Вирок № 98018133, 24.06.2021, Вишгородський районний суд Київської області

24.06.2021 363/475/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Сергієнко А.О.,

прокурора Олейнікової О.В.,

захисника Мирончука І.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22021101110000023, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 січня 2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Донецьк, українець, громадянин України, має вищу освіту, не одружений, проте проживає у цивільному шлюбі, працює охоронцем в ТОВ «Грант», раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (матеріали відносно якого виділено в окреме кримінальне провадження

№ 22021101110000023 від 27 січня 2021 року), достовірно знаючи, що за незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї, передбачена кримінальна відповідальність, не маючи відповідного дозволу на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї, з метою подальшого використання на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи придбати і зберігати без передбаченого Законом дозволу вогнепальну зброю, в порушення спеціального порядку набуття прав власності громадянами на окремі види майна, установленого Постановою Верховної ради України від 17 червня 1992 року №2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», розділу II «Положення про дозвільну систему», із змінами та доповненнями, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21 серпня 1998 року зі змінами та доповненнями, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи корпус ручної осколкової гранати РГД-5 дистанційної дії та уніфікований запал УЗРГМ.

В подальшому, ОСОБА_1 незаконно переніс до адреси свого місця проживання, а саме: АДРЕСА_2 , раніше придбані ним елементи боєприпасу, а саме корпус ручної осколкової гранати РГД-5 дистанційної дії та уніфікований запал УЗРГМ, незаконно зберігав протягом невстановленого досудовим розслідуванням часу, не маючи передбаченого законом дозволу до моменту виявлення працівниками поліції.

Далі, 23 жовтня 2020 року під час проведення санкціонованого обшуку у кримінальному провадженні № 22020101110000101 від 16 червня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 263, частиною другою статті 359, частиною другою статті 361-2 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Підпалого В.В. від 20 жовтня 2020 року за адресою постійного місця проживання громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено корпус ручної осколкової гранати РГД-5 дистанційної дії та уніфікований запал УЗРГМ.

Згідно висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 181/6 від 23 жовтня 2020 року, наданий на дослідження предмет, схожий на корпус до ручної осколкової гранати РГД-5 з маркуванням «А-30-75 Т», є корпусом ручної осколкової гранати дистанційної дії (без запалу), що споряджений зарядом вибухової речовини - тротилом (100-115 г).

Наданий на дослідження предмет, схожий на запал УЗРГМ з нанесеним маркуванням «УЗРГМ 292-74 583», є боєприпасом, уніфікованим запалом УЗРГМ, який відноситься до засобів детонування (пристрій призначений для створення вибухового імпульсу) та призначений для підриву розривного заряду гранат Ф-1, РГД-5 та РГ-42.

При конструктивному поєднанні корпусу ручної осколкової гранати РГД-5, що споряджений зарядом вибухової речовини - тротилом (100-115 г) та запалу УЗРГМ отримується ручна осколкова граната РГД-5, яка є боєприпасом.

Крім того, згідно висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 220/6 від 10 грудня 2020 року, надані на дослідження корпус ручної осколкової гранати РГД-5, з маркуванням «А-30-75 Т» уніфікований запал УЗРГМ, з маркуванням «УЗРГМ 292-74-583», при конструктивному поєднанні між собою утворюють єдиний військовий боєприпаси - ручну осколкову гранату дистанційної дії РГД-5, яка придатна до вибуху.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаялась, фактичні обставини справи не оспорює.

На підставі частини третьої статті 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає; останньому роз`яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведена.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за частиною першою статті 263 КК України, як носіння, зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі статтею 65 КК України, суд враховує принцип співмірності, засади законності, гуманізму, індивідуалізації, що сприяють досягненню справедливого балансу між правами й свободами особи, а також захистом інтересів держави та суспільства, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

Згідно статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене

частиною першою статті 263 КК України є тяжким злочином.

Відомості, які характеризують особу обвинуваченого: має вищу освіту, офіційно працює, є членом ГФ ОГП «Громадський порядок», не одружений, проте проживає у цивільному шлюбі, має на утриманні цивільну дружину та її батьків-пенсіонерів, рідних батьків втратив у 2002 році та виховувався в ліцеї, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місце роботи характеризується позитивно, судом враховується його відношення до вчиненого.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , згідно зі статтею 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щоє складовими щирого каяття, та єдиною обставиною, що пом`якшує покарання (пункт 1 частини першої статті 66 КК України).

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , згідно зі статтею 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно з частиною другою статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі у мінімальних межах санкції частини першої статті 263 КК України, але, з урахуванням особи винного, вважає, що його перевиховання та виправлення можливе без відбування покарання та без ізоляції від суспільства, при цьому вважає за доцільне звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК України.

На думку суду, саме таке покарання відповідає загальним вимогам його призначення, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Водночас, призначаючи покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено підстав для застосування положень статті 69 КК України, оскільки матеріали, які характеризують особу обвинуваченого не відносяться до обставин вчинення злочину в розумінні статті 66 КК України, а враховані судом під час вирішення питання щодо можливості застосування статті 75 КК України.

Речові доказі у цьому кримінальному провадженні відсутні, оскільки матеріали кримінального провадження № 22021101110000023 щодо ОСОБА_1 виділені із кримінального провадження № 22020101110000101, судовий розгляд якого не завершений.

Процесуальні витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого згідно із статтею 124 КПК України.

Кримінальним правопорушенням шкоди не завдано, цивільний позов не заявлено.

Керуючись статтями 349, 368-370, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов`язки, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої та пунктом 2 частини третьої статті 76 КК України, зокрема: періодично з`являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 3922 (три тисячі дев`ятсот двадцять дві) гривні 56 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.П. Лукач