Ухвала суду № 9801497, 15.03.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2010 р.Справа № 2-а-37668/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об"єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2009р. по справі№2-а-37668/09/2070

за позовом Комунального підприємства "Чугуївтепло" <Список ><Текст >

до Чугуївської об"єднаної державної податкової інспекції Харківської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

13.04.2009 року, Комунальне підприємство „Чугуївтепло” (далі - позивач)звернувся до Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківської області ( далі - відповідач), в якому просить, після уточнення, визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток № 0000581521/0 від 20.03.2009 року .; №0000571521 від 20.03.2009 року в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 4429,53 грн.; №0000561521/0 від 20.03.2009 року .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року позовні вимоги було задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення №0000571521/0 від 20.03.2009 року в частині донарахування штрафних санкцій в сумі 20078,30 грн.

Скасувано податкове повідомлення - рішення №0000561521/0 від 20.03.2009 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального закону, а саме: Закону України” Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000року №2181-Ш (далі Закон України № 2181-Ш), Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №335/94-ВР.

Колегія судів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Працівниками відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань несвоєчасної сплати податку на прибуток за податковий період 3 квартали 2008 року по терміну 19.11.2008 року, про що був складений акт перевірки № 220/1521/35944142 від 11.03.2009 року.

Порушення виявлене під час перевірки склало у порушенні п.16.4ст.16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №335/94-ВР, а саме : несвоєчасна сплата позивачем податку на прибуток, узгоджений згідно наданої декларації 04.11.2008 року №33460 в сумі 296065 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив із положень статті 17 Закону №2181, яка каже, що якщо платник податків не сплачує узгоджені суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно п.5.1, п.5.3.1., ст.5 Закону України від 21.12.2000року №2181-Ш податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Платник податків зобовязаний самостійно сплачувати суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті4 цього Закону для подання податкової декларації.

На підставі п.17.1.,п.17.1.7 ст.17 Закону України від 21.12.2000року №2181-Ш штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюється окремим законодавством. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи, за результатами третього кварталу 2008 року позивачем податно декларацію на прибуток підприємств, якою самостійно визначено суму податкових зобов”язань у розмірі 296065,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення рішення № 0000581521/0 від 20.03.2009 року, яким визначена сума штрафу у розмірі 9988,66 грн. за платежем податок на прибуток за затримку сплати 28 та 30 днів.

Так, сума до сплати 296065,00 грн. повинна бути сплачена 19.11.2008 року, але фактично була частково сплачена 17.12.2008 року на суму 49997,80 грн.; та 19.12.2008 року 49888,80 грн.

Стосовно позовних вимог про визнання частково протиправним податкове повідомлення - рішення № 0000571521/0 від 20.03.2009 року, яким визначена сума штрафу у розмірі 23467,93 грн. за платежем податок на прибуток за затримку сплати 67 днів, то колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції обґрунтовуючи свою позицію посилається на те, що 19.12.2008 року позивач подав декларацію по податку на прибуток підприємств за одинадцять місяців 2008 року, сума зобов”язань склала - 195192,00 грн., яку потрібно сплатити до 30.12.2008 року. З врахуванням раніше сплаченою сумою 99 886,60 грн., сума до сплати становить 95305,40 грн.

26.01.2009 року позивач частково сплатив дану суму у розмірі 16944,66 грн..

У звязку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розмір штрафу, визначеному позивачу повинен скласти 3388,93 грн.(із розрахунку 20% Х 16944,66 грн.) , а не - 23467,93 грн., як визначив відповідач.

За таких обставин, податкове повідомлення - рішення № 0000571521/0 від 20.03.2009 року, яким визначена сума штрафу у розмірі 23467,93 грн. за платежем податок на прибуток за затримку сплати 67 днів, підлягає частковому скасуванню на суму 20 078,30 грн.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що 27.01.2008 року позивачем подана декларація по податку на прибуток за 2008 рік до сплати визначену суму податкового зобовязання розмірі 106945,00 грн. та сплачена сума заборгованості у сумі 116831,26 грн., то підстав для застосування штрафу за затримку сплати податку у відповідача не було.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Критерії правомірності вчинення оскаржуваного рішення відповідача визначені у ч.3 ст. 2 КАС України, яка каже, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використання м повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Податкове повідомлення - рішення №0000571521/0 від 20.03.2009 року в частині донарахування штрафних санкцій в сумі 20078,30 грн., та податкове повідомлення - рішення №0000561521/0 від 20.03.2009 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2009 року по справі №2-а-37668/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О.

Калиновський В.А.
<Список ><Текст >

Повний текст ухвали виготовлений 19.03.2010 р.