Рішення № 98002312, 18.06.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2021 року м. Ужгород№ 260/4012/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Шестак Н.В.,

за участю сторін:

позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - в судове засідання не з`явилася,

представник позивача: адвокат Пересоляк Олександр Сергійович,

відповідач: Управління Держпраці у Закарпатській області - представник Фалес Руслан Сергійович,

третя особа: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 16, код ЄДРПОУ 39795035), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 43143065) про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 18 червня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 29 червня 2021 року.

01 грудня 2020 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Закарпатській області, якою просить скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 000726-ТД-ФС-33 від 17.11.2020 року винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області щодо фізичної особи підприємця ОСОБА_1 .

07 грудня 2020 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в даній адміністративній справі.

14 січня 2021 року залучено до участі в справі - Головне управління ДПС у Закарпатській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та витребувано від Головного управління ДПС у Закарпатській області оригінали матеріалів проведення фактичної перевірки щодо ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

09 лютого 2021 року ухвалою суду відкладено розгляд справи та повторно витребувано від Головного управління ДПС у Закарпатській області оригінали матеріалів проведення фактичної перевірки щодо ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

23 лютого 2021 року Головне управління ДПС у Закарпатській області надало суду оригінали матеріалів проведення фактичної перевірки щодо ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

25 травня 2021 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументує тим, що перевірка працівниками Головного управління ДПС у Закарпатській області 16.10.2020 року проведена з порушенням Податкового кодексу України та вимог щодо оформлення результатів перевірки, а висновки перевірки про виявлені порушення не відповідають дійсності та фактичним обставинам. В акті фактичної перевірки від 23.10.2020 року державними інспекторами Свида В.В. та Вароді П.П. зазначено, що перевірка розпочата 16.10.2020 року і проведена за її присутності, від підписання акту фактичної перевірки вона відмовилася. Це не відповідає дійсності, оскільки 16.10.2020 року в 11 год. 14 хвилин була відсутня в селі Сокирниця у приміщенні магазину, в той час перебувала в Хустській ОДПІ по питанню отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Перевірка проведена за її відсутності, акт про відмову від підписання акту перевірки також складений у її відсутності та відсутності уповноваженого представника. Державні інспектори Вараді П.П. та Свида В.В. без її відома та без її присутності провели дану перевірку в присутності її матері ОСОБА_5 якій 85 років і в силу свого похилого віку вона не розуміла, що відбувається. Магазин в той час був закритий, оскільки проводить діяльність самостійно. Вказує, що отримання інформації від ДПС та її територіальних органів про виявлені в ході здійснення контрольних повноважень факти порушення платниками податків законодавства про працю, є підставою для призначення і проведення відповідним територіальним органом Держпраці заходів державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування. В той же час, відповідачем не приймалося таке рішення та не проводилося інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 . Однак, у даних спірних правовідносинах, враховуючи, що актом Головного управління ДПС у Закарпатській області № 000726 від 23.10.2020 року було встановлено порушення позивачем законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена саме абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, відповідач був зобов`язаний здійснити захід державного нагляду (контролю), а саме: провести інспекційне відвідування. Відповідач діяв з порушенням вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядку накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Окрім вище наведеного вважає, що в акті фактичної перевірки №000726 від 23.10.2020 року Головного управління ДПС у Закарпатській області відсутні належні та достовірні докази про наявність порушення трудового законодавства з її боку, а саме допуск працівника до роботи без належного оформлення трудового договору. Відповідачем в ході розгляду даного акту та вирішення питання про накладення на неї штрафу за вказане порушення, не здобуто належних об`єктивних доказів про вчинення даного порушення .

28 грудня 2020 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, (а.с. 59-101). В обґрунтування якого вказано на зміни до Порядку накладення штрафів, які внесені постановою Кабінету Міністрів України 21 серпня 2019 року №823, оскільки після внесення змін до Порядку накладення штрафів будь-який Акт перевірки (не тільки документальної, а й фактичної) є самостійною підставою для накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Держпраці. Суперечить чинному законодавству твердження позивача про те, що відповідач міг накласти штраф на ФОП ОСОБА_6 лише після проведення інспекційного відвідування. Посадові особи Головного управління ДПС у Закарпатській області при здійсненні перевірки у ФОП ОСОБА_1 діяли відповідно до вимог Податкового кодексу України, тобто в межах своїх повноважень. Так, 16.10.2020 року головним державним ревізором - інспектором Головного управління ДПС у Закарпатській області Свидою В.В. та головним державним ревізором - інспектором Головного управління ДПС у Закарпатській області Вараді П.П. проведено фактичну перевірку в магазині « Магнолія » за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1 . Згідно Акта (довідки) фактичної перевірки Головного управління ДФС у Закарпатській області за № 000726 від 16 жовтня 2020 року, встановлено факт допуску ФОП ОСОБА_1 до роботи продавцем в магазині « Магнолія » гр. ОСОБА_5 , яка здійснила реалізацію алкогольного пива «Старопрамен» місткістю 0,5 літра, без оформлення трудового договору, чим порушено частину 3 статті 24 Кодексу Законів про працю України. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 займається такими видами діяльності: Код 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний). Отже, гр. ОСОБА_5 яка здійснила реалізацію алкогольного пива «Старопрамен» місткістю 0,5 літра, виконувала роботу на користь суб`єкта господарювання та в її інтересах. У разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору. Той факт, що гр. ОСОБА_5 є матір`ю позивача, не змінює суті виявленого порушення, і не може слугувати підставою для звільнення ФОП ОСОБА_6 від відповідальності. Отже з огляду на вищевикладене, на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України, Першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В. І. на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 50 000 грн.

30 березня 2021 року представником позивача подано до суду заяву про доповнення підстав позову, (а.с. 206-213), в якій зазначає, що ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не містить такої підстави для проведення позапланових заходів як акт перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю. Натомість, ч.2 ст. 6 цього Закону передбачає, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Ч. 4 ст.2 Закону також не передбачає таких органів як ДПС чи Держпраці. Отже, проведення відносно позивача позапланового заходу контролю Управлінням Держпраці у Закарпатській області на підставі, яка не передбачена ст.6 Закону, як от акт перевірки ДПС, її територіального органу, з 13.08.2020р. було заборонено цим Законом.

07 червня 2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, де зазначає, що не заслуговують на увагу твердження відповідача, що штрафи за використання праці неоформлених працівників накладаються без проведення інспекційних відвідувань на підставі виключно акту перевірки ДПС, який є самостійною підставою для накладення штрафів. Акт (довідка) фактичної перевірки від 23.10.2020р. не може бути єдиним та беззаперечним доказом порушення ст. 265 КЗПП. Відповідачем не було відібрано пояснень зокрема у ОСОБА_5 , яку на думку відповідача підприємець допустила до виконання трудових обов`язків. Також, відповідачем залишилися повністю проігноровані пояснення самої ФОП ОСОБА_1 від 13.11.2020р. подані до відповідача, в яких позивач зазначила, що ОСОБА_8 є її 84 річною матір`ю, яка перебувала вдома за адресою АДРЕСА_1 . Згідно інформації паспорту громадянина України ОСОБА_5 , адреса її реєстрації повністю співпадає і адресою здійснення підприємницької діяльності ФОН ОСОБА_1 . На прохання перевіряючих ОСОБА_5 впустила їх до магазину, який був зачинений. Магазин ФОП ОСОБА_1 розміщений в будинку, де остання проживає зі своєю матір`ю. Із пояснень самої ОСОБА_1 від 13.11.2020р. вбачається, що ОСОБА_5 не є її працівником та поясняла перевіряючим, що вона не є продавцем. На спростування зазначених пояснень, відповідач взяв до уваги виключно позицію ДПС, яка спирається на дві фотографії (пляшка пива та жінка поруч холодильника). Однак, зазначені докази не доводять наявності трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а отже і порушення ст. 265 КЗПП.

Третьою особою, Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, письмових пояснення щодо позову або відзиву до суду не було надано у строк встановлений ухвалою суду від 14 січня 2021 року.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується витягом із журналу реєстрації вихідної кореспонденції Закарпатського окружного адміністративного суду про отримання судової повістки 02 червня 2021 року.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що, 11 вересня 2020 року ГУ ДПС у Закарпатській області видало наказ № 843 «Про проведення фактичних перевірок», яким наказано провести у вересні-жовтня 2020 року фактичні перевірки, в т.ч. ОСОБА_1 , (а.с. 167-168).

15 жовтня 2020 року ГУ ДПС у Закарпатській області видало два направлення № 328/07-16-07-03 та № 327/07-16-07-06 на проведення фактичної перевірки з 15 жовтня 2020 року тривалістю 10 діб ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання норм чинного законодавства у сфері трудових відносин. Особи, що уповноважені здійснювати перевірку за направленнями: головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок у сфері торгівлі та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області Вараді Петро Петрович , (а.с. 165) та головний державний ревізор-інспектор відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області ОСОБА_3 , (а.с. 166).

16 жовтня 2020 року ГУ ДПС у Закарпатській області складено акт відмови платника податків ( його представника або особи, яка фактично проводить розрахунком операції) від підпису про ознайомлення з направленням на фактичну перевірку, (а.с. 185).

16 жовтня 2020 року Головне управління ДПС у Закарпатській області здійснило фактичну перевірку.

23 жовтня 2020 року на підставі перевірки складено Акт (довідка) № 1183/16/15/РРО/ НОМЕР_2 від 16 жовтня 2020 року, де зазначено, що під час перевірки встановлено порушення п.1,2,11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст. 23, 24 Кодексу законів про працю, (а.с. 68-69).

23 жовтня 2020 року ГУ ДПС у Закарпатській області складено акт відмови платника податків ( його представника або особи, яка фактично проводить розрахунком операції) від підписання акта ( довідки) про результати фактичної перевірки, (а.с. 184).

29 жовтня 2020 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області на адресу Управління Держпраці у Закарпатській області надіслано матеріали фактичної перевірки по ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин) для реагування та вжиття заходів (а.с. 67).

09 листопада 2020 року рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу № 000726-ТД, перший заступник начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І., вирішив, що справа підлягає розгляду відповідно до статті 265 КЗпП України 17 листопада 2020 року в Управлінні Держпраці у Закарпатській області за адресою м. Ужгород, вул. Минайська, 16, (а.с. 75).

13 листопада 2020 року ФОП ОСОБА_1 надала до Управління Держпраці у Закарпатській області письмові пояснення, в яких зазначила, що інспектори Вараді П.П. та Свида В.В. без її відома та без її присутності провели дану перевірку в присутності матері ОСОБА_5 якій 84 роки і в силу свого похилого віку вона не розуміла, що відбувається. Магазин в той час був закритий, оскільки проводить діяльність самостійно і перебувала в м. Хуст в Хустській ДПІ. Вдома була мати ОСОБА_5 , яка на прохання перевіряючих впустила таких до приміщення магазину. Магазин розміщений в приміщенні її будинку, де проживає разом з своєю матір`ю ОСОБА_5 . На пояснення, що її нема вдома та магазин не працює , перевіряючі ніяким чином не відреагували. Не надали і не залишили матері жодних документів на підставі яких вони здійснювали перевірку, а також і не зареєструвалися в журналі перевірок, який зберігався в магазині . Вважає, що встановлені факти, які вказані в акті перевірки є недостовірними, а саме, по встановленню факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), мати ОСОБА_5 не є працівником магазину, і в силу свого похилого віку не може фізично виконувати роботу продавця в магазині. Про те, що її мати не є продавцем, повідомляла перевіряючих, однак вони її пояснення не взяли до уваги (будь-яких інших достовірних доказів вони не отримували). Вважає, що висновки перевірки про наявність порушень ст. 23, 24 Кодексу законів про працю України не є належно підтвердженими, (а.с. 77).

17 листопада 2020 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № 000726-ТД-ФС-33, якою на підставістатті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП Українина ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 50 000 грн. (а.с. 95-98).

Зокрема, вказаною постановою зафіксовано, що згідно акта про проведення фактичної перевірки № 000726 від 16 жовтня 2020 року встановлено факт допуску ФОП ОСОБА_1 до роботи продавцем в магазині « Магнолія » гр. ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 ), яка здійснила реалізацію алкогольного пива «Старопрамен» місткістю 0,5 літра, без оформлення трудового договору, чим порушено частину 3 статті 24 Кодексу Законів про працю України. На розгляд справи з`явилася ФОП ОСОБА_9 , яка повністю заперечила факт використання праці гр. ОСОБА_5 , котра досягла похилого віку і не може фізично виконувати роботу продавця в магазині та повідомила, що викладені факти в акті перевірки ДПС є недостовірними.

18 грудня 2020 року Управління Держпраці у Закарпатській області надіслало до Хустського районного ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано-Франківськ) постанову про накладення штрафу за № 000726-ТД-ФС-33 від 17 листопада 2020 року для виконання, (а.с. 63).

Не погоджуючись із зазначеною постановою про накладення штрафу № 000726-ТД-ФС-33 від 17 листопада 2020 року, позивач звернулася до суду із вказаним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення Про Державну службу України з питань праці, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (на момент виявлення порушення), юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Відповідно до реєстру платників єдиного податку, ФОП ОСОБА_1 не являється платником єдиного податку, ( а.с.94).

Частиною 4 статті 265 Кодексу законів про працю України визначено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

У пункті 1 та 2 Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другоюстатті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи).

Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Постановою Кабміну України "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" від 21.08.2019 №823 внесено зміни до Порядку №509 та виключено з нього пункти 5-8, пункти 2-4, 9-12 викладено у визначеній постановою редакції.

Відповідно до абз. 7 п.2 Порядку накладення штрафів, підставою для накладення штрафу за порушення законодавства про працю є акт перевірки ДПС, її територіального органу в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Судом встановлено, що відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу на підставі Акту (довідки) № 1183/16/15/РРО/ НОМЕР_1 (реєстрацій номер від 26.10.2020 року) від 23 жовтня 2020 року, де зазначено, що під час перевірки 16 жовтня 2020 року встановлено порушення п.1,2,11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст. 23, 24 Кодексу законів про працю, (а.с. 68-69).

Тому, доводи представника позивача щодо проведення відносно позивача позапланового заходу контролю Управлінням Держпраці у Закарпатській області на підставі, яка не передбачена ст.6 Закону Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" спростовуються вищевказаними змінами до Порядку, за постановою КМ України № 823.

Крім того, Податковим кодексом України передбачено право контролюючого органу (органів Державної фіскальної служби) проводити фактичну перевірку дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У пункті 80.6 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з`ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Виходячи зі змісту Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) він передбачає можливість розгляду справи та накладення на суб`єкта господарювання штрафу на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що самостійною підставою для накладення штрафу за порушення законодавства про працю є також акт перевірки ДПС, її територіального органу.

Суд із доводами позивача та її представника про обов`язковість проведення заходу державного нагляду (контролю) не погоджується, оскільки положення ч. 8 ст. 265 КЗпП України не забороняють накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, як це передбачено Порядком.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28 січня 2021 року у справі № 380/1116/20, від 21 квітня 2021 року № 260/586/20.

Разом з тим, що стосується порушень, які слугували підставою для накладення штрафу, судом встановлено наступне.

Так, 16 жовтня 2020 року головним державним ревізором - інспектором Головного управління ДПС у Закарпатській області Свидою В.В. та головним державним ревізором - інспектором Головного управління ДПС у Закарпатській області Вараді П.П. проведено фактичну перевірку в магазині « Магнолія » за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1 .

Згідно Акта (довідки) фактичної перевірки Головного управління ДПС у Закарпатській області за № 000726 (№ 1183/16/15/РРО/ НОМЕР_2 ) від 16 жовтня 2020 року, встановлено факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), а саме до кінця перевірки не представлено трудовий договір ( контракт) між ФОП ОСОБА_1 та продавцем магазину « Магнолія » за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , яка реалізувала пиво «Старопрамен» 0,5 л, 4,2% спирту, (а.с. 69).

14 січня 2021 року позивачем надано суду нотаріальну заяву ОСОБА_5 від 16.12.2020 року (а.с.103), у змісті якої остання стверджує, що вона не є найманим працівником, про що повідомляла перевіряючим і не здійснювала продаж ніякого товару.

Отже, в ході судового розгляду із витребуваних від доказів від Головного управління ДПС в Закарпатській області судом встановлено, що в акті перевірки податковими інспекторами допущена помилка у прізвищі ОСОБА_5 , де прізвище помилково вказано " ОСОБА_10 ".

Допущена помилка є технічною, та не спростовує встановлених судом обставин. Той факт, що ОСОБА_5 є матір`ю позивачки ОСОБА_1 , не змінює суті виявленого порушення інспекторами ДПС.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 займається такими видами діяльності: Код 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний).

Отже, ОСОБА_5 , яка здійснила реалізацію алкогольного пива «Старопрамен» місткістю 0,5 літра, виконувала роботу на користь суб`єкта господарювання та в її інтересах.

У разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.

Відповідно до положень статті 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання якої є обов`язковою при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Згідно з частиною З статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 5 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Таким чином 16 жовтня 2020 року, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 допустила до виконання роботи продавця в магазині « Магнолія » за адресою: АДРЕСА_1 , громадянку ОСОБА_5 без укладання з нею трудового договору, чим порушила вимоги частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на сукупність встановлених під час судового розгляду справи по суті обставин, суд прийшов до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу № 000726-ТД-ФС-33 від 17.11.2020 року, відповідач діяв на підставах, у спосіб та в межах повноважень, встановлених чинним законодавством, а тому вимога щодо скасування постанови є не обґрунтованою та не підлягає до задоволення.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління ДПС у Закарпатській області про скасування постанови про накладення штрафу № 000726-ТД-ФС-33 від 17.11.2020 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяТ.В.Скраль