Ухвала суду № 97964425, 16.06.2021, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ УХВАЛА

16 червня 2021 року м. Харків Справа № 913/479/18

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши заяву з додатковими грошовими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС" без номеру від 04.12.2018 про визнання грошових вимог до боржника у справі за заявою кредитора – Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС" (місцезнаходження: пр-т. Соборності, буд. 15/17, офіс 13, м. Київ),

до боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИВАРНИК" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 7-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область)

про банкрутство.

Секретар судового засідання Ведькало М.С.

У засіданні брали участь:

від кредитора (в режимі відеоконференції): адвокат Филик А.І., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ № 000259 від 17.09.2015, ордер серія АА №1107614 від 25.05.2021;

від арбітражного керуючого (в режимі відеоконференції): розпорядник майна боржника Лобода В.О., свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1132 від 12.07.2013;

від боржника: адвокат Терновська М.Л., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5154 від 30.08.2018, ордер серія АХ № 1053406 від 28.05.2021.

ВСТАНОВИВ:

01.11.2018 Господарським судом Луганської області відкрито провадження у справі №913/479/18 про банкрутство ТОВ "ЛИВАРНИК"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; визнано безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" в розмірі 4671355,98 грн основного боргу (четверта черга) та 17620,00 грн судового збору за подання заяви про відкриття справи про банкрутство боржника (перша черга вимог кредиторів); введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Максимова І. М.

05.11.2018 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднене оголошення № 55329 про відкриття провадження у справі №913/479/18 про банкрутство ТОВ "ЛИВАРНИК".

04.12.2018 ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" звернулося до Господарського суду Луганської області із заявою б/н від 04.12.2018 з додатковими грошовими вимогами до боржника, в якій просить визнати та внести до реєстру вимог кредиторів додаткові грошові вимоги у сумі 58315236,28 грн, яка включає 4671355,98 грн - визнаних ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.11.2018, з яких: 21144,00 грн - до першої черги вимог кредиторів); 58294092,28 грн - до четвертої черги вимог кредиторів та 11 600 000,00 грн - вимоги забезпечені заставою боржника.

06.05.2019 до Господарського суду Луганської області надійшла заява (уточнена) ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" (вх. №1426/19 від 06.05.2019) про додаткові грошові вимоги до боржника, в якій просить визнати та внести до реєстру вимог кредиторів додаткові грошові вимоги у сумі 53160903,34 грн, яка не включає 4671355,98 грн, що визнані ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.11.2018, як безспірні грошові вимоги, з яких:

- 3524,00 грн витрат на оплату судового збору за подання заяви про додаткові грошові вимоги - до першої черги вимог кредиторів;

- 53157379,34 грн - до четвертої черги вимог кредиторів.

Крім того ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" у поданій заяві просить окремо внести до реєстру вимог кредиторів забезпечені заставою вимоги на суму 11600 000,00 грн і відомості про майно, яке знаходиться в заставі у кредитора згідно договору застави товарів в обороті від 21.05.2013 № 01.13/ТОВ з додатковими угодами до нього, договору застави рухомого майна №17.12-01.ІЗ/ЗРМ-2 з додатковими угодами до нього, договору застави рухомого майна № 01.13/ЗРМ з додатковими угодами до нього, договору застави товарів в обороті від 21.05.2013 № 17.12/13/ТОВ з додатковими угодами до нього, договору застави рухомого майна № 17.12/ЗРМ з додатковими угодами до нього.

В обґрунтування додаткових грошових вимог ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" посилається на порушення ТОВ "ЛИВАРНИК" зобов`язань щодо сплати грошових коштів як поручителем за укладеним кредитним договором № 01.13 від 21.01.2013 та порушенням ТОВ "ЛИВАРНИК" зобов`язань щодо сплати грошових коштів як позичальником за укладеними кредитними договорами № 17.12 від 26.07.2012 та № 05.14 від 06.03.2014.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 визнано обґрунтованими грошові вимоги до боржника - ТОВ "ЛИВАРНИК", зокрема ініціюючого кредитора - ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" додаткові грошові вимоги у розмірі 53157379,34 грн, з яких: 38079866,94 грн основний борг заборгованість по тілу кредиту та 15077512,18 грн заборгованість за процентами (четверта черга згідно статті 45 Закону №4212), а також віднесено до першої черги вимог кредиторів 3524,00 грн витрат на оплату судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора. Затверджено реєстр вимог кредиторів у справі №913/479/18 про банкрутство ТОВ "ЛИВАРНИК" до якого включено вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" у загальному розмірі 57828735,32 грн (четверта черга статті 45 Закону №4212), а також віднесено до першої черги вимог кредиторів 3524,00 грн витрат на оплату судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора та 17620,00 грн судового збору за подання заяви про відкриття справи про банкрутство боржника.

Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів забезпечені заставою вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" на суму 11600000,00 грн і відомості про майно, яке знаходиться в заставі у кредитора згідно договору застави товарів в обороті від 21.05.2013 № 01.12/ТОВ з додатковими угодами до нього, договору застави рухомого майна від № 17.12-01.13/ЗРМ-2 з додатковими угодами до нього, договору застави товарів в обороті від 21.05.2013 № 17.12/13/ТОВ з додатковими угодами до нього, договору застави рухомого майна № 17.12/ЗРМ з додатковими угодами до нього.

Всього визнано вимоги кредиторів - 76799237,79 грн (65199237,79 грн та з урахуванням забезпечених 11600000,00 грн).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18 в частині визнання додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" у розмірі 53157379,34 грн та в частині затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "ЛИВАРНИК" у складі додаткових вимог ініціюючого кредитора ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" у загальному розмірі 57828735,32 грн скасовано частково.

Абзац другий пункту 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі № 913/479/18 викладено в такій редакції:

"2.Визнати обґрунтованими грошові вимоги до боржника ТОВ "ЛИВАРНИК" наступних кредиторів: ініціюючого кредитора - ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" додаткові грошові вимоги у розмірі 19004261,04 грн, з яких 13179224,35 грн заборгованості по тілу кредиту та 5825036,69 грн заборгованості по процентам за користування кредитом (четверта черга стаття 45 Закону № 4212), а також віднести до першої черги вимог кредиторів 3 524,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора".

Абзац другий пункту 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі № 913/479/18 викладено в такій редакції:

"3. Затвердити реєстр вимог кредиторів у справі №913/479/18 про банкрутство боржника ТОВ "ЛИВАРНИК" у складі вимог наступних кредиторів: ініціюючого кредитора - ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" у загальному розмірі 23 675 617,02 грн (четверта черга стаття 45 Закону №4212), а також віднести до першої черги вимог кредиторів 3524,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора та 17620,00 грн судового збору за подання заяви про відкриття справи про банкрутство боржника".

Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.10.2019 абзац шостий пункту 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18 викладено в такій редакції: "Всього визнано вимоги кредиторів - 42646119,49 грн (31046119,49 грн та з урахуванням забезпечених 11600 000,00 грн)."

Постановою Верховного Суду від 10.12.2019 постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18 в частині визнання додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" до ТОВ "ЛИВАРНИК" у розмірі 19004 261,04 грн, з яких 13179224,35 грн заборгованості по тілу кредиту та 5825036,69 грн заборгованості по процентам за користування кредитом та в частині затвердження реєстру вимог кредиторів у справі № 913/479/18 щодо вказаних грошових вимог ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" скасовано. Справу в цих частинах направлено на новий розгляд до Господарського суду Луганської області. Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.10.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18 в частині визначення загальної суми визнаних кредиторських вимог скасовано. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 у справі №913/479/18 в частині відмови у визнанні додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" до ТОВ "ЛИВАРНИК" у розмірі 33948306,86 грн, які виникли на підставі кредитного договору від 21.01.2013 №01.13 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.06.2020 відхилено повністю додаткові вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" до ТОВ "ЛИВАРНИК" у розмірі 19004261,04 грн, з яких 13179224,35 грн заборгованості по тілу кредиту та 5825036,69 грн заборгованості по процентам за користування кредитом.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.06.2020 у справі 913/479/18 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2021 постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.06.2020 у справі № 913/479/18 скасовано повністю.

Справу №913/479/18 направлено в частині кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС" на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Скасовуючи постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.06.2020, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду зазначено, що розглядаючи кредиторські вимоги суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання. Визначаючи розмір заборгованості боржника, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений кредитором розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково – зазначити аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є обов`язком суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2021 заяву ініціюючого кредитора ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" про визнання додаткових грошових вимог передана на розгляд судді Яресько Б.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.05.2021 призначено розгляд додаткових грошових вимог ТОВ "АСГАРД ФІНАНС".

13.05.2021 від судді Яресько Б.В. надійшла заява про самовідвід.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.05.2021 заяву судді Яресько Б.В. від 13.05.2021 про самовідвід у справі №913/479/18 задоволено.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Луганської області №95-р від 13.05.2021, у зв`язку із задоволенням заяви судді Яресько Б.В. про самовідвід, відповідно до ст. 32, 40 Господарського процесуального кодексу України призначено повторний автоматизований розподіл заяви.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС" про визнання додаткових грошових вимог до боржника у праві №913/479/18 передано на розгляд судді Масловському С.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.05.2021 призначено розгляд додаткових грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС" у справі № 913/479/18 у судовому засіданні на 01.06.2021 о 12 годині 30 хвилин.

У судовому засіданні 01.06.2021 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду додаткових грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС" до боржника на 16.06.2021 об 11 год 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

31.05.2021 на адресу Господарського суду Луганської області від арбітражного керуючого – розпорядника майна Лободи В.О. боржника надійшли письмові пояснення №02-01/21 від 31.05.2021 щодо додаткових грошових вимог ТОВ "АСГАРД ФІНІНС", в яких зазначено, що оскільки на момент звернення кредитора до суду із заявою про визнання додаткових грошових вимог був чинний Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оцінка правової природи цих вимог повинна надаватись згідно з нормами зазначеного закону.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори з вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Проте, кредитор – ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" у визначений законом тридцятиденний строк хоча і подав до господарського суду тільки письмову заяву з додатковими вимогами до боржника, але в зазначений законом строк не подав документів, що їх підтверджують. Крім того, 06.05.2019 кредитором було подано уточнену заяву про додаткові грошові вимоги; докази на підтвердження додаткових вимог були подані після спливу строку, встановленого законом, який є граничним.

Таким чином, як зазначає розпорядник майна боржника, відповідно до ч.4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ініціюючий кредитор ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" вважається особою, яка заявила додаткові вимоги після закінчення строку, встановленого для їх подання, тому не є конкурсним кредитором, а її вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами, розпорядником майна боржника зазначено, що відповідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин, нараховані заявником проценти за користування кредитними коштами після закінчення строку повернення кредиту – 15.02.2016, підлягають відхиленню в повному обсязі.

31.05.2021 на адресу Господарського суду Луганської області від боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИВАРНИК" надійшли письмові пояснення без номеру від 28.05.2021 на заяву кредитора про додаткові грошові вимоги, в яких проти визнання додаткових грошових вимог ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" боржник заперечив, виходячи з нижчевикладеного.

Щодо норм законодавства, які підлягають застосуванню під час розгляду додаткових грошових вимог боржником зазначено, що за змістом ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно – правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 5 Цивільного кодексу України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Приписами ч.3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Правова позиція щодо застосування частини першої ст. 58 Конституції України та статті 5 Цивільного кодексу України про застосування до спірних правовідносин норм закону, які були чинними на момент їх виникнення, узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 13.02.2018 у справі №916/4737/14.

За таких обставин, боржник зазначає, що суд повинен керуватися нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №4212, який був чинним на момент відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЛИВАРНИК" та звернення ініціюючого кредитора із заявою про додаткові грошові вимоги 04.12.2018, уточненою заявою 06.05.2019.

Боржником зазначено, що в порушення приписів ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" ані до заяви про додаткові грошові вимоги від 04.12.2018, ані в подальшому при розгляді грошових вимог в суді першої інстанції не було надано копій до матеріалів справи та оригіналів для огляду судом первинної документації на підтвердження факту надання кредиту банком у вказаних заявником сумах, зокрема первинних доказів надання кредиту та нарахування відсотків у заявлених сумах, докази погашення грошових вимог кредитора на момент передання права вимоги.

При цьому, копії меморіальних ордерів на підтвердження факту видачі кредиту подані кредитором – 05.03.2020.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛИВАРНИК" зазначено, що факт підписання боржником кредитного договору, додаткових угод та відкриття Публічним акціонерним товариством "ПУМБ" позичальнику позичкового рахунку не є тотожними фактами отримання боржником коштів за кредитним договором, оскільки відповідно до кредитного договору датою надання кредиту вважається дата списання коштів з позичкового рахунку позичальника на підставі заяви на отримання кредитних коштів та факти отримання позичальником коштів повинні бути підтверджені відповідними первинними документами оформленими відповідно до вимог законодавства (заявами боржника на отримання кредитних коштів, платіжними дорученнями, меморіальними ордерами про надання кредитних коштів за договором, виписками з рахунків про рух грошових коштів за кредитним договором).

Проте, як зазначено боржником, з наданих кредитором копій меморіальних ордерів вбачається, що вони не містять посади осіб банку, відповідальних за здійснення операції та правильність їх оформлення та не містять особистих підписів або інших даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні операції. Відповідно до акту приймання – передачі документів від 25.09.2017, який є додатком до договору вбачається, що заяви боржника на отримання кредитних коштів первісним кредитором новому кредитору не передавались; а виписка по особовому рахунку не відображає рух коштів в обсягах відповідно до дат та сум надання банком позичальнику кредитних коштів зазначених у меморіальних ордерах.

За таких обставин, на думку боржника, завірені ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" копії меморіальних ордерів, виписка по особовому рахунку не свідчать про те, що у ПАТ "ПУМБ" існувало право вимоги до боржника саме в тому обсязі, зазначеному у договорах про відступлення права вимоги.

Щодо основної заборгованості та відсоткам за користування кредитними коштами за кредитним договором №17.12 боржником зазначено, що нараховані відсотки є необґрунтованими та недоведеними, оскільки нараховані за період з 27.07.2015 по 15.02.2016, а з грошовими вимогами кредитор звернувся до суду тільки 04.12.2018, тобто з пропуском позовної давності.

В межах строку позовної давності заявлено вимогу про стягнення нарахованих відсотків, а саме: з 11.12.2015 по 10.01.2016 – 36,63 доларів США та 271,64 російських рублів; за період з 11.01.2016 по 10.02.2016 – 11,98 доларів США та 271,64 російських рублів; за період з 11.02.2016 по 15.02.2016 – 5,81 доларів США та 43,09 російських рублів.

За таких обставин, ТОВ "ЛИВАРНИК" просить суд застосувати строки позовної давності до нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором №.17.12.

01.06.2021 на адресу Господарського суду Луганської області від кредитора – ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" надійшли письмові пояснення щодо додаткових грошових вимог від 31.05.2021, та зазначено, що кредитором не було порушено строки звернення до суду з грошовими вимогами до боржника, незалежно від того, що додаткові докази на підтвердження заявленої суми були подані поза межами тридцятиденного строку.

Щодо грошових вимог, ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" зазначено, що у зв`язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за кредитними договорами утворилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 425454,60 доларів США (еквівалент – 11861490,88 грн) та 3154359,00 російських рублів (еквівалент – 1317733,47).

01.09.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роенко І.В. було вчинено виконавчий напис №699 з приводу стягнення з ТОВ "ЛИВАРНИК" на користь ПАТ "ПУМБ" прострочених платежів за зобов`язанням за основною сумою кредиту по кредитному договору №17.12 від 26.07.2012 в розмірі 425454,60 доларів США (еквівалент – 11861490,88 грн) та 3154359,00 російських рублів (еквівалент – 1317733,47).

16.01.2017 Відділом примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №52228863 з виконання зазначеного виконавчого документа.

25.09.2017 між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" укладено договір №1983/61.1 про відступлення права вимоги за кредитним договором №17.12. від 26.07.2012.

За таких обставин, на думку ТОВ "АСГАРД ФІНАНС", грошові вимоги в розмірі 12357153,54 грн є безспірними.

Оскільки, заборгованість боржником погашена не була, ТОВ "АСГАРД ФІНАНС", відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з боржника індекс інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми по кредитному договору №17.12. від 26.07.2012 за період з 02.09.2016 по 03.12.2018 в розмірі 4613131,12 грн, в тому числі 3777581,67 грн – інфляційні нарахування, 835549,45 – 3% річних.

Щодо грошових вимог, які виникли на підставі кредитного договору №05.14 від 06.03.2014, кредитором зазначено наступне.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 у справі №908/2109/16 стягнуто солідарно з ТОВ "ЛИВАРНИК" та ПАТ "Луганський ЛМЗ" на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість за основною сумою кредиту в сумі 620000,00 грн та 8724000,00 російських рублів, заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 97752,41 грн та 768996,16 російських рублів; стягнуто з ТОВ "ЛИВАРНИК" витрати по сплаті судового збору у розмірі 36793,35 грн.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.11.2018 у справі №913/479/18 визнано безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора – ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" до боржника в розмірі 4761355,98 грн основного боргу. Грошові вимоги обґрунтовані невиконанням боржником рішення Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 у справі №908/2109/16.

Оскільки, кредитор звернувся до господарського суду Запорізької області та рішенням суду було стягнуто заборгованість з боржника, беручи до уваги правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, ініціюючим кредитором припинилось нарахування відсотків за користування кредитом, згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України.

Проте, у ініціюючого кредитора не припинилось право нараховувати відсотки та інфляційні втрати, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" просить суд стягнути з боржника 3% річних та індекс інфляції за весь час прострочення за кредитним договором №05.14 від 06.03.2014 в розмірі 1584600,63 грн, в тому числі: 1286574,48 грн – інфляційні нарахування, 298026,15 грн – 3% річних.

Дослідивши подані ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" письмові пояснення щодо додаткових грошових вимог від 31.05.2021, господарським судом зазначено, що відповідно приписами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що під час розгляду грошових вимог кредитор не позбавлений можливості подання до суду пояснень, уточнень, документів, які за своїм наслідком та змістом не змінюють суті заявлених вимог, не впливають на результати їх розгляду, а фактично конкретизують (усувають неточності розуміння та сприйняття) заявлені вимоги, спростовують аргументи учасників справи щодо цих вимог.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" звертаючись до суду з письмовими поясненнями щодо додаткових грошових вимог від 31.05.2021, заявило нову вимогу про стягнення з боржника 3% річних та інфляційних нарахувань, яка за своїм змістом змінює суть первісної вимоги про визнання грошових вимог до боржника, тому господарський суд не приймає до розгляду письмові пояснення ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" щодо додаткових грошових вимог.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС" про визнання додаткових грошових вимог до боржника, судом встановлено наступне.

26.07.2012 між ПАТ "ПУМБ" (банк) та ТОВ "ЛИВАРНИК" (позичальник) укладено кредитний договір № 17.12 (далі - Кредитний договір 1) зі змінами та доповненнями внесеним до нього додатковими угодами: №1 від 21.05.2013, №2 від 18.09.2013, №3 від 20.01.2014, №4 від 19.02.2014, №5 від 06.03.2014, №6 від 11.06.2014, №7 від 30.07.2015, №8 від 21.08.2015, №9 від 27.10.2015, №10 від 30.10.2015, №11 від 30.11.2015.

Відповідно до умов Кредитного договору 1 (в редакції додаткової угоди №11 від 30.11.2015) банк зобов`язався надати позичальнику мультивалютний кредит у такому розмірі: з дати укладення додаткової угоди №11 до цього договору позичальнику надається кредит в розмірі еквівалентному 473300,61 доларів США, який розраховується як сума заборгованості у валюті долари США станом на 17.09.2015 в розмірі 425454,60 доларів США та еквівалент доларів США, фактичної заборгованості у російських рублях на дату 17.09.2015 - 3154359,00 російських рублів, яка розрахована за крос-курсом станом на 17.09.2015, а позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Згідно з пунктом 1.2 Кредитного договору 1 (в редакції додаткової угоди №10 від 30.10.2014) кредит надається позичальнику у вигляді непоновлювальної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування, що зменшується протягом дії цього договору у відповідну дату до відповідного розміру, в порядку та на умовах, зазначених в пп. 6.1.1. цього договору.

Відповідно до підпункту 6.1.1 цього (в редакції додаткової угоди №11 від 30.11.2015) кредит підлягає поверненню частинами в розмірах та строки, зазначені в наведеному нижче графіку:

- для частини кредиту (траншу), наданої в російських рублях та доларах США, в третій період користування кредитом позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом не пізніше 15.02.2016 (у випадку не продовження кредитування на четвертий період користування кредитом);

- для частини кредиту (траншу), наданої в російських рублях та доларах США, в четвертий період користування кредитом (у випадку продовження кредитування на четвертий період користування кредитом) позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом не пізніше 20.05.2016.

Відповідно до п. 7.2.1. договору (в редакції додаткової угоди №11 від 30.11.2015) проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі:

- 10,3% річних (із розрахунку 360 днів на рік) – для частини кредиту (траншу), наданої в доларах США. Процента ставка для частини кредиту, наданої у валюті долари США у зазначеному розмірі діє, починаючи з 16 лютого 2016;

- 11,0% річних (із розрахунку 360 днів на рік) – для частини кредиту (траншу), наданої в російських рублях. Процентна ставка для частини кредиту, наданої у валюті російські рублі у зазначеному розмірі діє, починаючи з 16 лютого 2016.

У період з 01.08.2015 по 15.02.2016 включно, проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі:

- 0,1% річних (із розрахунку 360 днів на рік) для частини кредиту (траншу), наданої в доларах США;

- 0,1% річних (із розрахунку 360 днів на рік) для частини кредиту (траншу), наданої в російських рублях.

Відповідно до підпункту 7.2.1.1 кредитного договору 1 (в редакції додаткової угоди №11 від 30.11.2015) у випадку невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) зобов`язань/умов, встановлених пп.10.3.7.1 та/або 10.3.7.2 цього договору (одного, декількох або сукупності зазначених зобов`язань) незважаючи на положення п. 7.2.1 цього договору, процентна ставка за користуванням кредитом становить:

- 11,3% річних (із розрахунку 360 днів на рік) для частини кредиту, наданої у валюті долари США у зазначеному розмірі діє, починаючи з 16.02.2016;

- 12,0% річних (із розрахунку 360 - для частині кредиту, наданої у валюті російські рублі у зазначеному розмірі діє, починаючи з 16.02.2016.

У період з 01.08.2015 по 15.02.2016 включно, положення пункт 7.2.1.1 цього договору не застосовуються (п 7.2.1.2).

Період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 10 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком дата надання кредиту та/або перший банківський день після 10 числа (з його урахуванням) (п.7.2.2 договору); нараховані проценти повинні сплачуватися позичальником щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 10 числом кожного місяця (п. 7.2.4 Кредитного договору 2).

На виконання умов кредитного договору, відповідно до меморіального ордеру №LUGC6E1118564168 від 26.07.2012, №TR.5802431.20691.8558 від 27.05.2013, №TR.5801671.1551.9075 від 31.05.2013, №TR.5801671.201.8558 від 07.06.2013, №TR.5801671.1140.8558 від 07.06.2013, №TR.5801671.18652.9075 від 10.06.2013, №TR.5801671.19488.9075 від 10.06.2013, №TR.5801671.19105.8558 від 17.06.2013, №TR.5801671.520.8558 від 21.06.2013, №TR.5801671.27996.8558 від 25.06.2013, №TR.5801671.3138.8558 від 05.07.2013, №TR.5801671.1012.8558 від 09.07.2013, №TR.5801671.590.9075 від 11.07.2013, №TR.5801671.17945.9075 від 22.07.2013, №TR.5801671.18089.9075 від 22.07.2013, №TR.5801671.2361.8558 від 31.07.2013, №TR.5801671.2418.8558 від 01.08.2013, №TR.5801671.130865.9075 від 06.08.2013, №TR.5801671.371.9075 від 09.08.2013, №TR.5801671.19266.9075 від 12.08.2013, №TR.5801671.16423.9075 від 19.08.2013, №TR.5801671.127.9075 від 20.08.2013, банк перерахував позичальнику кредитні кошти в загальному розмірі 59932940 російських рублів, 860000 доларів США, що еквівалентно 21687289 грн 33 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за кредитним договором 1, відповідно до наданих заявником розрахунків у боржника утворилась заборгованість за основною сумою кредиту 425454,60 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на день подання заяви про визнання додаткових грошових вимог складає 11861490,88 грн, та 3154359,00 російських рублів, що становить 13179224 грн 35 коп.

Також, ТОВ "АСГРАД ФІНАНС" нараховані відсотки за користування кредитними коштами, а саме: за період до 26.07.2015 (включно), з 27.07.2016 по 10.01.2016 (включно) та за період з 11.01.2016 по 04.12.2018 (включно) - 143326,28 доларів США (що згідно з офіційним курсом НБУ на 04.12.2018 складає 3995874,49 грн) та 1135174,82 російських рублів (що згідно з офіційним курсом НБУ на 04.12.2018 складає 474219,28 грн).

Загальна заборгованість ТОВ "ЛИВАРНИК" як боржника за Кредитним договором 1 складає 4289533,82 російських рублів та 568780,88 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на день подання заяви, як зазначає кредитор, становить 17649318,11 грн.

01.09.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роєнко І.В. було вчинено виконавчий напис № 699 щодо стягнення з ТОВ "ЛИВАРНИК" на користь ПАТ "ПУМБ" прострочених платежів за зобов`язанням за основною сумою кредиту по Кредитному договору №17.12, укладеному 26.07.2012 між ТОВ "ЛИВАРНИК" та ПАТ "ПУМБ" з додатковими угодами до нього в розмірі 425454,60 дол. США, що еквівалентно станом на 01.09.2016 - 11096387,79 грн та 3154359,00 російських рублів, що еквівалентно станом на 01.09.2016 - 1260765,75 грн, на загальну суму 12357153,54 грн.

Оскільки у позасудовий спосіб боржник виконавчий напис не виконав, ПАТ "ПУМБ" пред`явив його до виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР ДДВС МЮУ), яким постановою від 16.01.2017 відкрито виконавче провадження №52228863 з виконання виконавчого документа.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018 у справі №826/13569/17 замінено стягувача у виконавчому провадженні № 52228863 з ПАТ "ПУМБ" на ТОВ "АСГАРД ФІНАНС".

Постановою ВПВР ДДВС МЮУ від 08.05.2018 замінено стягувача у виконавчому провадженні № 52228863 з ПАТ "ПУМБ" на ТОВ "АСГАРД ФІНАНС".

06.03.2014 між ПАТ "ПУМБ" (банк) та ТОВ "ЛИВАРНИК" (позичальник) укладено Кредитний договір № 05.14 (далі - Кредитний договір 2) зі змінами та доповненнями, внесеними до нього додатковими угодами: №1 від 21.03.2014, №2 від 11.06.2014, №3 від 27.10.2014, №4 від 27.02.2015, №5 від 30.11.2015, №6 від 30.12.2015.

Відповідно до умов Кредитного договору 2 банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі, еквівалентному 460000,00 дол. США, а позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Згідно з пунктом 1.2 Кредитного договору 2 (в редакції додаткової угоди №2 від 11.06.2014) кредит надається позичальнику у вигляді неповлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування, що зменшується протягом дії цього договору у відповідну дату до відповідного розміру, в порядку та на умовах, зазначених в пп. 6.1.1. цього договору.

Пунктом 6.1.1.1 Кредитного договору 2 (в редакції додаткової угоди №6 від 30.12.2015) передбачено, що кредит підлягає поверненню частинами в розмірах та строки, зазначені в наведеному нижче графіку для траншів, наданих в гривні: в перший період користування кредитом позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом, яка перевищує 352857,14 грн не пізніше 15.02.2016. У випадку не продовження кредитування на другий період користування кредитом позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом.

Згідно з пунктом 6.1.1.2 Кредитного договору 2 (в редакції додаткової угоди №5 від 31.11.2015) кредит підлягає поверненню частинами в розмірах та строки, зазначені в наведеному нижче графіку для траншів, наданих в російських рублях: в перший період користування кредитом позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом, яка перевищує 8100857,14 російських рублів не пізніше 15.02.2016. У випадку не продовження кредитування на другий період користування кредитом позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом.

Пунктом 7.2.1 кредитного договору 2 (в редакції додаткової угоди №5 від 30.11.2015) сторони домовились, що проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у наступних розмірах:

- проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у наступних розмірах: 23% (із розрахунку 365 днів на рік) - для частини кредиту, наданої у валюті гривня;

- 10,5% (із розрахунку 360 днів на рік) - для частини кредиту, наданої у валюті долари США;

- 13,0% річних (із розрахунку 360 днів на рік) - для частини кредиту, наданої у валюті російські рублі. Процентні ставки для зазначених частин кредиту (траншів) діють, починаючи з 16.02.2016.

У період з 01.08.2015 по 15.02.2016 включно проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі: 0,1% річних (із розрахунку 360 днів на рік)для частини кредиту (траншу), наданої у доларах США, російських рублях та гривнях.

Пунктом 7.2.1.1 Кредитного договору 2 ( в редакції додаткової угоди №5 від 30.11.2015) встановлено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання /ненастання/недотримання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) зобов`язань/умов, встановлених пп.10.3.8.2 та/або 10.3.8.3 цього договору (одного, декількох або сукупності зазначених зобов`язань) незважаючи на положення п. 7.2.1 цього договору, процентна ставка за користуванням кредитом становить:

- 24% річних (із розрахунку 365 днів на рік) для частини кредиту, наданої у валюті гривня у зазначеному розмірі діє, починаючи з 16.02.2016;

- 11,5% річних (із розрахунку 360 днів на рік) для частини кредиту, наданої у валюті долари США у зазначеному розмірі діє, починаючи з 16.02.2016;

- 14,0% річних (із розрахунку 360 - для частині кредиту, наданої у валюті російські рублі у зазначеному розмірі діє, починаючи з 16.02.2016.

У період з 01.08.2015 по 15.02.2016 включно, положення пункт 7.2.1.1 цього договору не застосовуються (п 7.2.1.2 Кредитного договору 2).

Згідно з пунктом 7.2.2 Кредитного договору 2 період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 10 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком дата надання кредиту та/або перший банківський день після 10 числа (з його урахуванням).

Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом (п. 7.2.3 Кредитного договору 2).

Нараховані проценти повинні сплачуватися позичальником щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 10 числом кожного місяця (п. 7.2.4 Кредитного договору 2).

Згідно з п. 7.2.6 Кредитного договору 2 та Додаткової угоди №6 від 30.12.2015 проценти нараховані, але не сплачені до 26.07.2015 включно, повинні бути сплачені боржником не пізніше 15.02.2016.

Згідно з п. 7.2.7 Кредитного договору 2 та Додаткової угоди №6 від 30.12.2015 проценти нараховані, але не сплачені за період з 27.07.2015 по 10.01.2016 включно, повинні бути сплачені Боржником не пізніше 31.01.2016.

На виконання умов кредитного договору, відповідно до меморіального ордеру №TR.6757778.3726.8558 від 21.03.2014, №TR.6737934.1794.9600 від 07.03.2014, банк перерахував позичальнику кредитні кошти в загальному розмірі 1450000 грн 00 коп., 872400,00 російських рублів, що еквівалентно 2267105,88 грн

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 у справі №908/2109/16 солідарно стягнуто з ТОВ "ЛИВАРНИК" та ПАТ "Луганський ЛМЗ" на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 620 000,00 грн та 8 724 000,00 російських рублів, заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 97 752,41 грн та 768 996,16 російських рублів; стягнуто з ТОВ "ЛИВАРНИК" витрати по сплаті судового збору у розмірі 36 793,35 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за кредитним договором 2, кредитором нараховані відсотки за користування кредитом за період до 26.07.2015 (включно), з 27.07.2016 по 10.01.2016 (включно) та за період з 11.01.2016 по 04.12.2018 (включно), які складають 348151 грн, 2897337,35 російських рублів, що еквівалентно, станом на день подання заяви про визнання додаткових грошових вимог до боржника 1210362 грн 68 коп.

25.09.2017 між ПАТ "ПУМБ" (первісний кредитор) та ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги №1983/61.1 від 25.09.2017 (далі - Договір № 1983/61.1 від 25.09.2017), відповідно до Преамбули якого ПАТ "ПУМБ" в якості кредитора, та ТОВ "ЛИВАРНИК" в якості боржника, уклали, зокрема: а)кредитний договір №05.14 від 06.03.2014 (зі змінами та доповненнями, викладеними в додаткових угодах); б) кредитний договір №17.12 від 26.07.2012 (зі змінами та доповненнями, викладеними в додаткових угодах (далі в договорі - кредитний договір).

За умовами пункту 2.1 Договору № 1983/61.1 від 25.09.2017 первісний кредитор відступає новому кредитору усі права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор приймає права вимоги та зобов`язується сплатити первісному кредитору ціну за відступлення прав вимоги.

Первісний кредитор має намір відступити новому кредитору всі права кредитора за договорами забезпечення, які укладені в забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами, а новий кредитор має намір набути такі права. Відступлення права вимоги за договорами забезпечення відбувається шляхом укладання окремих договорів відступлення права вимоги.

Згідно з підпунктом "в" пункту 2.1 Договору №1983/61.1 від 25.09.2017 загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 24.09.2017 (включно) складав 899573,78 грн, 14866666,50 російських рублів, 514294,33 дол. США, що за курсом НБУ на момент укладання цього договору становить 20278087,70 грн, та складається з наступного: основна сума кредиту - 620000,00 грн, 11878359,00 російських рублів, 425454,60 дол. США; проценти станом на 24.09.2017 - 279573,78 грн, 2988307,50 російських рублів, 88839,73 дол. США, судовий збір - 36793,34 грн.

Остаточна сума заборгованості за кредитним договором, що буде відступлена первісним кредитором новому кредитору зазначається сторонами в акті приймання-передачі прав вимог.

Відповідно до підпункту "а" пункту 280 Договору №1983/61.1 від 25.09.2017 ціна прав вимог за цим договором складає 3100000,00 грн, яку новий кредитор сплачує первісному кредитору в день укладання цього договору.

На виконання умов підпункту "а" пункту 280 Договору №1983/61.1 від 25.09.2017 новим кредитором перераховано первісному кредитору 4 400 000,00 грн за платіжним дорученням від 25.09.2017 № 6.

25.09.2017 між первісним кредитором та новим кредитором складено акт приймання-передачі прав вимоги, передбачений пунктом 2.2 Договору № 1983/61.1 від 25.09.2017.

За умовами пункту 4 цього акта загальний розмір заборгованості за Кредитними договорами відповідає встановленому розміру заборгованості в Договорі №1983/61.1 від 25.09.2017.

25.09.2017 між первісним кредитором та новим кредитором було підписано акт приймання-передачі документів до Договору № 1983/61.1 від 25.09.2017.

26.09.2017 на виконання умов Договору № 1983/61.1 від 25.09.2017 на адресу ТОВ "ЛИВАРНИК" первісним кредитором було направлено повідомлення про відступлення права вимоги, яке згідно відомостей сайту УДППЗ "Укрпошта" отримано боржником 06.10.2017.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору №17.12 від 26.07.2012, відповідно до меморіального ордеру №LUGC6E1118564168 від 26.07.2012, №TR.5802431.20691.8558 від 27.05.2013, №TR.5801671.1551.9075 від 31.05.2013, №TR.5801671.201.8558 від 07.06.2013, №TR.5801671.1140.8558 від 07.06.2013, №TR.5801671.18652.9075 від 10.06.2013, №TR.5801671.19488.9075 від 10.06.2013, №TR.5801671.19105.8558 від 17.06.2013, №TR.5801671.520.8558 від 21.06.2013, №TR.5801671.27996.8558 від 25.06.2013, №TR.5801671.3138.8558 від 05.07.2013, №TR.5801671.1012.8558 від 09.07.2013, №TR.5801671.590.9075 від 11.07.2013, №TR.5801671.17945.9075 від 22.07.2013, №TR.5801671.18089.9075 від 22.07.2013, №TR.5801671.2361.8558 від 31.07.2013, №TR.5801671.2418.8558 від 01.08.2013, №TR.5801671.130865.9075 від 06.08.2013, №TR.5801671.371.9075 від 09.08.2013, №TR.5801671.19266.9075 від 12.08.2013, №TR.5801671.16423.9075 від 19.08.2013, №TR.5801671.127.9075 від 20.08.2013, банк перерахував позичальнику кредитні кошти в загальному розмірі 59932940 російських рублів, 860000 доларів США, що еквівалентно 21687289 грн 33 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за кредитним договором №17.12 від 26.07.2012, у боржника утворилась заборгованість за основною сумою кредиту 425454,60 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на день подання заяви про визнання додаткових грошових вимог складає 11861490,88 грн, та 3154359,00 російських рублів, що становить 13179224 грн 35 коп.

Станом на час розгляду даної справи, боржником доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором №17.12 від 26.07.2012 до суду надано не було.

За таких обставин суд дійшов висновку, що грошові вимоги, які виникли на підставі кредитного договору №17.12 від 26.07.2012 в розмірі 13179224 грн 35 коп. є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають визнанню в повному обсязі.

Щодо відсотків за користування кредитним договором №05.14 від 06.03.2014, та відсотків за користування кредитним договором №17.12 від 26.07.2012, господарським судом зазначено наступне.

Згідно з ч.3 ст. 46 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін “користування чужими грошовими коштами” може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідно до положень частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами цього спору внаслідок припинення договору або пред`явлення вимоги до позичальника і невиконання відповідачем обов`язку повернути грошові кошти у визначений строк, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/1238/17 від 23.05.2018.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

А отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 від 28.03.2018.

З аналізу статей 598 - 609 Цивільного кодексу України слід дійти висновку, що рішення суду про стягнення грошової суми не є підставою для припинення зобов`язання.

Отже, наявність судових рішень про стягнення боргу та/або інших грошових сум за інші періоди невиконання боржником договірного зобов`язання, відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями, вчиненням інших процесуальних дій по виконанню рішень суду, за відсутності реального виконання боржником свого зобов`язання (добровільного чи примусового), не свідчать про припинення договірних правовідносин сторін та/або припинення зобов`язань.

За приписами частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини невиконання боржником зобов`язань з повернення суми одержаного кредиту у строк, встановлений кредитним договором №05.14 від 06.03.2014, встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 у справі №908/2109/16.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 у справі №908/2109/16 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИВАРНИК" та Публічного акціонерного товариства "Луганський ливарно-механічний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "ПУМБ" заборгованість за основною сумою кредиту в сумі 620000 грн 00 коп. та 8724000 російських рублів 00 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом за період з до 26.07.2015, та за період з 27.07.2015 по 10.01.2016, та за період з 11.01.2016 по 05.07.2016 в сумі 97752 грн 41 коп. та 768996 російських рублів 16 коп.

Судом встановлено, що кредитором заявлена вимога про визнання додаткових грошових вимог, а саме відсотків за користування кредитом №05.14 від 06.03.2014 за період з 06.07.2016 по 04.12.2018 в розмірі 1558513 грн 68 коп.

За таких обставин, враховуючи, що відповідно до кредитного договору №05.14 від 06.03.2014 датою повернення кредиту є 15.02.2016, з урахуванням того, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 у справі №908/2109/16 стягнуті з боржника відсотки за користування кредитом за період з 27.07.2015 по 10.01.2016, суд дійшов висновку, що вимога ТОВ "АСГРАД ФІНАНС" про визнання грошових вимог, які виникли на підставі кредитного договору №05.14 від 06.03.2014 а саме відсотки за користування кредитом за період з 06.07.2016 по 04.12.2018 не є законною, а тому судом відхиляється в повному обсязі.

Також, судом встановлено, що кредитором заявлена вимога про визнання додаткових грошових вимог, а саме відсотків за користування кредитом №17.12 від 26.07.2012 за період до 26.07.2015, з 27.07.2015 по 04.12.2018 в розмірі 4470093 грн 77 коп.

В той же час, боржником заявлено клопотання про застосування строків позовної давності щодо грошових вимог, які виникли на підставі кредитного договору №17.12 від 26.07.2012, а саме відсотки за користування кредитними коштами за період до 26.07.2015 (включно), з 27.07.2015 по 10.01.2016 (включно), та за період з 11.01.2016 по 04.12.2015 (включно).

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Кредитором заявлено вимогу про визнання грошових вимог, які виникли на підставі кредитного договору №17.12 від 26.07.2012, а саме відсотки за користування кредитними коштами за період до 26.07.2015 (включно), з 27.07.2015 по 10.01.2016 (включно), та за період з 11.01.2016 по 04.12.2015 (включно).

Враховуючи дату звернення позивача до суду (04.12.2018) та заявлений позивачем період нарахування відсотків за користування кредитом, а також клопотання боржника про застосування строку позовної давності, господарський суд дійшов висновку про відмову у визнанні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом за період з 27.07.2015 по 03.12.2015, на підставі ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Господарський суд зауважує, що позивачем у справі не надано доказів поважності причин пропуску строку позовної давності для звернення з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за вказаний період.

За розрахунком суду, зробленого за допомогою "Юридичної інформаційно – пошукової системи "Законодавство", сума відсотків за користування кредитом за період з 04.12.2015 до 15.02.2016 за кредитним договором №17.12 від 26.07.2012, яка підлягає визнанню судом, за період з:

- з 04.12.2015 до 10.01.2016 - 36,63 доларів США та 271,64 російських рублів,

- з 11.01.2016 до 10.02.2016 – 11,98 доларів США та 271,64 російських рублів,

- з 11.02.2016 до 15.02.2016 – 5,81 доларів США та 43,09 російських рублів, що еквівалентно, станом на день звернення до суду із заявою про визнання додаткових грошових вимог, та в загальному розмірі складає 1762 грн 17 коп.

Щодо відсотків за користування кредитом №17.12 від 26.07.2012 за період з 16.02.2016 по 04.12.2018, суд зазначає, що дана вимога ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" не відповідає приписам ст. 1048 Цивільного кодексу України щодо нарахування відсотків за користування кредитом лише в межах погодженого сторонами строку кредитування, а тому відхиляється судом в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частинами першою, четвертою статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент звернення із заявою про визнання додаткових кредиторських вимог) визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року.

В той же час, 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018, яким, відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, встановлено, що з дня введення в дію Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

З дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, подальший розгляд справи про банкрутство здійснюється відповідно до норм Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 -3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

вимоги кредиторів за договорами страхування;

витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Судом при новому розгляді додаткових грошових вимог взято до уваги вказівку Касаційного господарського суду у складів Верховного Суду висловлену у п. 123 постанови від 29.03.2021, що належним чином засвідченні копії кредитного договору №05.14 від 06.03.2014 та Договору про відступлення права вимоги № 1983/61.1 від 25.09.2017 за цим договором та Кредитним договором №17.12 від 26.07.2012 було подано ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" лише під час нового розгляду справи, а також, що копії таких договорів уже були подані заявником до суду разом із заявою ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЛИВАРНИК" б/н від 01.10.2018.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 29.03.2021 (п.126) зауважив, що розглядаючи кредиторські вимоги, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали заяви кредитора), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (див. mutatis mutandis висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 911/2548/18).

При новому розгляді додаткових грошових вимог, господарським судом прийнято до уваги, що копії Кредитного договору №17.12 від 26.07.2016 та Договору про відступлення права вимоги № 1983/61.1 від 25.09.2017, які були подані заявником до суду разом із заявою ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЛИВАРНИК" б/н від 01.10.2018.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" не було надано суду першої інстанції при первісному розгляді додаткових грошових вимог первинної документації, яка б підтверджувала факт надання кредиту банком у вказаних заявником сумах, зокрема, первинних документів надання кредиту та нарахування відсотків у заявлених сумах, докази погашення грошових вимог кредитора на момент передання права вимоги.

Господарським судом зазначено, що в силу статей 73, 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України Договір про відступлення прав вимоги № 1983/61.1 від 25.09.2017, кредитні договори, та меморіальні ордери, в своєї сукупності, є доказами, які підвереджують факт виникнення грошового зобов`язання, наявність у боржника зобов`язання щодо сплати заявленої кредитором суми, та факт відступлення права вимоги вказаного боргу від банку до заявника, обсяги такого відступлення.

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 29.03.2021 (п.116) зауважено, що у разі надання заявником разом з заявою в строк визначений статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (до 21.10.2019), статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства (від 21.10.2019) доказів, які в своїй сукупності свідчать про виникнення у боржника перед ним грошового зобов`язання, останній під час розгляду таких вимог не позбавлений можливості подання до суду пояснень, уточнень, документів, які за своїм наслідком та змістом не змінюють суті заявлених вимог, не впливають на результати їх розгляду, а фактично конкретизують (усувають неточності розуміння та сприйняття) заявлені вимоги, спростовують аргументи учасників справи щодо цих вимог. У такому випадку відсутня підстава для застосування до поданої кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника приписів частини шостої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", абзаців 2, 3 частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 29.03.2021 зазначає, що під час нового розгляду заяви ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів разом із заявою, перевірити їх, надати оцінку, та з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання.

Господарським судом взято до уваги, що меморіальні ордери на підтвердження факту видачі кредитних коштів були подані ТОВ "АСГАРД ФІНАНС" до суду під час нового розгляду додаткових грошових вимог - 05.03.2020, тобто після спливу 30-денного строку, встановленого ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент звернення із заявою про визнання додаткових кредиторських вимог) та ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, який діє з 21.10.2019.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що додаткові грошові вимоги ТОВ «АСГАРД ФІНАНС» на підставі заяви про додаткові грошові вимоги від 04.12.2018 та заяви (уточненої) від 06.05.2019 про додаткові грошові вимоги до боржника ТОВ «ЛИВАРНИК», в розмірі 13180986 грн 52 коп. (в тому числі: заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором №17.12. від 26.07.2012 в розмірі 13179224 грн 35 коп., відсотки за користування кредитом за кредитним договором №17.12. від 26.07.2012 в розмірі 1762 грн 17 коп.) є конкурсними, оскільки виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, однак докази, які у сукупності обґрунтовують додаткові грошові вимоги ТОВ «АСГАРД ФІНАНС» були подані після спливу 30-денного строку встановленого ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент звернення із заявою про визнання додаткових кредиторських вимог) та строку встановленого ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, який діє з 21.10.2019, та відповідно до ч.4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства підлягають включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ «ЛИВАРНИК», однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Керуючись ст. ст. 9, 45, 46, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС" без номеру від 04.12.2018 про визнання додаткових грошових вимог до боржника - задовольнити частково.

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 41372124) до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИВАРНИК" (код ЄДРПОУ 31444637) в розмірі 13180986 грн 52 коп., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором №17.12. від 26.07.2012 в розмірі 13179224 грн 35 коп., відсотки за користування кредитом за кредитним договором №17.12. від 26.07.2012 в розмірі 1762 грн 17 коп., без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

3. В іншій частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС" відхилити.

4. Розпоряднику майна внести до четвертої черги вимог кредиторів додаткові грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС" в розмірі 13180986 грн 52 коп. без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття 16.06.2021 та може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень ГПК України, з урахуванням приписів ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.06.2021.

Суддя С. В. Масловський