Рішення № 9797346, 26.05.2010, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 2-458/10р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого: Попової О.М.,

при секретарі: Ждановій Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго», третя особа Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» про захист прав споживача та стягнення суми страхового відшкодування на користь третьої особи,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2009 року до Ленінського районного суду м. Луганська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго», третя особа ЗАТ «Перший Український міжнародний банк» про захист прав споживача та стягнення суми страхового відшкодування.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він з відповідачем уклав 01.09.2008 року договір страхування транспортного засобу (КАСКО) №206-12623-08. Обєктом страхування за даним договором був автомобіль Geely GL7162, р/н НОМЕР_2.

Позивач зазначає, що 30.12.2008 року зазначений автомобіль отримав механічні пошкодження, про що позивач одразу в той же день повідомив відповідача і звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування..

Вартість ремонту автомобіля склала 7500 грн., акт оцінки знаходиться у відповідача в матеріалах розслідування страхового випадку.

Позивач вказує, що відповідач 20.02.2009 року повідомив його про те, що у нього виникли підозри щодо можливого використання застрахованого транспортного засобу в якості таксі та, що виплата страхового відшкодування затримується до зясування всіх обставин настання страхового випадку.

15.05.2009 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування на тій підставі, що під час настання страхового випадку автомобіль використовувався в якості таксі.

Позивач зазначає, що з моменту придбання автомобіля у вересні 2008 року і до весни 2009 року автомобіль використовувався ним виключно як особистий транспортний засіб, а тому вказує на безпідставність відмови відповідачем у виплаті страхового відшкодування.

Позивачем були уточненні та збільшені позовні вимоги заявами від 10.01.2010 року, 26.05.2010 року, відповідно до яких позивач просить суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» на його користь суму страхового відшкодування з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 12535,13 гривень, яку направити на рахунок третьої особи у справі (Вигодонабувача за договором страхування) Публічного акціонерного товариства «ПУМБ», код ЄДРПОУ 14282829, рахунок №2909957 у філії Публічного акціонерного товариства «ПУМБ» в м. Луганську, МФО 304966 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Також просить стягнути суму пені та 3% річних від суми заборгованості з виплати страхового відшкодування в розмірі 1914,89 грн., яку направити в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на рахунок третьої особи у справі (Вигодонабувача за договором страхування) Публічного акціонерного товариства «ПУМБ», код ЄДРПОУ 14282829, рахунок №2909957 у філії Публічного акціонерного товариства «ПУМБ» в м. Луганську, МФО 304966.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи доводами позовної заяви.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надав суду письмові заперечення вказавши, що за результатами проведеного службою безпеки Страховика розслідування встановлено, що застрахований автомобіль протягом дії договору страхування використовувався з метою здійснення підприємницької діяльності, а саме у якості таксі, а тому відповідно до Правил страхування позивачу було складено 15.05.2009 року відмову у виплаті страхового відшкодування.

Також зазначає, що страховий акт (у випадку прийняття рішення про виплату страхового відшкодування) повинен був би складений 02.03.2009 року і виплату страхового відшкодування повинні були провести в термін до 09.03.2009 року. Вказує, що позивачем невірно зазначено розмір страхового відшкодування, оскільки позивачем не врахована безумовна франшиза, у розмірі 629,60 грн., яка має бути вирахувана із суми матеріального збитку, а тому розмір страхового відшкодування, у випадку прийняття рішення про його виплату склав би 7500 629,60 = 6870,40 грн., у звязку з чим просив у задоволені позову відмовити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представниками третьої особи Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» були надані суду письмові пояснення в яких третя особа підтримала позовні вимоги позивача.

Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» в судовому засіданні позов підтримав, просив позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Судом встановлено, що між позивачем (Страхувальником) та відповідачем (Страховиком) 01.09.2008 року був укладений договір страхування наземного транспорту №206-12623-08.

Відповідно до п.1 Предмет страхування частини ІІІ Умови страхування зазначеного Договору, предметом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням ТЗ (обєкт страхування), зазначеним в Договорі.

Відповідно до п.2 Страховий випадок частини ІІІ Умови страхування зазначеного Договору, страховим випадком визнається подія, передбачена Розділом «Страхові випадки» Частини І договору, що сталася з застрахованим ТЗ після набуття чинності Договором, внаслідок якої заподіяна шкода застрахованому ТЗ Страхувальника і з настанням якої виникає обовязок Страховика виплатити страхове відшкодування Страхувальнику (Вигодонабувачу) на умовах Договору.

Відповідно до п. 5 частини І Умови договору, застрахованим транспортним засобом є GEELY JL7162, державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до п. 3 частини І Умови договору, вигодонабувачем є ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк».

Згідно Закону України «Про акціонерні товариства» змінено найменування вигодо набувача з Закритого акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк».

Відповідно до п. 7.1. частини І Умови договору, страховим випадком є ДТП пошкодження, знищення або втрата ТЗ внаслідок Дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 8 частини І Умови договору, безумовна франшиза (по кожному випадку) складає 629,60 грн.

30.12.2008 року застрахований транспортний засіб отримав механічні пошкодження внаслідок ДТП, що підтверджується поясненнями сторін та не заперечується.

Судом встановлено, що 30.12.2009 року позивач повідомив відповідача про пошкодження застрахованого транспортного засобу та звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до листів відповідача від 15.05.2009 року, 21.05.2009 року відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування мотивуючу свою відмову використанням позивачем застрахованого транспортного засобу в якості таксі, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено в судовому засіданні на підставі пояснень позивача, пояснень свідка ОСОБА_2, станом на дату ДТП застрахований транспортний засіб позивачем в якості таксі не використовувався, позивач користувався ним виключно як особистим транспортним засобом, а тому суд вважає, що відмова відповідача від виплати страхового відшкодування є безпідставною.

Щодо розміру страхового відшкодування суд зазначає наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, на підставі пояснень позивача, третьої особи та відповідача, розмір матеріального збитку внаслідок ДТП дорівнює 7500 грн. Позивачем в заяві про уточнення та збільшення розміру позовних вимог від 10.01.2010 року заявлений розмір страхового відшкодування змінений та визначений у розмірі 7250,33 грн. Проте суд вважає обґрунтованими заперечення відповідача відносно того, що позивачем не була врахована безумовна франшиза, яка відповідно до п. 8 Договору становить 629,60 грн., а тому суд доходить до висновку про обґрунтованість твердження відповідача, що розмір страхового відшкодування складає 6870,40 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасне проведення розрахунків в розмірі подвійної облікової ставки НБУ суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 10.5. розділу 10 Строк дії Договору. Відповідальність сторін, за несвоєчасне проведення розрахунків винна сторона сплачує іншій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє під час виникнення заборгованості, від сум, що підлягають сплаті, за кожен день затримки.

Судом встановлено, що відповідно до п. 4.1.2.договору страхування наземного транспорту, Відповідач зобовязаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування.

Як визнається відповідачем, рахунок №01 ТОВ «Ореол-авто» був отриманий позивачем лише 05.01.2009 року та відповідно наданий на адресу Страховика. Стосовно порядку перерахування суми страхового відшкодування Позивачем було надано заяву на виплату страхового відшкодування 26.01.2009 року. Запит до Вигодонабувача було направлено в день отримання заяви Страхувальника 26.01.2009 року. Відповідь на зазначений запит відповідачем було отримано 16.02.2009 року, а тому страховий акт мав був складений 02.03.2009 року і відповідно виплату страхового відшкодування відповідач мав провести в термін до 09.03.2009 року, проте відповідач виплату до 09.03.2009 року не здійснив, чим порушив передбачені договором строки розрахунку.

Облікова ставка НБУ складала з 09.03.2009 по 14.06.2009 року 12,0%, з 15.06.2009 по 11.08.2009 року 11,0%, з 12.08.2009 по 26.05.2010 року 10,25%.

Кількість днів прострочки сплати страхового відшкодування за період з 09.03.2009 по 14.06.2009 року склала 97 днів, за період з 15.06.2009 по 11.08.2009 року 58 днів, за період з 12.08.2009 по 26.05.2010 року - 288 днів.

За таких умов, пеня за період з 09.03.2009 по 14.06.2009 року складає 436,28 грн., яка розраховується наступним чином: 6870,4х 2 х12/365х97/100 = 436,28 грн.

Пеня за період з 15.06.2009 по 11.08.2009 року складає 240,18 грн., яка розраховується наступним чином: 6870,4х2х11/365х58/100 = 240,18 грн.

Пеня за період з 12.08.2009 по 26.05.2010 року складає 1111,31 грн., яка розраховується наступним чином: 6870,4х2х10,25/365х288/100 = 1111,31 грн.

Загальна сума пені складає 1787,77 грн. (436,28 +240,18 + 1111,31 = 1787,77 грн.)

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відносно трьох процентів річних від простроченої суми, судом встановлено, що кількість днів прострочки у виплаті страхового відшкодування становить 443 дні, розмір страхового відшкодування становить 6870,40 грн, а тому три проценти річних від простроченої суми складають 250,16 грн., які розраховуються наступним чином: 6870,4х3х443/365/100= 250,16 грн.

Щодо позовної вимоги позивача про сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, суд доходить до наступного.

Сукупний індекс інфляції за весь час прострочення становить 1,122 який розрахований шляхом множення помісячних індексів інфляції за період з 19.03.2009 року по 26.05.2010 року, а саме:

101,4х100,9х100,5х101,1х99,9х99,8х100,8х100,9х101,1х100,9х101,8х101,9х100,9х99,7х100,0/100 = 1,122

Втрати від інфляції складають 838,19 грн., які розраховуються наступним чином: 6870,4 х 1,122 -6870,4=838,19 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а відповідно до ч.2 цієї статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. А у відповідності до ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог від 26.05.2010 року, позивач просить стягнути з відповідача суму пені та 3% річних від суми заборгованості з виплати страхового відшкодування в розмірі 1914,89 грн.

За таких обставин підлягає до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування у розмірі 6 870,40 грн., втрати від інфляції 838,19 грн., пеня та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1914,89 грн., інші вимоги позивача не підлягають задоволенню у звязку з недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 526, 625, 979, 990 ЦК України статтями 3, 10, 11, 15, 60, 62, 109, 118-120, 213-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго», третя особа Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» про захист прав споживача та стягнення суми страхового відшкодування на користь третьої особи задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 7 708,59 гривень, яку направити на рахунок третьої особи у справі (Вигодонабувача за договором страхування) Публічного акціонерного товариства «ПУМБ», код ЄДРПОУ 14282829, рахунок №2909957 у філії Публічного акціонерного товариства «ПУМБ» в м. Луганську, МФО 304966 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» на користь ОСОБА_1 суму пені та 3% річних від суми заборгованості з виплати страхового відшкодування в розмірі 1914,89 грн., яку направити в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на рахунок третьої особи у справі (Вигодонабувача за договором страхування) Публічного акціонерного товариства «ПУМБ», код ЄДРПОУ 14282829, рахунок №2909957 у філії Публічного акціонерного товариства «ПУМБ» в м. Луганську, МФО 304966.

В задоволені інших позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає сили після закінчення цього строку.

Суддя Попова О.М.