
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2021 р. Справа№200/3367/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення, зобов`язання до вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
29 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:
скасування рішення відповідача від 18 грудня 2020 року № 67 про відмову позивачеві в призначенні пільгової пенсії;
зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи: з 26 червня 1987 року по 31 серпня 1987 року на посаді прохідника з повним робочим днем під землею; з 20 грудня 1988 року по 28 лютого 1989 року на посаді гірника очисного забою підземного з повним робочим днем під землею; з 15 серпня 1989 року по 18 січня 1990 року на посаді учня машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею; з 19 січня 1990 року по 24 квітня 1990 року на посаді підземного майстра з повним робочим днем під землею; з 25 квітня 1990 року по 10 червня 1990 року на посаді помічника начальника ділянки з повним робочим днем під землею; з 11 червня 1990 року по 21 листопада 1995 року на посаді підземного гірничого майстра з повним робочим днем під землею; з 09 жовтня 2013 року по 03 лютого 2016 року на посаді гірника очисного забою підземного з повним робочим днем під землею;
зобов`язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку з дати звернення - 18 грудня 2020 року.
Позовні вимоги вмотивовано протиправністю відмови у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи, вважаючи, що записами трудової книжки належним чином підтверджується такий стаж роботи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
Після усунення недоліків ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
12 травня 2021 року представник відповідача представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в оскаржуваному рішенні.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
18 грудня 2020 року позивач звернувся до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком, яка зареєстрована за номером № 3510.
Рішенням від 18 грудня 2020 року № 67 позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Рішенням встановлено, що страховий стаж позивача складає 23 роки 11 місяців 1 день; пільговий стаж за Списком № 1 – 0 років 5 місяців 23 дні.
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 26 червня 1987 року по 31 серпня 1987 року, з 20 грудня 1988 року по 28 лютого 1989 року, оскільки уточнюючі довідки видані підприємством, розташованим на непідконтрольній українській владі території;
період роботи з 01 квітня 2014 року по 03 лютого 2016 у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків підприємством, на якому працював позивач;
період навчання з 01 вересня 1982 року по 26 червня 1989 року у зв`язку з ненаданням уточнюючої довідки періоду навчання, оскільки він перетинається з періодом проходження військової служби (позивач не оскаржує).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Абзацами 1, 2 пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час звернення із заявою про призначення пенсії, а саме станом на 18 грудня 2020 року, досягнув 55 років, що є достатнім за віковим критерієм для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначених частиною другою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок (абзаци 15, 21 пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV).
Оскаржуваним рішенням відповідача встановлено, що страховий стаж позивача складає 23 роки 11 місяців 1 день, тому спірним є лише питання щодо наявності необхідного пільгового стажу.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. […].
Записом № 3 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 15 серпня 1989 року встановлено, що 15 серпня 1989 року позивача прийнято учнем машиніста підземних устаткувань з повним робочим днем в шахті до Шахтоуправління «Куйбишивське»; записом № 4 - 19 січня 1990 року призначено підземним гірським майстром з повним робочим днем в шахті; записом № 5 - 25 квітня 1990 року призначено помічником керівника дільниці з повним робочим днем в шахті; записом № 6 - 11 червня 1990 року переведено підземним гірським майстром з повним робочим днем в шахті; записом № 7 - 21 листопада 1995 року звільнено за власним бажанням.
Ці записи охоплюють спірні періоди з 15 серпня 1989 року по 18 січня 1990 року, з 19 січня 1990 року по 24 квітня 1990 року, з 25 квітня 1990 року по 10 червня 1990 року, з 11 червня 1990 року по 21 листопада 1995; загальним є період з 15 серпня 1989 року по 21 листопада 1995 року.
Відмова в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 15 серпня 1989 року по 21 листопада 1995 року не вмотивована оскаржуваним рішенням відповідача, проте формою РС-права підтверджується, що період зараховано не було до пільгового стажу, тому слід вважати визначений період спірним.
Всіх робочих, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, включено до Списку № 1 розділу І, підрозділу 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах» від 22 серпня 1956 року № 1173 (далі – постанова № 1173),
а також всіх керівників та спеціалістів підземних дільниць до Списку № 1 розділу І, підрозділу 1, пунктом «б» з кодом 1010100б, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» № 10 від 26 січня 1991 року (далі – постанова № 10), постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11 березня 1994 року № 162 (далі – постанова № 162).
Усі наведені записи трудової книжки містять відомості про особу, яка вчинила ці записи, підпис цієї особи, записи завірені печаткою підприємства, а тому достовірність записів сумніву не викликає.
Питання проведення атестації не визначено відповідачем як спірне.
Таким чином, аналіз норм законодавства та відомостей трудової книжки свідчить про зайнятість позивача в період роботи з 15 серпня 1989 року по 21 листопада 1995 року за відповідною професією, яка віднесена до Списку № 1.
Доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці при виконанні шкідливих робіт, та інших доказів, які підтверджували б невиконання позивачем роботи за зазначеними професіями у спірні періоди, до суду не надано.
Навпаки, суду надана довідка від 21 грудня 2020 року № 130, відомості якої кореспондуються із записами, внесеними до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 15 серпня 1989 року щодо характеру виконуваних робіт і відповідно до яких позивач користується правом на призначення пенсії за Списком № 1.
Доводи відповідача про неврахування довідки з тих підстав, що вона сформована за даними архівів, які знаходяться на непідконтрольній Україні території, суд не приймає до уваги, оскільки довідка, яка надана позивачем для призначення пенсії видана на підставі первинних документи, які, в свою чергу, сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий відповідний стаж роботи.
Суд також зазначає, що діючим законодавством, яке регулює спірні правовідносини, не встановлено, що необхідною умовою для прийняття та врахування пенсійними органами документів для призначення пенсії є можливість перевірити оригінали документів, на підставі яких видавалась довідка.
Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу як громадянин України позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Щодо періодів роботи з 26 червня 1987 року по 31 серпня 1987 року та з 20 грудня 1988 року по 28 лютого 1989 року суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-XII […]. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Пунктами 1, 2 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 15 серпня 1989 року не містить записів щодо періодів роботи з 26 червня 1987 року по 31 серпня 1987 року, з 20 грудня 1988 року по 28 лютого 1989 року.
На підтвердження страхового та пільгового стажу позивачем надано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 21 грудня 2020 року № 151, 01 грудня 2020 року № 153; довідку про підземні спуски від 01 грудня 2020 року № 154.
За відомостями довідки з 26 червня 1987 року позивача прийнято прохідником з повним робочим днем на підземні гірничі роботи до Відокремленого підрозділу «Шахта «Жовтневий рудник» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», наказ від 26 червня 1987 року № 922; 31 серпня 1987 року – звільнено наказом від 31 серпня 1987 року № 1261к;
20 грудня 1988 року - прийнято підземним горноробочим очисного забою з повним робочим днем на підземних гірничих роботах, наказ від 19 грудня 1988 року № 1842к; 28 лютого 1989 року - звільнено наказом від 28 лютого 1989 року № 304к.
Суд звертає увагу, що довідки від 21 грудня 2020 року № 151, 01 грудня 2020 року № 153; від 01 грудня 2020 року № 154 підписано посадовими особами та засвідчено печаткою українського зразка Відокремленого підрозділу «Шахта «Жовтневий рудник» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (код ЄДРПОУ ВП 33577425).
За відомостями реєстру місцезнаходженням відокремленого підрозділу є місто Донецьк, дані про перереєстрацію відсутні, за індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) – підрозділ з кінця 2014 року не звітував, нарахування заробітної плати не здійснював.
З огляду на викладене суд не приймає довідки, які датовано 2020 роком, а саме від 21 грудня 2020 року № 151, 01 грудня 2020 року № 153; від 01 грудня 2020 року № 154 в якості доказів страхового (пільгового) стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки.
Інших документів, зокрема, наказів про прийняття та звільнення з роботи на підтвердження стажу роботи в порушення пункту 1, абзацу 1 пункту 3 Порядку № 637 позивачем не надано.
Крім того, відомості роботи позивача у періоди з 26 червня 1987 року по 31 серпня 1987 року та з 20 грудня 1988 року по 28 лютого 1989 року не узгоджуються з відомостями трудової книжки, згідно з якою до 26 червня 1989 року позивач проходив навчання в Донецькому політехнічному інституті.
Отже, на час розгляду справи відсутні підстави для зарахування періодів роботи з 26 червня 1987 року по 31 серпня 1987 року та з 20 грудня 1988 року по 28 лютого 1989 року до страхового та пільгового стажу позивача.
Щодо періоду з 09 жовтня 2013 року по 03 лютого 2016 року суд зазначає наступне.
Записом № 20 трудової книжки встановлено, що 09 жовтня 2013 року позивача прийнято підземним майстром гірничим з повним робочим днем на підземних гірничих роботах на дільниці з монтажу, демонтажу, ремонту забійного устаткування до Відокремленого підрозділу «Шахта «Жовтневий рудник» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», наказ № 630к від 08 жовтня 2013 року; записом № 21 – 03 жовтня 2016 року звільнено за згодою сторін, наказ № 17к від 03 лютого 2016 року.
Ці записи відповідають спірному періоду з 09 жовтня 2013 року по 03 лютого 2016 року.
Усі наведені записи трудової книжки містять відомості про особу, яка вчинила ці записи, підпис цієї особи, записи завірені печаткою підприємства, а тому достовірність записів сумніву не викликає.
Посади всіх керівників та спеціалістів підземних дільниць віднесено до Списку № 1 під кодом «1.1б» підрозділу I розділу І, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16 січня 2003 року № 36 (далі - постанова № 36).
Питання проведення атестації не визначено відповідачем як спірне.
Таким чином, аналіз норм законодавства та відомостей трудової книжки свідчить про зайнятість позивача в період роботи з 09 жовтня 2013 року по 03 лютого 2016 року за відповідною професією, яка віднесена до Списку № 1.
Разом з тим вказаний період не може бути зарахований до стажу без врахування наступного.
Статтею 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII передбачено забезпечення реалізації прав осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, на пенсійне забезпечення.
Відповідно до частини першої цієї статті для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, […] здійснюється відповідно до законодавства України.
Законодавством України запроваджено механізм, який дозволяє перереєструвати суб`єктів господарювання із території, де органи української влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в інші регіони України та відповідно сплачувати податки, збори, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відокремленого підрозділу «Шахта «Жовтневий рудник» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (код ЄДРПОУ ВП 33577425) числиться в реєстрі за адресою в місті Донецьк, тобто на території, де органи української влади тимчасово не здійснюють свої повноваження; докази реєстрації змін місцезнаходження підрозділу на підконтрольну територію відсутні в матеріалах справи.
Суд звертає увагу, що з огляду на викладені обставини фактично предметом спору є не підтвердження/непідвердження документами стажу роботи, а питання відсутності/наявності у позивача права на зарахування періоду роботи на підприємстві, яке не перереєстровано на території, підконтрольній Україні, до страхового (пільгового) стажу.
За приписами абзацу 1 частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За змістом абзацу 7 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) не містять інформацію щодо нарахування роботодавцем заробітної плати за вересень 2014 року та з листопада 2014 року по лютий 2016 року;
не містять інформацію щодо сплати страхових внесків за весь період з квітня 2014 року;
не містять інформацію щодо визначення спеціального стажу з 2015 року.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач, продовжуючи працювати на підприємстві, яке не перереєстровано на території, підконтрольній Україні, вибув з системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування України; за цих обставин суд вважає за доцільне страховий та пільговий стаж обчислювати за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Ґрунтуючись на індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5), суд вважає, що зарахуванню підлягають періоди з 09 жовтня 2013 року по 31 серпня 2014 року, з 01 жовтня 2014 року по 18 листопада 2014 року (по день дати набуття змін в законодавстві, пов`язаних із запровадженням механізму перереєстрації суб`єктів господарювання, - наказу Міністерства фінансів України від 17 листопада 2014 року № 1127, який набув чинності 19 листопада 2014 року).
Згідно з формою РС-право відповідачем зараховано до страхового та пільгового стажу період з 09 жовтня 2013 року по 31 березня 2014 року.
Виходячи з індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), суд вбачає, що відповідачем зараховано період до 31 березня 2014 року, оскільки відсутня інформація щодо сплати страхових внесків за весь період з квітня 2014 року.
Враховуючи зарахування відповідачем частини періоду, то вимоги, які стосуються періоду з 09 жовтня 2013 року по 31 березня 2014 року, повторному зарахуванню не підлягають.
Період з 01 квітня 2014 року по 18 листопада 2014 року суд вважає можливим зарахувати, виходячи з правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, згідно з якою позивач не несе відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому він працював, а тому наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи на такому підприємстві (як зазначалось вище, по день дати набуття змін в законодавстві, пов`язаних із запровадженням механізму перереєстрації суб`єктів господарювання, - наказу Міністерства фінансів України від 17 листопада 2014 року № 1127, який набув чинності 19 листопада 2014 року).
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що позивач, заявляючи вимогу про скасування рішення відповідача про відмову в призначенні пільгової пенсії від 18 грудня 2020 року № 67, вимогу про визнання цього рішення протиправним не заявляє, тому, враховуючи, що незарахування певних періодів визнано судом протиправним, а також виходячи із повноважень суду, встановлених пунктом 2 частини першої статті 245 КАС України, суд вважає, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення від 18 грудня 2020 року № 67.
Вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 спірні періоди роботи та зобов`язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку з дати звернення - 18 грудня 2020 року підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18 грудня 2020 року № 3510 про призначення пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 15 серпня 1989 року по 21 листопада 1995 року, з 01 квітня 2014 року по 31 серпня 2014 року, з 01 жовтня 2014 року по 18 листопада 2014 року. В іншій частині позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що згідно з квитанцією від 29 березня 2021 року позивачем сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн.
З огляду на це частина суми сплаченого судового збору підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення, зобов`язання до вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії від 18 грудня 2020 року № 67.
Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42172734, місцезнаходження: вул. Миру, буд. 35, м. Бахмут, Донецька область, 84500) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 18 грудня 2020 року № 3510 про призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи з 15 серпня 1989 року по 21 листопада 1995 року, з 01 квітня 2014 року по 31 серпня 2014 року, з 01 жовтня 2014 року по 18 листопада 2014 року з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42172734, місцезнаходження: вул. Миру, буд. 35, м. Бахмут, Донецька область, 84500) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 400 (чотириста) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01 липня 2021 року.
Суддя Ю.М. Льговська
Судове рішення № 98001995, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 01.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/3367/21-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: