Вирок № 97954591, 25.06.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6152/20

1-кп/357/372/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2021 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий суддя - Гавенко О. Л. ,

при секретарі – Чуприна О. С.,

за участю прокурора Корнєва К.В.

захисника Несвітайла О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42019110360000065 від 03.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Талалаївка Ніжинського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини А2167, солдат, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якого запобіжний захід не обирався, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Указів Президента України «Про часткову мобілізацію»: від 17.03.2014 року №303/2014, затвердженого Законом України від 17.03.2014 року № 1126-VII; від 06.05.2014 року № 454/2014, затвердженого Законом України від 06.05.2014 року № 1240-VII; від 21.07.2014 року № 607/2014, затвердженого Законом України від 22.07.2014 року № 1595-VII; від 14.01.2015 року № 15/2015, затвердженого Законом України від 15.01.2015 року № 113-VIII, з 18 березня 2014 року в Україні діє особливий період, що охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Наказом командира військової частини А2167 №44 від 12.02.2019 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 , який уклав контракт на проходження військової служби 12.02.2019 строком на шість місяців, зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду водія мінометної батареї 1 механізованого батальйону вказаної військової частини, яка дислокується по Олександрійському бульвару в м. Біла Церква Київської області. Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_1 , як військовослужбовець Збройних Сил України, повинен керуватися вимогами ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 4, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов`язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою. Згідно із затвердженим командиром військової частини А2167 розпорядком дня, ОСОБА_1 повинен був прибувати на службу до розташування військової частини А2167 по бульвару Олександрійському у м. Біла Церква Київської області о 8 годині 00 хвилин кожного робочого дня з понеділка по п`ятницю. Разом з тим, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи військову службу на вказаній посаді і достовірно знаючи вимоги керівних документів, що регламентують проходження ним служби, ОСОБА_1 , бажаючи тимчасово ухилитись від обов`язків військової служби, діючи з прямим умислом, без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників та без поважних причин 10.06.2019 в умовах особливого періоду не з`явився вчасно на службу до військової частини А2167, що дислокується по бульвару Олександрійському у м. Біла Церква Київської області, та до 23.06.2020 включно проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби. 24.06.2020 солдата ОСОБА_2 було відшукано за адресою проживання та доставлено до місця дислокації військової частини А2167 у місті Біла Церква Київської області для подальшого проходження військової служби.

ОСОБА_1 своїми діями, які виразилися у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, особою, зазначеною в ч. 2 ст. 407 КК України, військовослужбовцем (крім строкової служби) вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.

В підготовчому судовому засіданні сторони провадження надали суду угоду про визнання винуватості, укладену між ними 25 червня 2021 року, яку просили затвердити.

Відповідно до вказаної угоди про визнання винуватості від 25 червня 2021 року, укладеної між прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону Корнєвим К.В. якому на підставі ст. 36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні – з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_1 з іншого боку, в присутності його захисника – адвоката Несвітайла О.М. на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, пояснив про причини скоєння кримінального правопорушення.

Крім того, суд переконався у судовому засіданні, що сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.4 ст.407 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю три роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

При цьому обвинуваченому ОСОБА_1 роз`яснено наслідки укладення угоди, а саме обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотань про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз`яснено наслідки невиконання угоди.

В судовому засіданні з`ясовано, що ОСОБА_1 розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуте в судовому засіданні і він буде мати при цьому весь обсяг прав, в тому числі допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь, просив затвердити угоду.

При цьому суд переконався, що ОСОБА_1 винуватість визнав добровільно і з розумінням того, що відмовляється від своїх прав, включаючи право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо інкримінованого йому кримінального правопорушення, угода була укладена добровільно, без будь якого примусу.

Судом роз`яснено ОСОБА_1 наслідки угоди, характер обвинувачення, конкретну міру покарання, передбачену ч. 4 ст. 407 КК України, погоджену сторонами угоди.

При обранні міри покарання суд бере до уваги пом`якшуючі обставини відповідно до ст. 66 КК України – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих обставин по справі відповідно до ст. 67 КК України суд - не вбачає.

Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 472 КПК України, дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 407 КК України кваліфіковані вірно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, ОСОБА_1 може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості останнім наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

Речові докази та процесуальні витрати у провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373-376, 468-475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості, укладену 25 червня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42019110360000065 від 03.07.2019 року – затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 (три) роки.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: 1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 2) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 3) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з моменту проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та захиснику.

Суддя: О. Л. Гавенко