Ухвала суду № 97986350, 29.06.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/4824/21

2-з/465/239/21

У Х В А Л А

Іменем України

29.06.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мигаль Г.П.

при секретарі судового засідання Максимович М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», ОСОБА_3 , державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України, Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича про визнання недійсними електронних торгів та визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду із заявою про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», ОСОБА_3 , державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України, Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича про визнання недійсними електронних торгів та визнання права власності, шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ GLE 350D, 2019 року випуску, № куз. НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 , сірого кольору, об`єм двигуна - 2925 см. куб., дизель та заборону вчинення будь-яких дій, пов`язаних із переходом права власності на вказане майно.

Заяву про забезпечення позову мотивує тим, що вона звернулась до суду із позовом про визнання недійсними електронних торгів та визнання права власності на спільне майно подружжя, а саме: 1/2 транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ GLE 350D, ДНЗ НОМЕР_2 , оскільки такий є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та був примусово відчужено у процедурі виконавчого провадження за рішенням суду, у якому вона не є боржником, без виділення частки із майна подружжя та без її згоди подружжя.

11 червня 2021 року Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України за заявкою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. було проведено електронні торги із реалізації арештованого майна за лотом №435260, а саме: транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ GLE 350D, ДНЗ НОМЕР_2 . Переможцем вказаних електронних торгів визначено ОСОБА_3 (Учасник: 42), який запропонував найвищу цінову пропозицію за лот в сумі 1 981 031,25 грн. За результатами вказаних електронних торгів ДП «СЕТАМ», як організатором торгів, сформовано протокол № 542366 проведення електронних торгів від 11 червня 2021 року із реалізації арештованого майна за лотом №435260.

Позивачка вважає, що є обґрунтовані підстави вважати, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне майно та заборони вчинення дій пов`язаних із переходом права власності на майно, спірний транспортний засіб буде переоформлено на іншу особу та повторно відчужений або переданий у заставу, що унеможливить повернення майна у її власність.

Представник відповідача ОСОБА_3 подав відзив на заяву про забезпечення позову в якій зазначає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на те, що правовий режим майна, отриманого одним з подружжя за зобов`язаннями, залежить від тієї мети, за досягнення якої діяла ця особа. Таке правило закріплено в ч. 3 ст. 61 СК України: якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Якщо той з подружжя, який отримав майно за договором, діяв в спільних інтересах подружжя, то вважається, що отримане майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності.

Той з подружжя, хто не брав участі у договірному зобов`язанні, може набувати певних майнових обов`язків і визнаватися боржником у зобов`язанні. Так, він може нести майнову відповідальність за зобов`язанням, учасником якого був другий із подружжя. Це можливо лише за умов, коли судом встановлено що: договір був укладений другим із подружжя в інтересах сім`ї; те, що було одержано за договором, використано на її потреби.

Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

ОСОБА_1 виступила майновим поручителем свого чоловіка ОСОБА_2 за зазначеним кредитним зобов`язанням, що підтверджує той факт, що кредит отримувався в інтересах сім`ї.

В постанові Львівського апеляційного суду від 04 червня 2021 року по справі № 461/12223/14-ц суд дійшов до наступного висновку: враховуючи, що договір кредиту не є договором щодо розпорядження спільним майном подружжя, при його укладенні законом не передбачено отримання згоди другого з подружжя, договір укладено в інтересах сім`ї (на споживчі цілі), то такий (договір), на думку колегії суддів, в силу ст. 65 СК України створив обов`язки для ОСОБА_1 (як другого з подружжя), оскільки майно, одержане за договором, використано в інтересах сім`ї. Зазначена постанова набрала законної сили 04.06.2021 р., а тому факти встановлені в ній є преюдиціальний характер та не потребують повторного доказування.

Представник відповідача ОСОБА_3 вважає, що заявником не наведено обґрунтованих підстав для застосування заходів забезпечення позову, в той же час відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судом встановлено.

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою в якій просить суд: визнати недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством «СЕТАМ» 11 червня 2021 року із реалізації арештованого майна за лотом №435260, а саме: транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ GLE 350D, ДНЗ НОМЕР_2 ; визнати недійсним протокол № 542366 проведення електронних торгів від 11 червня 2021 року із реалізації арештованого майна за лотом №435260; визнати недійсним акт від 18 червня 2021 року про проведені електронні торги; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ GLE 350D, ДНЗ НОМЕР_3 .

Відповідно до постанови про відкриття провадження від 16 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 461/12223/14, виданого 19 вересня 2017 року Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 624957,788 доларів США, 3889916,51 грн. пені та 3441 грн. судового збору.

Крім того, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. постановою від 19 червня 2020 року про опис та арешт майна (коштів) боржника, описано та накладено арешт на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ GLE; модель: 350D; категорія: легковий; колір: сірий; рік виробництва: 2019; № кузова: НОМЕР_1 ; Власник за даними МВС: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код: НОМЕР_4 .

Відповідно до рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 квітня 20216 року вирішено стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4 ), на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 624 957,78 доларів США (шістсот двадцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят сім доларів США) 78 центів та 3 889 916,51 ( три мільйони вісімсот вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот шістнадцять гривень) 51 копійка пені. та 3441,00 гривень судового збору.

Постановою Львівського апеляційного суду від 04 червня 2021 року рішення Галицького районного суду міста Львова від 26 квітня 2016 року залишено без змін.

Згідно з постановою Львівського апеляційного суду від 04 червня 2021 року колегія суддів дійшла висновку, що договір кредиту не є договором щодо розпорядження спільним майном подружжя, при його укладенні законом не передбачено отримання згоди другого з подружжя, договір укладено в інтересах сім`ї (на споживчі цілі), то такий (договір), на думку колегії суддів, в силу ст. 65 СК України створив обов`язки для ОСОБА_1 (як другого з подружжя), оскільки майно, одержане за договором, використано в інтересах сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами

Згідно з п. п. 1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або)грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 152 ЦПК Українизаява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, – навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З врахуванням того, що заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль MERCEDES-BENZ GLE 350D, 2019 року випуску, № куз. НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 , який придбано відповідачем ОСОБА_3 у процедурі виконавчого провадження, а предметом спору є визнання за позивачкою права власності на 1/2 даного автомобіля на думку суду, забезпечення позову не є співмірними позовним вимогам, оскільки при його застосуванні не буде забезпечено збалансованість інтересів сторін.

Крім цього, позивачка не обґрунтувала підстави для забезпечення позову, не надала суду переконливих доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або призведене до неможливості забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася, не навела будь – яких підстав того, що відповідач має реальний намір та можливість відчужити автомобіль на користь третіх осіб, а тому суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», ОСОБА_3 , державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України, Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича про визнання недійсними електронних торгів та визнання права власності відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 15-ти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м.Львова.

Суддя Мигаль Г.П.