Ухвала суду № 97978234, 29.06.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7784/14-ц

6/357/217/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. ,

при секретарі Бутова Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков М.О. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до погашення заборгованості за виконавчим документом в повному обсязі.

В обґрунтування подання зазначив, що 22.07.2020 року боржнику вручена постанова про відкриття виконавчого провадження № 62540378, проте вона ухиляється від виконання рішення суду, будь-яке рухоме та нерухоме майно у боржника відсутнє. Зазначив, що боржник систематично перетинає державний кордон України, а наявність в особи невиконаних зобов`язань є підставою для обмеження у праві виїзду за межі України. З метою забезпечення виконання судового рішення приватний виконавець просить подання задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

В судове засідання сторони не викликались, державний виконавець про час та місце розгляду повідомлений належним чином.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

23.10.2014 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист № 357/7784/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором - 26 773,14 доларів США, що дорівнює 310 507,87 грн., 114 441,64 грн. пені, 3-и відсотка річних та судовий збір - 505 грн.

03.12.2019 року ухвалою суду замінено стягувача ПАТ "Родовід Банк" на його правонаступника - ТОВ "Вердикт Капітал".

10.07.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. відкрито виконавче провадження № 62540378 про примусове виконання вказаного виконавчого документа.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0311009427975, направленого приватним виконавцем на адресу ОСОБА_1 , вказане відправлення 22.07.2020 року отримала ОСОБА_2 (мама).

09.06.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. в межах виконавчого провадження № 62540378 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.

14.08.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. накладено арешт на рахунках боржника.

Відповідно до відповідей Державної прикордонної служби України № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , 1384830677 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонний паспорт НОМЕР_4 , за період з 10.07.2020 року по 09.06.2021 року тричі перетинала кордон на виїзд: 05.08.2020 року, 26.03.2021 року та 04.06.2021 року.

Відповідно до наданих копій матеріалів виконавчого провадження, згідно запитів приватного виконавця, у боржника не виявлено активів.

Відповідно до акта приватного виконавця від 07.06.2021 року, ним встановлено, що при виїзді за адресою проживання боржника, яка вказана у виконавчому документі, боржник за вказаною адресою відсутній, перевірити його майновий стан та встановити знаходження не вдалося.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

У відповідності до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Як передбачено ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду та в`їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішення іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Отже, вищенаведеними положеннями законодавства передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання.

Разом з тим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; ненадання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; несвоєчасна явка за викликом державного виконавця.

Тобто, ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Зважаючи на те, що в силу положень ст. 441 ЦПК України особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду факт вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання, тому саме виконавець повинен доводити факт ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань, який на момент звернення до суду із поданням повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

З наданих до подання матеріалів не вбачається про обізнаність боржника про відкриття щодо нього виконавчого провадження, що свідчить про відсутність підстав вважати про ухилення останнього від сплати боргу, при цьому приватний виконавець не позбавлений права звернутися до суду з поданням про застосування примусового приводу боржника через органи поліції, в тому числі з метою вручення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Надана копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0311009427975, направленого приватним виконавцем на адресу ОСОБА_1 , також не свідчить про обізнаність боржника з постановою про відкриття виконавчого провадження, оскільки вказане відправлення 22.07.2020 року отримала інша особа, а не боржник.

Суду не надано доказів про здійснення викликів виконавцем та їх отримання боржником. В матеріалах відсутні відомості про зареєстроване місце проживання боржника або відомості про розшук боржника.

Крім того, відсутнє сповіщення з попередженням про виїзд приватного виконавця 07.06.2021 року за адресою боржника для перевірки майнового стану ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт приватного виконавця. Вказаний акт складено виконавцем одноособово без залучення представника стягувача, сусідів чи інших осіб, які б могли своїми підписами засвідчити встановлені факти.

Таким чином, звертаючись до суду з поданням, приватний виконавець не надав доказів на підтвердження ухилення боржника від виконання рішення. Зокрема, у справі відсутні докази, що боржник має змогу виконати рішення, проте ухиляється від цього, про наявність грошових коштів чи іншого майна, які приховуються, або реалізує (намагається реалізувати), що б свідчило про його ухилення.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Отже, поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини, непереборної сили, події тощо (узагальнення судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, виконане Верховним Судом України 01.02.2013 року).

Доказів, які свідчать про навмисне чи інше свідоме невиконання боржником рішення суду, за наявності при цьому можливостей вчинити дії в порядку його виконання та за відсутності об`єктивних обставин, які перешкоджають виконанню, приватним виконавцем не надано.

Мотивування судового рішення про обмеження права лише двома складовими: наявністю статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашенням боргу в добровільному порядку, що зумовлюють необхідність у тимчасовому обмеженні права на виїзд за межі України з метою забезпечення повного та своєчасного виконання виконавчих документів не відповідає вимогам законодавства.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що боржник ОСОБА_1 уникала викликів до приватного виконавця, приховувала майно, змінила місце проживання чи роботи з метою ухилення від сплати коштів.

Крім того, з листа ДПС України вбачається, що перетин боржником кордону не носить тривалого характеру, такі поїздки не відносяться до відпочинку, на який боржником могли бути витрачені значні кошти, що могли б бути сплачені нею у рахунок погашення заборгованості перед стягувачем.

Таким чином, оскільки приватний виконавець не довів обґрунтованість подання, суд дійшов висновку, що вказане подання не підлягає задоволенню.

Відмова у задоволенні подання не позбавляє права на повторне звернення до суду.

Керуючись ст. 260, 441, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

СуддяА. Ю. Цуранов