Рішення № 98002313, 23.06.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2021 року м. Ужгород№ 260/529/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Грин-Лумей В.Г.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: Перечинська міська рада Закарпатської області - представник Сікора Р.З.

третьої особи: Управління Держпраці в Закарпатській області- представник не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області третьої особи без самостійних вимог Управління Держпраці у Закарпатській області. про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Перечинської міської ради Закарпатської області, яким просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Перечинської міської ради Закарпатській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати, яку він одержував на посаді в.о. старости села Сімер Перечинського району Закарпатської області на період працевлаштування протягом шести місяців, починаючи з 13.11.2020 р. у відповідності до ч.2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

2)Зобов`язати Перечинську міську раду Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату в розмірі, який він одержував на посаді в.о. старости села Сімер Перечинського району Закарпатської області на період працевлаштування протягом шести місяців з 13.11.2020 р. по 13.05.2021 р.

3)допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням 12.11.2020 р. повноважень в.о. старости села Сімер Перечинського району і звільненням його з цієї посади та неможливістю працевлаштуватися на посаду майстра в/д (з ремонту р/м) Перечинського РЕМ, яку він займав у 2002-2010 роках до обрання його головою Сімерської сільської ради звернувся до Перечинської міської ради із заявою виплатити йому на період працевлаштування середню заробітну плату, за результатами розгляду якої Перечинська міська рада письмово повідомила позивача про те, що гарантії Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» не поширюються на старост, в т.ч. на в.о. старост, а тому законодавством України не передбачено ніяких додаткових виплат особам, які були звільнені з посади старости (в.о. старости) у зв`язку з припиненням повноважень, на період працевлаштування таких осіб, чим фактично відмовила у задоволенні моєї позивача.

Вважає, що бездіяльність Перечинської міської ради, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу у відповідності до ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» середньої заробітної плати, яку він одержував на посаді в.о. старости села Сімер Перечинського району на період працевлаштування протягом шести місяців , починаючи з 13.11.2020 р., є протиправною, порушує право позивача на збереження такої середньої заробітної плати на період працевлаштування протягом шести місяців, тобто на отримання відповідного матеріального забезпечення у відповідності до ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

11 березня 2021 року від Перечинської міської ради Закарпатської області надійшов відзив на даний адміністративний позов, де зазначено, що Перечинською міською радою при звільненні ОСОБА_1 було виплачена грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки. Посилання позивача про те, що він має гарантії щодо виплати середньої заробітної плати, яку він одержував на посаді протягом шести місяців не підлягають до задоволення, оскільки гарантії Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» не поширюються на старост, в т.ч. на в.о.старости, а поширюються тільки на сільських, селещних міських голів (4.5 ст..12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») та також на самих депутатів місцевих рад (ч. 11 ст.49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позиції сторін.

Судом встановлено, що з 15.05.2002 р. до 15.11.2010 р. позивач працював майстром виробничої дільниці Перечинського РЕМ, що підтверджується записом у трудовій книжці НОМЕР_1 за №12 від 15.05.2002 р.

На місцевих виборах 31 жовтня 2010 року позивача обрано Сімерським сільським головою, у зв`язку з чим його звільнено з роботи майстра виробничої дільниці Перечинського РЕМ по п. 5 ст. 36 КЗпП України, згідно наказу №761-к від 09.11.2010р., про що 15.11.2010 р. в трудовій книжці НОМЕР_1 зроблено запис за №13 .

16.11.2010 р. на підставі рішень І сесії 6 скликання Сімерської сільської ради Перечинського району від 16.11.2010 р. №1 та №9, згідно яких розпочалися повноваження ОСОБА_1 , як Сімерського сільського голови, про що в трудовій книжці зроблено запис №14 .

На місцевих виборах 25 жовтня 2015 році позивача повторно обрано Сімерським сільським головою та 12.11.2015 р. на підставі рішення І сесії 7 скликання Сімерської сільської ради Перечинського району від 12.11.2015 р. №1, згідно чого набув повноваження як сільський голова, про що в трудові книжці зроблено запис під №15 .

Згідно рішення 6 сесії VII (друге пленарне засідання) скликання Сімерської сільської ради Перечинського району від 05.09.2016 року №89 дано згоду на добровільне об`єднання територіальних громад сіл Зарічево, Ворочево, Сімер, Сімерки та міста Перечни в Перечинську територіальну громаду з центом у місті Перечин.

Згідно рішення Перечинської міської ради Закарпатської області №201 від 11.10.2016р. «Про добровільне об`єднання територіальних громад» вирішено об`єднатися з територіальними громадами сіл Сімерської, Сімерківської, Зарічівської, Ворочівської сільської ради в Перечинську міську територіальну громаду з центром у місті Перечин .

18.05.2017 р. на першому пленарному засіданні першої сесії 7 скликання Об`єднаної територіальної громади Перечинської міської ради визнано початок повноважень депутатів Перечинської міської ради сьомого скликання, згідно додатку та визнано початок повноважень Перечинського міського голови ОСОБА_2 ., про що прийнято рішення №1 та №2; розглянуто та вирішено ряд інших питань, що стосуються діяльності Перечинської міської ради та її виконавчих органів і посадових осіб, в тому числі вирішено питання покладання обов`язків старост сіл Сімер, Сімерки, Зарічово, Ворочево, які увійшли до складу Перечинської міської ради до обрання на перших виборах їх старости, про що прийняті відповідні рішення, зокрема рішенням №11 затверджено Положення про старосту в селах Перечинської міської ради, а рішенням №12 покладено з 19 травня 2017 року обов`язки старости села Сімер до обрання на перших виборах його старости на ОСОБА_1 , який здійснював до об`єднання обов`язки сільського голови територіальної громади села Сімер .

На підставі рішення Перечинської міської ради 7 скликання від 18.05.2017 р. №1 у трудовій книжці позивача зроблено запис під №16 «Повноваження Сімерського сільського голови закінчилися на підставі ч. 1 ст. 42 Закону України .«Про місцеве самоврядування в Україні» та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» та на підставі рішення Перечинської міської ради 7 скликання від 18.05.2017 р. №12 - запис під №17 «Покладено виконання обов`язків старости на території с. Сімер до проведення перших виборів старост» .

12.11.2020 р. на першому пленарному засіданні першої сесії 8 скликання Об`єднаної територіальної громади Перечинської міської ради визнано початок повноважень депутатів Перечинської міської ради восьмого скликання, згідно додатку та визнано початок повноважень Перечинського міського голови ОСОБА_2 , про що прийнято рішення №1 та №2, а також розглянуто ряд інших питань, що стосуються діяльності Перечинської міської ради та її виконавчих органів, зокрема утворено на території Перечинського району старостинські округи затверджено старост в цих округах та затверджено Положення про старосту Перечинської міської ради

Розпорядженням Перечинського міського голови Закарпатської області від 12.11.2020 р. №156/07-24 звільнено ОСОБА_1 - в.о. старости с. Сімер із займаної посади у зв`язку із закінченням строку повноважень ради, ч. 1 ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з 12 листопада 2020 року та на підставі цього розпорядження та рішення Перечинської міської ради 8 скликання від 12.11.2020 р. №1 у трудовій книжці позивача 12.11.2020 р. зроблено запис про його звільнення під №18

У зв`язку з закінченням повноважень в.о. старости села Сімер та з звільненням його з посади, позивач звернувся до Перечинського району електричних мереж Приватного акціонерного товариства «Закарнаттяобленерго» щодо працевлаштування на займану ним у 2002-2010 роках посаду майстра в/д (з ремонту р/м) Перечинського РЕМ, де йому усно повідомили, що на даний момент така посада відсутня, у зв`язку з ліквідацією структурного підрозділу, до якого вона відносилася.

В подальшому позивач звернувся із заявою від 26.11.2020 р. до Перечинського району електричних мереж та до Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» із заявою від 01.12.2020 р. щодо можливості працевлаштування на займану ним у 2002-2010 роках посаду майстра в/д (з ремонту р/м) Перечинського РЕМ.

За результатами розгляду такої заяви Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» листом від 08.12.2020 р. за №15425/8563 повідомило позивача , що наразі вищевказана посада виведена зі штатного розпису Товариства у зв`язку з ліквідацією структурного підрозділу, до якого вона відносилася та запропонувало йому вакантні рівноцінні посади у Товаристві. До листа додано додаток з вакантними посадами, а саме: в Берегівському РЕМ, Виноградівському РЕМ, Іршавському РЕМ, Тячівському РЕМ та Хустському РЕМ .

У зв`язку з неможливістю працевлаштуватися, позивач звернувся до Перечинського міського голови із заявою надати йому згідно чинного законодавства виплату на період працевлаштування, у зв`язку з звільненням з посади в.о. старости села Сімер .

За результатами розгляду його заяви Перечинська міська рада Закарпатського району листом від 19.11.2020 р. за №241/07-09 повідомила позивача, що гарантії Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» не поширюються на старост, в т.ч. на в.о. старост, а тому законодавством України не передбачено ніяких додаткових виплат особам, які були звільнені з посади старости (в.о. старости) у зв`язку з припиненням повноважень, на період працевлаштування таких осіб.

Крім того, судом встановлено, що в Перечинській міській раді Закарпатської області було здійснене інспекційне відвідування Управління держпраці у Закарпатській області за скаргою позивача - колишнього в.о. старост с.Сімер ОСОБА_1 щодо невиплати Перечинською міською радою Закарпатської області середньої заробітної плати протягом шести місяців , яку він одержував на посаді, на період працевлаштування.

Актом акційного відвідування Управління держпраці в Закарпатській області від 18.12.2020 року №ЗК4651986/АВ/ПД встановлено відсутність порушень з боку Перечинської міської ради Закарпатської області.

Мотиви та норми права застосовані судом.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2, 4 ст.8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому ч. 4 ст. цього Закону. Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою. З дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, територіальними громадами, що об`єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом.

У п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» вказано, що у селах, селищах, в яких знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об`єдналися, обов`язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об`єднання.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

З урахуванням Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

За правилами статті 118 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Статтею 14-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у селах, селищах, визначених за рішенням місцевої ради об`єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», за винятком її адміністративного центру, обирається староста на строк повноважень місцевої ради.

У відповідності до частини другої статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», в редакції чинній на момент обрання позивача на посаду старости, депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Підстави, порядок та умови всіх виплат, які належать працівнику при звільненні, встановлені законодавством про працю.

Так, ст. 47 Кодексу законів про працю України передбачає, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в ст. 116 цього Кодексу. Виплата заробітної плати працівникам, які звільняються, провадиться в день звільнення. Заробітна плата виплачується за фактично відпрацьований працівником у місяці звільнення час. Крім того, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Як встановлено судом, Перечинською міською радою при звільненні ОСОБА_1 було виплачена грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Правовий статус старости та повноваження старости встановлені у статтях 14-1 та 54-1 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", редакція яких станом на час покладення на позивача обовязків старости згідно Рішення № 12 від 18.05.2017 року була наступною:

Стаття 14-1. Староста

1. Староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування.

2. Староста обирається жителями села, селища (сіл, селищ), розташованого на території відповідного старостинського округу, на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

3. Повноваження старости починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації.

4. Строк повноважень старости, обраного на чергових виборах, становить п`ять років, крім випадків дострокового припинення його повноважень з підстав і в порядку, визначених цим Законом.

5. Староста є членом виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою.

6. Староста не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

7. Порядок організації роботи старости визначається цим та іншими законами, а також Положенням про старосту, затвердженим сільською, селищною, міською радою.

Стаття 54-1. Повноваження старости

1. Староста:

1) представляє інтереси жителів відповідного села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради;

2) бере участь у пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та засіданнях її постійних комісій;

3) має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, засіданнях її постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села, селища;

4) сприяє жителям відповідного села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування;

5) бере участь в організації виконання рішень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень сільського, селищного, міського голови на території відповідного старостинського округу та у здійсненні контролю за їх виконанням;

6) бере участь у підготовці проекту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу;

7) вносить пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного старостинського округу виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб;

8) бере участь у підготовці проектів рішень сільської, селищної, міської ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу;

9) бере участь у здійсненні контролю за використанням об`єктів комунальної власності, розташованих на території відповідного старостинського округу;

10) бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідного села, селища та інформує сільського, селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради про його результати;

11) отримує від виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень;

12) сприяє утворенню та діяльності органів самоорганізації населення, організації та проведенню загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідному селі, селищі;

13) здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами.

2. При здійсненні наданих повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед жителями відповідного села, селища, відповідальним - перед сільською, селищною, міською радою.

3. Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед жителями відповідного села, селища на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів сільської, селищної, міської ради староста інформує раду про свою роботу.

4. На старост поширюються гарантії діяльності депутатів місцевих рад, передбачені Законом України "Про статус депутатів місцевих рад", якщо інше не встановлено законом.

Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» від 16.07.2020 № 805-ІХ були внесені зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», які набрали законної сили 22.07.2020, згідно яких:

- ст. 14-1 виключено,

-а ст. 54-1 викладено в новій редакції, в якій відсутнє положення про поширення на старост гарантій діяльності депутатів місцевих рад, передбачені Законом України "Про статус депутатів місцевих рад", як це було у попередній редакції.

Системний аналіз наведених норм доводить, що на момент припинення повноважень позивача - 20.11.2020 діяла редакція Закону №280/97-ВР від 23.07.2020, в якій відсутня норма щодо поширення на старост відповідних гарантій діяльності депутатів сільських рад відповідно і на посаду виконуючого обов`язки старости не поширюється також.

Таким чином, враховуючи, що на момент припинення повноважень виконуючого обов`язки старости ОСОБА_1 була відсутня норма, що надавала право на грошову виплату, то і позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Суд також зважає на те, що згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 року у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) вказав, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши ч. 1 ст. 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Також рішення Конституційного Суду України у справі від 03.10.1997 р. № 4-зп у справі № 18/183-97 за конституційним зверненням ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення частини п`ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України), визначено, що «загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається змоменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто ддо події факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. За юридичною позицією КСУ з прийняттям нормативно-правового акта в новій редакції втрачають чинність норми акта в попередній редакції (ухвала від 09.07.1998 року № 6-уп/98).

Таким чином, нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.

За таких обставин, до спірних правовідносин застосовуються закони та нормативно-правові акти, які є чинними на момент виникнення таких спірних правовідносин.

У даному випадку, правовідносини набули статусу спірних з моменту звільнення позивача з посади виконуючого обов`язки старости, тобто станом на 12.11.2020.

Станом на вказаний час ні Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», ні Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» не містили положень, за якими посада старости та виконуючого обов`язки старости зберігала статус виборності та відповідно на неї розповсюджувались депутатські гарантії.

Згідно ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, а позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Перечинської міської ради Закарпатської області (пл. Народна, буд. 16,м. Перечин, Закарпатська область,89200), третя особа без самостійних вимог Управління Держпраці у Закарпатській області ( вул. Минайська, 16 м. Ужгород, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст виготовлено та підписано 01 липня 2021 року.