Ухвала суду № 97996351, 23.06.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/4849/21

Провадження № 2-з/932/115/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Дніпрі заяву Акціонерного товариства «Альфа – Банк» до ОСОБА_1 , про забезпечення позову, –

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2021 року позивач Акціонерне товариство «Альфа – Банк» звернулось до суду із заявою до відповідача ОСОБА_1 , про забезпечення позову, відповідно до якої просить забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_1 та органам і суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна, а саме гаражу, загальною площею 154, 6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 , адреса ГК: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування заяви зазначено, що АТ «Альфа-Банк» звертається з позовом до ОСОБА_1 . Несвоєчасне вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту та у вигляді заборони відповідним органам здійснювати будь-які реєстраційні дії, може стати перешкодою для належного і повного захисту та відновлення порушених цивільних прав позивача, у зв`язку з тим, що майно ОСОБА_1 може бути відчужено на користь третіх осіб. Вимоги про забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам АТ «Альфа-Банк», та мають на меті накласти лише тимчасові обмеження з метою захисту прав та законних інтересів позивача. При цьому такий захід є обґрунтованим та захищає в повній мірі як інтереси позивача, так і відповідача. З цих підстав АТ «Альфа – Банк» просить заяву задовольнити.

Відповідно до вимог, викладених у ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Отже, з урахуванням вимог вищевказаної статті, суд дійшов висновку про здійснення розгляду заяви без повідомлення учасників справи.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та долучені до неї документи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст. ст. 149, 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Перелік заходів забезпечення позову наведений у ст. 150 ЦПК України.

Аналіз ч. 2 ст. 149 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову є доведена наявність реальної загрози невиконання (утруднення виконання) чи унеможливлення виконання рішення суду. При цьому застосування таких заходів не повинно порушувати прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запроваджувати тимчасові обмеження, що дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам у виконанні рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Як встановлено судом, позивач дійсно звернувся з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. Станом на момент розгляду цієї заяви провадження по справі не відкрито. Разом з тим суд відзначає, що до заяви про забезпечення позову не додані докази того, що відповідач дійсно має намір вчинити дії, які направлені на відчуження власного майна на користь третіх осіб. Доводи позивача ґрунтуються лише на припущеннях, що відповідач в майбутньому буде створювати перешкоди для виконання можливого рішення суду, у разі задоволення позовних вимог АТ «Альфа-Банк».

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зазначена норма Конституції України кореспондується зі ст. 321 ЦК України, де також зауважено про непорушність права власності та недопустимість обмеження особи у здійсненні цього права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений (обмежений) у праві власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п. 4 роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Порядок звернення стягнення на майно боржника встановлений ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон). Так, за змістом ч. 2 ст. 48 Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, зокрема, нерухоме (ч. 5 ст. 84 Закону). При цьому черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Отже, заявником не доведено, що нерухоме майно, зокрема, гараж, відносно якого пропонується заборонити проведення реєстраційних дій, є єдиним майном боржника, і що на нього буде в першу чергу звернуто стягнення у разі задоволення позову АТ «Альфа – Банк», що свідчить про відсутність підстав для забезпечення позову.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно існує спір з приводу стягнення заборгованості на користь АТ «Альфа – Банк», проте заходи забезпечення позову вживаються, якщо існує реальна загроза утруднення чи унеможливлення виконання можливого судового рішення, у випадку задоволення позову банку. На переконання суду, позивачем не доведено належними та допустимим доказами, яким чином може бути утруднене чи унеможливлене виконання судового рішення у майбутньому в разі задоволення його позовних вимог.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, задля забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися судом з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, й інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Проте такий критерій як співмірність заходів забезпечення позову суд оцінює у разі наявності реальної загрози невиконання чи унеможливлення виконання судового рішення. Але позивачем цього не доведено, тому підстав для вжиття заходів забезпечення не вбачається.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Так, вжиття заходів забезпечення позову, у даному спорі, може порушити права та законні інтереси власника майна.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що заява Акціонерного товариства «Альфа – Банк», про забезпечення позову є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 149 - 153, 258, 259, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Альфа – Банк», про забезпечення позову, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.

Суддя І.А. Кондрашов