Рішення № 97958966, 24.06.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2884/20

Провадження № 2/185/246/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді – Врони А.О., за участю секретаря судового засідання – Ольхової К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/2884/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Гарант», про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути відшкодування матеріальної шкоди 123129,37 грн, моральну шкоду в розмірі 10000 грн, судові витрати у справі.

Позовна заява мотивована тим, що з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода за участю його автомобіля Mitsubishi Carisma з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Цивільна відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у АТ «Страхова компанія «Мега-Гарант», яка виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 127400 грн, відповідач виплатив франшизу 2600 грн. Проте вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля складає 251129,37 грн. Позивач вважає, що відповідач повинен сплатити 121129,37 грн в рахунок відшкодування заподіяної ним шкоди як різницю між страховим відшкодуванням, виплаченою франшизою та фактичним розміром шкоди (251129,37 грн – 127400 грн страхова виплата – 2600 грн франшиза), додаткові витрати, понесені ним, а саме витрати на проведення авто товарознавчого дослідження 2000 грн.

У судовому засіданні 08.06.2021 року позивач просив задовольнити позов в повному обсязі на підставі доводів позову.

У судовому засіданні 08.06.2021 року представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, вказав, що підстав для задоволення позову не має, оскільки експертиза не проведена, автомобіль відремонтовано, не надано доказів заподіяння моральної шкоди.

В подальшому позивач, відповідач в судове засідання не з`явились, просили розглянути справу без їх участі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07 лютого 2020 року о 11 год. 43 хв. водій ОСОБА_2 керував автомобілем Mitsubishi Carisma з державним номерним знаком НОМЕР_1 , по автодорозі с.Зелене - с.Богданівка – с.Богуслав, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого автомобіль занесло на зустрічну смугу, де сталося зіткнення з автомобілем Kia Sportage з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Водієм та власником автомобіля Kia Sportage з державним номерним знаком НОМЕР_2 , був ОСОБА_1 (а.с.10)

На момент дорожньо-транспортної пригоди володільцем транспортного засобу – Mitsubishi Carisma, державний номерний знак НОМЕР_1 , був ОСОБА_2 .

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданого АТ "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ" 05.01.2020 року серії АО № 2532016, страхувальником автомобіля Mitsubishi Carisma, державний номерний знак НОМЕР_1 , був ОСОБА_2 .

Згідно з п.1.1 ст.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданого 05.01.2020 року, строк дії з 06.01.2020 року до 05.03.2020 року, АТ "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ", ліміт відповідальності страховика складає 130 тис. грн. за шкоду, заподіяну майну, оригінал якого долучено до справи в судовому засіданні 08.06.2021 року.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.03.2020 року у справі № 185/1361/20 у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою 07.02.2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. (а.с.11)

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 року у справі № 185/1361/20 виправлено описку в постанові Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.03.2020 року, вказано вірний державний номерний знак автомобіля Kia Sportage. (а.с.12)

Згідно висновку про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 11 лютого 2020 року №013-1/20, складеного на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Kia Sportage з державним номерним знаком НОМЕР_2 на 07.02.2020 року склала 251129,37 грн, в тому числі втрата товарної вартості – 26904,67 грн (а.с.16-29).

08 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування до АТ "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу Kia Sportage з державним номерним знаком НОМЕР_2 під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 07.02.2020 року з вини водія, який мав чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності серії АО № 2532016 від 06.01.2020 року.

Згідно листа АТ "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ" від 06.04.2020 року №06-04/6, сума до виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування складає 127400 грн ( 130000 – 2600 (франшиза)=127400 грн). (а.с.13)

ОСОБА_1 надано суду виписку з особового рахунку, відкритого в АБ «ПУМБ», згідно якої йому було виплачено страхове відшкодування в розмірі 127400 грн АТ "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ" декількома платежами 06.04.2020 року, 06.05.2020 року, 05.06.2020 року, 06.07.2020 року по 31850 грн.

ОСОБА_1 надано суду виписку з особового рахунку, відкритого в АБ «ПУМБ», згідно якої йому було виплачено франшизу в розмірі 2600 грн.

Тобто ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 2600 грн франшизи, що не заперечувалось сторонами у справі.

Судом у справі було призначено проведення автомобільно-товарознавчої експертизи, проте згідно повідомлення експерта провести судову транспортно- товарознавчу експертизу неможливо, оскільки транспортний засіб Kia Sportage з державним номерним знаком НОМЕР_2 в не відновлювальному стані з пошкодженнями внаслідок ДТП 07.02.2020 року для огляду наданий не був.

Позивач в судовому засіданні повідомив, що транспортний засіб Kia Sportage з державним номерним знаком НОМЕР_2 , власником якого він є, на даний час відремонтовано.

До позову додано копію акту №16 від 16.04.2020 року прийому передачі виконаних робіт ФОП ОСОБА_3 - виконавець, замовник – ОСОБА_1 , склали цей акт про те, що виконавцем здійснені в повному обсязі ремонтні роботи Kia Sportage НОМЕР_2 , загальна вартість робіт 230135 грн.

Проте даний акт не може бути визнаний судом належним та допустимим доказом проведення ремонтних робіт та їх вартості, оскільки не містить підпису обох сторін, які склали цей акт, а саме не містить підпису замовника - ОСОБА_1 (а.с.14).

Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), який зводиться до наступного. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно зі статтями 29, 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Згідно з пунктом 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі – Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі – КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6. Методики визначено, що величина втрати товарної вартості – це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6. Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Враховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, викликане передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей у результаті зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів й агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів унаслідок ДТП і подальшого ремонту. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є результатом проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної вартості.

Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.

Відповідно до пункту 8.6.1. Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) – це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника (ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) – деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.

Пунктом 8.6.2. Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт «е»).

Таким чином, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли проводиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

Системний аналіз пункту 32.7. частини першої статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6., 8.6., 8.6.1., 8.6.2. Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди.

При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода в вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Подібні правові висновки висловлено у постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 420/998/18 (провадження № 61-11714св19).

З урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля Mitsubishi Carisma, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у АТ "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ" з лімітом відповідальності у розмірі 130 тис. грн, а оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду проводилось з участю уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції, а також з притягненням винної особи до адміністративної відповідальності (справа № 185/1361/20), майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у частині, яка не підлягає покриттю страховиком (втрата товарної вартості, страховий ліміт тощо).

Згідно змісту висновку №013-1/20 від 11.02.2020 року втрата товарної вартості транспортного засобу Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 26904,67 грн, вартість матеріального збитку складає 251129,37 грн, з урахуванням втрати товарної вартості (а.с.18 зворотний бік, 19).

Враховуючи те, що розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу засобу Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , визначено згідно висновку №013-1/20 від 11.02.2020 року, у розмірі 251129,37 грн, який не спростовано при розгляді справи, цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована в АТ "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ" з лімітом відповідальності у сумі 130 тис. грн, суд дійшов висновку про те, що розмір майнової шкоди, завданої власнику автомобіля Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , становить 121129,37 грн (251129,37 грн – 130000 грн). Крім того з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на проведення експертного авто товарознавчого дослідження у розмірі 2 тис. грн згідно квитанції від 10.02.2020 року №51 (а.с.51).

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.

Розмір відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд враховує характер отриманих автомобілем пошкоджень, обсяг страждань позивача, а саме певний стрес через вимушену участь у події самого зіткнення, душевні хвилювання через протиправне пошкодження належного йому майна, вимушений був докладати додаткових зусиль для вирішення питань щодо відшкодування завданої шкоди та відновлення стану пошкодженого автомобіля, та з огляду на недоведеність ним тверджень про завдану шкоду його здоров`ю, відповідно до вимог розумності та справедливості, вважає справедливим стягнути з відповідача 2500 грн моральної шкоди.

Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Гарант», про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 123129 (сто двадцять три тисячі сто двадцять дев`ять) грн 37 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) грн 29 коп.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа - акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Гарант», код ЄДРПОУ 30035289, місцезнаходження: 61057, м.Харків, вул..Донця- Захаржевського, 6/8.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. О. Врона