Рішення № 98007717, 30.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року м. Київ № 640/21848/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до про Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсійного забезпечення з 01.06.2020 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсійного забезпечення відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 01.06.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01.06.2020 останньому припинена виплата пенсії. На численні звернення позивача, відповідач повідомив останнього про відсутність підстав для проведення виплати пенсії у період проходження служби в Державній службі України з надзвичайних ситуацій в особливий період. На переконання позивача, дії відповідача суперечать чинному законодавству, оскільки позивач був прийнятий на службу цивільного захисту за контрактом під час дії особливого періоду, відповідно на останнього розповсюджується дія частини третьої статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо не припинення виплати пенсії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/21848/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

13.10.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій заяви від 14.07.2017; наказу ДСНС України від 30.06.2017 № 341 "Про прийняття на службу цивільного захисту"; контракту про проходження служби від 30.06.2017 № 42/17.

27.10.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка не приймається судом до уваги на підставі частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

03.11.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що згідно положень статей 2, 50, 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відповідачем не було допущено порушення прав позивача.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) від 23.12.2014 № 686 ОСОБА_1 , полковника служби цивільного захисту, звільнено зі служби цивільного захисту у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 4 (у зв`язку із скороченням штатів), з правом носіння форменого одягу та оголошенням Подяки.

З грудня 2014 року позивачеві, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", була призначена пенсія за вислугу років.

30.06.2017 між позивачем та ДСНС укладено контракт № 42/17 про проходження служби цивільного захисту.

Наказом ДСНС від 30.06.2017 № 341 прийнято на службу цивільного захисту колишнього полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , зараховано останнього в кадри ДСНС у спеціальному званні полковник служби цивільного захисту та за його згодою призначено заступником директора Департаменту - начальником відділу економічного аналізу Департаменту економіки і фінансів апарату ДСНС.

14.07.2017 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою, у якій просив долучити до матеріалів особової справи копію контракту про проходження служби та витяг з наказу про прийняття на роботу.

Листом від 26.05.2020 № 2600-0312-8/67748 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1 про припинення виплати пенсії з 01.06.2020, оскільки відсутні підстави для продовження її виплати за нормами Закону, у зв`язку з укладенням контракту про проходження служби в ДСНС. У зв`язку з цим, у ОСОБА_1 утворилась переплата пенсії за період з 30.06.2017 по 31.05.2020 в розмірі 358066,25 грн.

У листі від 15.06.2020 № 2600-0405-8/77374 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, з метою досудового врегулювання спору, запропонувало ОСОБА_1 повернути надміру виплачені кошти на рахунок управління.

31.07.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив останнього перевірити законність і обґрунтованість рішення про зупинення виплати пенсії, та відповідною скаргою.

У листах від 10.08.2020 № 2600-0213-8/111125 та № 23329-21230/П-03/8-2800/20 від 31.08.2020 відповідач та Пенсійний фонд України відповідно повідомили позивача про відсутність підстав, визначених законом, для виплати пенсії.

Вважаючи, що у відповідача не було правових підстав для припинення виплати пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 09.04.1992 N 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон N 2262-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Частиною другою вказаної статті Закону N 2262-XII передбачено, що пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону N 2262-XII пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.

За визначенням статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію":

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Так, указами Президента України від 17.03.2014 № 303/2014, від 06.05.2014 № 454/2014, від 21.07.2014 № 607/2014 та від 14.01.2015 № 15/2015, в Україні оголошено про часткову мобілізацію.

Згідно роз`яснень, наданих у листі Міністерства оборони України № 322/2/8417 від 01.10.2015 "Щодо особливого періоду", у відповідності до статті 1 Закону України "Про оборону України" з моменту оголошення Указу N 303/2014, в України настав особливий період, який діє і на час розгляду справи.

Оскільки законодавством України не встановлено порядок припинення особливого періоду, то закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для завершення особливого періоду.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що оскільки з 17.03.2014 в Україні оголошено часткову мобілізацію, з тривалістю якої пов`язується особливий період, то спірні правовідносини між сторонами виникли в період коли в країні діяв особливий період.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 638/662/17, від 26.09.2018 у справі № 813/1919/16, від 27.03.2020 у справі № 806/1286/17.

Враховуючи, що позивач був прийнятий на службу цивільного захисту за контрактом під час дії особливого періоду, суд дійшов висновку, що на останнього розповсюджується дія частини третьої статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно, виплата пенсії не повинна припинятися до дня фактичного його звільнення зі служби або закінчення особливого періоду.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсійного забезпечення з 01.06.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсійного забезпечення відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 01.06.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 840,80 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя В.П. Катющенко