Рішення № 98005919, 29.06.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3684/20

Провадження №2/367/2148/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

30 червня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

Головуючої судді Саранюк Л.П.

при секретарі Герус Н.В

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Бучанський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Служба у справах дітей та сім`ї Бучанської міської ради Київської області про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що в жовтні 2011 року він познайомився з ОСОБА_2 (далі - Відповідач). Після знайомства між ними виникла симпатія один до одного, вони почали зустрічатися, закохалися і в подальшому спільно прийняли рішення офіційно оформити стосунки.

02 грудня 2011 року, Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, було зареєстровано шлюб між сторонами, про що 02.12.2011 було складено відповідний актовий запис № 2058.

Після укладення шлюбу Відповідач повідомила йому, що зовсім скоро вони стануть батьками.

ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідачка народила сина - ОСОБА_3 , а 16 серпня 2012 року вони з Відповідачкою зареєстрували факт його народження у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 327. Керуючись нормами, передбаченими в статтях 122 та 133 Сімейного кодексу України, оскільки дитина народилася в офіційно зареєстрованому шлюбі між Позивачем та Відповідачем відповідно до ч. 1 ст. 122 Сімейного кодексу України (презумпція батьківства) в свідоцтві про народження дитини його було записано батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В момент реєстрації позивача батьком дитини, він не знав, що не є справжнім біологічним батьком ОСОБА_3 . Тільки в подальшому позивач дізнався, що Відповідач досі підтримує тісний зв`язок зі своїм колишнім знайомим, ОСОБА_5 , з яким до їхньої зустрічі Відповідач мала близькі любовні відносини.

Позивач зазначає, що у них, як у молодого подружжя після укладення шлюбу з`явилися різні інтереси та бачення спільного подружнього життя, у зв`язку із цим між сторонами почали виникати постійні конфлікти, кожен з них мав різні погляди на вирішення сімейних проблем та ведення спільного господарства.

Після чергової сварки з Відповідачем, вона розповіла Позивачу, що ОСОБА_3 не його син, а справжнім батьком дитини є ОСОБА_5 . Відповідач також повідомила позивачу про своє рішення щодо припинення шлюбних відносин з ним, аргументуючи свою позицію тим, що вона хотіла би в подальшому створити повноцінну родину з рідним батьком своєї дитини - ОСОБА_5 .

Відтак фактично з серпня 2012 року він з Відповідачем стали проживати окремо.

Від спільних з Відповідачем знайомих позивачу стало відомо, що фактично ОСОБА_2 разом з новонародженим сином проживає однією родиною з ОСОБА_5 .

Вже в жовтні 2012 року ОСОБА_2 подала до Нетішинського міського суду Хмельницької області позовну заяву про розірвання шлюбу. В позовній заяві вона вказала, що від шлюбу дітей вони не мають і їхня сім`я розпалася через відсутність взаєморозуміння та втрати почуття любові. На підставі цього обгрунтування позовних вимог про розірвання шлюбу, позивач вважає, що можна стверджувати, що таким чином відповідач сама офіційно визнала той факт, що він не є батьком її сина ОСОБА_3 .

В подальшому за результатами судового розгляду позовної заяви про розірвання шлюбу, 19.11.2012 рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області по справі № 2/2211/739/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 шлюб між ними було розірвано, ОСОБА_2 було відновлено дошлюбне прізвище - « ОСОБА_2 ».

Коли Відповідач ініціювала судовий процес по цивільній справі про розірвання шлюбу, позивач їй зателефонував і в процесі розмови, вона стверджувала, що покохала іншого чоловіка, хоче створити з ним родину, оскільки саме він є справжнім батьком її сина, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тому той факт, що позивач не є батьком ОСОБА_3 не заперечується і визнається Відповідачкою, про це вона сама неодноразово попередньо заявляла йому й при особистих зустрічах.

Після розірвання шлюбу сторони зовсім припинили спілкуватись з Відповідачем. Лише на початку 2015 року ОСОБА_2 звернулась до нього з проханням щодо отримання від нього згоди про зміну прізвища дитини в порядку ч. 3 статті 148 Сімейного кодексу України. 07 лютого 2015 року на підставі заяви Відповідача та за їхньою спільною з Відповідачем згоди прізвище ОСОБА_3 , « ІНФОРМАЦІЯ_4 » було змінено на прізвище « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

У зв`язку з вищевикладеним просить суд виключити з актового запису № 327 від 16 серпня 2012 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчиненого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області, відомості про ОСОБА_1 , як про батька дитини.

В підготовче судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи міститься заява від позивача про розгляд справи без його участі, позовну заяву підтримує та просить її задовольнити.

В підготовче судове засідання відповідач не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. В матеріалах справи міститься заява від відповідача про визнання позовних вимог.

В підготовче судове засідання третя особа Бучанський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. До суду від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

В підготовче судове засідання третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Бучанської міської ради Київської області свого представника не направила, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.12.2011 між сторонами Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб, актовий запис № 2058, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19 листопада 2012 року у справі № 2/2211/739/2012 шлюб між сторонами розірвано.

В подальшому дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 змінено прізвище на « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Крім того, в матеріалах справи міститься заява від ОСОБА_5 за змістом якої повідомляє, що він являється біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Статтею 136 СК України передбачено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст. 122 цього кодексу, має право оспорити своє батьківство, представивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено.

Як роз`яснено у п. п. 11, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України), шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї, як батька, з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК України), звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Згідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

У відповідність до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ст.. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що на підготовчому судовому засіданні відповідачка повністю визнала позов, визнання нею позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, то суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, ст. 55 Конституції України ст. 122, 136 СК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Виключити з актового запису № 327 від 16 серпня 2012 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчиненого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області, відомості про ОСОБА_1 , як про батька дитини.

Копію рішення направити сторонам для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Л.П. Саранюк