Ухвала суду № 97973566, 30.06.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

30 червня 2021 року Чернігів Справа № 620/4229/21

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи питання про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) звернулися до суду з адміністративним позовом до Ніжинської міської ради Чернігівської області, в якому просять:

- визнати незаконною бездіяльність Ніжинської міської ради Чернігівської області стосовно не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,0824 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Ніжинську міську раду Чернігівської області прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,0824 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи вимоги, позивачами зазначено, що бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення про погодження технічної документації із землеустрою є протиправною та такою, що порушує їх права.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 07.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначає, що Ніжинська міська рада не приймає рішень щодо підписання чи відмови від підписання актів визначення та погодження меж земельних ділянок з суміжними власниками та землекористувачами. Вважають, що Ніжинська міська рада не порушила жодних прав та інтересів позивачів, задоволення позовних вимог не призведе до відновлення прав та законних інтересів позивачу.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи суд враховує таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками житлового будинку загальною площею 112,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (зокрема, ОСОБА_2 – 1/4 частка, ОСОБА_1 – 3/4 частки) (5-7).

Відповідно до договору на безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку, що посвідчений 12.05.1969 року нотаріусом Ніжинської нотаріальної контори Семиклітом І.Ф., позивачам було виділено під забудову земельну ділянку площею 600 кв.м (а.с.46-47).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що виготовлений КП «Ніжинське МБТІ» станом на 04.02.2013 року, конфігурація та площа земельної ділянки під вказаним житловим будинком затверджена рішенням виконавчого комітету Ради народних депутатів від 20.08.1985 №320. Таким чином, земельна ділянка під домоволодінням має площу 750 кв.м (50-52).

Власниками сусідніх домоволодінь, які межують з домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 є:

- ОСОБА_3 (1/3 частка) та ОСОБА_4 (2/3 частки), яким належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до інформації з технічного паспорту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що виготовлений КП «Ніжинське МЕТІ» станом на 20.02.2006, конфігурація та площа земельної ділянки під вказаним житловим будинком затверджена рішенням виконавчого комітету Ради народних депутатів від 09.08.1979 №429 (а.с.54-55). Таким чином, земельна ділянка під домоволодінням має площу 910 кв.м, крім того 289 кв.м лишків. Станом на 18.05.2021 земельна ділянка під домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 не сформована та не приватизована власниками будинку;

- ОСОБА_5 (1/2 частки) та ОСОБА_6 (1/2 частки), яким належить житловий будинок загальною площею 45,7 кв.м. за адесою: АДРЕСА_1 , (а.с.56-57), що розміщений на земельній ділянці площею 0,0652 га з кадастровим номером 7410400000:02:007:0093, яка є приватизованою (а.с.58).

19.06.2019 ОСОБА_1 звернувся з заявою до виконавчого комітету Ніжинської міської ради стосовно вирішення земельного спору щодо межі з власником сусіднього домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 40).

30.07.2019 ОСОБА_1 звернувся з заявою до виконавчого комітету Ніжинської міської ради стосовно вирішення земельного спору щодо межі з власником сусіднього домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с.41).

29.07.2019 та 15.08.2019 комісія з підготовки до розгляду земельних спорів на території міста Ніжина провела засідання, під час яких встановила, що власники домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , коли приватизували земельну ділянку площею 0,0652 га з кадастровим номером 7410400000:02:007:0093 включили частину земельною ділянки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого звузився прохід до домоволодіння заявників. Таким чином позивачі мають намір здійснити розрахунок проходу 3 метри до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого вказаний прохід частково накладається на земельну ділянку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Комісія рекомендувала власникам домоволодіння за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 вирішити земельний спір керуючись поняттям добросусідства (а.с.42-44).

Вищезазначені факти комісії були затверджені рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 22.08.2019 №268 (а.с.45,48-49).

02.07.2020 позивачі звернулися до землевпорядної організації ФОП ОСОБА_7 , яке виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0824 га (а.с.8-12).

Проектною документацією передбачено підписання акту прийому-передачі межових знаків, від підписання якого землекористувачі земельної ділянки будинку АДРЕСА_1 та власники суміжної земельної ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відмовилися.

У подальшому позивачі звернулися до Ніжинської міської ради Чернігівської області із заявою від 25.01.2021 про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,0824 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).

Вирішуючи питання щодо закриття провадження у справі суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За приписами частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»;

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

Згідно частини 3 статті 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

При цьому публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконною (протиправною) бездіяльності або рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі звернулися до суду з позовом, оскільки відповідачем не розглянуто їх заяву про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,0824 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою не розгляду відповідачем заяви позивачів про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,0824 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 стала саме відсутність узгодження меж зазначеної земельної ділянки з сусідніми землекористувачами - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Таким чином правовідносини між позивачами і відповідачем у даній справі є похідними від триваючих спірних правовідносин щодо встановлення меж земельної ділянки між власниками суміжних земельних ділянок та будинків.

Відтак цей спір безпосередньо не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

У даному випадку спірні правовідносини виникли між позивачами та громадянами - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо узгодження меж земельної ділянки з суміжними земельними ділянками.

На підставі частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином даний спір не є публічно-правовим, оскільки у землекористувачів існує спір щодо меж земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні, що може бути вирішено в порядку цивільного судочинства.

Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 01 березня 2016 року у справі № 2а/2470/2635/12, вже була висловлена правова позиція стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин стосовно захисту порушеного права користування земельною ділянкою, а саме щодо погодження меж земельних ділянок між користувачами цих земельних ділянок.

Вказане також узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 466/5575/17.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 583/1352/15-а, від 23 січня 2019 року у справі № 537/6271/14-а, від 30 січня 2019 року у справі № 816/594/14 та від 04 червня 2019 року у справі № 826/14015/17.

Суд зауважує, що розмежування юрисдикційних повноважень у межах спеціалізації судів підпорядковано гарантіям права кожної людини на ефективний судовий захист.

Частиною першою статті 354 КАС України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження.

Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає закриттю.

Керуючись статтями 238, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачам, що, у відповідності до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Копію ухвали про закриття провадження у справі надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про закриття провадження у справі.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивачі: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 )

Відповідач: Ніжинська міська рада Чернігівської області (площа Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ - 34644701).

Суддя В.В. Падій