенди - задовольнити.

Розірвати договір суборенди землі від 18.11.2014, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо платного строкового використання земельної ділянки площею 110,1355 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0131, що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського (нині Золотоніського) району Черкаської області, перебуває в оренді у ОСОБА_1 згідно з договором оренди землі б/н від 26.09.2014.

Розірвати договір суборенди землі від 18.11.2014, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо платного строкового використання земельної ділянки площею 14,7929 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0130, що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського (нині Золотоніського) району Черкаської області, та перебуває в оренді у ОСОБА_1 згідно з договором оренди землі б/н від 26.09.2014.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в розмірі 1816 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий