Рішення № 97958503, 30.06.2021, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3624/20

Провадження № 2/211/1351/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 червня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченко С. В.

при секретарі Польчик Л.В.

у відсутність:

представника позивача КПТМ «Криворіжтепломережа» Федоренко В.С.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення,-

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі - КПТМ «Криворіжтепломережа») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення, обґрунтовуючи свій позов тим, що на виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений будинок є багатоповерховим, опалення до квартири здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, це свідчить про те, що відповідач фактично отримує теплову енергію. Нарахування за поставлену теплову енергію здійснюється щомісяця відповідно до тарифів, установлених рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради та постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України.

За період з 01 01 2014 року по 01.02.2020 року виникла заборгованість за послугу з централізованого опалення яка складає 25152,91 грн., що просять стягнути з відповідача на користь позивача, а також судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.

Ч. 2 даної статті вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

16.11.2020 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу було ухвалено заочне рішення, яким з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» було стягнено заборгованість за послугу з централізованого опалення за період з 01 01 2014 року по 01.02.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 25152,91 грн., та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 01.02.2021 року дане заочне рішення скасоване.

В ході розгляду справи відповідач в наданій суду заяві, просив застосувати до вимог КПТМ «Криворіжтепломережа» строк позовної давності в частині стягнення з нього боргу за період з 01.01.2014 року по 01.02.2017 року.

Вважає, що оскільки позивачу про виникнення заборгованості стало відомо у січні 2014 року, тому позивач втратив право вимоги щодо стягнення боргу за вказаний період у сумі 7895,61 грн. Разом з тим не заперечує про стягнення боргу в межах строку позовної давності, за період з 01.03.2017 року по 01.02.2020 року в розмірі 17257,30 грн.

Представник позивача КПТМ «Криворіжтепломережа» Федоренко В.С. раніше зверталася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, раніше відповідач звертався до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, та подані сторонами докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, установив таке.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст.1, ч.2 ст.3, ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до вимог ст.ст.11, 526 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно зі п.п.3 п.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання.

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст.1, ч.3, ч.4 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець - це суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Там же зазначено, що суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги є виробником. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

КПТМ «Криворіжтепломережа» ліцензією Міністерства з питань житлово - комунального господарства №3 від 01.08.2007 року надано право на виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії до 01.02.2012 року. 10.02.2012 року Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг, видано КПТМ «Криворіжтепломережа» ліцензії №273 про виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії та транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами. Вказані відомості є загальновідомими та не потребують окремого доказування в силу ст.80 ЦПК України.

Судом встановлено, що КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Відповідач є власником даної квартири на підставі договору купівлі - продажу ВСК № 582822 від 06.12.2005 року посвідченого Четвертою криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстровано у реєстрі за № 1-5283 (а.с. 6 інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 02.03.2020 року ).

Адміністрацією КПТМ «Криворіжтепломережа» на адресу відповідача було надіслано повідомлення про наявність боргу, який необхідно сплатити протягом 14 днів (а.с. 5).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву споживача кореспондує визначений п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» його обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Обов`язок споживача оплатити надані послуги встановлено й ст.19 Закону України «Про теплопостачання».

Відповідно до ст. 67 ЖК УРСР, плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Отже, у спорі, пов`язаному із стягнення заборгованості по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги підлягають встановленню обставини щодо підстав, кількості, якості надання комунальних послуг, а також щодо розміру фактичної заборгованості споживача.

Відповідно до ч.2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

У відповідності зі ст.526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

КПТМ «Криворіжтепломережа», виконуючи свої обов`язки, постійно поставляв теплову енергію з централізованого опалення, але відповідач не здійснював оплату за отримані послуги, у зв`язку з чим за період з 01 01 2014 року по 01.02.2020 року виникла заборгованість за послугу з централізованого опалення яка складає 25152,91 грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості (а.с. 8).

Як встановлено з матеріалів справи, між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню та гарячому водопостачанню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. № 2633-IV (далі - Закон № 2633-IV) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630(далі - Правила).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третястатті 9 Закону № 2189-VIII).

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону № 2633-IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Згідно пункту 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв.метр (куб.метр) опалювальної площі квартири та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення згідно із законодавством. Нарахування за опалення по житловим квартирам в будинках, в яких не встановлено будинковому засобу обліку теплової енергії, виконується виходячи з вартості опалення в поточному місяці та опалювальної площі квартири. Виходячи з тарифу за 1Гкал кожного місяця виконується розрахунок фактичних витрат теплової енергії (з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря за поточний місяць згідно довідки авіаційної метеорологічної станції м. Кривого Рогу) та вартість опалення 1 кв.м. опалювальної площі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено з матеріалів справи за період з 01.01.2014 року по 01.02.2020 року Відповідач частково виконував свої зобов`язання по сплаті отриманих послуг з опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 25152,91 грн.

Дослідивши заяву Відповідача про застосування позовної давності до вимог за період заборгованості з січня 2014 року по лютий 2017 року, суд вважає що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення заборгованості за період з січня 2014 року по 01.02.2020 року.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Між тим за вказаний період Відповідач частково виконував свої зобов`язання та здійснював періодичні платежі в рахунок погашення нарахувань за отримання послуг від позивача, що встановлено з письмових матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може, з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

Однак, якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Відповідачем сплачувались періодичні платежі, тому така сплата не свідчить про визнання ним боргу та не є підставою для переривання позовної давності за вимоги за період з січня 2014 року по лютий 2017 року, вказане узгоджується з позицією висвітленою і у Постанові Верховного Суду від 11.09.2019 року провадження № 61-15488 св 18. Відповідно до якої вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.

Суд також враховую правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 6-43 цс 17, відповідно до якої якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Застосування строків позовної давності є спільною рисою правових систем Держав - учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. (такого висновку дійшов ВСУ 7 червня 2017 року при розгляді справи №923/1233/15.)

Як, вбачається із матеріалів справи, та враховуючи під час розрахунку суми заборгованості, строк позовної давності, який просить суд застосувати відповідач та здійснені ним платежі в рахунок погашення заборгованості, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за період з 01.03.2017 р. по 01.02.2020р. складає 17257,30 грн.

Отже, суд вважає, що обставини порушення відповідачем оплати за спожиту теплову енергію є доведеними повністю, внаслідок чого позивач отримав право на відшкодування завданих йому збитків в судовому порядку, але з урахуванням застосування строків позовної давності, заборгованість відповідача за період з 01.03.2017 р. по 01.02.2020р. складає 17257,30 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2102,00 грн., сплачений ним при подачі позову, яка підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 264 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

позов Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тауз, Азербайджан, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», юридична адреса: 50099, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184, заборгованість за послугу з централізованого опалення за період з 01 03 2017 року по 01.02.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 17257 ( сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят сім ) грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тауз, Азербайджан, РНОКПП не відомо, відповідно до довідки Державної фіскальної служби України у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків не зареєстрований, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», юридична адреса: 50099, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184, судовий збір у сумі 2102 ( дві тисячі сто дві ) грн. 00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко