Рішення № 97964146, 29.06.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1030/21

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Лайф Буд» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 36, код 40153086)

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна фірма Шлях» (02132, місто Київ, вул. Зарічна, будинок 1 Б, приміщення 236, код 34395237)

про стягнення суми попередньої оплати

08.04.2021 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Лайф Буд» (далі по тексту – ТОВ «Комфорт Лайф Буд»/позивач) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Акорд – Пласт» (далі по тексту – ТОВ «Акорд – Пласт»/відповідач), найменування якого змінено на ТОВ «Транспортна фірма Шлях», заборгованості за договором на виготовлення, доставку та монтаж метало пластикових виробів від 20.10.2016 № 1346 у розмірі 605310,04 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що ним на підставі договору на виготовлення, доставку та монтаж металопластикових виробів від 20.10.2016 № 1346 на рахунок відповідача в якості передоплати перераховано грошові кошти у розмірі 4500000 гривень, проте, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо виконання робіт виконав лише на суму 3894689,96 гривень, а на решту суми передоплати у сумі 605310,04 гривень роботи відповідачем виконані не були, у зв`язку з чим виникла стягувана сума.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.04.2021 позовну заяву ТОВ «Комфорт Лайф Буд» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1030/21. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України – п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується залученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження від 13.04.2021 у справі № 911/1030/21, за адресою місцезнаходження відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань, станом на день відкриття провадження у справі, відзив на позов не подав, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявив.

При цьому, у рекомендованому повідомлені № 0103277715205 про вручення поштового відправлення відповідачу відсутня дата отримання відповідачем поштового відправлення, а тому з метою з`ясування щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи, судом на офіційному сайті АТ «Укрпошта», здійснено перевірку щодо дати отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження від 13.04.2021 у справі № 911/1030/21 та встановлено, що остання вручена відповідачу 25.05.2021.

Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що в перебігу розгляду справи відповідачем здійснено державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, відбулася зміна місцезнаходження відповідача з « 07415, Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є, вул. Радгоспна, буд.4-Б» на «02132, місто Київ, вул. Зарічна, будинок 1 Б, приміщення 236» та зміна найменування юридичної особи з ТОВ «Акорд – Пласт» на ТОВ «Транспортна фірма Шлях» (запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу № 1003551070017005975 від 09.06.2021).

Судом вбачається, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.

Суд зазначає, що зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

З огляду на викладене вище, подальший розгляд справи № 911/1030/21 здійснюється із врахуванням відповідних змін внесених 09.06.2021 до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо найменування відповідача.

Разом із цим, відповідно до ч. 2 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Враховуючи, що після відкриття провадження у справі № 911/1030/21 вона стала підсудна Господарському суду міста Києва у зв`язку зі зміною відповідачем місця реєстрації, а також те, що справа не відноситься до виключної підсудності іншого суду, тому справа підлягає розгляду Господарським судом Київської області.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2016 ТОВ «Комфорт Лайф Буд» (замовник) та ТОВ «Акорд-Пласт» (підрядник/виконавець) укладено договір на виготовлення, доставку та монтаж металопластикових виробів № 1346 (далі – договір), відповідно до умов якого:

- за даним договором виконавець зобов`язується відповідно до проектної документації та умов цього договору виконати роботу з виготовлення та монтажу металопластикових конструкцій загальною площею 2953,78 м2 (додаток 2, додаток 3, додаток 4, додаток 5) (далі за текстом – «Роботи») при будівництві житлового будинку № 2 за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. 11-та лінія, 4 з 1 (першого) по 9 (дев`ятий) поверхи по секціям № 1, № 3, № 4 і з 1 (першого) по 10 (десятий) поверхи по секції № 2 (надалі – «Об`єкт»), а замовник зобов`язується оплатити їх вартість у відповідності до умов цього Договору (пункт 1.1.);

- загальна договірна вартість робіт за цим договором, з урахуванням вартості усіх необхідних матеріалів, механізмів та вартості їх доставки на Об`єкт складає – 4141223 грн 19 коп. (чотири мільйона сто сорок одна тисяча двісті двадцять три гривні 19 копійок) з ПДВ, в т. числі ПДВ 20 % – 690 203 грн 86 коп. (шістсот дев`яносто тисяч двісті три гривні 86 копійок) – додаток № 1. В цю вартість включені всі витрати виконавця, необхідні для виконання робіт, передбачених проектом та цим договором (пункт 2.1.);

- авансовий платіж складає 40 % від суми згідно п. 2.1. договору і здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання цього договору (пункт 2.4.);

- остаточний розрахунок між сторонами договору здійснюється упродовж 5(п`яти) банківських днів після підписання сторонами зведеного акта про виконання робіт, який складається в порядку, передбаченому цим договором (пункт 2.5.);

- строк виконання робіт виконавцем за цим договором – згідно графіка виконання робіт. Графік виконання робіт повинен надати протягом 10 (десяти) календарних днів з дня підписання цього договору (пункт 3.2.);

- прийом-передача виконаних виконавцем робіт оформлюється наступними документами: двостороннім Актом приймання виконаних будівельних робіт (складається за примірною формою КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» згідно додатку Т ДСТУ Б Д. 1.1 -1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»); довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (складається за примірною формою КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» згідно Додатку У ДСТУ Б Д. 1.1 -1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»); Двостороннім Актом приймання виконаних прихованих будівельних робіт (в разі виконання прихованих робіт) (пункт 7.1.);

- в разі поетапного виконання робіт, прийом-передача робіт та розрахунки після кожного етапу здійснює на підставі документів, передбачених п. 7.1. цього договору (пункт 7.2);

- достроково договір може бути розірвано на вимогу кожної із сторін (пункт 8.1.): в разі систематичного невиконання однією із сторін своїх обов`язків за цим договором (пп. 8.1.2.);

- сторона, що прийняла рішення про розірвання договору (відмову від договору), повідомляє про це письмово іншу сторону не пізніше, ніж за п`ятнадцять календарних днів до вступу в дію такого рішення (пункт 8.2.);

- в разі розірвання договору сторони складають і підписують акт звірки розрахунків для проведення кінцевого розрахунку між сторонами. Оплату заборгованості за актом звірки сторона-боржник проводить протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту підписання обома сторонами такого акта звірки (пункт 8.3.);

- цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання своїх зобов`язань за цим договором кожною із сторін. За грошовими зобов`язаннями даний договір діє до повного їх виконання (пункти 11.1., 11.2.).

Між сторонами узгоджено, підписано та скріплено печатками додатки до договору: № 1 «Договірна ціна на виконання робіт» та № 2 «Схеми алюмінієвих конструкцій».

Додатковою угодою № 1 від 08.12.2017 до договору сторони погодили внести зміни до умов договору, згідно п. 1 якої Замовник погодився додатково оплатити, а Виконавець погодився додатково виконати роботи з виготовлення та установлення вікон з металопластику (далі – Роботи) за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. 11-та лінія, 4, поверх 10-п секцій №№ 1, 3, 4.

Пунктом 2 вказаної додаткової угоди визначено, що ціна робіт, кількісні та якісні характеристики конструкцій з металопластику передбачені додатком № 1 і додатком № 2 до цієї додаткової угоди.

Додатком № 1 до Додаткової угоди № 1 від 08.12.2017 сторонами оформлено договірну ціну на виконання робіт.

Так згідно п. 3 цього додатку загальна договірна вартість металопластикових конструкцій поверх 10-й, секція 1, секція 3, секція 4 загальною площею 400,00 м2 складає – 968000 грн 00 коп. (дев`ятсот сімдесят шість тисяч грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ 20% – 161333 грн 33 коп.

На виконання умов договору замовник перерахував на рахунок виконавця грошові кошти в загальній сумі 4500000 гривень, що підтверджується долученими до позову платіжними дорученнями: від 15.02.2017 № 38 на суму 500000 гривень; від 16.06.2017 № 122 на суму 500000 гривень; від 20.07.2017 № 151 на суму 100000; від 20.07.2017 № 150 на суму 200000 гривень; від 25.07.2017 № 155 на суму 500000 гривень; від 22.08.2017 № 182 на суму 300000 гривень; від 23.08.2017 № 190 на суму 200000 гривень; від 28.08.2017 № 191 на суму 100000 гривень; від 04.09.2017 № 207 на суму 300000 гривень; від 11.09.2017 № 215 на суму 300000 гривень; від 13.09.2017 № 217 на суму 300000 гривень; від 19.09.2017 № 228 на суму 200000 гривень; від 28.09.2017 № 234 на суму 200000 гривень; від 02.10.2017 № 237 на суму 200000 гривень; від 10.10.2017 № 247 на суму 200000 гривень; від 11.12.2017 № 314 на суму 200000 гривень; від 30.01.2018 № 20 на суму 200000 гривень.

Також сторонами підписано акти приймання виконаних підрядних робіт за договором на загальну суму 3894689,96 гривень, а саме: 31.03.2017 підписано акт за березень 2017 рік на суму 500000 гривень; 31.10.2018 підписано акти за жовтень 2018 року № 1 на суму 201889,15 гривень, акт № 2 на суму 1091746,63 гривень, акт № 3 на суму 1115042,71 гривень, акт № 4 на суму 556702,76 гривень, акт № 6 на суму 429308,71 гривень.

01.06.2020 ТОВ «Комфорт Лайф Буд» звернулось до ТОВ «Акорд-Пласт» із претензією від 20.05.2020 № 05/АП, в якій просило надати акти виконаних робіт на решту оплаченої суми авансу у розмірі 605310,04 гривень або, у разі неможливості надати такі акти, добровільно повернути вказану суму коштів протягом семи днів з моменту отримання претензії.

Позивач зазначає, що вказана претензія відповідачем залишена без задоволення, а факт її отримання відповідачем в перебігу розгляду справи не заперечувався.

26.06.2020 ТОВ «Комфорт Лайф Буд» надіслало на адресу ТОВ «Акорд-Пласт» рішення № 65 про розірвання договору від 20.10.2016 № 1346, у якому повідомлено про розірвання договору із запланованою датою вступу в дію цього рішення – 20.07.2020. Крім того ТОВ «Комфорт Лайф Буд» цим же рішенням вимагало від ТОВ «Акорд-Пласт» повернення суми внесеної попередньої оплати у розмірі 605310,04 гривень до дати вступу в дію цього рішення.

Відповідач в перебігу розгляду справи не заперечив факт отримання вказаного рішення.

Як вказує позивач, відповідач покладені на нього договором обов`язки щодо виконання робіт не виконав, документального підтвердження використання отриманого авансу, не підтвердив, вимогу про повернення авансового платежу, у зв`язку із односторонньою відмовою позивача від договору, проігнорував. А тому позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом про стягнення з ТОВ «Акорд-Пласт» 605310,04 гривень невикористаного авансу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Матеріалами справи підтверджується, а саме платіжними дорученнями факт перерахування позивачем на користь відповідача на підставі договору грошових коштів у розмірі 4500000 гривень, отримання яких в перебігу розгляду справи останнім не заперечувалось.

Судом встановлено, що станом на момент звернення ТОВ «Комфорт Лайф Буд» з розглядуваним позовом до суду сума невикористаного та не підтвердженого актами приймання виконаних робіт авансового платежу становить 605310,04 гривень.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач, зважаючи на невиконання відповідачем обов`язків покладених на нього умовами договору щодо виконання робіт, скористався своїм безумовним правом передбаченим п. п. 8.1, 8.2. договору щодо розірвання договору в односторонньому порядку шляхом надіслання на адресу відповідача відповідного рішення від 26.06.2020 № 65. Крім того, у вказаному повідомлені містилася вимога про повернення у семиденний строк суми невикористаних коштів у розмірі 605310,04 гривень. Мотивуючи зазначене рішення, позивач посилався на те, що неодноразово звертався до виконавця з вимогами надати акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 605310,04 гривень або повернути суму попередньої оплати, однак такі були проігноровані виконавцем. Отже, посилаючись на норми частин 2, 3 ст. 849 Цивільного кодексу України, а також підпункт 8.1.2. договору, у зв`язку із систематичним невиконанням умов договору, замовник повідомив виконавця про розірвання договору (відмову від договору).

Положеннями статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У статті 849 Цивільного кодексу України визначено права замовника під час виконання роботи. Так, згідно з частиною 1 цієї норми, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України). При цьому, ч. 4 ст. 849 цього Кодексу, передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, у статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч. 2); очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (ч. 3); відмова замовника від договору до закінчення робіт із виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (ч. 4). Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі ст. 849 Цивільного кодексу України є різними.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16 березня 2020 року у справі № 910/205/19.

Верховний Суд у постанові від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17 зазначив, що договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін, тому предметом судового дослідження у справі має бути: чи мала місце одностороння відмова замовника від договору, чи був повідомлений підрядник про цю відмову, чи оплачена замовником виконана підрядником частина робіт, які правові підстави існують для неповернення підрядником замовнику частини авансу, що перевищує вартість виконаних ним за договором робіт.

Судом встановлено, що повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку надіслано відповідачем за належною юридичною адресою, відтак вказана відмова є одностороннім правочином, який створює наслідки у вигляді припинення зобов`язань між сторонами.

Відповідачем в перебігу розгляду справи не надано суду доказів на підтвердження факту виконання обумовлених договором робіт на суму 605310,04 гривень або повернення цих коштів на користь замовника.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом.

Судом враховано правову позицію Верховного Суду, що наведену у постанові від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, за якою з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Правовий аналіз ст. 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за наявності сукупності умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмова замовника від договору відповідно до положень ч. 2 статті 849 Цивільного кодексу України є підставою для задоволення вимоги про повернення відповідачем невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до приписів статті 1212 названого Кодексу.

Близьких за змістом правових висновків щодо застосування положень статті 849 Цивільного кодексу України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 14.06.2018 у справі № 912/2709/17, від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16.

Враховуючи наведене вище та факт підтвердження матеріалами справи перерахування на користь відповідача грошових коштів у розмірі 605310,04 гривень, відсутності доказів використання відповідачем цих коштів та повернення їх позивачу, приймаючи до уваги, що позивачем надано належні та допустимі докази розірвання договору через реалізацію, відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, такого способу захисту прав та інтересів замовника, як одностороння відмова від договору, вимога ТОВ «Компорт Лайф Буд» про стягнення з відповідача 605310,04 гривень сплаченого, але невикористаного авансу є обґрунтованою.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

А саме суд приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна фірма Шлях» (з урахуванням зміни найменування юридичної особи в перебігу розгляду справи) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Лайф Буд» 605310,04 гривень заборгованості.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 9079,65 гривень, суд у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відносить на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Лайф Буд» задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна фірма Шлях» (02132, місто Київ, вул. Зарічна, будинок 1 Б, приміщення 236, код 34395237) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Лайф Буд» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 36, код 40153086) 605310,04 гривень заборгованості та 9079,65 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 29.06.2021.

Суддя Р.М. Колесник