Рішення № 97993579, 11.06.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/2782/17

Провадження №2/523/2211/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2021 р.

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючої судді - Середи І.В.,

при секретарі – Щербан О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступник позивача акціонерне товариство "Альфа-Банк", до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа ОСОБА_1 , про визнання поруки припиненою,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Укрсоцбанк» 21.02.2017р. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, посилаючись на те, що 17.07.2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір кредиту, відповідно до якого банк надав їй кредит у розмірі 282000 дол.США зі сплатою 13,5% річних з кінцевим терміном погашення до 16.07.2018р. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошових коштів. Кредитні зобов`язання були забезпеченні порукою ОСОБА_2 . Оскільки відповідачі свої обов`язки за укладеними договорами належним чином не виконували, тому станом на 02.12.2016 р. утворилась заборгованість у розмірі 121399,59 дол.США., які позивач просить стягнути на його користь разом з понесеними судовими витратами.

15.03.2017р. провадження у справі відкрито, призначено справу до судового розгляду.

02.10.2017р. на адресу суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа ОСОБА_1 , про визнання поруки припиненою. Позов обгрунтовано тим, що зі змісту договору поруки не можливо встановити строк/термін дії договору, лише в п.6.2 договору вказано, що він набирає чинності з дати його підписання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Сторони в п.4.5 кредитного договору встановили, що в разі невиконання або неналежного виконання позичальником більш ніж 90 календарних днів своїх обов`язків щодо своєчасної сплати по кредиту та процентам, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, а позичальник зобов`язаний протягом 1 робочого дня повернути кредит у повному обсязі, сплатити відсотки та штрафи. Згідно розрахунку заборгованості, наданого банком, останнє погашення заборгованості по кредитному договору було 26.01.2015р., тобто строк користування кредитом достроково сплив 25.04.2015р., а тому 6 місяців від дня зміненого строку виконання основного зобов`язання закінчився 26.10.2015р., натомість ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом поза межами цього строку, а саме в лютому 2017р., а тому відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України договір поруки припинив свою дію, у зв`язку з чим ОСОБА_2 просив визнати договір поруки №06-09/1624 від 17.07.2018р., укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , припиненим, посилаючись на правову позицію, викладену в Постанові Верховного Суду України від 17.02.2016р. по справі №6-2875цс15.

05.03.2019р. прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» .

13.12.2019р. заяву представника акціонерного товариства "Альфа-Банк" Петренко Світлани Василівни задоволено, у зв`язку з тим, що 15.10.2019 року відбулася реорганізація АТ "Укрсоцбанк" шляхом приєднання до АТ "Альфа-Банк", залученои до участі у справі правонаступника позивача публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»- акціонерне товариство "Альфа-Банк".

15.04.2021р. закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд по суті.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Про час і місце слухання справи повідомлялися належним чином. Представник позивача АТ "Альфа-Банк" надав суду заяву, відповідно до якої свої позовні вимоги підтримує, просить розглядати справу у його відсутності, заперечує проти задоволення зустрічного позову з підстав, викладених у поясненнях від 03.06.2021р.

Відповідач та третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 до суду не з`явилися, адвокат надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій заперечував проти задоволення позовних вимог АТ «Альфа Банку» та просив відмовити у їх задоволенні.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи є заява його представника ОСОБА_4 про розгляд справи за їх відсутності, в якій він просить відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний (а.с.124) .

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом норми ч.6 ст.259 ЦПК України, складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

За нормами ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов - задоволенню.

Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

17.07.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 2008/36-20/79 (а.с.6-10), відповідно до якого Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», який в подальшому змінив своє найменування на ПАТ «Укрсоцбанк», надає відповідачу грошові кошти у сумі 1282000 дол.США зі сплатою 13,5% річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному в Додатку №2 до договору, що є його невід`ємною частиною, та з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 16.07.2018 року для інвестування нерухомого майна. В день укладення цього договору з позичальником укладено іпотечний договір, за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку майнові права на незакінчене будівництвом нерухоме майно: нежитлове приміщення будівельний №2, розрахунковою площею 176,16 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі будинку АДРЕСА_1 відповідно до договору про інвестування від 12.01.2006р. №Г1/ПРО-1, Додаткової угоди від 24.06.2008р. та від 16.07.2008, що укладений між позичальником та ПрАТ Прогрес-Риелт», для придбання якого, згідно з п.1.2 цього договору надається кредит. Відповідач ОСОБА_1 зобов`язана була щомісячно не пізніше 10 числа погашати заборгованість, нараховані проценти та комісії за користування кредитом в розмірі та порядку, визначеному договором.

Пунктом 1.1 кредитного договору сторони встановили графік та порядок погашення суми основної заборгованості шляхом виплати щомісячних платежів протягом всього часу дії договору в розмірі 2350 доларів США щомісячно з кінцевим терміном погашення 16 липня 2018 року та правом дострокового погашення у випадках, передбачених договором.

Відповідно до підпунктів 3.3.8 та 4.5 цього договору, позичальник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі погашати кредит з нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному підпунктом 1.1 договору. У разі невиконання або неналежного виконання позичальником більш ніж 90 календарних днів своїх обовязків щодо своєчасної сплати кредиту та процентів строк користування кредитом вважається таким, що сплив. Позичальник зобовязаний протягом 1робочого дня повернути кредит в повному обсязі, сплатити відсотки та штрафи.

Останній платіж за кредитним договором ОСОБА_1 здійснила 26 січня 2015 року (а.с.26).

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між позивачем та відповідачами ОСОБА_1 як позичальником та ОСОБА_2 , як поручителем, укладено Договір поруки №06-09/1624 від 17.07.2008 року. відповідно до п.1.1 якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед банком відповідати по борговим зобов`язанням ОСОБА_1 , які виникають з умов договору кредиту №2008/36-20/79 від 17.07.2008р.(а.с.11-12).

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 вказану суму кредиту. У свою чергу відповідач ОСОБА_1 прийняла позику, але грошові зобов`язання щодо погашення кредиту належним чином та в повному обсязі не виконувала.

В силу ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі прострочення позичальником термінів сплати ануїтетних платежів, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення (п.4.1 кредитного договору).

Відповідно до п.4.2 кредитного договору у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків, а також прострочення строків повернення кредиту (п.п.3.3.2-3.3.17), він сплачує кредиторові штраф у розмірі 3% від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами за кожний випадок.

У зв`язку з систематичним порушенням відповідачем ОСОБА_1 умов договору кредиту, а саме не здійсненням погашення місячних платежів та процентів за користування кредитом протягом тривалого часу, відповідно до розрахунку станом на 02.12.2016 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором складає 162578.28 дол.США, з яких: прострочена сума заборгованості за кредитом – 121399,59 дол.США, прострочена сума заборгованості за відсотками – 41178,69 дол.США. (а.с.20-23).

Згідно з вимогами ч.1 та 2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до договору поруки, укладеного з метою забезпечення виконання кредитного зобов`язання між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 , останній взяв на себе зобов`язання солідарно відповідати перед позивачем за зобов`язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором у повному обсязі (п.1.1 договору).

20 січня 2017 р. банк направив на адресу відповідачів повідомлення-претензію з вимогою протягом 30 днів сплатити заборгованість за кредитом (а.с.45, 45-зворот).

Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не пред`явить вимоги до поручителя.

Договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення усіх зобовязань боржника за кредитним договором.

Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як зазначалося вище, сторони кредитного договору встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов`язань за щомісячним погашенням платежів.

Пунктом 4.5 кредитного договору встановлено, що в разі невиконання або неналежного виконання позичальником більш ніж 90 календарних днів своїх обовязків щодо своєчасної сплати кредиту та процентів строк користування кредитом вважається таким, що сплив, а позичальник зобовязаний протягом 1-го робочого дня повернути кредит у повному обсязі, сплатити відсотки та штрафи.

Отже, сторони врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобовязання, та визначили умови такого повернення коштів.

Судом встановлено та підтверджено позивачем, що ОСОБА_1 здійснила останній платіж 25.01.2015 року.

Оскільки строк виконання основного зобов`язання за договором було змінено, а саме строк користування кредитом достроково сплив 25.04.2015року, тобто через 90 календарних днів з дати, коли позичальник перестав сплачувати кредит, нараховані проценти за кредитом та штрафні санкції, тому строк у шість місяців від дня настання зміненого строку виконання основного зобовязання закінчився 25.10.2015 року, натомість ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до Суворовського районного суду м.Одеси з позовом поза межами цього строку, зокрема 27.02.2017 року (а.с.2).

Аналогічні правові позиції були висловлені Верховним Судом України в постановах від 29 червня 2016 року у справі за № 6-272 цс16, від 17 лютого 2016р. по справі №6-2875цс15, які відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов`язковими для судів загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст.533 ЦК України, якщо грошове зобов`язання визначено в іноземній валюті, сума, що підлягає стягненню у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти у день платежу.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст.77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормами ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази по справі в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, оскільки ті обставини, які викладені позивачем в обґрунтування своїх вимог, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому суд вважає, що заборгованість за кредитом у сумі 162578,28 дол США. підлягає стягненню з ОСОБА_1 . Зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання поруки за договором поруки №06-09/1624 від 17.07.2018р., укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , припиненою підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 також підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 66351,78 грн. (а.с.1), та також необхідно стягнути з АТ "Альфа-Банк" на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 640 грн. (а.с.98).

Керуючись ст.ст. 526, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12,13,76, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 354-355, ЦПК України –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступник позивача акціонерне товариство "Альфа-Банк", до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ:23494714, місцезнаходження: вул.Велика Васильківська, буд.100, м.Київ, 03150) заборгованість за кредитним договором №2008/36-20/79 від 17.07.2008 р. у розмірі 162578 (сто шістдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят вісім) доларів США. 28 центів, з яких: сума заборгованості за кредитом – 121399,59 дол.США., сума заборгованості за відсотками – 41178,69 дол.США, а також судовий збір в розмірі 6635 (шістдесят шість тисяч триста п`ятдесят вісім) гривень 78 копійок.

В іншій частині-відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа ОСОБА_1 , про визнання поруки припиненою-задовольнити.

Визнати припиненою поруку за договором поруки від 17.07.2008 року №06-09/1624, укладеним між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 та Рахлиним Юрієм Валерфйовичем

Стягнути з акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ:23494714, місцезнаходження: вул.Велика Васильківська, буд.100, м.Київ, 03150) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що зарежєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) судовий збір в розмірі 640,00грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення складено 11.06.2021 р.

Суддя