Рішення № 97972426, 30.06.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року Справа № 818/65/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/65/17 за позовом приватного виробничого підприємства «Вибір» (далі – позивач, ПВП «Вибір») до Головного управління ДПС у Сумській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Сумській області) про

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2017 № 0000101408;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2017 № 0000111408,

У С Т А Н О В И В:

І. Позиція позивача

За результатами документальної невиїзної перевірки з питань правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за окремими митними деклараціями, згідно з актом № 255/14-10/30608151 від 22.12.2016, ГУ ДФС у Сумській області дійшло висновку про порушення ПВП «Вибір» частини 1 статті 257, статті 278, пункту 1 частини 1 статті 289, частини 1 статті 295, частини 1 статті 297 Митного кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 96 151, 62 грн., а також, порушення вимог підпункту «в» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 19 230, 33 грн.

На підставі висновків акту перевірки, 11.01.2017 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000101408 про збільшення грошового зобов`язання за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, 120 189, 53 грн. та № 0000111408 про збільшення грошового зобов`язання по податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, 34 037, 91 грн.

На переконання ПВП «Вибір», вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки, по-перше, підстави для проведення згаданої перевірки були відсутні; а по-друге, код УКТ ЗЕД імпортованого товару був зазначений на підставі товаросупровідних документів, у відповідності до Закону України «Про митний тариф» та Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, позивач зауважив на тому, що після завершення митних процедур та випуску імпортованого товару у вільний обіг, органи контролю не мають права змінювати код УКТ ЗЕД цього товару.

З вищезазначених підстав, ПВП «Вибір» вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ІІ. Заперечення відповідача

Не погоджуючись з позовними вимогами, ГУ ДПС у Сумській області у відзиві (т. 1 а.с. 130-140) зазначило, що документальна невиїзна перевірка ПВП «Вибір» була проведена на підставі п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, у зв`язку з виявленням ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Так, здійснюючи аналіз класифікаційних рішень про визначення коду товару, відповідачем встановлено факт прийняття Івано-Франківською митницею ДФС Рішення про визначення коду товару № КТ-206000003-0001-2014 від 27.01.2014, яким задекларований товар «Соєвий продукт «TRADKON SPC-500P» у вигляді неоднорідного порошку, світло-коричневого кольору, виготовлений з обезжиреного соєвого шроту, з якого видалені розчинні вуглеводи. Масова частка сирого протеїну у сухій речовині – 65,3% (перевідний коефіцієнт 6,25), вологість – 6,5%, грануляція 0,045-2,0 мм. Застосовується як корм для поросят і курчат-бройлерів. (В біг-бегах ПО 1000 кг) – 20 000 кг. Країна виробництва Сербія RS, виробник «SOJAPROTEIN» A.D.», віднесений до товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 23009909690 зі ставкою ввізного мита 10%.

В той же час, у січні-лютому 2014 року ПВП «Вибір» здійснено 4 митні оформлення товару «Високопротеінове борошно (відходи) TRADKON SPC-500P, 1000, що залишаються після добування олії із сої за допомогою олійницького преса та розчинників у вигляді гранул, призначене для приготування кормів для тварин…» за кодом УКТ ЗЕД 2304000000 зі ставкою ввізного мита 0%.

З огляду на зазначене, беручи до уваги те, що товар, який Івано-Франківською митницею ДФС класифікований за кодом УКТ ЗЕД 23009909690 та товар, імпортований позивачем за митними деклараціями № 805130000/2014/000660 від 27.01.2014, № 209120000/2014/803069 від 03.02.2014, № 209120000/2014/803932 від 11.02.2014 та № 209120000/2014/803938 від 11.02.2014, є ідентичним як за комерційною назвою (TRADKON SPC-500P), так і за артикулом (BFC100000412), виробником («SOJAPROTEIN» A.D.», Республіка Сербія) та хімічним складом (тобто, однаковою уніфікованою рецептурою), а також враховуючи приписи частини 7 статті 69 Митного кодексу України, відповідно до яких рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими, за результатами документальної невиїзної перевірки, згідно з актом № 255/14-10/30608151 від 22.12.2016, відповідач дійшов висновку про порушення ПВП «Вибір» митного законодавства під час митного оформлення згаданого товару, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 96 151, 62 грн. та заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 19 230, 33 грн.

За таких обставин, ГУ ДПС у Сумській області вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними, а позовні вимоги – необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 17.01.2017 відкрито провадження у справі № 818/65/17, справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.01.2017 о 10 год. 00 хв.

На підставі клопотання представника відповідача, ухвалою суду від 26.01.2017 розгляд справи відкладено на 06.02.2017 о 09 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 06.02.2017, занесеною до журналу, в судовому засіданні оголошено перерву до 16 год. 00 хв. 08.02.2017.

Ухвалою суду від 08.02.2017, занесеною до журналу, в судовому засіданні оголошено перерву до 15 год. 30 хв. 14.02.2017.

Ухвалою суду від 14.02.2017, занесеною до журналу, в судовому засіданні оголошено перерву до 16 год. 30 хв. 15.02.2017.

Постановою суду від 15.02.2017 по справі № 818/65/17 позовні вимоги ПВП «Вибір» задоволено, податкові повідомлення-рішення від 11.01.2017 № 0000101408 та № 0000111408 визнані протиправними та скасовані.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017, апеляційна скарга ГУ ДФС у Сумській області залишена без задоволення, а вказана постанова Сумського окружного адміністративного суду – без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021, касаційна скарга ГУ ДФС у Сумській області задоволена, рішення першої та апеляційної інстанцій скасовані, справа № 818/65/17 направлена на новий розгляд.

Ухвалою суду від 04.02.2021, справа № 818/65/17 прийнята до провадження, підготовче засідання призначено на 02.03.2021 о 10 год. 00 хв., встановлені строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 02.03.2021, занесеною до протоколу, у зв`язку з неприбуттям представника відповідача, підготовче засідання відкладено на 17.03.2021 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 17.03.2021, відповідача ГУ ДФС у Сумській області замінено на правонаступника – ГУ ДПС у Сумській області, підготовче засідання відкладено на 06.04.2021 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 06.04.2021, на підставі клопотання відповідача, підготовче засідання відкладено на 21.04.2021 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 21.04.2021, підготовче провадження по справі № 818/65/17 закрито, справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12.05.2021 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 12.05.2021, занесеною до протоколу, в судовому засіданні оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 02.06.2021.

Ухвалою суду від 24.05.2021, у зв`язку з відрядженням головуючого судді, розгляд справи відкладено на 07.06.2021 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 07.06.2021, занесеною до протоколу, в судовому засіданні оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 24.06.2021.

В судове засідання 24.06.2021 сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не прибули, від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Таким чином, з огляду на наведене, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.

IV. Обставини справи

Відповідно до митних декларацій № 805130000/2014/000660 від 27 січня 2014 року, № 209120000/2014/803069 від 03 лютого 2014 року, № 209120000/2014/803932 від 11 лютого 2014 року та № 209120000/2014/803938 від 11 лютого 2014 року, ПВП «Вибір» здійснило митне оформлення ввезеного на митну територію України товару "Високопротеінове борошно (відходи) "TRADKON SPC-500P" за кодом УКТ ЗЕД 2304000000 зі ставкою ввізного мита 0%.

Після завершення митного оформлення вказаного товару та випуску його у вільний обіг, на підставі наказу № 959 від 28 листопада 2016 року та повідомлення № 120/10/18-28-1410-10/30608151 від 30 листопада 2016 року, у період з 05 грудня 2016 року по 16 грудня 2016 року посадовими особами ГУ ДФС у Сумській області проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання митного законодавства під час класифікації товару "Високопротеінове борошно (відходи) "TRADKON SPC-500P".

За результатами перевірки 22 грудня 2016 року складено акт № 255/14-10/30608151, згідно з яким, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем частини 1 статті 257, статті 278, пункту 1 частини 1 статті 289, частини 1 статті 295, частини 1 статті 297 Митного кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 96 151, 62 грн., а також, порушення вимог підпункту «в» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 19 230, 33 грн.

За змістом акту перевірки, зазначених висновків ГУ ДФС у Сумській області дійшло внаслідок опрацювання класифікаційних рішень про визначення коду товару, зокрема, рішення Івано-Франківської митниці ДФС від 27 січня 2014 року № КТ-206000003-0001-2014, яким код імпортованого ТОВ «ВУДГОФФ» товару "Соєвий продукт "TRADKON SPC-500P" за УКТ ЗЕД змінено з 2304000000 (ставка мита 0%) на 2309909690 (ставка мита 10%).

На підставі висновків акту перевірки, 11.01.2017 відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення № 0000101408 про збільшення грошового зобов`язання за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, 120 189, 53 грн., з яких: 96 151, 62 грн. основний платіж, 24 037, 91 грн. штрафні (фінансові) санкції; та податкове повідомлення-рішення № 0000111408 про збільшення грошового зобов`язання по податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, 34 037, 91 грн., з яких: 19 230, 33 грн. основний платіж, 4 807, 58 грн. штрафні (фінансові) санкції.

V. Норми права які регулюють спірні правовідносини та їх застосування

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, а також справляння митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі – МК України, Кодекс).

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України, митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а митним контролем – сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 246 МК України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За змістом частини 1 статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина 5 статті 255 МК України).

За змістом статті 69 МК України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньо-економічної діяльності (УКТ ЗЕД). Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за № 1085/21397.

Пунктом 4 розділу ІІІ вказаного Порядку встановлено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку, у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу, декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно зі статтею 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій. Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Частиною 1 та 3 статті 345 МК України передбачено, що документальною перевіркою є сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

За змістом частин 1 та 2 статті 351 МК України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться, зокрема, у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що під час митного оформлення товарів, які ввозяться на територію України, митний орган зобов`язаний перевіряти, в тому числі, правильність визначення декларантом коду товару за УКТ ЗЕД, враховуючи Пояснення до УКТ ЗЕД, рекомендації центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи та інформацію, яка міститься у базі даних «Класифікаційні рішення» програми «Інспектор 2006». У разі відсутності розбіжностей за результатами такої перевірки, митне оформлення імпортованого товару завершується.

Після завершення митного оформлення товару, Митний кодекс України передбачає можливість здійснення митного контролю, в тому числі, за умови встановлення органом контролю ознак можливого порушення митного законодавства. При цьому, встановити ознаки можливого порушення, орган контролю може лише на підставі дослідження електронних копій митних декларацій, або інформації, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності чи виробників товару, який імпортується, або висновків експертів. Встановлення ознак можливого порушення митного законодавства на підставі інших документів, що могло б зумовити призначення перевірки, Митним кодексом України не передбачено.

VI. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору

Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ГУ ДПС у Сумській області стверджує про наявність підстав для призначення перевірки та неправильне зазначення у митних деклараціях коду імпортованого товару за УКТ ЗЕД.

Втім, дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на таке.

У цій справі судом встановлено, що підставою для проведення перевірки ПВП «Вибір», ГУ ДФС у Сумській області визначило пункт 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, а саме: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи. При цьому, висновків про наявність вказаних ознак, відповідач дійшов за результатами опрацювання класифікаційного рішення про визначення коду товару.

Отже, передумовою проведення перевірки позивача, став аналіз не електронних митних декларацій чи інформації, яка стосується імпортованого товару, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або виробників цього товару, а рішення про визначення коду товару, прийняте іншим митним органом, тобто, документу, аналіз змісту якого, згідно з Митним кодексом України, не зумовлює виникнення у контролюючого органу права проводити перевірку.

За таких обставин, суд робить висновок про відсутність у ГУ ДФС у Сумській області підстав для проведення документальної невиїзної перевірки ПВП «Вибір» з питань дотримання законодавства під час митного оформлення товарів за митними деклараціями № 805130000/2014/000660 від 27.01.2014, № 209120000/2014/803069 від 03.02.2014, № 209120000/2014/803932 від 11.02.2014 та № 209120000/2014/803938 від 11.02.2014.

Крім того, суд зазначає, що під час митного оформлення товару "Високопротеінове борошно (відходи) "TRADKON SPC-500P" за вказаними митними деклараціями, на виконання пункту 4 розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, митний орган зобов`язаний був перевірити заявлений декларантом код товару за УКТ ЗЕД, на відповідність відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС.

Тобто, при митному оформленні згаданого товару, здійснюючи контроль правильності визначення коду УКТ ЗЕД, митний орган зобов`язаний був врахувати рішення Івано-Франківської митниці ДФС про визначення коду товару № КТ-206000003-0001-2014 від 27.01.2014, аналіз змісту якого в подальшому став підставою для проведення перевірки.

Невиконання чи неналежне виконання митним органом зазначеного обов`язку, на переконання суду, не може бути підставою для проведення перевірки позивача після завершення митного оформлення товарів та донарахування податкових зобов`язань.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як убачається з матеріалів справи, основним доказом неправильного визначення коду УКТ ЗЕД імпортованого ПВП «Вибір» за митними деклараціями № 805130000/2014/000660 від 27.01.2014, № 209120000/2014/803069 від 03.02.2014, № 209120000/2014/803932 від 11.02.2014 та № 209120000/2014/803938 від 11.02.2014 товару, відповідач визначає рішення Івано-Франківської митниці ДФС про визначення коду товару № КТ-206000003-0001-2014 від 27.01.2014, прийняте під час митного оформлення товару ТОВ «ВУДГОФФ» за митною декларацією № 206060000/2013/008336 від 24.12.2013, а також, інші документи, які надавались декларантом під час цього митного оформлення.

Суд приймає до уваги ту обставину, що рішення митного органу про визначення коду товару, за своєю суттю, є формою вираження думки суб`єкта владних повноважень щодо необхідності класифікації імпортованого товару у тій чи іншій категорії УКТ ЗЕД. При цьому, декларант, відносно якого винесене таке рішення, має право або погодитись з ним, або оскаржити його. Разом з тим, право інших осіб, окрім декларанта чи уповноваженої ним особи, на оскарження такого рішення митне законодавство не встановлює.

Отже, з огляду на те, що декларант ТОВ «ВУДГОФФ» не скористався своїм правом на оскарження рішення про визначення коду товару № КТ-206000003-0001-2014 від 27.01.2014, а у ПВП «Вибір» таке право відсутнє, суд робить висновок, що це рішення не можу бути достатнім беззаперечним доказом на підтвердження неправильного визначення позивачем коду імпортованого товару за УКТ ЗЕД у митних деклараціях № 805130000/2014/000660 від 27.01.2014, № 209120000/2014/803069 від 03.02.2014, № 209120000/2014/803932 від 11.02.2014 та № 209120000/2014/803938 від 11.02.2014.

Таким чином, ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, обґрунтованість позовних вимог про їх скасування.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Приватного виробничого підприємства "Вибір" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області № 0000101408 від 11.01.2017.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області № 0000111408 від 11.01.2017.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик