Ухвала суду № 97995311, 17.06.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/22347/18

н/п 1-кп/766/381/21

УХВАЛА

про зміну запобіжного заходу

17 червня 2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області колегією суддів у складі:

головуючого судді: Корольчук Н.В.

суддів: Рєпіна К.К., Валігурської Л.В.

за участю:

секретаря: Король М.А.

прокурора: Гришко І. Ф.

представника потерпілого: Поповича А.В.

захисників: Руденко М.М., Мокіна І.С.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

під час розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 04.04.2018 року за №42018230000000066 за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Дашів Іллінського району Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт. Ямпіль Сумської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Балки Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 357 КК України, -

встановив:

На даний час триває судовий розгляд даного кримінального провадження.

До обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник Руденко М.М. звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на інший більш м`який, не пов`язаний з позбавленням волі, обґрунтувавши його відсутністю на даний час ризиків, які б давали підстави тримати ОСОБА_1 під вартою.

Обвинувачені та захисники підтримали вказане клопотання.

Прокурор висловив думку про необхідність відмовити в задоволені клопотання захисника Руденко М.М. про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , посилаючись на його необґрунтованість, та вважав за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, мотивуючи свою позицію тим, що заявлені ризики, які стали підставою для обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились, а також тяжкістю злочинів, які йому інкримінуються.

Заслухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

За матеріалами справи ОСОБА_1 , обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України в складі організованої групи.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

При цьому, за змістом ч.ч. 3, 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд вважає, що прокурор, заперечуючи проти заявленого клопотання, на обґрунтування своєї позиції не надав суду достатніх та переконливих доказів на підтвердження того, що ризики, заявлені на час прийняття рішення про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання від вартою, на даний час не зменшилися та існують обставини, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Обставин на підтвердження того, що з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, прокурором також не доведено.

Тому фактично на даний час підставами для продовження тримання ОСОБА_1 під вартою є тяжкість злочину, який йому інкримінується та можливість обвинуваченого впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з огляду на те, що ці особи на даний час у судовому засіданні не допитані.

В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не можуть бути єдиною підставою для тримання особи під вартою, в тому числі бути виправданням тривалих період такого тримання.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року у справі №1-23/2003 запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований лише з мотиву тяжкості злочину, оскільки це суперечить Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду (статті 29, 62 Конституції України).

Крім того, при вирішенні клопотання захисника Руденко М.М. суд враховує положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справі «Вергельський проти України», у п. 116 якого зазначено, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, у справі «Ткачов проти України», згідно п. 45 якого національні суди повинні в першу чергу забезпечувати, щоб у конкретній справі запобіжне ув`язнення обвинуваченого не перевищувало розумний строк, у справі «Летельє проти Франції», згідно п. 46 якого попереднє ув`язнення не може бути формою очікування обвинувального вироку.

При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення права особи на судочинство в розумний строк (рішення ЄСПЛ у справі «Цимерман і Штайген проти Швейцарії»).

При вирішенні клопотання сторони захисту суд враховує той факт, що дане кримінальне провадження перебуває на розгляді тривалий час, розгляд справи неодноразово відкладався через неявку в судове засідання потерпілих, допит свідків на даний час не розпочався, як не розпочато і дослідження письмових доказів.

Крім того, вирішуючи заявлені клопотання, суд бере до уваги у сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Так, з матеріалів справи видно, що обвинувачений ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки – дружину та малолітню дитину, на території м. Херсона місце реєстрації ( АДРЕСА_1 ), та місце постійного проживання( АДРЕСА_4 ).

Відповідно до ч. 2. ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З огляду на наведене та з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, суд дійшов висновку про можливість та достатність для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, змінити йому запобіжний захід на домашній арешт з покладенням на нього обов`язків відповідно до положень ст. 194 КПК України.

Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178,199,201, 369, 376 КПК України, суд –

постановив:

Клопотання захисника Руденко Михайла Михайловича про зміну обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу задовольнити.

Змінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту із використанням електронного засобу контролю за адресою: АДРЕСА_4 , по 16 серпня 2021 року включно, заборонивши йому цілодобово залишати житло.

Покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) не відлучатися з м. Херсона без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування з громадянами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 ;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

5)носити електронний засіб контролю.

Негайно доставити ОСОБА_1 до місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 та звільнити його з - під варти.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» та органам поліції для виконання.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає.

Судді:

Корольчук Н.В. Рєпін К.К. Валігурська Л.В.