Ухвала суду № 97972318, 29.06.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

29 червня 2021 року Справа № 480/6234/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Осіпової О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради, Управління “Інспекція з благоустрою міста Суми”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Коменерго-Суми”, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконними та скасування пунктів рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради, Управління «Інспекція з благоустрою міста Суми», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Суми», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій з урахуванням уточнень просить:

- визнати незаконним та скасувати п. 6 та п. 7 рішення Сумської міської ради від 17.03.2020 р. № 155 «Про демонтаж незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території міста Суми» про демонтаж елементів благоустрою (дерев`яного та металевого паркану (сітки), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати відповідачів відновити становище, яке існувало до порушення права шляхом відновлення огорожі та прибирання сміття на земельній ділянці кадастровий номер 5910136600:18:005:0042, за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 28 вересня 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

22.10.2020 р. позивач подав до суду уточнення до позовної заяви та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 23.10.2020р. розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 14 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

29.06.2021р. від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам - Сумській міській раді та іншим підпорядкованим їй структурним підрозділам, Виконавчому комітету Сумської міської ради, Управління "Інспекція з благоустрою міста Суми" Сумської міської ради, Товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Суми» виконувати будь-яке облаштування на території сформованої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0426 га, кадастровий номер 5910136600:18:005:0042, на якій знаходиться зареєстроване нерухоме майно позивача - об`єкт незавершеного будівництва - трансформаторна підстанція (48% готовності).

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що з моменту незаконного демонтажу належного їй паркану та до даного часу відповідачами вчиняються незаконні дії по знищенню належного їй майна – трансформаторної підстанції, зокрема на цій земельній ділянці з`являються тренажери, гойдалки та лавки, заїжджає вантажна техніка (автомобілі КАМАЗ та екскаватор), були проведені земляні роботи по вивозу будівельного сміття, пошкоджена плита перекриття, розташована поверх фундаменту трансформаторної підстанції. Отже, відповідачами проводяться дії щодо руйнування її майна та зведення дитячого майданчика по периметру та на самому об`єкті недобудови, який їй належить. Оскільки існує реальна небезпека заподіяння шкоди як мешканцям прилеглих будинків, так і нерухомості, що їй належить на праві приватної власності; її правам, свободам та інтересам, то є переконливі підстави вважати, що незабезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів.

Розгляд поданої заяви про забезпечення адміністративного позову здійснюється на підставі частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення учасників справи.

Визначаючись щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній адміністративній справі, суд враховує таке.

Підстави забезпечення позову визначені статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, а тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному конкретному випадку, виходячи з наданих доказів, встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Статтею 151 КАС України передбачено види забезпечення позову.

Так, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі №826/9263/17 (адміністративне провадження №К/9901/44796/18), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У даному випадку судом не встановлено обставин, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов`язують можливість забезпечення позову.

В своїй заяві позивач зазначив, що заявлення клопотання про забезпечення адміністративного позову фактично спрямоване на захист порушеного права власності позивача на нерухоме майно.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом заявленого позову є рішення суб`єкта владних повноважень щодо демонтажу елементу благоустрою - паркану, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який огороджував належне позивачу майно – будівельний майданчик, а метою заявленого клопотання про забезпечення позову є захист її права власності на трансформаторну підстанцію від порушень з боку відповідачів, які мають дозвіл на облаштування території за цією адресою, а компетенція адміністративного суду не поширюється на справи з приводу захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних та земельних відносин.

Також суд звертає увагу, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду під час розгляду адміністративної справи.

Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів, наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №480/6234/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя О.О. Осіпова