Ухвала суду № 97973541, 30.06.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 червня 2021 року Чернігів Справа № 620/4749/21

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши у письмовому провадженні питання про залишення без руху справи №620/4749/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просить:

- податкові повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік: від 11.05.2019 №0136098-5306-2526 на суму 660,31 грн; від 25.06.2019 №0202328-5306-2526 на суму 873,79 грн; від 26.06.2019 №0204492-5306-2526 на суму 22702,85 грн, якими фізичній особі ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки фізичним особам, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, винесені Чернігівським управлінням Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області визнати неправомірними та скасувати;

- стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 безпідставно сплачені кошти за платіжним дорученням від 04.02.2020 № 437 в сумі 22702,85 грн; за податковим повідомленням рішенням від 26.06.2019 №0204492-5306-2526 та за платіжним дорученням від 21.10.2020 №535 в сумі 135,84 грн штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення суперечать чинному законодавству, тому підлягають скасуванню. У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про витребування у відповідача документів та розрахунку, які слугували підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 11.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов та клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, обґрунтоване тим, що починаючи з червня 2019 року позивач знав про свої порушені права та наслідки їх порушень. Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями 02.07.2019 позивач звернувся до ДФС України зі скаргою та просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.05.2019 №0136098-5306-2526; від 25.06.2019 №0202328-5306-2526, від 26.06.2019 №0204492-5306-2526, як такі, що суперечать вимогам законодавства.

Так відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 1640/2885/18 (провадження № К/9901/20715/19) пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Як слідує з матеріалів справи, предметом спору є, зокрема, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.05.2019 №0136098-5306-2526; від 25.06.2019 №0202328-5306-2526, від 26.06.2019 №0204492-5306-2526.

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2019 за наслідками розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення від 11.05.2019 №0136098-5306-2526; від 25.06.2019 №0202328-5306-2526, від 26.06.2019 №0204492-5306-2526 Державною фіскальною службою України прийнято рішення, яким скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково.

Тобто про наявність оскаржуваних рішень, які стали підставою для звернення позивача з вищезазначеним позовом, останньому було відомо ще в червні 2019 року, а з позовом ОСОБА_1 звернувся лише 07.05.2021, тобто поза межами місячного строку.

Разом з тим суддя звертає увагу позивача, що ним не додано до адміністративного позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 має бути залишена без руху та позивачу встановлено п`ятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення недоліку, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з належними обґрунтуванням обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Керуючись статтями 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначеного недоліку, у встановлений судом строк, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, позов буде залишено без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу – до виконання та відповідачу – до відома.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею і згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Падій