Рішення № 98003418, 30.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3967/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Автоман Плюс” до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 229268 від 11.01.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після проведення габаритно-вагового контролю водієві було повідомлено про перевищення норм маси на вісь, проте на прохання водія щодо перерозподілу вантажу та повторного здійснення габаритно-вагового контролю, йому було відмовлено. Також, єдиною методикою виконання вимірювання по осьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань по осьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, проте вказана методика не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем, або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу у русі. При цьому, зі змісту довідки та розрахунку неможливо встановити на яких вагах проводилось зважування автомобіля позивача, чи проходили вони періодичну повірку тощо. Крім того,всупереч п. 25, 26 Порядку № 1567 позивач не був повідомлений про розгляд порушення та не мав можливості з`явитися та надати заперечення щодо оскаржуваної постанови.

Представником відповідача Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки відзив на позовну заяву до суду не надано.

Ухвалою суду від 22 березня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Також, ухвалою суду від 22 березня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державну службу України з безпеки на транспорті.

Ухвалою суду від 20 травня 2021 року витребувано від Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки належним чином завірені копії документів на підставі яких прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 229268 від 11.01.2021 року, в тому числі довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, квитанції зважування, акту про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, акту проведення перевірки, документів на підтвердження відповідності пункту габаритно-вагового контролю нормативним вимогам, а також інформація та належним чином завірені копії доказів на підтвердження повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю “Автоман Плюс про розгляд справи щодо застосування адміністративно-господарського штрафу, та зупинено провадження у справі для одержання витребуваних документів.

Ухвалою суду від 30 червня 2021 року поновлено провадження по справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

24 листопада 2020 року інспекторами міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в пункті габаритно-вагового контролю здійснено перевірку транспортного засобу MAN, номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно акту № 258300 від 24.11.2020 року під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: абз. 16 ч. 1 (а.с. 9).

За результами здійснення габаритно-вагового контролю складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт про перевищення транспортним засобом нормативно-габаритних параметрів, якими зафіксовано наступні габаритні параметри: фактична маса, тонн: 39550, нормативно допустима – 40, осьові навантаження нормативно допустиме – 11, 11, 22, фактичне – 6000, 14250, 19300 (а.с. 10-11).

11 січня 2021 року Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 16 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000, 00 грн. (а.с. 8).

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені законом України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ч. 12 ст. 6 ЗУ «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про автомобільні дороги рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

При цьому, механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.

Відповідно до пп. 2, 3, 4 п. 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.

Згідно п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 879 місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.

Пунктом 12, 13 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до п. 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Згідно абз. 16 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається, з матеріалів справи, за результами здійснення габаритно-вагового контролю складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт про перевищення транспортним засобом нормативно-габаритних параметрів, якими зафіксовано наступні габаритні параметри: повна маса, тонн: 39550, нормативно допустима – 40, осьові навантаження нормативно допустиме – 11, 11, 22, фактичне – 6000, 14250, 19300 (а.с. 10-11).

Тобто, інспекторами Управління Укртрансбезпеки встановлено порушення транспортним засобом нормативно-габаритних параметрів, визначених п. 22.5 Правил дорожнього руху, які перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2% (величина похибки).

При цьому, оскільки параметри великовагового транспортного засобу перевищили нормативно допустимі вагові параметри, то відповідно до ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», ст. 33 ЗУ «Про автомобільні дороги», п. 4 Правил № 30, обов`язковим документом для руху автомобільними дорогами мав бути відповідний дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції перевізнику після внесення ним плати за проїзд у розмірі, визначеному за ставками, затвердженими постановою КМУ № 879 від 27.06.2007 року, проте будь-яких доказів на підтвердження наявності у позивача, вказаного дозволу при перевезенні вантажу автомобілями суду не надано.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо того, що з документів не можливо встановити будь-які характеристики зважувального обладнання, яке було використане при проведенні габаритно-вагового контролю, оскільки чинним законодавством України не встановлено, що вказані дані повинні бути зазначені в талоні.

Крім того, в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 24.11.2020 року зазначено місце розташування пункту габаритно-вагового контролю.

В той же час, будь-яких доказів на підтвердження того, що габаритно-ваговий контроль в пункті габаритно-вагового контролю, на якому здійснювався контроль, зокрема свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки чи сертифікату відповідності, зареєстрованого в реєстрі органу з оцінки відповідності, відповідачем суду не надано.

Згідно п. 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Порядок оформлення матеріалів та розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, уповноваженими на те посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - уповноважені посадові особи) врегульовано інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України 24.04.2013 року № 254 (далі - Інструкція № 254).

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції № 254 при розгляді справи про адміністративне правопорушення особа, уповноважена розглядати справи про адміністративне правопорушення, зобов`язана дотримуватися вимог статті 38 Кодексу, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі триваючого правопорушення - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З вищевикладеного слідує, що на орган державного контролю покладено обов`язок належного повідомлення суб`єкта господарювання про місце і час розгляду справи про порушення шляхом вручення суб`єкту господарювання такого повідомлення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 22 березня 2021 року витребувано від Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки належним чином завірені копії документів, на підставі яких прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 229268 від 11.01.2021 року.

Ухвалою суду від 20 травня 2021 року витребувано від Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки належним чином завірені копії документів на підставі яких прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 229268 від 11.01.2021 року, в тому числі довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, квитанції зважування, акту про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, акту проведення перевірки, документів на підтвердження відповідності пункту габаритно-вагового контролю нормативним вимогам, а також інформація та належним чином завірені копії доказів на підтвердження повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю «Автоман Плюс» про розгляд справи щодо застосування адміністративно-господарського штрафу.

Проте, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підставі яких прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 229268 від 11.01.2021 року, зокрема належним чином завірені копії доказів на підтвердження повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю «Автоман Плюс» про розгляд справи щодо застосування адміністративно-господарського штрафу.

В той же час, без належного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, останній був позбавлений права надати пояснення та докази щодо встановлених суб`єктом владних повноважень порушень.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Зокрема, Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", і "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Lelas v. Croatia", і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Lelas v. ").

За таких підстав, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, як суб`єктом владних повноважень, під час прийняття оскаржуваної постанови, діяло не на підставі, та не у спосіб, що визначений законами України, в тому постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 229268 від 11.01.2021 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн., відповідно до квитанції № 75132 від 12.03.2021 року (а.с. 7).

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Автоман Плюс” слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Автоман Плюс” (код ЄДРПОУ 43209995, адреса місцезнаходження: 65104, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 82, кв. 17) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845, адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, адреса місцезнаходження: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14) про визнання протиправною та скасування постанови,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 229268 від 11.01.2021 року.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845, адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Автоман Плюс” (код ЄДРПОУ 43209995, адреса місцезнаходження: 65104, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 82, кв. 17) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук