Рішення № 97963998, 30.06.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.06.2021Справа № 910/8714/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 151) в особі Карпатської філії державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 30 Б)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРО ТЕЛЕКОМ" (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 8)

про стягнення заборгованості у розмірі 1 846,66 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Скорий С.В.

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні 30.06.2021, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Карпатської філії державного підприємства "Український державний центр радіочастот" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Телеком" про стягнення заборгованості у розмірі 1 846,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором № 26.3-9-003 на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів від 19.09.2018, а саме в частині повної та своєчасної оплати за виконану роботу, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 766,40 грн. Крім того, позивач в порядку ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 50,26 грн, 3% річних у розмірі 10,89 грн та інфляційні втрати у розмірі 19,51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8714/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи призначено на 30.06.2021.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105479946317 вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 08.06.2021, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання, призначене на 30.06.2021, з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі .

Відповідач у судове засідання не з`явився, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляв, про причини неявки суд не повідомив, про час місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Зважаючи на те, що неявка відповідач не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

19 вересня 2018 між Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" в особі начальника Карпатської філії державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (надалі - позивач/виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕРО ТЕЛЕКОМ" (надалі - відповідач/замовник) було укладено Договір № 26.3-9-003 на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (надалі - договір), предметом якого, відповідно до п. 1.1 є проведення виконавцем робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника.

Відповідно до п. 2.1. договору виконавець зобов`язується протягом всього строку дії цього договору проводити заходи щодо забезпечення ЕМС РЕЗ, які використовує замовник, згідно з дозволами на експлуатацію РЕЗ, для чого: виконувати роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ у смугах радіочастот, що використовує замовник, згідно з отриманих ліцензій та/або дозволів на експлуатацію РЕЗ (п. 2.1.1.); інформувати замовника про радіозавади, що виникають з його вини для своєчасного вжиття передбачених законодавством заходів з метою усунення їх дії (п. 2.1.2.); своєчасно вживати необхідних заходів щодо виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника у смугах радіочастот, що використовує замовник, згідно з отриманих ліцензій та/або дозволів на експлуатацію РЕЗ, у терміни та згідно порядку, що визначені законодавством і нормативно-правовими актами у сфері використання радіочастотного ресурсу (п. 2.1.3).

Замовник зобов`язався своєчасно сплачувати на користь виконавця плату за виконання робіт (п.2.2.2 договору).

У п.п. 3.2, 3.3 договору сторонами передбачено, що виконання робіт підтверджується відповідними Актами виконаних робіт, підписаним обома сторонами. Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає їх на адресу замовника, до кінця місяця, протягом якого виконувалися роботи:

Якщо замовник не підписує акти виконаних робіт він повинен протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх отримання надати виконавцю вмотивовану відмову(п.3.3.1);

У випадку не підписання замовником актів, без вмотивованої у прийняті робіт по закінченню строку, вказаного в п. 3.3.1 договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті (п. 3.3.2).

У п. 3.4 договору сторони визначили, що розрахунки між виконавцем та замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахуванням суми, що вказана в платіжному документі, на поточний рахунок виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.

Договір укладений на строк в 1 (один) календарний рік, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Договір вважається подовженим на кожний наступний строк тривалістю в 1 (один) календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 (тридцять) днів до закінчення строку його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі (п.п.6.1, 6.2 договору).

За доводами позивача, виконавцем було належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за договором та в період з 01.12.2020 по 31.03.2021 проведено роботи за договором на загальну вартість 1 766,40 грн, про що складено відповідні Акти про виконання робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) згідно з договором № 26.3.9-003 від 19 вересня 2018, а саме:

- № 20-08-2681 від 31.12.2020 на суму 441,60 грн;

- № 21-08-96 від 29.01.2021 на суму 441,60 грн;

- № 21-08-3381від 26.02.2021 на суму 441,60 грн;

- № 21-08-685 від 31.03.2021 на суму 441,60 грн.

Також позивачем було оформлено рахунки №2681від 31.12.2020 на суму 441,60 грн № 96 від 29.01.2021 на суму 441,60 грн; №3381від 26.02.2021 на суму 441,60 грн та 685 від 31.03.2021 на суму 441,60 грн, які разом з Актами виконаних робіт були направлені відповідачу на юридичну адресу, що підтверджується наявними в матеріалах справи описами вкладення у цінні листи, та отриманні відповідачем.

Однак, як вказує позивач, відповідачем підписано та повернуто акти за грудень 2020 та січень 2021, проте не підписано та не повернуто позивачу акти за лютий-березень 2021 та будь-яких зауважень та/або заперечень щодо якості та обсягу, наданих позивачем послуг, не надано.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялися претензії з вимогою погасити заборгованість, однак залишені без реагування з боку відповідача.

Також, як вбачається із єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичний осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЕРО ТЕЛЕКОМ" з 02.03.2021 перебуває в стані припинення за рішенням засновників, вимоги кредиторів розглядаються до 01.05.2021.

Позивач скористався своїм правом та направив відповідачу заяву про заявлення кредиторських вимог від 05.04.2021 № ф26/31/254, яка була отримана відповідачем 09.04.2021, докази чого містяться у матеріалах справи.

З огляду на те, що відповідачем борг не погашено та не надано відповіді на кредиторську заяву, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 1 766,40 грн - заборгованості, 50,26 грн - пені, 19,51 грн - інфляційних втрат та 10,89 грн - 3 % річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд зазначає, що укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частинами 1, 3 ст. 843 ЦК України визначено, що у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

У відповідності до ч.ч. 4, 6 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, документами, які підтверджують, як виконання позивачем зобов`язання з виконання робіт за Договором, так і виникнення у відповідача зобов`язання з їх оплати, є Акти виконаних робіт, які є первинними бухгалтерськими документами та засвідчують здійснення господарських операцій і містять інформацію про вартість таких робіт.

Суд встановлено, що на виконання умов договору позивачем у період з грудня 2020 по березень 2021 було виконано роботи вартістю 1 766,40 грн, про що свідчать складені позивачем Акти про виконання робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) згідно з договором.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані вище Акти виконаних робіт разом з рахунками на їх оплату були направлені відповідачу та отриманні останнім. При цьому, акти № 20-08-2681 від 31.12.2020 на суму 441,60 грн та № 21-08-96 від 29.01.2021 на суму 441,60 грн, підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень, та акти № 21-08-3381від 26.02.2021 на суму 441,60 грн, № 21-08-685 від 31.03.2021 на суму 441,60 грн не підписані з боку відповідача, вмотивованої відмови у прийняті робіт по закінченню строку, вказаного в п. 3.3.1 договору, не надано.

За змістом ст. 882 ЦК України передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження повернення позивачу спірних актів виконаних робіт з вмотивованою відмовою від їх підписання.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами Актів виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт за договором.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц та у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236.

Суд вважає, що позивачем допустимими доказами доведено, а відповідачем, в свою чергу, не спростовано того, що роботи за договором виконані позивачем належним чином та прийняті відповідачем, відтак підлягають оплаті відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення п. 3.4 договору, зобов`язання відповідача з оплати вартості робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, мало бути виконане до 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.

Приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 ЦК України.

У ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене вище, оскільки невиконання зобов`язання відповідачем за договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 766,40 грн визнається судом обґрунтованою.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 50,26 грн.

Так, у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У п. 4.3 договору сторони передбачили, що за порушення грошових зобов`язань замовник сплачує виконавцю штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент здійснення розрахунків від суми простроченого платежу.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми пені, суд дійшов висновку, що розрахунок останньої є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягаю задоволенню в повному обсязі, а саме у розмірі 50,26 грн.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 10,89 грн та інфляційні втрати у розмірі 19,51 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що останні є арифметично вірними та обґрунтованими, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Карпатської філії державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРО ТЕЛЕКОМ" (01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 8; ідентифікаційний код 35256270) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, м. Київ, просп. Перемоги, буд.151; ідентифікаційний код 01181765) в особі Карпатської філії державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 30 Б; ідентифікаційний код 20564880) заборгованість у розмірі 1 766 грн 40 коп.; пеню у розмірі 50 грн 26 коп., 3% річних у розмірі 10 грн 89 коп., інфляційні втрати у розмірі 19 грн 51 коп. та витрати по сплаті судового збору у 2 270 грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.06.2021.

Суддя Л. Г. Пукшин